ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 545/2941/25 Номер провадження 22-ц/814/4874/26 Головуючий у 1-й інстанції Стрюк Л. І. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Дряниця Ю.В.,
судді Панченко О.О., Пікуль В.П.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у місті Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на додаткове рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 26 червня 2026 року, постановлене суддею Стрюк Л.І.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Полтавського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про виключення відомостей про батька з актового запису,
в с т а н о в и в:
03.07.2025 ОСОБА_1 звернулася в суд із указаним позовом до ОСОБА_2 та Полтавського ВДРАЦС у Полтавському районі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у якому просила: виключити відомості про батьківство ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , з актового запису про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; внести зміни до актового запису про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: у графі «батько» виключити запис про батьківство ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 21.07.2025 відкрито провадження увказаній справі.
04.06.2026 позивачка ОСОБА_1 подала до суду заяву про відмову від позову. Наслідки відмови від позову та наслідки закриття провадження у справі, передбачені частиною другою статті 256 ЦПК України їй відомі та зрозумілі.
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 12.06.2026 прийнято відмову від позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Полтавського ВДРАЦС у Полтавському районі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про виключення відомостей про батька з актового запису.
Закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Полтавського ВДРАЦС у Полтавському районі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про виключення відомостей про батька з актового запису.
Роз`яснено, що відповідно до частини другої статті 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет з тих самих підстав не допускається.
15.06.2026 відповідачка ОСОБА_2 звернулася в суд із заявою у порядку частини п`ятої статті 142 ЦПК України, у якій просила стягнути з позивачки на її користь витрати на правову допомогу в розмірі 24000,00 грн.
22.06.2026 представником позивачки - адвокатом Ковжогою О.І. подано до суду заперечення на заяву про компенсацію здійснених витрат, пов`язаних із розглядом справи.
Додатковим рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 26.06.2026 стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати на правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн.
Позивачка оскаржила додаткове рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку. Посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з`ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить таке рішення районного суду скасувати.
Зазначає, що стороною відповідача при заявлені вимоги про відшкодування понесених у справі судових витрат не було доведено необґрунтованості дій позивачки, що виключає стягнення такої компенсації в розумінні частини п`ятої статті 142 ЦПК України. Натомість, характер дій позивачки, яка після проведення біологічної експертизи, реалізувала належне їй право та відмовилася від позову, свідчать про те, що вона діяла виключно добросовісно та не вдавалася до процесуальних маніпуляцій.
При постановленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції викладене залишив поза увагою, а відтак, безпідставно постановив до стягнення з позивачки на користь відповідачки правничі витрати, розмір яких є надмірним та таким, що не відповідає критеріям розумності та співмірності.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 17.08.2026 відкрито апеляційне провадження; у справі закінчено підготовчі дії та призначено до розгляду без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, про що постановлена ухвала апеляційного суду від 18.06.2026.
08.09.2026 до апеляційного суду надійшов відзив відповідачки на апеляційну скаргу, яку просить залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, як законне та обґрунтоване. Просить стягнути з позивачки витрати на правову допомогу понесені відповідачкою в суді апеляційної інстанції у розмірі 2000,00 грн
Вважає, що позивачка не мала законних підстав для звернення в суд із цим позовом, оскільки була достеменно обізнана про факт батьківства нині загиблого ОСОБА_3 по відношенню до малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Зазначає, що позивачка ухилилася від виконання свого процесуального обов`язку та у строк, визначений частиною другою статті 93 ЦПК України не надала відповідачці вичерпних відповідей у формі заяви свідка на поставлені їй запитання.
18.09.2026 до апеляційного суду надійшла відповідь позивачки на відзив, у якій вона, серед іншого наголосила на тому, що їй не були відомі правові підстави внесення відомостей про батька дитини до свідоцтва про народження. Тоді як лише загибелі чоловіка тягар доведення чи спростування інформації про відсутність кровного споріднення між загиблим та дитиною був покладений на неї.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що 03.07.2025 ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 та Полтавського ВДРАЦС у Полтавському районі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у якому просила: виключити відомості про батьківство ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , з актового запису про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; внести зміни до актового запису про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: у графі «батько» виключити запис про батьківство ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . У прохальній частині позовної заяви позивачкою заявлено клопотання про призначення у справі судово-біологічної експертизи./а.с.1-10 т.1/
Додатком до позовної заяви є ухвала Полтавського районного суду Полтавської області від 29.07.2019 (справа №545/1768/19) про відмову у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на підставі п.3 ч.1 ст.165 ЦПК України./а.с.63 т.1/
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 21.07.2025 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання./а.с.81 т.1/
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 14.10.2025 призначено у справі судову біологічну (генетичну) експертизу, на вирішення якої поставлено такі питання: 1) Чи є біологічна спорідненість між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .? 2) Якщо так то чи може бути ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .?/а.с.175-177 т.1/
30.04.2026 Київським НДЕКЦ МВС України складено висновок №СЕ-19/111-26/14806-БД, яким установлено: 1) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ймовірно є біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Ймовірність даної події становить не менше ніж 99,99999%; 2) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ймовірно є біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Ймовірність даної події становить не менше ніж 99,99999%./а.с.1-14 т.2/
Ухвалою Полтавського районного суду від 13.05.2026 поновлено провадження у справі; призначено підготовче засідання на 12.06.2026./а.с.16 т.2/
04.06.2026 позивачка подала до суду заяву про відмову від позову. Наслідки відмови від позову та наслідки закриття провадження у справі, передбачені частиною другою статті 256 ЦПК України їй відомі та зрозумілі./а.с.19-20 т.2/
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 12.06.2026 прийнято відмову від позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Полтавського ВДРАЦС у Полтавському районі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про виключення відомостей про батька з актового запису.
Закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Полтавського ВДРАЦС у Полтавському районі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про виключення відомостей про батька з актового запису.
Роз`яснено, що відповідно до частини другої статті 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет з тих самих підстав не допускається./а.с.23-24 т.2/
15.06.2026 відповідачка ОСОБА_2 звернулася в суд із заявою у порядку частини п`ятої статті 142 ЦПК України, у якій просила стягнути з позивачки на її користь витрати на правову допомогу в розмірі 24000,00 грн./а.с.29 т.2/
На підтвердження заявлених вимог стороною відповідача надано суду: 1) договір №Ц 14-25 про надання правової допомоги та послуг адвоката у цивільній справі від 05.08.2025, зі змісту якого вбачається, що вартість роботи та послуг адвоката в суді першої інстанції у виді підготовки запитів, складання відзиву, складання і подання судам заяв, клопотань, апеляційних скарг, ознайомлення з матеріалами справи в суді, участь у судових засіданнях становить 20000,00 грн, що не суперечить положенням статті 627 ЦК України про свободу договору. За умови вибуття адвоката у відрядження по даній справі за межі міста Миргорода Полтавської області, де знаходиться робоче місце адвоката, клієнт одноразово і додатково виплачує адвокату 1000,00 грн добових, у які входять використання адвокатом власного автотранспорту з метою явки в суд і в зворотному напрямку, до робочого місця, інші витрати; 2) розрахунок вартості правової допомогиа; 3) акт приймання-передачі наданих послуг від 15.06.2026; 4) квитанції від 15.06.2025 та від 07.08.2025 на загальну суму гонорару 20000,00 грн та посвідчення про відрядження./а.с.30-39 т.2/.
Частково задовольняючи заяву про ухвалення додаткового рішення, районний суд врахував надчутливу сферу суспільних відносин, а саме відносини в царині батьківства та материнства, зачіпання інтересів дитини, душевні хвилювання дитини, зумовлені поїздкою в експертну установу та проходження процедури відібрання зразків біологічного матеріалу, тривалість судового процесу впродовж року, вирішення клопотань експерта для забезпечення проведення судової біологічної (генетичної) експертизи, вирішення питань щодо пересилання біологічного матеріалу загиблого від медичної установи до експертної установи, необхідність доведення фактів, що загиблий мав близькі та інтимні стосунки з відповідачкою, а тому дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення судових витрат у розмірі 20 000,00 грн. Зокрема, в контексті того, що справа не є типовою, має ряд складнощів у її вирішенні та вимагає ретельної підготовки та готування до її розгляду та формулювання правових позицій і лінії юридичного обґрунтування.
У задоволенні вимог заяви в частині відшкодування вартості відряджень адвоката за участь у чотирьох судових засідання у розмірі 4000,00 грн, районний суд відмовив з підстав їх недоведеності належними доказами.
Апеляційний суд із такими висновками суду першої інстанції в оскаржуваній частині не погоджується із огляду на наступне.
За змістом частини третьої статті 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Процесуальні права та обов`язки сторін регламентовані статтею 49 ЦПК України; за змістом пункту 1 частини другої наведеної норми позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно із пунктом 4 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
За правилами частини п`ятої статті 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Чинне законодавство не містить визначення поняття «необґрунтовані дії позивача». Тому для розуміння вказаного поняття слід виходити з дозволених меж реалізації прав та виконання обов`язків учасниками судового процесу.
Так, згідно із приписами частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу згідно з процесуальним обов`язком доказування необхідно довести, а суду встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.
Разом з тим, звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову. Залишення заяви без розгляду та закриття провадження у справі на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України.
Відтак, саме по собі звернення з позовом до суду чи неявка сторони у судове засідання не свідчить про необґрунтованість дій позивача, оскільки зазначене є диспозитивним правом позивача, передбачене процесуальним законодавством і не містить таких обмежень, а тому для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідачеві необхідно довести, а суду встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи у ході розгляду справи по суті є необґрунтованими та у чому вони виражені, зокрема: чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується. Аналогічні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 02.12.2020 у справі №202/2600/15-ц, від 17.12.2020 у справі №758/12381/18-ц, від 14.01.2021 у справі №521/3011/18.
Звертаючись до суду із заявою про компенсацію витрат на правничу допомогу у зв`язку із закриттям провадження у справі, відповідачка фактично пов`язували неправомірні дії позивачки із її належною обізнаністю щодо факту батьківства нині загиблого ОСОБА_3 по відношенню до неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а відтак, в поданні завідомо безпідставного позову.
Між тим, обставини викладеного є оціночним судженням відповідачки, тоді як факт батьківства підтверджено висновком експерта Київського НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/111-26/14806-БД складеним 30.04.2026; після чого, на стадії підготовчого засідання, позивачка реалізувала належне їй процесуальне права та подала до суду заяву про відмову від позову, предметом якого було виключення відомостей про батька з актового запису.
При постановленні оскаржуваного рішення, суд першої інстанції викладене залишив поза увагою та, дійшовши висновку про наявність підстав для компенсації понесених відповідачкою правничих витрат, не конкретизував, які саме необґрунтовані дії були вчинені позивачкою в ході розгляду справи та в чому вони виражені, обмежившись посиланням на чутливий характер спору.
Відтак, оскільки будь-яких свідомих недобросовісних дії позивачки, які свідчать про зловживання останньою процесуальними правами, в ході судового розгляду даної справи судом встановлено не було, а провадження у справі закрито не через необґрунтовані дії позивачки, а у зв`язку із подачею нею відповідної заяви до початку розгляду справи по суті, то у позивачки відсутній обов`язок відшкодувати понесені відповідачкою витрати на правову допомогу, у контексті положень частини п`ятої статті 142 ЦПК України.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а додаткове рішення районного суду скасуванню, із постановленням нового рішення про відмову в задоволенні заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Додаткове рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 26 червня 2026 року - скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_2 про компенсацію здійснених витрат, пов`язаних із розглядом справи в порядку частини п`ятої статті 142 ЦПК України - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Ю.В. Дряниця
Судді О.О. Панченко
В.П. Пікуль