Справа № 127/22108/26
Провадження 8/127/5/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Горбатюка В.В., за участю секретаря судового засідання Соушко Ю.О.,
заявника ОСОБА_1 ,
представника заявника - адвоката Кащука А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , подану його представником - адвокатом Кащуком Артемом Миколайовичем, про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу Вінницького міського суду Вінницької області від 30 червня 2026 року у справі за заявою ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання трьох неповнолітніх дітей,
ВСТАНОВИВ:
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Шаміна Ю.А. 30.06.2026 видала у справі № 127/22108/26 судовий наказ, яким стягнула з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 22.06.2026 до досягнення старшою дитиною повноліття. Також із ОСОБА_1 на користь держави стягнуто судовий збір у розмірі 332,80 грн.
До Вінницького міського суду Вінницької області 17.08.2026 звернувся представник ОСОБА_1 - адвокат Кащук Артем Миколайович із заявою про перегляд зазначеного судового наказу за нововиявленими обставинами.
Заявник обґрунтував заяву тим, що на час видачі судового наказу троє спільних неповнолітніх дітей сторін фактично проживали разом із батьком - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , та перебували на його утриманні, тоді як ОСОБА_2 з жовтня 2024 року разом із дітьми не проживала.
На підтвердження зазначених обставин ОСОБА_1 послався, зокрема, на довідку Асоціації органів самоорганізації населення м. Вінниці квартального комітету мікрорайону «Пирогово» № 317 від 29.07.2026, відповідно до якої він проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом із трьома дітьми, а також на довідку № 326 від 07.08.2026 та акт про тимчасову відсутність особи № 326 від 07.08.2026, відповідно до яких ОСОБА_2 за вказаною адресою з жовтня 2024 року не проживає.
На переконання заявника, зазначені обставини існували на час видачі судового наказу, однак не були відомі суду, оскільки ОСОБА_2 у заяві про видачу судового наказу повідомила, що діти перебувають на її одноосібному утриманні, а ОСОБА_1 самоусунувся від їх матеріального забезпечення.
У зв`язку із цим заявник просить скасувати за нововиявленими обставинами судовий наказ Вінницького міського суду Вінницької області від 30.06.2026 та відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_2
Вінницький міський суд Вінницької області ухвалою від 24.08.2026 відкрив провадження за нововиявленими обставинами та призначив заяву до розгляду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
ОСОБА_2 18.09.2026 подала письмові пояснення, в яких проти задоволення заяви заперечила.
Стягувач зазначила, що її фактична відсутність за зареєстрованим місцем проживання обумовлена проходженням військової служби за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 та не свідчить про невиконання нею батьківських обов`язків. ОСОБА_2 також заперечила твердження заявника про проживання дітей разом із ним та їх перебування виключно на його утриманні.
На підтвердження своїх заперечень ОСОБА_2 надала довідку Грищовецького старостинського округу Тиврівської селищної ради від 09.09.2026 № 69, відповідно до якої ОСОБА_5 з 09.09.2025 проживає у с. Грищівці разом із бабусею, довідку Грищовецької гімназії від 09.09.2026 № 01-21/61 про навчання дитини у цьому закладі освіти з вересня 2025 року, а також довідку-характеристику від 09.09.2026 № 01-21/62.
Крім того, ОСОБА_2 надала довідку військової частини НОМЕР_1 про проходження нею військової служби за контрактом та платіжні документи на підтвердження здійснення нею грошових переказів.
ОСОБА_2 28.09.2026 подала заяву про розгляд справи за її відсутності, підтримала раніше подані письмові заперечення та просила відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 .
Також ОСОБА_2 заявила клопотання про виклик та допит як свідка повнолітнього сина сторін ОСОБА_6 , який, за її твердженням, обізнаний щодо фактичного місця проживання неповнолітніх дітей та участі кожного з батьків у їх утриманні.
Представник заявника 05.10.2026 подав додаткові письмові пояснення, у яких заявник не заперечив, що молодша донька ОСОБА_5 під час проходження ОСОБА_2 військової служби перебуває разом із бабусею у с. Грищівці, однак наполягав, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 постійно проживають разом із ним та перебувають на його утриманні.
Крім того, заявник зазначив, що наявність між сторонами спору щодо фактичного місця проживання та утримання дітей виключала можливість видачі судового наказу.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник - адвокат Кащук А.М. заяву підтримали з підстав, викладених у ній та додаткових письмових поясненнях, просили її задовольнити та скасувати судовий наказ від 30.06.2026.
ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, у поданій заяві просила розглянути справу за її відсутності.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що ОСОБА_1 участі у вихованні неповнолітніх дітей не бере та матеріально їх не забезпечує. За словами свідка, батько проживає окремо від дітей разом з іншою жінкою та протягом тривалого часу належного матеріального забезпечення сім`ї не здійснював. Свідок заперечив твердження заявника про те, що неповнолітні діти проживають разом із ОСОБА_1 та перебувають на його утриманні. Пояснив, що діти перебувають на утриманні матері, а також отримують матеріальну допомогу та забезпечення від нього як старшого брата.
Дослідивши матеріали справи, заяву про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами, письмові пояснення учасників справи, надані ними докази та показання свідка, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 ч. 1 ст. 161 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 7 ст. 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.
Відповідно до ч. 8 ст. 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 ч. 1 ст. 161 цього Кодексу судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Отже, для визнання обставини нововиявленою необхідна одночасна наявність таких умов: така обставина існувала на час розгляду справи; не була та об`єктивно не могла бути відома заявникові на цей час; є істотною для вирішення справи та могла вплинути на висновки суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи, а також докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Нововиявлені обставини необхідно відрізняти від нових обставин та нових доказів. Новий доказ, отриманий після ухвалення судового рішення, сам по собі не створює нововиявленої обставини. Такий доказ може підтверджувати нововиявлену обставину лише за умови, що сама обставина відповідає всім критеріям, визначеним ст. 423 ЦПК України.
Верховний Суд у постанові від 02.05.2024 у справі № 337/2451/23 зазначив, що для перегляду судового наказу про стягнення аліментів за нововиявленими обставинами відповідні юридичні факти повинні існувати на час видачі наказу, бути істотними для правильного вирішення питання про його видачу та не бути і не могти бути відомими заявникові на той час.
Верховний Суд також наголосив, що необхідно розмежовувати нові докази та докази, які підтверджують нововиявлені обставини. Якщо відповідна обставина була або могла бути відома заявникові до видачі судового наказу, отримання після цього нового доказу не надає такій обставині статусу нововиявленої.
Верховний Суд у постанові від 21.06.2023 у справі № 645/5876/20 погодився з висновком про відсутність підстав для перегляду судового наказу про стягнення аліментів, оскільки заявник не довів існування на час видачі судового наказу обставин щодо фактичного проживання дитини разом із ним, які могли б мати істотне значення для вирішення питання про стягнення аліментів.
Верховний Суд у постанові від 17.03.2023 у справі № 761/36042/20 зазначив, що наявність невирішеного спору щодо місця проживання дітей та факт проживання дитини з одним із батьків самі по собі не є підставою для скасування судового наказу за нововиявленими обставинами, якщо такі обставини не відповідають критеріям, установленим ст. 423 ЦПК України.
У цій справі як нововиявлену обставину ОСОБА_1 зазначає те, що на час видачі судового наказу від 30.06.2026 троє неповнолітніх дітей фактично проживали разом із ним та перебували на його утриманні, тоді як ОСОБА_2 з жовтня 2024 року разом із ними не проживала.
Суд насамперед враховує, що зазначені заявником обставини, за самим змістом його заяви, мали місце задовго до видачі судового наказу та безпосередньо стосувалися його особистих сімейних відносин, місця проживання його дітей та участі у їх матеріальному утриманні.
Якщо, як стверджує ОСОБА_1 , неповнолітні діти на час видачі судового наказу фактично проживали саме разом із ним та перебували на його утриманні, такі обставини об`єктивно не могли бути невідомими самому заявникові.
Те, що ОСОБА_1 лише після отримання 25.07.2026 копії судового наказу та заяви про його видачу дізнався про зміст тверджень ОСОБА_2 , не змінює правової природи обставин, на які він посилається.
Нововиявленою обставиною заявник визначає не сам факт ознайомлення зі змістом заяви ОСОБА_2 , а фактичне проживання дітей разом із ним та перебування їх на його утриманні. Про такі факти, якщо вони дійсно існували, заявник знав на час видачі судового наказу.
Довідка квартального комітету № 317 від 29.07.2026, довідка № 326 від 07.08.2026 та акт №326 від 07.08.2026 складені вже після видачі судового наказу. Цими документами заявник намагається підтвердити обставини, про існування яких, за його власними твердженнями, йому було відомо до 30.06.2026.
Тому отримання після видачі судового наказу зазначених письмових доказів не надає раніше відомим заявникові обставинам статусу нововиявлених у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України.
Разом із тим під час розгляду заяви суд перевірив і саму фактичну основу обставин, на які ОСОБА_1 посилається як на нововиявлені.
Показання свідка ОСОБА_6 не підтверджують твердження заявника про проживання трьох неповнолітніх дітей разом із батьком та їх перебування на його утриманні.
Навпаки, свідок, який є повнолітнім сином сторін та старшим братом неповнолітніх дітей, пояснив, що діти разом із батьком не проживають, ОСОБА_1 участі у їх вихованні та матеріальному забезпеченні фактично не бере, а потреби дітей забезпечує їхня мати та він як старший брат.
Показання свідка щодо непроживання дітей разом із ОСОБА_1 узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами.
Так, відповідно до довідки Грищовецького старостинського округу Тиврівської селищної ради від 09.09.2026 № 69 ОСОБА_5 з 09.09.2025 проживає у с. Грищівці разом із бабусею.
Довідка Грищовецької гімназії від 09.09.2026 № 01-21/61 підтверджує, що ОСОБА_7 з вересня 2025 року навчається у цьому закладі освіти.
Крім того, сам ОСОБА_1 у додаткових письмових поясненнях не заперечував, що молодша донька під час проходження ОСОБА_2 військової служби перебуває разом із бабусею у с. Грищівці.
Отже, первісне твердження заявника про те, що на час видачі судового наказу всі троє неповнолітніх дітей фактично проживали разом із ним та перебували на його утриманні, не узгоджується ні з його подальшими поясненнями, ні з показаннями допитаного судом свідка, ні з письмовими доказами у справі.
Разом з цим суд не вирішує у цьому провадженні спір між батьками щодо визначення місця проживання дітей або обсягу участі кожного з батьків у їх вихованні та утриманні. Оцінка зазначених доказів здійснюється виключно для перевірки існування тієї фактичної обставини, яку заявник визначив як нововиявлену та поклав в основу вимоги про скасування судового наказу.
За результатами такої перевірки суд не встановив, що заявлена ОСОБА_1 обставина існувала на час видачі судового наказу саме у тому вигляді, в якому він її сформулював у заяві про перегляд судового наказу.
Таким чином, обставини, на які посилається заявник, не відповідають критеріям нововиявлених з двох самостійних підстав.
По-перше, якщо такі обставини дійсно існували, вони не могли бути невідомими самому ОСОБА_1 на час видачі судового наказу.
По-друге, досліджені під час розгляду заяви докази не підтверджують твердження про фактичне проживання трьох неповнолітніх дітей разом із заявником та перебування їх на його утриманні.
Посилання ОСОБА_1 на те, що ОСОБА_2 не повідомила суд про фактичні обставини проживання дітей, також не свідчить про наявність нововиявленої обставини саме для заявника. Визначальним критерієм п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України є неможливість знати про відповідну обставину особі, яка звертається із заявою, а не відсутність відповідних відомостей у суду.
Суд також відхиляє доводи заявника про те, що встановлена під час розгляду заяви спірність правовідносин між батьками сама по собі виключає можливість збереження судового наказу в силі та є підставою для його скасування з подальшим вирішенням спору в позовному провадженні.
Особливості наказного провадження щодо стягнення аліментів враховані законодавцем у ст. 170 ЦПК України. Судовий наказ, виданий відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, не може бути скасований за звичайною заявою боржника, однак може бути переглянутий за нововиявленими обставинами. Такий перегляд не є заміною процедури скасування судового наказу та не означає, що виникнення або встановлення між сторонами спору щодо місця проживання чи утримання дітей автоматично є підставою для скасування судового наказу.
Для скасування судового наказу за результатами перегляду за нововиявленими обставинами заявник повинен довести наявність обставин, які відповідають критеріям, визначеним ст. 423 ЦПК України. У цій справі таких обставин суд не встановив.
Доводи заявника про те, що між батьками існував спір щодо місця проживання та утримання дітей, фактично стосуються оцінки правильності видачі судового наказу та матеріально-правових передумов для стягнення аліментів у наказному провадженні, а не існування обставини, яка не була і не могла бути відома заявникові.
Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не є способом повторної перевірки правильності судового рішення або повторного розгляду фактичного спору між сторонами.
У разі зміни обставин щодо проживання та утримання дітей або незгоди з подальшим стягненням аліментів боржник не позбавлений можливості захищати свої права в іншому визначеному законом процесуальному порядку.
За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлені ОСОБА_1 обставини не є нововиявленими у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України та не дають підстав для перегляду судового наказу Вінницького міського суду Вінницької області від 30.06.2026.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
Згідно з ч. 4 ст. 429 ЦПК України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
За таких обставин суд відмовляє у задоволенні заяви ОСОБА_1 та залишає судовий наказ Вінницького міського суду Вінницької області від 30.06.2026 у силі.
Керуючись ст. 170, 258-261, 353-355, 423-429 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої його представником - адвокатом Кащуком Артемом Миколайовичем, про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу Вінницького міського суду Вінницької області від 30 червня 2026 року у справі № 127/22108/26 - відмовити.
Судовий наказ Вінницького міського суду Вінницької області від 30 червня 2026 року у справі № 127/22108/26 за заявою ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання трьох неповнолітніх дітей - залишити в силі.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя В. В. Горбатюк