ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 990/73/26
провадження № 11-236заі26
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Гімона М. М.,
суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Губської О. А., Ємця А. А., Короля В. В., Кривенди О. В., Мартинюк Н. М., Пількова К. М., Погрібного С. О., Стефанів Н. С., Стрелець Т. Г., Ступак О. В., Тітова М. Ю., Ткача І. В.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу № 990/73/26 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 травня 2026 року (судді Блажівська Н. Є., Білоус О. В., Желтобрюх І. Л., Шишов О. О., Яковенко М. М.),
УСТАНОВИЛА:
Короткий зміст позовних вимог
1. 09 березня 2026 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (далі - Касаційний адміністративний суд) як суду першої інстанції з позовом до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП, Рада, відповідач), у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення ВРП від 10 лютого 2026 року № 182/0/15-26 «Про задоволення клопотання першого заступника Генерального прокурора Вдовиченко М. С. про тимчасове відсторонення судді Центрального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 від здійснення правосуддя у зв`язку з притягненням до кримінальної відповідальності».
Рух позовної заяви та короткий зміст ухвали суду першої інстанції
2. Ухвалою від 11 березня 2026 року Касаційний адміністративний суд відкрив провадження в цій адміністративній справі, призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін на 19 березня 2026 року об 11:20.
3. У судове засідання, призначене на 19 березня 2026 року, позивач та/або його представник не з`явилися. На підставі клопотання ВРП суд відклав розгляд справи на 14 травня 2026 року об 11:30.
4. У судове засідання, призначене на 14 травня 2026 року, позивач та/або його представник не з`явилися. Представник ВРП заявив клопотання про залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з повторною неявкою позивача та його представника.
5. Касаційний адміністративний суд ухвалою від 14 травня 2026 року клопотання ВРП задовольнив, а позовну заяву залишив без розгляду.
6. Судове рішення вмотивоване тим, що позивач був належним чином повідомлений про дати, час та місце розгляду справи, однак ані позивач, ані його представник - адвокат Ульянова Таміла Володимирівна (далі - представник позивача, адвокат) повторно не з`явилися в судове засідання 19 березня 2026 року, про причини неявки суд не повідомили.
7. Суд вважав, що повторна неявка позивача та/або його представника в судове засідання перешкоджає розгляду справи, а представник ВРП не наполягав на розгляді справи по суті.
Короткий зміст та обґрунтування апеляційної скарги
8. ОСОБА_1 не погодився з висновками Касаційного адміністративного суду і подав апеляційну скаргу, за змістом якої, з урахуванням її уточненої редакції, просить скасувати оскаржувану ухвалу суду, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
9. Обґрунтовуючи свою позицію, позивач зазначає, що, за повідомленням його адвоката, остання мала самостійно відслідковувати рух справи та здійснювати представництво його інтересів в суді. Також адвокат повідомила, що справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, у зв`язку із чим його особиста участь не є обов`язковою, а в разі призначення судового засідання участь у справі вона буде забезпечувати самостійно. Тому в позивача об`єктивно сформувалось переконання про необов`язковість його особистої участі в судових засіданнях за наявності професійного представника.
10. Позивач, зазначаючи в первісній редакції апеляційної скарги про відсутність у нього електронного кабінета, в заяві про усунення недоліків апеляційної скарги зазначив, що електронний кабінет був зареєстрований у статусі судді (кабінет судді) і використовувався виключно зі службовим кваліфікованим електронним підписом. Позивач не використовував та не розглядав зазначений службовий електронний кабінет як засіб отримання процесуальних документів у власних приватних справах як фізична особа. Акцентує увагу, що питання належного повідомлення саме позивача суд належним чином не досліджував. Крім того, позивач звертає увагу на відсутність у судовому рішенні висновків про недобросовісну поведінку сторони, умисне затягування процесу чи зловживання процесуальними правами.
11. Також до апеляційної скарги позивач долучив документ із назвою «Пояснення представника», за змістом якого адвокат виклала власну позицію щодо ситуації, яка виникла в цій справі. Так, адвокат повідомляє про причини, які перешкодили їй взяти участь у судових засіданнях, призначених на 19 березня і 14 травня 2026 року, а також своєчасно подати клопотання про відкладення розгляду справи. Вона повідомляє, що дійсно спрямувала свого довірителя в бік необов`язкової участі в судових засіданнях, а у випадку їх призначення - її самостійної участі в них. Через стан здоров`я вона своєчасно не повідомила свого довірителя про отримання судової повістки та про неможливість особистої участі в судовому засіданні, призначеному на 14 травня 2026 року. Повідомляє, що ці обставини мали виключно об`єктивний характер, не були умисними, не свідчать про неповагу до суду та не були спрямовані на затягування розгляду справи чи зловживання процесуальними правами.
Позиція відповідача щодо апеляційної скарги позивача
12. У відзиві на апеляційну скаргу ВРП, посилаючись на безпідставність доводів позивача і його представника, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Уважає, що наведені в апеляційній скарзі міркування не спростовують висновків суду першої інстанції, які стали підставою для залишення позову без розгляду. Також звертає увагу, що повторно поданий позов у справі № 990/188/26 Касаційний адміністративний суд повернув, оскільки саме позивач не подав жодної заяви чи клопотання на виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху. Тобто, за позицією ВРП, негативні для позивача процесуальні наслідки у спірному питанні для нього настали виключно через його послідовну процесуальну бездіяльність.
Рух апеляційної скарги
13. Суддя Великої Палати Верховного Суду ухвалою від 29 травня 2026 року залишив апеляційну скаргу ОСОБА_1 без руху для усунення її недоліків у спосіб, визначений у цій ухвалі. Виявлені недоліки позивач усунув у встановлений судом строк.
14. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 11 червня 2026 року відкрила провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , а ухвалою від 27 липня 2026 року призначила справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику учасників справи.
Позиція Великої Палати Верховного Суду
Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
15. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та наведені в апеляційній скарзі доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків.
16. Першочергово Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що з огляду на зміст позицій позивача і його представника між ними не існує спору про те, що повторна неявка в судове засідання відбулась через помилки, допущені адвокатом. Водночас у цій справі постає питання, чи є належним повідомлення позивача про судові засідання через електронний кабінет у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (далі - ЄСІКС), який він використовує як суддя, а не фізична особа.
17. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
18. Передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження [пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» (Union Alimentaria Sanders S. A. v. Spain)].
19. Отже, у дотриманні стандартів доступу до суду, передбачених пунктом 1 статті 6 Конвенції, важливе значення має добросовісна поведінка позивача та його представника.
20. Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено статтею 205 КАС України.
21. Відповідно до частини першої статті 205 КАС України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
22. Згідно із частиною п`ятою вказаної статті у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
23. Наведена норма кореспондується з визначеним у пункті 4 частини першої статті 240 КАС України правилом, за яким позов залишається судом без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи в судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
24. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що підставами для залишення позовної заяви без розгляду є обов`язкове встановлення таких обставин: 1) двічі поспіль неприбуття позивача (якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у судове засідання; 2) кожна з цих неявок позивача або його представника відбулися без поважних причин або взагалі без неповідомлення ним (ними) суду про причини неявки (альтернативно); 3) до суду не надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача; 4) відповідач не наполягає на розгляді справи по суті.
25. Правила статті 205 КАС України є певною формою реалізації гарантій особи на доступ до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод.
26. Ці правила встановлюють умови та підстави, спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті встановлюють наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.
27. Частина п`ята статті 205 КАС України побудована таким чином, що дає суду можливість залишити позовну заяву без розгляду, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду.
28. Законодавче формулювання частини п`ятої статті 205 КАС України «якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладене у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) слід оцінювати окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.
29. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 9901/949/18 (провадження № 11-1179заі19) та від 27 травня 2020 року у справі № 9901/11/19 (провадження № 11-122заі20).
30. Велика Палата Верховного Суду повторно наголошує, що для застосування пункту 4 частини першої статті 240 КАС України має бути встановлена одна з двох альтернативних обставин: неявка позивача без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки.
31. У межах конкретно цієї справи підставою для залишення позовної заяви без розгляду стало саме те, що ані позивач, ані його представник не повідомили суд про причини неявки в судові засіданні, призначені на 19 березня і 14 травня 2026 року, а не про відсутність поважних причин такої неявки. Тобто станом на 14 травня 2026 року у суду першої інстанції не було в розпорядженні інформації про причини неявки позивача та/або його представника в зазначені вище дати судових засідань, які б він міг оцінити як поважні чи ні.
32. З цих підстав Велика Палата Верховного Суду не бере до уваги доводи позивача і його представника про причини, які завадили адвокатові взяти участь у судових засіданнях або своєчасно подати клопотання про відкладення розгляду справи. Наявність відповідних причин не спростовує факту їх неповідомлення суду першої інстанції.
33. У питанні ролі адвоката як особи, уповноваженої на здійснення представництва інтересів позивача у судовому провадженні, Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи норми статей 16, 42, 45, 55, 57, 60 КАС України, в постанові від 11 квітня 2024 року у справі № 990/330/23 сформулювала такі висновки. Хоч вибір адвоката, який надаватиме професійну правничу допомогу, зокрема у формі представництва інтересів у суді, є правом особи (учасника справи), однак є правом, яке передбачає також і настання відповідних юридичних наслідків (як процесуального характеру, так і в матеріально-правовому спорі, переданому на розгляд суду), передовсім для учасника справи. Незнання цього останнім не скасовує настання відповідних наслідків. Отже, участь позивача (учасника справи) у судовому процесі через свого представника, повноваження якого належним чином підтверджені, слід розцінювати як участь самого позивача, у зв`язку із чим і наслідки вчинених представником процесуальних дій поширюються на особу, яку представляють (позивача), незалежно від того, якою є особиста поведінка цієї особи. Інше суперечило б самій сутності інституту представництва.
34. Велика Палата Верховного Суду в цій постанові наголосила, що наслідки неявки в судове засідання учасника справи, визначені у статті 205 КАС України, стосуються як позивача, так і його представника. Такі висновки Велика Палата Верховного Суду підтримала і в постанові від 08 квітня 2026 року у справі № 990/477/25.
35. З цих підстав Велика Палата Верховного Суду відхиляє як безпідставні доводи, викладені в апеляційній скарзі, про те, що допущені адвокатом помилки не свідчать про недобросовісність дій самого позивача. Крім того, допущені адвокатом помилки не можуть бути підставою для скасування законного і обґрунтованого судового рішення.
36. Також суд першої інстанції цілком обґрунтовано врахував вимоги частин шостої і сьомої статті 18 КАС України.
37. Так, згідно із частиною шостою наведеної статті адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в ЄСІКС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІКС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
38. Відповідно до частини сьомої цієї статті особі, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІКС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
В умовах воєнного чи надзвичайного стану у разі знеструмлення електромережі суду чи настання інших обставин, які унеможливлюють функціонування ЄСІКС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, суд може вручати особі, яка зареєструвала електронний кабінет, будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, у паперовій формі.
39. Під час апеляційного перегляду з`ясовано, що позивач має електронний кабінет, який він зареєстрував 05 грудня 2024 року.
40. Як уже зазначалося, залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції посилався на те, що про дату, час та місце судових засідань, призначених на 19 березня та 14 травня 2026 року, позивач був повідомлений належним чином. Повістки про виклик у зазначені судові засідання доставлені позивачеві до його електронного кабінету 11 березня о 19:32 та 19 березня 2026 року о 20:20 відповідно, що підтверджується відповідними довідками (том 1, а. с. 70, том 2, а. с. 40).
41. Відповідно до підпунктів 5-1, 5-5, 5.6 пункту 5 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням ВРП від 17 серпня 2021 року № 845/0/15-21 (далі - Положення № 845/0/15-21; ЄСІТС відповідно), «електронний кабінет» - персональний кабінет (вебсервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) ЄСІТС, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів ЄСІТС або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу; «ідентифікаційні дані особи» - для юридичних осіб: ідентифікаційний код юридичної особи (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України, - код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України); для фізичних осіб - підприємців: реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - РНОКПП), для адвокатів - номер та дата видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; для фізичних осіб: унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (далі - УНЗР), РНОКПП або номер і серія паспорта. Для фізичних осіб - громадян України номер і серія паспорта є ідентифікаційними даними виключно за відсутності у такої фізичної особи РНОКПП або УНЗР; «користувач ЄСІТС (користувач)» - особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень.
42. Пунктами 9, 11 Положення № 845/0/15-21 визначено, що процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику. Процедура реєстрації Електронного кабінету фізичної особи та фізичної особи - підприємця здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису такої особи.
43. Оскільки реєстрація в підсистемі ЄСІКС здійснюється для фізичних осіб за умови внесення ними своїх ідентифікаційних даних, зокрема РНОКПП, який не залежить від правового чи службового статусу таких осіб, то реєстрація позивачем електронного кабінету, з можливістю доступу до кабінету судді не змінює доведеності фактів як наявності у ОСОБА_1 такого кабінету, так і доставлення до нього процесуальних документів у цій справі (доказів зворотного позивач не надав). Використання ж позивачем службового кваліфікованого підпису для електронної ідентифікації особи не обмежує ступінь доступу до електронного кабінету та не впливає на висновок про належне повідомлення позивача як фізичної особи, який має зареєстрований електронний кабінет у ЄСІКС, про дати судових засідань у цій справі.
44. Про те, що суддя має можливість змінювати статус користувача в своєму електронному кабінеті із «Суддя» на «Фізична особа», а також про те, що навіть після припинення повноважень судді в останнього залишається доступ до такого кабінету як у фізичної особи - користувача підсистеми «Електронний суд», Велика Палата Верховного Суду зазначала в постанові від 06 лютого 2025 року у справі № 990/262/24.
45. Підсумовуючи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що суд першої інстанції вжив заходів з використанням передбачених нормами КАС України процесуальних засобів щодо належного повідомлення позивача про час, місце та дату судового засідання.
46. Тому варто погодитися з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для застосування пункту 4 частини першої статті 240 КАС України, оскільки станом на 14 травня 2026 року: 1) позивач повторно не прибув у судове засідання, будучи належним чином повідомленим про судові засідання, призначені на 19 березня і 14 травня 2026 року; 2) позивач та/або його представник не повідомили про причини неявки в обидва судові засідання; 3) в матеріалах справи немає заяви про розгляд справи за відсутності позивача; 4) відповідач не наполягав на розгляді справи по суті.
47. Інші доводи та аргументи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
48. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
49. Згідно з положеннями статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
50. Велика Палата Верховного Суду вважає, що ухвалу суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм процесуального права, наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильності висновків Касаційного адміністративного суду, а тому підстав для скасування оскаржуваної ухвали немає.
Керуючись статтями 266, 308, 311, 315, 316, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 травня 2026 року у справі № 990/73/26 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Гімон
Судді: О. О. Банасько О. Л. Булейко О. А. Губська А. А. Ємець В. В. Король О. В. Кривенда Н. М. Мартинюк К. М. Пільков С. О. Погрібний Н. С. Стефанів Т. Г. Стрелець О. В. Ступак М. Ю. Тітов І. В. Ткач