УКРАЇНА
Житомирський апеляційний суд
Справа №296/12994/23 Головуючий у 1-й інст. Маслак В. П.
Категорія 16 Доповідач Григорусь Н. Й.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2026 року м. Житомир
Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Григорусь Н.Й.,
суддів Миколайчука П.В., Панкеєвої В.А.,
з участю секретаря
судового засідання Кучер А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Житомирі цивільну справу № 296/12994/23 за позовом Житомирської міської ради до ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації речового права, зобов`язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Томашевської Оксани Анатоліївни на заочне рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 11 лютого 2025 року, ухвалене під головуванням судді Маслак В.П. у місті Житомирі,
в с т а н о в и в :
У грудні 2023 року представник Житомирської міської ради звернувся до суду з даним позовом, в якому просив:
- скасувати державну реєстрацію права власності на незавершене будівництво - 15 % (фундамент) за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта 2085210518101) за ОСОБА_1 (номер запису про право власності 36588324);
- зобов`язати ОСОБА_1 , за його рахунок звільнити самовільно зайняту земельну ділянку за вищевказаною адресою, з приведенням її у придатний для використання стан, шляхом знесення незавершеного будівництва - 15% (фундамент);
- вирішити питання судових витрат.
В обґрунтування позову зазначено, що на адресу Житомирської міської ради та її виконавчих органів надійшли звернення від ОСОБА_2 про те, що на земельній ділянці поряд з її домоволодінням за адресою: АДРЕСА_1 , у вересні 2023 почалось самовільне будівництво громадянином ОСОБА_1
04 жовтня 2023 року через Центр надання адміністративних послуг Житомирської міської ради Ляшуном В.Ф. подано заяву, відповідно до якої він просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0381 га, з метою оформлення права власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (02.01), до заяви додано викопіювання зі схеми земельної ділянки по АДРЕСА_1 , витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, довідку про технічні показники об`єкта від 13 травня 2020 року №1046 видану ТОВ «Центр Інвентаризації».
Представник зазначав, що Департаментом містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради будівельний паспорт на забудову земельної ділянки, містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на земельну ділянку, яка межує з АДРЕСА_1 , не видавалися.
Крім того, рішень Житомирської міської ради щодо передачі у власність/користування вказаної земельної ділянки не приймалося.
Вказував, що Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради листом 3-4/301/23 від 13 жовтня 2023 року повідомлено, що в Управлінні відсутні будь-які документи дозвільного характеру за адресою: АДРЕСА_1 .
Також, Департаментом містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради листом від 27 жовтня 2023 року № 1724/11/195 повідомлено, що рішення Житомирської міської ради щодо присвоєння адреси земельній ділянці, або уточнення місця розташування земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 не приймалися.
Таким чином, відповідачем здійснено будівництво на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, та без відповідних документів, які дають право виконувати будівельні роботи.
Посилаючись на вказані обставини представник позивача просив позов задовольнити у повному обсязі.
Заочним рішенням Корольовського районного суду міста Житомира від 11 лютого 2025 року позов задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_1 , за його рахунок звільнити самовільно зайняту земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , з приведенням її у придатний для використання стан шляхом знесення незавершеного будівництва - 15% (фундамент). Вирішено питання відшкодування судових витрат.
У поданій апеляційній скарзі, представник відповідача - адвокат Томашевська О.А. просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судове рішення є незаконним та необґрунтованим, оскільки ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, із порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні, не відповідають фактичним обставинам справи.
Зазначає, що Житомирська міська рада була зобов`язана розглянути у передбачений законодавством строк заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку документації із землеустрою земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку та прийняти відповідне рішення. Для цього зі сторони ОСОБА_1 були виконані усі передбачені чинним законодавством умови для ініціювання розгляду поданої заяви з долученням усіх необхідних документів.
Натомість, Житомирська міська рада тривалий час ігнорувала подану заяву та визначений законодавцем спосіб її розгляду (прийняття рішення про надання у власність земельної ділянки та про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою чи про відмову у їх наданні із зазначенням обґрунтованих причин відмови), порушуючи законні права ОСОБА_1 .
В подальшому замість розгляду заяви ОСОБА_1 Житомирська міська рада 27 грудня 2023 року (тобто вже після спливу встановленого частиною 7 статті 118 ЗК України строку для розгляду і вирішення поданої заяви) звернулась до суду з позовом у даній справі. В лютому 2024 року Рада листом за №2724/13 від 09 лютого 2024 року повідомила заявника, що у зв`язку із накладенням арешту на незавершене будівництво розгляд його заяви від 04 жовтня 2023 року №13496/23 необхідно відкласти до прийняття рішення у справі № 296/12994/23.
Вказувала, що поза увагою суду першої інстанції, який замість надання оцінки правомірності дій (бездіяльності) позивача як суб`єкта владних повноважень, що, в решті решт, і призвело до неможливості отримання ОСОБА_1 спірної земельної ділянки у власність лише констатував як таку обставину наявності на цій ділянці належного відповідачу на праві власності нерухомого майна - фундаменту (незавершене будівництво 15%) та зобов`язав знести останнє. Водночас, поза оцінкою суду першої інстанції залишилась довідка ТОВ «Центр інвентаризації» від 13 травня 2020 року за вих. №1046, згідно з якою фундамент, що складає 15% недобудови житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_1 , не є самочинним будівництвом, адже побудований до 1992 року.
Крім того, повістка про виклик в судове засідання 11 лютого 2025 року відповідачем не отримувалась, як ані повістка про виклик в судове засідання, призначене на 11 лютого 2025 року, ані саме заочне рішення суду за результатами розгляду справи в електронний кабінет представника відповідача в підсистемі ЄСІТС не надходили.
У поданому відзиві, представник Житомирської міської ради просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права - без змін.
Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав учасникам строк для подачі відзиву.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
В судове засідання учасники справи не з`явились, про день та час судового засідання були повідомлені належним чином.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Томашевська О.А. подала заяву, в якій просила апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, розглянувши справу за їх відсутності.
Представник позивача Житомирської міської ради Никончук К.В. подала заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності.
За приписами ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явилися в судове засідання.,без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що передбачено положеннями частини 2 статті 372 та частини 2 статті 247 ЦПК України.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 07 та 08 вересня 2023 року до Житомирської міської ради звернулася ОСОБА_2 із заявами про вжиття заходів реагування щодо самовільного захоплення земельної ділянки поряд з її домоволодінням за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с.14, 15).
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер витягу: 209873763) нерухоме майно (фундамент (незавершене будівництво 15%)) за адресою: АДРЕСА_1 , на праві приватної власності зареєстровано за ОСОБА_1 (т.1 а.с.26).
Відповідно до довідки ТОВ «Центр інвентаризації» від 13 травня 2020 року Вих. № 1046 фундамент, який складає 15% недобудови житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_1 , не є самочинним згідно наказу Мінрегіонбуду № 127 від 24 травня 2001 року зі змінами, так як побудований до 1992р. (т.1 а.с.27).
З листа Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради від 15 вересня 2023 року № 2445/13/424 встановлено, що згідно з архівними матеріалами департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради будівельний паспорт на забудову земельної ділянки/ містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на земельну ділянку, яка межує з АДРЕСА_1 , не видавалися. Також рішень Житомирської міської ради щодо передачі у власність/користування вказаної земельної ділянки не приймалося (т.1 а.с.11).
У відповідності до відповіді Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради від 13 жовтня 2023 року № 3-4/301/23, документи дозвільного характеру за адресою: АДРЕСА_1 , відсутні (т.1 а.с.13).
Згідно листа від 27жовтня 2023 року № 1724/11/495 Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради звернення щодо присвоєння земельній ділянці адреси - АДРЕСА_1 , до департаменту не надходили. Рішення Житомирської міської ради щодо присвоєння адреси земельній ділянці, або уточнення місця розташування земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , не приймалися (т.1 а.с.12).
Належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно. Про це зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 листопада 2023 року по справі № 916/1174/22.
Так, ВП ВС відступила від правового висновку КЦС ВС щодо належного способу захисту прав власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво, визначивши, що за обставин, коли право власності на самочинно побудоване нерухоме майно зареєстровано за певною особою без дотримання визначеного статтею 376 Цивільним кодексом порядку, задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на таке майно, або вимоги про скасування державної реєстрації прав, або вимоги про припинення права власності тощо у встановленому законом порядку не вирішить юридичну долю самочинно побудованого майна та не призведе до відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна.
Отже вирішуючи даний спір, суд першої інстанції із застосуванням ст.41 Конституції України, ч.2 ст.152 ЗК України, ст.ст.375, 376, 391 ЦК України, ч.ч.4,5 ст.26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а також відповідних правових висновків Верховного Суду, що стосуються спірних правовідносин, дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач здійснив будівництво фундаменту (незавершене будівництво 15%) на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , що йому не належала на праві власності чи користування, не була відведена для цієї мети та без відповідного документа, який надає право виконувати будівельні роботи, а тому, враховуючи позицію представника власника земельної ділянки, наявні підстави для знесення вказаного самочинного будівництва.
При цьому місцевий суд правильно вважав, що скасування державної реєстрації права власності на незавершене будівництво не є ефективним способом захисту й не забезпечує усунення порушень, спричинених самочинним будівництвом, а відтак позов в означеній частині не підлягає до задоволення.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Посилання апелянта на порушення місцевим судом процесуальних прав відповідача та його представника є непереконливими та спростовуються матеріалами справи.
Дана справа перебувала в провадженні суду понад рік. За цей період було призначено п`ять судових засідань з викликом сторін, а саме: 05.03.2024, 07.05.2024, 08.08.2024, 11.11.2024 та 11.02.2025.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 особисто отримав судові повістки з викликом в судові засідання 07.05.2024 та 11.02.2025, що підтверджується його підписом із відміткою про отримання на рекомендованих повідомленнях (т.1 а.с. 48, 90).
Від представника відповідача ОСОБА_3 04.03.2024 надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення розгляду справи. В подальшому, від адвоката Томашевської А.О. неодноразово (07.05.2024, 08.08.2024, 11.02.2025) надходили заяви про відкладення розгляду справи (т.1 а.с. 42, 49, 71, 96). Отже, представник відповідача з першого судового засідання була обізнана про перебування позовної заяви Житомирської міської ради до її довірителя, відтак сторона відповідача мала можливість та достатньо часу для подачі відзиву та доказів до 11.02.2025.
Обізнаність сторони відповідача про розгляд даної справи також підтверджується поданою відповідачем апеляційною скаргою на ухвалу суду від 01.01.2024 про забезпечення позову у цивільній справі № 296/12994/23.
Належне повідомлення ОСОБА_1 та його представника - адвоката Томашевської О.А., яка наділена тими ж правами і обов`язками, що і відповідач, про час, місце та дату розгляду справи, чисельні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, свідчать про те, що останні були обізнані про наявність позовної заяви в суді та свідомо не скористалися правами щодо участі у судовому розгляді, подачі відзиву та доказів.
Доводи апеляційної скарги в частині ненадання місцевим судом оцінки правомірності дій (бездіяльності) позивача як суб`єкта владних повноважень з приводу нерозгляду у передбачений законодавством строк заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку документації із землеустрою спірної земельної ділянки, не стосуються предмету позову у цій справі та не впливають на правильність вирішення даного спору. У будь-якому випадку він не мав законних підстав для здійснення будівництва на спірній земельній ділянці без попереднього надання її у власність (оренду) у встановленому законом порядку.
Посилання в апеляційній скарзі на довідку ТОВ «Центр інвентаризації» від 13,05. 2020 року № 1046, відповідно до якої фундамент, який складає 15% недобудови житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_1 , не є самочинним згідно наказу Мінрегіонбуду № 127 від 24 травня 2001 року зі змінами, так як побудований до 1992 року, не може бути прийнятий до уваги, оскільки даний Наказ втратив чинність 11.12.2023, а рік здійснення спірної забудови не підтверджений належними та допустимими доказами.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Приймаючи остаточне рішення у справі, суд апеляційної інстанції враховує, що, як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain, серія A, N 303-A, § § 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland, N 49684/99, § 2)).
Доводи апеляційної скарги містять суб`єктивне тлумачення апелянтом як обставин справи, так і норм діючого законодавства, направлене на переоцінку доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що місцевим судом при ухваленні рішення були належним чином оцінені подані сторонами докази, повно встановлені фактичні обставини справи, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення суду, не спростовують висновків суду, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.
Відтак, у відповідності до положень статті 375 ЦПК України, колегія дійшла висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення місцевого суду - без змін.
Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи немає.
Керуючись ст. ст. 258, 259, 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Томашевської Оксани Анатоліївни залишити без задоволення, а заочне рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 11 лютого 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Н.Й. Григорусь
Судді П.В. Миколайчук
В.А. Панкеєва
Повний текст складений 07.10.2026.