Справа № 128/3503/26
Провадження №2-а/145/15/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"02" жовтня 2026 р. селище Тиврів
Тиврівський районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Копилової Л. В. ,
з участю секретаря судових засідань Мигдальської Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Позовні вимоги обґрунтував тим, що 21 липня 2026 року постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та застосовано відносно нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. Суть допущеного ним порушення полягає у тому, що він 12.09.2025 року у строк, вказаний в повістці не прибув до п`ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 і не повідомив п`ятий відділ про причини неприбуття за повісткою, чим порушив вимоги абзацу 3 ч.10 ст.1 ЗУ «Про військовий облік і військову службу», абзацу 2 ч.3 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Вважає, що постанова ухвалена незаконно і необґрунтовано та підлягає скасуванню в зв`язку з невідповідністю висновків фактичним обставинам справи, оскільки у відповідача відсутні відомості щодо отримання ним повістки про виклик чи відмови від її отримання, будь-які докази цього відсутні. Тому просить скасувати оскаржувану ним постанову.
Крім цього, про наявність вищевказаної постанови йому стало відомо з мобільного застосунку «Дія», так як копію постанови він не отримував, тому просить суд поновити йому строк для звернення до суду з даною позовною заявою.
Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 11.09.2026 року за вищевказаним позовом відкрито спрощене позовне провадження, за клопотанням позивача з викликом сторін.
25.09.2026 року відповідач надав до суду відзив, в якому зазначив, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_1 і не підлягає призову на військову службу у зв`язку з бронюванням до 22.01.2027 року. З метою уточнення військово-облікових даних щодо проходження військово-лікарської комісії, позивач викликався по повістці начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 на 12 вересня 2025 року, однак не прибув, про причини неприбуття належним чином не повідомив. Відмітку про порушення військового обліку ОСОБА_1 було занесено до ЄДР 12.09.2025 року і скасовано 14.07.2026 року. Таким чином, ОСОБА_1 обліковувався в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, як порушник військового обліку у зв`язку з неприбуттям по повістці у період з 12.09.2025 року по 14.07.2026 року. Відтак, позивачем було порушено вимоги мобілізаційного законодавства та військового обліку, тому відповідальною особою ІНФОРМАЦІЯ_2 було виявлено та занесено відмітку до ЄДРПВтаР про порушення військового обліку. 14.07.2026 повідомлення про скасування відмітки порушення військового обліку ОСОБА_1 було направлено через АІТС «Оберіг» до ВП № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області. Вважає дії відповідача правомірними, тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивач ОСОБА_1 та його представник Ярмак В.В. в судове засідання не з`явилися, представник позивача надав заяву про розгляд справи в їх відсутності, позовні вимоги просив задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений у встановленому законом порядку, згідно заяви просить справу розглянути у відсудності представника.
Дослідивши письмові матеріали справи, зібрані у справі докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступних підстав.
З матеріалів наданого відповідачем відзиву вбачається, що 13 липня 2026 року відносно позивача було складено протокол за порушення ним ч.3 ст.210-1 КУпАП та те, що він 12.09.2025 року у строк, вказаний в повістці не прибув до п`ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 і не повідомив п`ятий відділ про причини неприбуття за повісткою.
В подальшому відмітку про порушення військового обліку ОСОБА_1 було внесено відповідачем до відповідного реєстру 12.09.2025 року і скасовано 14.07.2026 року.
Таким чином, ОСОБА_1 обліковувався у відповідному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, як порушник військового обліку у зв`язку із неприбуттям по повістці в період з 12.09.2025 року по 14.07.2026 року, день його самостійної явки.
З матеріалів справи також вбачається, що 12.09.2025 року відповідачем було направлено відповідне звернення Е3596089 до ВП № 2 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області за даним фактом.
Однак, 21 липня 2026 року постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. за те, що він 12.09.2025 року у строк, вказаний в повістці не прибув до п`ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 і не повідомив п`ятий відділ про причини неприбуття за повісткою, чим порушив вимоги абзацу 3 ч.10 ст.1 ЗУ «Про військовий облік і військову службу», абзацу 2 ч.3 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Частиною першою статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.1 статті 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у ч.ч.9, 10 цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Частиною 9 ст.38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Відтак, за змістом ст.38 КУпАП початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день вчинення адміністративного правопорушення або день виявлення триваючого правопорушення.
КУпАП не містить визначення поняття "триваюче" правопорушення, проте, в теорії адміністративного права під триваючим правопорушенням розуміють тривале невиконання вимог правової норми у вигляді дії або бездіяльності. При цьому характер триваючого правопорушення оцінюється у кожному конкретному випадку індивідуально.
Верховний Суд у постанові від 11 квітня 2018 року у справі №804/401/17 зазначив, що триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
Адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, тобто порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, яке полягає, зокрема, невиконання позивачем обов`язку з`явитися за повісткою ТЦК та СП не носить характеру триваючого та вичерпується фактом неявки у визначену дату.
Тобто, днем вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, в даному випадку є саме 12 вересня 2025 року, коли позивачем ОСОБА_1 не вчинені дії, які він повинен був здійснити саме цього дня і про що не могло бути невідомо відповідачу.
У свою чергу, оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності позивача винесена була відповідачем лише 21 липня 2026 року, тобто після закінчення визначеного ст.38 КУпАП трьохмісячного строку накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 цього Кодексу.
За таких умов суд вважає, що адміністративне стягнення було накладене відповідачем поза межами строку, встановленого ст.38 КУпАП, у зв`язку з чим постанова підлягає скасуванню, а провадження у адміністративній справі підлягало закриттю на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП.
За правилами п.3 ч.1 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Оскільки строк оскарження позивачем пропущено з поважних причин, докази вручення йому постанови відсутні, суд дійшов висновку про його поновлення.
Керуючись ст.ст. 210-1, 251, 283, 284 КУпАП, ст.ст.9, 76-78, 243-246, 257, 262 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
Поновити ОСОБА_1 строк позовної давності.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, задовольнити.
Скасувати Постанову №R641026, винесену 21.07.2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП у вигляді накладення штрафу в сумі 17000 грн. 00 коп.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП, закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 532 (п`ятсот тридцять два) гривень 48 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 07 жовтня 2026 року.
Суддя Л. В. Копилова