ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 526/2199/24 Номер провадження 22-ц/814/3393/26 Головуючий у 1-й інстанції Киричок С. А. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді: Одринської Т.В.,
суддів: Карпушина Г.Л., Пікуля В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-край» про стягнення коштів
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край»
на рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 18 травня 2026 року,
В С Т А Н О В И В:
У червні 2024 року ОСОБА_2 звернулася до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» про стягнення коштів (орендної плати) за користування земельними ділянками кадастровий номер [номер приховано]:00:004:0382 та [номер приховано]:00:004:0383 за період 2022 рік у розмірі 14920,61 грн.
Звертаючись до суду першої інстанції позивач просила стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» на її користь заборгованість по орендній платі за користування земельними ділянками кадастровий номер [номер приховано]:00:004:0382 та [номер приховано]:00:004:0383 за 2022 рік у загальному розмірі у загальному розмірі 14920,61 грн, з них 12852,50 грн (орендна плата), 552,48 грн (3% річних), 843,44 грн (інфляційні втрати), 672,19 грн (пеня).
Також просила суд судові витрати (судовий збір та витрати на правничу допомогу) покласти на позивача.
ОСОБА_1 на підставі Свідоцтв про право на спадщину за заповітом є власником земельних ділянок кадастровий номер [номер приховано]:00:004:0382 та [номер приховано]:00:004:0383 площею 1,6631 га та 1,6568 га на території Сарівської сільської ради Гадяцького району Полтавської області.
Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 18 травня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 - задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній плати за користування земельними ділянками кадастровий номер [номер приховано]:00:004:0382 та [номер приховано]:00:004:0383 за 2022 рік у загальному розмірі у загальному розмірі 12443,89 грн, з них 10710,75 грн (орендна плата), 460,42 грн (3% річних), 702,90 грн (інфляційні втрати), 569,82 грн (пеня).
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з витрат по сплаті судового збору в сумі 1005,30 грн та витрат на правову допомогу у розмірі 6640,00 грн.
Рішення суду мотивовано тим, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав в судовому порядку шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку по сплаті орендної плати та наявністю правових підстав для стягнення в примусовому порядку з боржника суми заборгованості та інших виплат, передбачених чинним законодавством.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, його в частині стягнення витрат на правову допомогу в апеляційному порядку сокаржило Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Край».
Просило рішення районного суду в оскаржуваній частині змінити - зменшивши витрати на правову допомогу з 6640,00 грн до 3000 грн.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на необґрунтованість рішення суду першої інстанції, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їх розміру. Тоді як перелік послуг наданих адвокатом не відповідає дійсності та суперечить матеріалам справи, процесуальні документи подані позивачем не містять ґрунто+вного аналізу норм матеріального та процесуального права, а їх виготовлення не вимагало значного обсягу технічних робіт, враховуючи обсяг наданих послуг, заявлені судові витрати є завищеними.
Вказує на те, що дана справа не потребує великої правової кваліфікації, розмір адвокатських витрат не є співмірним складності справи та наданому об`єму адвокатських послуг.
Вважає, що заявлена до стягнення правова допомога в сумі6640,00 грн є такою, що не відповідає судовій практиці Верховного Суду, а наведені постанови Верховного Суду, підтверджують доводи апелянта у даній справі.
Відзив на апеляційну скаргу в порядку, передбаченому ст. 360 ЦПК України, до суду апеляційної інстанції не надходив.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення першої інстанції.
Частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з частиною першою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи категорію справи, ціну позову розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки, рішення суду оскаржується лише в частині розміру стягнутих витрат на правничу допомогу, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для перегляду правильності рішення суду щодо розгляду справи по суті.
Таким чином, предметом даного апеляційного перегляду є законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в частині вирішення питання розподілу судових витрат стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження витрат на правничу допомогу до позову додано копії: договору про надання адвокатських послуг № б/н від 24 квітня 2024 року укладеного між ОСОБА_3 та адвокатом Рой Інною Володимирівною (а.с. 44-45); додаткової угоди № 1 до Договору про надання правничої допомоги № б/н від 24.04.2024 року відповідно до якої сторони погодили, що клієнт протягом 30 робочих днів з моменту винесення рішення по справі здійснює оплату вартості послуг з надання правової допомоги в розмірі 8000,00 рн (а.с. 46); акт виконаних робіт № 1 до Договору про надання правової допомоги б/н від 24.04.2024 року (а.с. 46 на звороті).
Також з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 померла.
ОСОБА_1 на підставі Свідоцтв про право на спадщину за заповітом є власником земельних ділянок кадастровий номер [номер приховано]:00:004:0382 та [номер приховано]:00:004:0383 площею 1,6631 га та 1,6568 га на території Сарівської сільської ради Гадяцького району Полтавської області.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 ЦПК України для правонаступника усі дії, вчинені в цивільному процесі до його вступу, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для особи, яку правонаступник замінив.
Верховний суд у своїй постанові від 29 березня 2023 року у справі № 201/5743/20 зазначив, що грошові зобов`язання, у тому числі обов`язок відшкодування судових витрат за рішенням суду, не є нерозривно пов`язаними з особою боржника (спадкодавця), а тому повністю допускають правонаступництво (спадкування).
На підставі ордеру про надання правничої допомоги від 10 липня 2025 року ОСОБА_4 представляє інтереси правонаступка ОСОБА_1 .
Згідно частини 1 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Пунктом 3 частини 2 статті 141 ЦПК України встановлено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно із частотною 3 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Водночас, згідно із частиною 4 статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17) та від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18 (провадження № 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
Подібні правові висновки викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату певного гонорару, в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи це питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).
Аналогічні висновки викладені й в постановах Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року у справі № 456/456/20, від 01 листопада 2022 року у справі № 757/24445/21-ц, від 17 листопада 2022 року у справі № 687/35/21, від 11 січня 2023 року у справі № № 479/475/21.
Зважаючи на наведене, враховуючи, що відповідач в суді першої інстанції , у відзиві на позовну заяву заявляв клопотання про зменшення розміру правничої допомоги, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих послуг, ціну позову, оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, з огляду на визначені практикою Європейського суду з прав людини критерії, та виходячи із засад розумності та справедливості, колегія суддів приходить до висновку, що розмір стягнутих витрат на правничу допомогу 6640,00 грн є надмірним та неспівмірним зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт), а тому вважає за можливе зменшити її до 3000 грн.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до пунктів 3, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи викладене, оцінюючи докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги.
Рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 18 травня 2026 року слід змінити, зменшивши розмір стягнутих з ТОВ «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу з 6640,00 грн до 3000 грн.
В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржувалось, а тому відповідно до приписів ст.367 ЦПК України його законність і обґрунтованість апеляційним судом не перевіряється.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» - задовольнити.
Рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 18 травня 2026 року змінити в частині судових витрат на правову допомогу, зменшивши розмір витрат стягнутих з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 на правову допомогу з 6640,00 грн до 3000,00 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 07 жовтня 2026 року.
Головуючий-суддя Т. В. Одринська
Судді: Г.Л. Карпушин
В.П. Пікуль