УКРАЇНА
Житомирський апеляційний суд
Справа №285/2570/26 Головуючий у 1-й інст. Мозговий В. Б.
Категорія 39 Доповідач Григорусь Н. Й.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2026 року м. Житомир
Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Григорусь Н.Й.,
суддів Миколайчука П.В., Панкеєвої В.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження (без повідомлення учасників) у м. Житомирі цивільну справу №285/2570/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Осадчук Тетяни Сергіївни, на рішення Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 31 липня 2026 року, ухвалене суддею Мозговим В.Б. у м. Звягелі,
встановив:
У квітня 2026 року представник ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 06.04.2021 між Товариство з обмеженою відповідальністю «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» (далі - ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ») та ОСОБА_1 укладено договір № 2109633730118, за умовами якого товариство зобов`язалося надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 1 800,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил; граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору): 1 рік. На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 1 800,00 грн.
01.12.2021 укладено договір № 1-12, відповідно до якого ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (далі - ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ») права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2109633730118.
10.01.2023 укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (далі - ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР») права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2109633730118.
18.02.2025 укладено договір № 18-02/25, відповідно до якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2109633730118.
Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло право вимоги до Відповідача за договором № 2109633730118.
Позивач зазначив, що заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку з чим у відповідача виникла прострочена заборгованість, загальний розмір якої становить 30 571,56 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 1 800,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 28 771,56 грн.
Також 27.04.2021 року між ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» та ОСОБА_1 укладено договір № 555146127713, за умовами якого позикодавець надає позичальнику на умовах строковості, зворотності, платності грошові кошти на суму у загальному розмірі 1 500,00 грн. Договір діє до повного виконання позичальником своїх зобов`язань за цим Договором. Тип процентної ставки - фіксована.
18.12.2023 укладено договір № 18/12-2023, відповідно до якого ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 555146127713.
Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло право вимоги до Відповідача за договором № 555146127713.
Позивач зазначає, що заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку з чим у відповідача виникла прострочена заборгованість в розмірі 3 842,40 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 1 500,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 2 342,40 грн.
Крім того, 02.04.2021 між ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» та ОСОБА_1 укладено Договір № 2109234288519, за умовами якого товариство зобов`язалося надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 1 200,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил; граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору): 1 рік.
На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 1 200,00 грн.
01.12.2021 укладено договір № 1-12, відповідно до якого ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2109234288519.
10.03.2023 укладено договір № 10-03/2023/01, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2109234288519.
18.02.2025 укладено договір № 18-02/25, відповідно до якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2109234288519.
Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло право вимоги до Відповідача за договором № 2109234288519.
Позивач зазначив, що заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку з чим у відповідача виникла прострочена заборгованість, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості в розмірі 20 012,88 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 1 200,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 18 812,88 грн.
Також 28.03.2021 між ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» та ОСОБА_1 укладено Договір № 2108755275574, за умовами якого товариство зобов`язалося надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 4 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил; граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору): 1 рік.
На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 4 000,00 грн.
01.12.2021 укладено договір № 1-12, відповідно до якого ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2108755275574.
10.01.2023 укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2108755275574.
18.02.2025 укладено договір № 18-02/25, відповідно до якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2108755275574.
Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло право вимоги до Відповідача за договором № 2108755275574.
Позивач зазначив, що заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку з чим у відповідача виникла прострочена заборгованість, яка підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості в розмірі 65 175,60 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 4 000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 61 175,60 грн.
Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просив стягнути заборгованість у розмірі 29 280,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 4 000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 25 280,00 грн.
У зв`язку з викладеним представник ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за договорами № 2109633730118 від 06.04.2021, № 555146127713 від 27.04.2021, № 2109234288519 від 02.04.2021, № 2108755275574 від 28.03.2021 у загальному розмірі 83 706,84 грн, 2662,40 грн судових витрат по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу у розмірі 25 000,00 грн.
Рішенням Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 31 липня 2026 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за договором №2109633730118 від 06.04.2021 у розмірі 30 019,32 грн, за договором №555146127713 від 27.04.2021 у розмірі 3 842,40 грн, за договором №2109234288519 від 02.04.2021 у розмірі 20 012,88 грн, та за договором №2108755275574 від 28.03.2021 у розмірі 29 280,00 грн, загальний розмір заборгованості за вищевказаними договорами становить 83 154, 60 грн. У решті позовних вимог щодо стягнення 552,24 грн за нарахованими процентами за Договором №2109633730118 від 06.04.2021 року відмовлено. Також з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» стягнуто судовий збір в сумі 2 644,83 грн та 6 000 грн витрат на правову допомогу. Стягнуто з ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» на користь ОСОБА_1 1000 грн витрат на правову допомогу.
Не погоджуючись із рішенням Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 31 липня 2026 року відповідач ОСОБА_1 через свого адвоката Осадчук Т.С. подав апеляційну скаргу, у якій просив рішення суду скасувати, ухвалити нове - про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за кредитним договором № 555146127713 від 27.04.2021, а саме тіло кредиту, що складає 1500 грн, а також стягнути з ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» на користь ОСОБА_1 7500 грн витрат на правничу допомогу.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим та ухваленим з неповним з`ясуванням усіх обставин справи. З посиланням на практику Верховного Суду представник вказала, що матеріали справи не містять підтвердження відступлення права вимоги до ОСОБА_1 за кредитними договорами, зокрема доказів оплати від ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС». Так адвокат акцентує увагу, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, а саме платіжної інструкції, які б підтверджували перехід права вимоги за кредитними договорами №2109633730118 від 06.04.2021, №2108755275574 від 28.03.2021 та №2109234288519 від 02.04.2021 згідно договорів факторингу №10.-01/2023 від 10.01.2023, №10-03/2023/01 від 10.03.2023, укладені між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», та Договору про відступлення (купівлю-продажу) прав вимоги №18-02/25 від 18 лютого 2025 року від ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС»).
Вважає, що у ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» немає законних підстав для стягнення заборгованості по кредитним Договорам, укладених між ОСОБА_1 та ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ.
Крім того, на думку представника скаржника, стягнуті з відповідача проценти за вказаними договорами є несправедливими та неспівмірними заборгованості за тілом кредиту, просила зменшити їх розмір до 50% від розміру тіла кредиту за кредитними договорами.
Разом з тим, адвокат вказала, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем, учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням учасника бойових дій серії НОМЕР_1 від 24 липня 2023 року та проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою Форми 5 від 06 травня 2026 року №2435.
Від позивача ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив, в якому представник просив залишити рішення Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 31 липня 2026 року без змін, у задоволенні апеляційної скарги відмовити. Рішення суду першої інстанції вважає законним та ухваленим з урахуванням всіх наданих сторонами доказів по справі. Вказав, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується перехід від первісного кредитора до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та, в свою чергу, від ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», та, в подальшому від ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до позивача прав вимоги за кредитними договорами, укладеними з відповідачем, а відтермінування оплати відступленого права вимоги передбачено умовами договорів факторингу.
Посилання апелянта на ненадання доказів отримання права вимоги вважає безпідставними та необґрунтованими. Звертає увагу суду, що позивач після набуття права вимоги за кредитними Договорами, нарахування процентів не здійснював. Нарахована заборгованість відповідача здійснена у межах строку встановленого у договорах - 1 рік із застосуванням, підстав для їх зменшення представник не вбачає. Крім того, представник позивача зазначив, що позивач планує понести під час перегляду справи в суді апеляційної інстанції витрати в сумі 10 000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною 5 статті 268, статті 381 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав відповідачу строк для подачі відзиву.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
Враховуючи характер спірних правовідносин між сторонами, предмет доказування, зважаючи на конкретні обставини у справі, які не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, оскільки в матеріалах справи містяться докази, надані сторонами, наявні правові підстави для розгляду справи у порядку письмового провадження без участі сторін.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції вищевказаним вимогам закону відповідає повною мірою.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
На підставі частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закон) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частин 3, 5, 6, 7 і 12 статті 11 Закону електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями статті 12 Закону у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частина 2 статті 639 ЦК України).
Згідно з частинами 1 і 2 статті 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
За змістом частини 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Укладення договорів позики і кредитного договору та отримання кредитних коштів відповідач не заперечує.
Судом встановлено та з матеріалів змішаної справи, частина якої сформована в паперовому, а частина - в електронному вигляді, вбачається, що 06.04.2021 між ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про надання фінансових послуг № 2109633730118 «Стандартний», за умовами якого товариство зобов`язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 1 800,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил; граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору): 1 рік.
Товариство виконало свої зобов`язання за кредитним договором, що підтверджується листом ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», згідно з яким 06.04.2021 на картковий рахунок відповідача переховано грошові кошти у розмірі 1 800,00 грн.
Проте відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, суму кредиту не повернув, проценти за його користування не сплатив.
Згідно з розрахунком заборгованості, складеного ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ», станом на 30.11.2021 заборгованість ОСОБА_1 за договором № 2109633730118 становить 13 176,00 грн, з яких: 1 800,00 грн - заборгованість по тілу кредиту, 11 376,00 грн - заборгованість по процентам.
01.12.2021 між ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу №1-12, відповідно до якого ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, зокрема за договором № 2109633730118.
ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» за період з 01.12.2021 по 05.04.2022 включно здійснило нарахування процентів за договором № 2109633730118 у розмірі 17 395,56 грн.
10.01.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023, за умовами якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги до боржників, у тому числі до відповідача за договором №2109633730118 (розмір заборгованості на момент відступлення права вимоги за договором становить 30 571,56 грн).
Після набуття ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за договором № 2109633730118 нарахування відсотків не здійснювалося.
18.02.2025 між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №18-02/25, за умовами якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги до боржників, у тому числі до відповідача за договором №2109633730118 (розмір заборгованості на момент відступлення права вимоги за договором становить 30 571,56 грн).
Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача за договором №2109633730118.
Після набуття позивачем права вимоги за договором №2109633730118 нарахування відсотків не здійснювалося.
Позивачем підтверджений факт укладення відповідачем договору №2109633730118, перерахування первісним кредитором грошових коштів на картковий рахунок відповідача, а також перехід до позивача права вимоги за вказаним договором.
Після підписання договорів між сторонами договорів виникли взаємні права та обов`язки, зокрема у відповідача - зобов`язання повернути кредитодавцю кошти відповідно до умов договорів та сплатити відсотки за користування ними.
Відповідач порушив умови договору, кошти на повернення кредиту не сплачував, що призвело до виникнення заборгованості.
Згідно листа АТ КБ «ПриватБанк» від 28.05.2026 року №20.1.0.0.0/7-260520/20915БТ встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) банк емітував картку № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ), на яку 06.04.2021 надійшов грошовий переказ в сумі 1 800,00 грн, що підтверджується банківською випискою по рахунку № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ) за період з 06.04.2021 по 16.04.2021.
Таким чином, судом встановлено та підтверджено відповідним розрахунком, що заборгованість відповідача за договором № 2109633730118 за тілом кредиту становить 1 800,00 грн, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту.
Крім того, пунктом 1.2 договору №2109633730118 від 06.04.2021 передбачено, що кредит надається на строк, зазначений у заяві-анкеті та графіку платежів.
В заяві-анкеті для отримання кредиту, яка є додатком до договору №2109633730118 від 06.04.2021, зазначено, що ОСОБА_1 просить надати йому кредит, орієнтовний строк повернення якого 7 днів з моменту отримання, при цьому зазначено, що позичальник просить надати такий кредит «строком на 365 днів».
Такі ж умови містяться і в п. 1.3 договору №2109633730118 від 06.04.2021.
Згідно із п. 1.4.2 договору №2109633730118 від 06.04.2021 в разі, якщо сума кредиту лишається неповернутою після орієнтовного строку повернення кредиту, проценти підлягають обов`язковій сплаті кожні 7 днів у сумі, нарахованій за фактичний строк користування кредитом.
Пунктом 1.9. договору №2109633730118 від 06.04.2021 встановлено, що граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору): 1 рік.
Враховуючи, що договір було укладено 06.04.2021, граничний строк кредитування закінчився 05.04.2022. У справі відсутні докази зміни строку кредитування кредитодавцем в односторонньому порядку.
Таким чином, період з 06.04.2021 по 05.04.2022 є періодом правомірного користування позичальником кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування, який супроводжувався нарахуванням процентів у порядку та розмірі, що визначені у договорі.
Пунктом 1.4. №2109633730118 від 06.04.2021 передбачено, що проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування, протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі: а) 2 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтованого строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4.а); в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4.б); починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4.в). В разі, якщо сума кредиту лишається неповернутою після орієнтовного строку повернення кредиту, проценти підлягають обов`язковій сплаті кожні 7 днів у сумі, нарахованій за фактичний строк користування кредитом.
Із наданих позивачем розрахунків заборгованості за договором №2109633730118, вбачається, що з 06.04.2021 по 12.04.2021 відсотки нараховувались за ставкою 2% в день, що становить 36,00 грн; з 13.04.2021 - по 26.04.2021 відсотки нараховувалися за ставкою 3,64% в день, що становить 65,52 грн; з 27.04.2021 по 11.05.2021 відсотки нараховувалися за ставкою 5,02%, що становить 90,36 грн; з 12.05.2021 по 05.04.2022 відсотки нараховувалися за ставкою 7,67% в день, що становить 138,06 грн.
Тобто проценти за користування кредитом нараховані відповідно до умов договору, з урахування ставки, про яку йде мова у п.п.а)-п.г) п.1.4 договору № 2109633730118 від 06.04.2021.
Отже, перевіривши встановлені судом першої інстанції обставини щодо нарахування позивачем заборгованості відповідачу по процентам за договором № 2109633730118 від 06 квітня 2021 року з посиланням на ч.1 ст.1048, ч.1 ст.1054 ЦК України, колегія апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 процентів за користування кредитними коштами, які нараховані в межах строку дії кредитного договору та за процентною ставкою, визначеною п. 1.4. договору.
Одночасно, судом першої інстанції враховані доводи представника відповідача, які є аналогічними доводам апеляційної скарги, про поширення на відповідача положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки долученою військового квитка підтверджено, що ОСОБА_1 02.04.2022 на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 призваний у Збройні Сили України під час мобілізації. Відтак, судом першої інстанції правомірно зменшено розмір заборгованості по процентам за договором № 2109633730118 від 06.04.2021 до 28 219,32 грн, за виключенням періоду 02.04.2022 по 05.04.2022, у який у позивача відсутні підстави для нарахування процентів за користування кредитом.
Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» за договором № 2109633730118 від 06 квітня 2021 року підлягає стягненню заборгованість у загальному розмірі 30 019,32 грн, з яких: 1 800,00 грн - заборгованість за тілом кредиту та 28 219,32 грн - заборгованість за процентами.
Також судом встановлено, що 27.04.2021 між ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 555146127713, який підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (СМС-код): 9669.
За змістом п. 1.1 Договору, на підставі Заявки на позику від 27.04.2021 року, підписаної Позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, позикодавець надає позичальнику на умовах строковості, зворотності, платності грошові кошти на суму у загальному розмірі 1500 грн, які у випадку проведення пролонгації/ реструктуризації заборгованості направляються на погашення заборгованості за Договором позики № 555146127713 від 27.04.2021 року, укладеного між сторонами (далі позика), на строк 30 календарних днів під проценти, вказані в п. 1.1.1., а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві позику та сплатити зазначені проценти. Договір діє до повного виконання позичальником своїх зобов`язань за цим Договором.
Відповідно до умов п. 1.1.1. Договору, сторони погодили тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить вiд фактичного виконання Позичальником умов договору та становить:
Знижена процентна ставка, фіксована 600.00 % річних від суми Позики у межах строку надання Позики, зазначеного в пункті 1.1 цього Договору, якщо в цей строк Споживач здійснить повне погашення заборгованостi або здійснить таке погашення протягом 1 (одного) календарних днiв, що слідують за датою закінчення такого строку;
Стандартна процента ставка, фіксована 950.00 % річних від суми Позики застосовується:
- у межах строку надання позики, зазначеного в пункті 1.1 цього Договору, якщо позичальник не виконав умови зазначені в пп 1.1.1.1 Договору для застосування зниженої процентної ставки, та
- у межах періоду прострочення, але не більше 30 (тридцяти) календарних днiв поспiль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абз.2 част.1 статті 1048 Цивiльного кодексу Україн
27.04.2021 сторонами підписано паспорт позики, яким передбачено розмір надання кредиту, строк надання, проценту ставку та інші умови, які зазначені в договорі позики.
ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» виконало свої зобов`язання, зокрема передало відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 1500,00 грн шляхом їх перерахування на електронну платіжну картку відповідача ОСОБА_1 , що підтверджується квитанцією платіжної системи LiqPay ID платежу [номер приховано].
Згідно листа АТ КБ «ПриватБанк» від 28.05.2026 року №20.1.0.0.0/7-260520/20915БТ на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) банк емітував картку № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ), на яку 27.04.2021 надійшов грошовий переказ в сумі 1 500,00 грн, що підтверджується банківською випискою по рахунку № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ) за період з 27.04.2021 по 07.05.2021.
Згідно розрахунку ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» за договором позики № 555146127713 від 27.04.2021 заборгованість ОСОБА_1 станом на 25.06.2021 становить 3842,40 грн та включає в себе заборгованість по тілу кредиту в розмірі 1500,00 грн і заборгованість по відсотках розмірі 2 342,40 грн.
18 грудня 2023 року між ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія (клієнт) та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (фактор) укладено договір факторингу № 18/12-2023, відповідно до умов якого ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» отримало право вимоги до боржників в тому числі і за кредитним договором № 555146127713 від 27.04.2021, що підтверджується копіями договору факторингу, додаткового договору №1 до договору факторингу, акту прийому-передачі реєстру боржників, витягом з реєстру боржників.
Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 555146127713.
Заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість.
Зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що на користь позивача з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за Договором №555146127713 від 27.04.2021 в загальному розмірі 3 842,40 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 1 500,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 2 342,40 грн.
Крім того, судом встановлено, що 02.04.2021 між ТОВ «СЛУЖБА МІТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про надання фінансових послуг № 2109234288519 «Стандартний», згідно з умовами якого товариство зобов`язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 1 200,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил; граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору): 1 рік.
Товариство виконало свої зобов`язання за кредитним договором, що підтверджується листом ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», згідно з яким 02.04.2021 на картковий рахунок відповідача переховано грошові кошти у розмірі 1 200,00 грн.
Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, суму кредиту не повернув та проценти за його користування не сплатив.
Згідно з розрахунком заборгованості, складеного ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» станом на 30.11.2021 заборгованість за договором № 2109234288519 становить 8 784,00 грн, з яких: 1 200,00 грн - заборгованість по тілу кредиту, 7 584,00 грн - заборгованість по процентам.
01.12.2021 між ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу №1-12, відповідно до якого ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, зокрема за договором № 2109234288519.
ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» за період з 01.12.2021 по 01.04.2022 включно здійснило нарахування процентів за договором № 2109234288519 у розмірі 11 228,88 грн.
10.03.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-03/2023/01, за умовами якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги до боржників, у тому числі до відповідача за договором №2109234288519 (розмір заборгованості на момент відступлення права вимоги за договором становить 20 012,88 грн).
Після набуття ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за договором № 2109234288519 нарахування відсотків не здійснювалося.
18.02.2025 між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №18-02/25, за умовами якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги до боржників, у тому числі до відповідача за договором №2109234288519 (розмір заборгованості на момент відступлення права вимоги за договором становить 20 012,88 грн).
Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача за договором №2109234288519.
Після набуття позивачем права вимоги за договором № 2109234288519 нарахування відсотків не здійснювалося.
Викладеним обставинам відповідають правовідносини, що витікають з зобов`язань за договорами кредиту.
Посилаючись на положення ст. 525 ЦК України та ч.1 ст. 1054 ЦК України, суд констатував, що позивачем підтверджений факт укладення відповідачем договору №2109234288519, перерахування первісним кредитором грошових коштів на картковий рахунок відповідача, а також перехід до позивача права вимоги за вказаним договором.
Після підписання договорів між сторонами виникли взаємні права та обов`язки, зокрема у відповідача виникло зобов`язання повернути кредитодавцеві кошти відповідно до умов договорів та сплатити відсотки за користування ними.
Відповідач порушив умови договору, кошти на повернення кредиту не сплачував, що призвело до виникнення заборгованості.
Згідно листа АТ КБ «ПриватБанк» від 28.05.2026 року №20.1.0.0.0/7-260520/20915БТ встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) банк емітував картку № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ), на яку 02.04.2021 надійшов грошовий переказ в сумі 1 200,00 грн, що підтверджується банківською випискою по рахунку № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ) за період з 02.04.2021 по 12.04.2021.
Разом з тим, суд першої інстанції дослідив розрахунок заборгованості відповідача перед первісним кредитором, який також перевірений апеляційним судом. Заборгованість відповідача за тілом кредиту становить 1 200,00 грн за договором № 2109234288519 від 02.04.21 та підлягає стягненню з нього.
Крім того, згідно пункту 1.2 договору №2109234288519 від 02.04.2021 кредит надається на строк, зазначений у заяві-анкеті та графіку платежів.
В заяві-анкеті для отримання кредиту, яка є додатком до договору №2109234288519 від 02.04.2021, зазначено, що ОСОБА_1 просить надати йому кредит, орієнтовний строк повернення якого 11 днів з моменту отримання, при цьому зазначено, що позичальник просить надати такий кредит «строком на 365 днів».
Такі ж умови містяться і в п. 1.3 договору №2109234288519 від 02.04.2021.
Згідно із п. 1.4.2 договору №2109234288519 від 02.04.2021 в разі, якщо сума кредиту лишається неповернутою після орієнтовного строку повернення кредиту, проценти підлягають обов`язковій сплаті кожні 11 днів у сумі, нарахованій за фактичний строк користування кредитом.
Пунктом 1.9. договору №2109234288519 від 02.04.2021 встановлено, що граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору): 1 рік.
Враховуючи, що договір було укладено 02.04.2021, граничний строк кредитування закінчився 01.04.2022. У справі відсутні докази зміни строку кредитування кредитодавцем в односторонньому порядку.
Таким чином, період з 02.04.2021 по 01.04.2022 є періодом правомірного користування позичальником кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування, який супроводжувався нарахуванням процентів у порядку та розмірі, що визначені у договорі.
Пунктом 1.4. №2109234288519 від 02.04.2021 передбачено, що проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування, протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі: а) 2 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтованого строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4.а); в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4.б); починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4.в). В разі, якщо сума кредиту лишається неповернутою після орієнтовного строку повернення кредиту, проценти підлягають обов`язковій сплаті кожні 11 днів у сумі, нарахованій за фактичний строк користування кредитом.
Із наданих позивачем розрахунків заборгованості за договором №2109234288519, вбачається, що проценти за користування кредитом нараховані відповідно до умов договору, з урахування ставки, про яку йде мова у п.п.а)-п.г) п.1.4 договору № 2109234288519 від 02.04.2021.
Розмір заборгованості по процентам за договором №2109234288519 від 02.04.2021 станом на 06.04.2026 становить 18 812,88 грн.
Отже, суд першої інстанції з посиланням на положення ч.1 ст. 1048 та ч.1 ст. 1054 ЦК України правильно враховував, що з ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню заборгованість по процентам за договором № 2109234288519 від 02.04.2021 у розмірі 18 812,88 грн, оскільки вказаний розмір відсотків відповідає умовам договору та не виходить за межі строку дії кредитного договору, що свідчить про правомірність їх нарахування.
Таким чином, колегія погоджується із висновком міськрайонного суду про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у загальному розмірі 20 012,88 грн, з яких: 1 200,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 18 812,88 грн - заборгованість за процентами.
Крім того, судом встановлено, що 28.03.2021 між ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про надання фінансових послуг № 2108755275574 «Стандартний», згідно з умовами якого товариство зобов`язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 4 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил; граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору): 1 рік.
Товариство виконало свої зобов`язання за кредитним договором, що підтверджується листом ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», згідно з яким 28.03.2021 на картковий рахунок відповідача переховано грошові кошти у розмірі 4 000,00 грн.
Проте відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, суму кредиту не повернув та проценти за його користування не сплатив.
Згідно з розрахунком заборгованості, складеного ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» станом на 30.11.2021 заборгованість за договором № 2108755275574 становить 29 280,00 грн, з яких: 4 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту, 25 280,00 грн - заборгованість по процентам.
01.12.2021 між ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу №1-12, відповідно до якого ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, зокрема за договором № 2108755275574 .
ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» за період з 01.12.2021 по 27.03.2022 включно здійснило нарахування процентів за договором № 2108755275574 у розмірі 35 895,60 грн.
10.01.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023, за умовами якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги до боржників, у тому числі до відповідача за договором №2108755275574 (розмір заборгованості на момент відступлення права вимоги за договором становить 65 175,60 грн).
Після набуття ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за договором № 2108755275574 нарахування відсотків не здійснювалося.
18.02.2025 між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №18-02/25, за умовами якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги до боржників, у тому числі до відповідача за договором № 2108755275574 (розмір заборгованості на момент відступлення права вимоги за договором становить 65 175,60 грн).
Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача за договором №2108755275574.
Після набуття позивачем права вимоги за договором № 2108755275574 нарахування відсотків не здійснювалося.
Згідно листа АТ КБ «ПриватБанк» від 28.05.2026 року №20.1.0.0.0/7-260520/20915БТ, на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) банк емітував картку № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ), на яку 28.03.2021 надійшов грошовий переказ в сумі 4 000,00 грн, що підтверджується банківською випискою по рахунку № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ) за період з 28.03.2021 по 07.04.2021.
Посилаючись на положення ст. 525 та ч.1 ст. 1054 ЦК України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про підтвердження позивачем факту укладення відповідачем договору №2108755275574, перерахування первісним кредитором грошових коштів на картковий рахунок відповідача, а також перехід до позивача права вимоги за вказаним договором, отже, оскільки відповідач порушив умови договору, кошти на повернення кредиту не сплачував, заборгованість відповідача за договором № 2108755275574 від 28.03.2021 за тілом кредиту становить 4 000,00 грн.
Разом з тим, пунктом 1.2 договору №2108755275574 від 28.03.2021 передбачено, що кредит надається на строк, зазначений у заяві-анкеті та графіку платежів.
В заяві-анкеті для отримання кредиту, яка є додатком до договору №2108755275574 від 28.03.2021, зазначено, що ОСОБА_1 просить надати йому кредит, орієнтовний строк повернення якого 16 днів з моменту отримання, при цьому зазначено, що позичальник просить надати такий кредит «строком на 365 днів».
Такі ж умови містяться і в п. 1.3 договору №2108755275574 від 28.03.2021.
Згідно із п. 1.4.2 договору №2108755275574 від 28.03.2021 в разі, якщо сума кредиту лишається неповернутою після орієнтовного строку повернення кредиту, проценти підлягають обов`язковій сплаті кожні 16 днів у сумі, нарахованій за фактичний строк користування кредитом.
Пунктом 1.9. договору №2108755275574 від 28.03.2021 встановлено, що граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору): 1 рік.
Враховуючи, що договір було укладено 28.03.2021, граничний строк кредитування закінчився 27.03.2022. У справі відсутні докази зміни строку кредитування кредитодавцем в односторонньому порядку.
Таким чином, період з 28.03.2021 по 27.03.2022 є періодом правомірного користування позичальником кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування, який супроводжувався нарахуванням процентів у порядку та розмірі, що визначені у договорі.
Пунктом 1.4. №2108755275574 від 28.03.2021 передбачено, що проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування, протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі: а) 2 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтованого строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4.а); в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4.б); починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4.в). В разі, якщо сума кредиту лишається неповернутою після орієнтовного строку повернення кредиту, проценти підлягають обов`язковій сплаті кожні 16 днів у сумі, нарахованій за фактичний строк користування кредитом.
Із наданих позивачем розрахунків заборгованості за договором №2108755275574, вбачається, що проценти за користування кредитом нараховані відповідно до умов договору, з урахування ставки, про яку йде мова у п.п.а)-п.г) п.1.4 договору № 2108755275574 від 28.03.2021.
Колегія погоджується із висновком про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості у загальному розмірі 29 280,00 грн, з яких: 4 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 25 280,00 грн - заборгованість за процентами.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості по процентам за договором №2108755275574 від 28.03.2021, яка утворилась станом на 06.04.2026 перевірений апеляційним судом, розмір заборгованості узгоджується з умовами вказаного кредитного договору.
У суді апеляційної інстанції не знайшли підтвердження доводи представника скаржника щодо відсутності доказів переходу прав вимоги за кредитними договорами, у зв`язку з відсутністю доказів оплати за договорами факторингу від ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (за кредитними договорами №2109633730118 від 06.04.2021, №2109234288519 від 02.04.2021 та №2108755275574 від 02.04.2021.
Відповідно до умов договорів право вимоги переходить від первісного кредитора до нового кредитора з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників (п. 5.2 Договору); оплата відступленого права вимоги відбувається із значним відтермінуванням - 1065 календарних днів з дати підписання сторонами цього договору (п. 7. 2.).
Перехід прав вимоги підтверджується наявними в матеріалах справи підписаним між сторонами актами прийому-передачі Реєстру Боржників та самим реєстром боржників. Крім того, матеріали справи містять акт зарахування зустрічних однорідних вимог, що підтверджує факт здійснення розрахунків за даним договором.
У встановленому законом порядку вищевказані договори факторингу не спростовані та є чинними.
Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується перехід права вимоги за вказаним кредитним договором від первісного кредитора до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», потім - до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», а в подальшому - до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» - позивача у справі.
У встановленому законом порядку ні кредитні договори, ні розрахунки заборгованості позичальником спростовані не були.
Доводи апеляційної скарги про непропорційність процентів, що призводить до суттєвого дисбалансу прав сторін, та необхідність зменшення заборгованості за договорами до 50% від розміру заборгованості за кредитом не заслуговують на увагу.
ОСОБА_1 був обізнаний з умовами договорів, у тому числі щодо сплати процентів.
Згідно зі статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У матеріалах справи відсутні відомості про оспорення відповідачем у судовому порядку укладених договорів та додаткової угоди, визнання їх в судовому порядку недійсними.
Отже, в силу вказаної вище презумпції правомірності правочину правомірність положень договору презюмується.
Разом з тим, апеляційний суду звертає увагу на висновок Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладений у постанові від 07.09.2026 у справі № 552/672/23, за змістом якого, щоб правила Закону від 22 листопада 2023 року № 3498-IX про максимальний розмір денної процентної ставки поширювалися на кредитний договір необхідно, щоб строк кредитування чи строк, на який надається кредит, було продовжено після 24 грудня 2023 року… За відсутності підстав для застування конструкції нікчемності умови, до правових способів коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит,…, з урахуванням змісту статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», потрібно віднести: оспорюваність умови чи договору про споживчий кредит; зміну договору про споживчий кредит; тлумачення умов договору про споживчий кредит.
Станом на день укладення кредитних договорів була відсутня імперативна норма, яка б обмежувала розмір процентів за користування кредитом у договорі про споживчий кредит та дозволяла б застосувати конструкцію нікчемності умови договору про споживчий кредит (частина п`ята статті 12 Закону України «Про споживче кредитування»).
Суд без позовної вимоги споживача може застосовувати такий правовий засіб коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит як тлумачення умов договору про споживчий кредит, в разі наявності в договорі нечітких або двозначних положень. Оскільки при застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору, навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору.
Оспорюваність умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит суд без відповідної позовної вимоги споживача застосувати не може. Тобто у разі, якщо споживач не пред`явив відповідних позовних вимог про оспорення умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит, то суд не може самостійно зменшити розмір процентів за користування кредитом.
На підставі викладеного, колегія апеляційного суду не вбачає підстав для зменшення нарахованих відповідачу відсотків за укладеними кредитними договорами, а висновок суду першої інстанції про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованості за вищевказаними договорами у розмірі 83 154,60 грн є правильним.
Інші доводи апеляційної скарги на правильність висновків суду першої інстанції не впливають.
Суд апеляційної інстанції враховує практику Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32)
Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
Рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Питання щодо розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи у суді апеляційної інстанції, суд вирішує відповідно до положень статті 141 ЦПК України.
Оскільки оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, тому відсутні підстави, визначені статтею 141 ЦПК України для перерозподілу судових витрат.
Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Осадчук Тетяни Сергіївни залишити без задоволення, а рішення Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 31 липня 2026 року - без змін
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий Н.Й. Григорусь
Судді П.В. Миколайчук
В.А. Панкеєва