ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
"07" жовтня 2026 р. справа № 300/3110/20
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Григорука О.Б.,
при секретарі Цуркан М.І.,
за участю: представника Державної служби України з питань праці - Горбачової Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду питання про заміну боржника у виконавчому листі у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань праці, Головного управління Держпраці в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - начальник Головного управління Держпраці в Одеській області Байдюк Сергій Васильович, про визнання протиправними, скасування наказів про застосування дисциплінарних стягнень, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
В С Т А Н О В И В:
08.09.2026 через систему "Електронний суд" до суду надійшла заява ОСОБА_1 в порядку статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України "Заміна сторони виконавчого провадження", відповідно до якої заявник просить:
замінити боржника у виконавчому листі від 02.10.2024 № 300/3110/20 з Головного управління Держпраці в Одеській області (код ЄДРПОУ 39781624, проспект Шевченка, будинок 2, місто Одеса, Одеська область, 65044) на правонаступника - Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (вул. Маршала Василевського, 40/1, м. Миколаїв, 54003, код ЄДРПОУ 44742194).
Заяву мотивовано тим, що наразі Головне управління Держпраці в Одеській області ліквідується на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2022 № 14. На теперішній час Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці виконує функції та повноваження Головного управління Держпраці в Одеській області та є його правонаступником, оскільки Наказом № 237 від 07.12.2022 Державна служба України з питань праці погодила можливість Південному міжрегіональному управлінню Державної служби з питань праці з 08.12.2022 забезпечувати здійснення повноважень та виконання функцій, визначених Положенням про Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, затвердженим наказом Державної служби країни з питань праці від 23.09.2022 № 168, та іншими нормативно-правовими актами. У зв`язку із цим, Державною службою України з питань праці наказано Головному управлінню Держпраці в Одеській області, Управлінню Держпраці у Миколаївській області, Головному управлінню Держпраці у Херсонській області припинити з 08.12.2022 здійснення повноважень та виконання функцій з реалізації державної політики у відповідних сферах. Відповідно до пп. 1 п. 3 Положення про Головне управління Держпраці в Одеській області (нова редакція), затвердженого наказом Державної служби з питань праці від 03.08.2018 № 84, Головне управління Держпраці в Одеській області було уповноважене реалізовувати державну політику, зокрема, у сфері охорони праці. З 08.12.2022 Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці отримало повноваження на реалізацію державної політики, зокрема, у сфері охорони праці, згідно пп. 1 п.3 Положення про Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 23.09.2022 №168.
Ухвалою суду від 22.09.2026 у справі № 300/3110/20 ухвалено забезпечити участь Калайди Миколи Олександровича та представника Державної служби України з питань праці у судовому засіданні у справі в режимі відеоконференції.
23.09.2026 через систему "Електронний суд" до суду надійшли додаткові пояснення Державної служби України з питань праці, відповідно до яких Державна служба України з питань праці не погоджується з доводами заявника щодо наявності підстав для заміни боржника у виконавчому листі, оскільки згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Головне управління Держпраці в Одеській області знаходиться в стані припинення, відсутній факт вибуття однієї із сторін виконавчого провадження. Також необхідною умовою для заміни сторони виконавчого провадження є встановлення факту правонаступництва, тобто переходу до іншої особи відповідних прав та обов`язків сторони, яка вибула. Із наведених заявником обставин не вбачається переходу до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці саме того майнового зобов`язання, яке визначене судовим рішенням у справі. Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці здійснює повноваження та виконує функції визначені Положенням про Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці та іншими нормативно-правовими актами, з 08.12.2022 та не є правонаступником Головного управління Держпраці в Одеській області. Сама лише передача Південному міжрегіональному управлінню Державної служби з питань праці завдань і функцій Головного управління Держпраці в Одеській області не є достатньою правовою підставою для висновку про перехід до Південного міжрегіонального управління конкретного грошового зобов`язання, визначеного судовим рішенням у справі. Законодавством передбачено спеціальний механізм виконання судових рішень про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, що не передбачає автоматичної заміни визначеного судом боржника на іншу юридичну особу публічного права лише у зв`язку з передачею їй завдань і функцій ліквідованого органу. Наявність у Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці статусу окремої юридичної особи публічного права та виконання ним завдань і функцій, які раніше здійснювалися Головним управлінням Держпраці в Одеській області, не свідчить про набуття ним статусу правонаступника останнього щодо спірного майнового зобов`язання. Просить відмовити у задоволенні поданої заяви про заміну боржника у виконавчому листі.
25.09.2026 суд відклав судовий розгляд заяви ОСОБА_1 від 08.09.2026 про заміну боржника у виконавчому листі на 07.10.2026 у зв`язку із залученням до судового розгляду Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.
В судовому засіданні 07.10.2026 представник Державної служби України з питань праці заперечив щодо замінити боржника у виконавчому листі, просив відмовити у задоволенні поданої заяви.
Калайда М.О., представник Головного управління Держпраці в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - начальник Головного управління Держпраці в Одеській області Байдюк Сергій Васильович, представник Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлялися судом.
Згідно заяви від 07.10.2026 ОСОБА_1 просив суд розглянути питання про заміну боржника у виконавчому листі без участі заявника, вимоги заяви від 08.09.2026 про заміну боржника у виконавчому листі просив задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до частини 4 статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України, положення цієї статті застосовуються у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Частиною 2 статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Розглянувши подану суду заяву, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, судом встановлено наступне.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2024 у справі № 300/3110/20 постановлено: «Апеляційну скаргу Державної служби України з питань праці залишити без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року в адміністративній справі № 300/3110/20 змінити, виклавши абз. п`ятий резолютивної частини рішення в такій редакції: «Стягнути з Головного управління Держпраці в Одеській області (код ЄДРПОУ 39781624, проспект Шевченка, будинок 2, місто Одеса, Одеська область, 65044) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21.10.2020 по 11.10.2022 та з 16.11.2022 по 15.05.2024 в сумі 661 629 (шістсот шістдесят одна тисяча шістсот двадцять дев`ять) грн 87 коп.» У решті рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року в адміністративній справі № 300/3110/20 залишити без змін».
На виконання вказаної постанови суду, Івано-Франківським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист від 02.10.2024 № 300/3110/20 про: «Стягнути з Головного управління Держпраці в Одеській області (код ЄДРПОУ 39781624, проспект Шевченка, будинок 2, місто Одеса, Одеська область, 65044) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21.10.2020 по 11.10.2022 та з 16.11.2022 по 15.05.2024 в сумі 661 629 (шістсот шістдесят одна тисяча шістсот двадцять дев`ять) грн 87 коп.».
За результатом розгляду адвокатського запиту від 30.12.2024 № 30/12-24/2, Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області відповіддю № 16-06-06/349 від 10.01.2025 повідомило, що 28.06.2024 Головним управлінням було виконано рішення суду в частині негайного виконання рішення суду щодо стягнення з Головного управління Держпраці в Одеській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 12 994,95 грн, на підставі виконавчого листа від 10.04.2024 по справі № 300/3110/20. Таким чином, залишок заборгованості, за виконавчим листом від 02.10.2024 № 300/3110/20 складає: 661 629,87 - 12 994,95 = 648 634,92 грн). З метою виконання виконавчого документу, Головним управлінням вживалися заходи відповідно до вимог пп. 24-34 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, однак, у зв`язку з відсутністю відповідних бюджетних асигнувань у боржника - Головного управління Держпраці в Одеській області, безспірне списання коштів на підставі виконавчого листа від 02.10.2024 по справі № 300/3110/20 станом на теперішній час, не відбулось. Оскільки у Головного управління Держпраці в Одеській області були відсутні бюджетні асигнування, а також беручи до уваги неможливість виконання виконавчого листа від 02.10.2024 № 300/3110/20 протягом двох місяців з дня надходження на адресу Головного управління документів, останнім, керуючись п.33 Порядку, було внесено необхідні відомості до відповідного програмного забезпечення для виконання вказаних виконавчих документів за рахунок бюджетної програми КПКВК 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою», якому присвоєно 2-гу черговість заборгованості. Перерахування коштів на користь ОСОБА_2 за виконавчим листом від 02.10.2024 № 300/3110/20 буде здійснено Державною казначейською службою України після виконання судових рішень, котрі надійшли до органів Казначейства у першу та за сформованою черговістю виконання по другій черзі заборгованості (т.9 а.с. 6).
Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником.
Згідно із частинами 1 та 4 статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
За змістом частини першої статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" № 4901-VI держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.
Порядок утворення, реорганізації та ліквідації міністерств та інших центральних органів виконавчої влади врегульовано ст. 5 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" № 3166-VI від 17.03.2011.
Утворення, реорганізація та ліквідація міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади здійснюються з урахуванням завдань Кабінету Міністрів України, а також з урахуванням необхідності забезпечення здійснення повноважень органів виконавчої влади і недопущення дублювання повноважень (ч. 3 ст. 5 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади").
Згідно з частинами 4 та 5 ст. 5 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" міністерство, інший центральний орган виконавчої влади утворюється шляхом утворення нового органу влади або в результаті реорганізації (злиття, поділу, перетворення) одного чи кількох центральних органів виконавчої влади. Міністерство, інший центральний орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.
Частинами 8 та 9 ст. 5 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" передбачено, що актом Кабінету Міністрів України про ліквідацію міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади визначається орган виконавчої влади, якому передаються повноваження та функції міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, що ліквідується. Порядок здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією чи ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1074 від 20.10.2011 відповідно до ч. 9 ст. 5 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" затверджено Порядок здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (далі - Порядок № 1074), який визначає механізм здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів.
Згідно з пунктами 5, 6, 7 Порядку № 1074 орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.
Права та обов`язки органів виконавчої влади переходять - у разі ліквідації органу виконавчої влади і передачі його завдань та функцій іншим органам виконавчої влади - до органів виконавчої влади, визначених відповідним актом Кабінету Міністрів України.
У разі ліквідації органу виконавчої влади складається ліквідаційний баланс. Кабінет Міністрів України приймає рішення щодо подальшого використання нерухомого майна органу виконавчої влади, що ліквідується, та визначає суб`єкта управління підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління такого органу.
Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права.
Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.
Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній в постанові від 18 липня 2023 року у справі № 200/10663/21.
В спірному випадку, зазначені у виконавчому листі від 02.10.2024 № 300/3110/20 зобов`язання Головного управління Держпраці в Одеській області не стосуються функціональних обов`язків як територіального органу державної влади, тобто обов`язків, пов`язаних зі здійсненням функції від імені держави, а належать до трудових відносин роботодавця та працівника в частині виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 21.10.2020 по 11.10.2022 та з 16.11.2022 по 15.05.2024 в сумі 661629,87 грн.
Верховний Суд у постанові від 17.01.2024 у справі № 708/447/23 вказав, що виплата середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу законодавцем пов`язується з певним діянням роботодавця, наслідком яких стала неможливість належним чином реалізовувати працівником своє право на працю. За змістом статей 94, 116, 117 КЗпП та статей 1, 2 Закону України «Про оплату праці» середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є різновидом матеріальної відповідальності роботодавця перед працівником і не входить до структури заробітної плати. Вичерпний перелік підстав виплати працівникові середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу визначено статтями 235, 236 КЗпП і вони не підлягають розширеному тлумаченню. Отже, оплата вимушеного прогулу у встановлених вказаними статтями КЗпП випадках є мірою матеріальної відповідальності роботодавця за порушення права працівника на працю. Підставою матеріальної відповідальності роботодавця є трудове майнове правопорушення, тобто винне протиправне порушення роботодавцем своїх трудових обов`язків, внаслідок чого заподіюється майнова шкода працівникові.
Тобто, під час розгляду заяви ОСОБА_1 від 08.09.2026 про заміну боржника у виконавчому листі, підлягає встановленню факт не публічного правонаступництва, а матеріального. Якщо новостворений орган не є правонаступником ліквідованого органу в матеріальному сенсі, то зобов`язання щодо виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу до новоствореного органу не переходять.
Створення замість ліквідованого державного органу іншої юридичної особи зі схожими функціями, але без передачі активів та зобов`язань (без матеріального правонаступництва), не дає підстав покладати на новий орган фінансові зобов`язання попередника.
Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 року № 14 «Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань праці» (далі також постанова КМУ № 14) ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань праці за переліком згідно з додатком 1, зокрема Головне управління Держпраці в Одеській області.
Пунктом 2 постанови КМУ № 14 утворено як юридичну особу публічного права міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці за переліком згідно з додатком 2, зокрема Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці.
Відповідно до пункту 3 постанови КМУ № 14 установлено, що територіальні органи Державної служби з питань праці, які ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, продовжують здійснювати повноваження та функції, покладені на зазначені органи, до завершення здійснення заходів, пов`язаних з утворенням міжрегіональних територіальних органів Державної служби з питань праці і прийняттям рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною службою з питань праці після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань даних про міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці, що утворені згідно з пунктом 2 цієї постанови, затвердження положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій.
Міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці, що утворюються згідно з підпунктом 3 пункту 3 цієї постанови, виконують завдання і функції територіальних органів Державної служби з питань праці, які ліквідуються згідно з пунктом 1, а саме: Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці - завдання і функції Головного управління Держпраці в Одеській області, Управління Держпраці у Миколаївській області, Головного управління Держпраці у Херсонській області.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Згідно з ч. 5 ст. 13 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" територіальні органи міністерства набувають статусу юридичної особи з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про їх державну реєстрацію як юридичної особи.
Територіальні органи міністерства припиняються як юридичні особи з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію їх припинення.
Станом на час розгляду заяви ОСОБА_1 від 08.09.2026 про заміну боржника у виконавчому листі, згідно із інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Головне управління Держпраці в Одеській області (код ЄДРПОУ 39781624, адреса: 65044, Одеська область, м. Одеса, проспект Шевченка, 2) перебуває в стані припинення 19.01.2022, тобто не припинено.
Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (код ЄДРПОУ 44742194) зареєстроване як юридична особа публічного права, про що внесено відповідний запис 26.09.2022.
Отже, станом на час розгляду справи, владні управлінські функції (виконання завдань і функцій територіальних органів Державної служби з питань праці) внаслідок проведеної ліквідації перейшли від Головного управління Держпраці в Одеській області до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, яке є правонаступником відповідача згідно постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2022 за № 14 виключно в сенсі публічного правонаступництва. Водночас, будь-яких доказів переходу від Головного управління Держпраці в Одеській області до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці фінансових зобов`язань в частині трудових відносин, постанова Кабінету Міністрів України від 12.01.2022 за № 14 не містить. Тобто, відсутні будь-які докази матеріального правонаступництва Головного управління Держпраці в Одеській області, яке, при цьому, на даний час не припинено.
З огляду на зміст листів Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області від 10.01.2025 № 16-06-06/349 та Державної казначейської служби України від 07.03.2025 № 5-06-06/5345, додані до заяви про заміну сторони виконавчого провадження, вбачається постановлення виконавчого листа від 04.09.2024 по справі № 300/3110/20 на облік за бюджетною програмою 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою».
Таким чином, законодавством передбачено спеціальний механізм виконання судових рішень про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, що не передбачає автоматичної заміни визначеного судом боржника на іншу юридичну особу публічного права лише у зв`язку з передачею їй завдань і функцій ліквідованого органу.
Враховуючи вищевказані обставини, на переконання суду, відсутні підстави для заміни боржника у виконавчому листі № 300/3110/20, виданому 02.10.2024 на виконання Постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2024 у справі № 300/3110/20 з Головного управління Держпраці в Одеській області (код ЄДРПОУ 39781624) на - Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (код ЄДРПОУ 44742194).
Враховуючи наведене, керуючись статтями 248, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 від 08.09.2026 про заміну боржника у виконавчому листі № 300/3110/20, виданому 02.10.2024, - відмовити.
Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Григорук О.Б.