КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 жовтня 2026 року м. Київ №320/11564/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування висновку, зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просить суд визнати протиправним та скасувати висновок відповідача про ступінь придатності позивача до військової служби; зобов`язати призначити експертизу на ступінь придатності позивача до військової служби; зобов`язати відповідача надати висновок про ступінь придатності позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що він не погоджується з висновком ВЛК про придатність до військової служби, вважаючи його необґрунтованим та таким, що прийнятий без належного врахування стану його здоров`я. Зазначає, що під час медичного огляду ВЛК не враховано наявні у нього захворювання, результати проведених обстежень та медичну документацію. На думку позивача, встановлені йому діагнози, зокрема захворювання хребта, гідромієлія, протрузії та екструзії міжхребцевих дисків, больовий синдром, люмбоішіалгія, артрит та артроз, потребували належної оцінки під час визначення ступеня його придатності до військової служби. Позивач вважає, що медичний огляд проведено без повного дослідження стану його здоров`я та без встановлення наявності чи відсутності функціональних порушень, у зв`язку з чим висновок ВЛК про придатність до військової служби є передчасним і не відповідає наявній медичній документації. У зв`язку з цим позивач просить визнати протиправним та скасувати висновок ВЛК, зобов`язати провести повторний медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби та надати відповідний висновок і матеріали медичного огляду.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі без виклику сторін.
Відповідач у відзиві на позов вважає позов безпідставним, оскільки медичний огляд позивача проведено відповідно до вимог Положення №402 із залученням усіх передбачених лікарів. За результатами огляду встановлено діагноз, який відповідно до статті 23, графи II Розкладу хвороб відповідає ступеню придатності «придатний». Відповідач зазначає, що позивач не навів конкретної норми законодавства, яку було порушено під час проведення медичного огляду, а його твердження про неналежне дослідження стану здоров`я є необґрунтованими. Також відповідач вказує, що після оскарження висновку позивачу було призначено повторний медичний огляд. За його результатами встановлений діагноз підтверджено, а ступінь придатності до військової служби не змінено. На підтвердження правомірності висновку відповідач надав суду довідки ВЛК, картки медичного огляду, висновки лікарів та результати медичних досліджень. У зв`язку з цим просить відмовити у задоволенні позову.
У зв`язку з отриманням відповідних документів на адвокатський запит позивач просить долучити до матеріалів справи довідку ВЛК від 21.02.2025 та медичну документацію, отримані від відповідача, і врахувати їх під час розгляду справи.
Відповідач на виконання ухвали суду надав додаткові пояснення та документи щодо проведення позивачу медичного огляду. Зокрема, зазначив, що позивач був оглянутий усіма лікарями ВЛК, а за результатами повторного огляду встановлений діагноз підтверджено та ступінь придатності не змінено.
До пояснень відповідачем долучено довідки ВЛК від 24.01.2025 та 21.02.2025, картки медичного огляду, висновки лікарів, результати медичних досліджень, направлення на повторний огляд та інші матеріали.
Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Позивач ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 .
24.01.2025 позивач пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 для визначення ступеня придатності до військової служби. Медичний огляд проведено лікарями, які входять до складу ВЛК, що підтверджується карткою обстеження та медичного огляду.
За результатами огляду позивачу встановлено діагноз: вертеброгенна поперекова радикулопатія, больовий синдром, статико-динамічні порушення на фоні дегенеративно-дистрофічних змін поперекового відділу хребта. Вказаний діагноз віднесено до статті 23, пункту «в» графи II Розкладу хвороб, відповідно до якого визначено ступінь придатності до військової служби - «придатний».
Не погодившись із зазначеним висновком, 29.01.2025 позивач звернувся із заявою про його оскарження.
31.01.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 зазначену заяву направлено до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
13.02.2025 ІНФОРМАЦІЯ_5 за результатами розгляду звернення позивача повідомлено, що надані ним медичні документи та дані об`єктивного обстеження підлягають оцінці відповідно до положень наказу Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402, та рекомендовано пройти повторний медичний огляд ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 .
18.02.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 позивачу видано направлення на повторне проходження військово-лікарської комісії.
У період з 19.02.2025 по 21.02.2025 позивач повторно пройшов медичний огляд.
За результатами повторного огляду позивачу встановлено діагноз: вертеброгенна шийно-грудна та поперекова радикулопатія з больовим синдромом на фоні дегенеративно-дистрофічних змін хребта, ускладнених екструзіями та протрузіями міжхребцевих дисків. Зазначений діагноз також відповідає статті 23, пункту «в» графи II Розкладу хвороб, за якою визначається ступінь придатності «придатний». За результатами повторного огляду ступінь придатності позивача не змінено.
Позивач не погоджується з висновком ВЛК, вважає його необґрунтованим, таким, що прийнятий без належного врахування стану його здоров`я, наявних захворювань та медичної документації, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з вимогами частини першої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суб`єктом владних повноважень на підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Законодавством, яке підлягає застосуванню у площині спірних правовідносин є Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» від 19 листопада 1992 року № 2801-XII(далі - Закон № 2801-XII),Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ(далі - Закон№ 2232-ХІІ), Положення № 402.
Відповідно до статті 1 Закону № 2801-XII законодавство України про охорону здоров`я базується на Конституції України і складається з цих Основ та інших прийнятих відповідно до них актів законодавства, що регулюють суспільні відносини у сфері охорони здоров`я.
Так, статтею 70 Закону № 2801-XII визначено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом № 2232-ХІІ.
Частиною третьою статті 1 вказаного Закону передбачено, що військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України 14 серпня 2008 року затверджено Положення № 402.
Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при військових комісаріатах і закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.
Відповідно до пункту 1.2 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це:
медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;
визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;
встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Згідно з абзацами 1-7 пункту 2.1 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.
Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.
Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.
Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.
Відповідно до абзаців1-3 пункту 2.2 розділу І Положення № 402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать:
Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК);
ВЛК регіону.
Пунктом 2.3 розділу І Положення № 402 передбачено, що Центральна військово-лікарська комісія є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.
На ЦВЛК покладається, зокрема організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України (абзац 1 підпункту 2.3.3 пункту 2.3 розділу І Положення№ 402).
Як передбачено підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 розділу I Положення № 402 ЦВЛК має право, зокрема: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2розділу I цього Положення; перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у закладах охорони здоров`я (установах), військових частинах; перевіряти організацію та стан лікувально-діагностичної роботи у закладах охорони здоров`я (установах), медичних підрозділах військових частин та ВВНЗ у цілях військово-лікарської експертизи; перевіряти у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП) і закладах охорони здоров`я (установах) організацію, стан та результати лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, осіб, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних, резервістів; направляти у заклади охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України на контрольне обстеження, медичний огляд, повторний медичний огляд, військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу), військовозобов`язаних, резервістів; розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.
Згідно з підпунктом 2.3.5 пункту 2.3 розділу I Положення № 402 Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Відповідно до підпункту 2.4.5пункту 2.4 розділу І Положення № 402 ВЛК регіону має право, зокрема: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК та давати їм роз`яснення з питань військово-лікарської експертизи; перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у закладах охорони здоров`я (установах), військових частинах; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК; перевіряти організацію та стан лікувально-діагностичної роботи у закладах охорони здоров`я (установах), медичних підрозділах військових частин та ВВНЗ у цілях військово-лікарської експертизи; направляти у заклади охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України на контрольне обстеження, медичний огляд, повторний медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу), військовозобов`язаних, резервістів; приймати постанови, а за необхідності переглядати свої постанови про причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та смерті у осіб, звільнених з військової служби, з військовою службою (крім постанов ЦВЛК); перевіряти у ТЦК та СП, закладах охорони здоров`я (установах) Автономної Республіки Крим (далі - АР Крим), областей, міста Києва, на території регіону організацію та стан лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних, резервістів, результати перевірок доповідати начальнику ЦВЛК та керівникам органів місцевої державної адміністрації та місцевого самоврядування.
Рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд. (підпункт 2.4.6. пункту 2.4 розділу І Положення № 402).
Відповідно до підпункт 2.5.1. пункту 2.5 розділу І Положення № 402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать:
госпітальні ВЛК;
гарнізонні ВЛК;
ЛЛК;
ВЛК Десантно-штурмових військ;
ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України;
ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України;
ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.
Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (підпункт 2.4.10. пункту 2.4 розділу І Положення № 402).
Пунктом 1.1 розділу ІІ Положення № 402 передбачено, щомедичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема: до військової служби призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).
Згідно п. 19 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 2ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до частини 1статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Оцінюючи усі докази по справі у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Як вбачається із наведених вище норм Положення № 402, для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу І Положення № 402 з метою, зокрема, визначення придатності за станом здоров`я до військової служби військовозобов`язаних, за результатами якого приймають постанови.
До штатних ВЛК належать, зокрема, ВЛК регіону, до повноважень яких належить розгляд скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи. ВЛК регіону також мають право оглядати військовослужбовців, скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд. Постанови регіональних ВЛК можуть бути оскаржені до ЦВЛК або до суду.
Відповідно до Положення № 402 позаштатні ВЛК не наділені повноваженнями змінювати своє рішення. Проте, як визначено у підпункті 2.4.6 пункту 2.4 розділу І Положення № 402, рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.
Суд звертає увагу на те, що згідно з Положенням № 402, у разі незгоди із рішенням позаштатної ВЛК особа має право звернутися до ВЛК вищого рівня із відповідною скаргою, а у разі незгоди із ВЛК вищого рівня - звернутися до ЦВЛК або до суду.
Судом встановлено, що під час первинного медичного огляду 24.01.2025 за результатами огляду та на підставі наявної на той час медичної документації позивачу встановлено діагноз G54.4 - вертеброгенна поперекова радикулопатія, больовий синдром, статико-динамічні порушення на фоні дегенеративно-дистрофічних змін поперекового відділу хребта, за яким його визнано придатним до військової служби. При цьому ВЛК мала у своєму розпорядженні, зокрема, картку обстеження та медичного огляду від 24.01.2025, висновок лікаря від 22.01.2025, а також наявні на той час результати медичних досліджень, у тому числі МРТ попереково-крижового відділу хребта від 13.07.2024.
Під час повторного медичного огляду 21.02.2025 позивачу встановлено більш розгорнутий діагноз: G54.2, G54.3, G54.4 - вертеброгенна шийно-грудна та поперекова радикулопатія, больовий синдром на фоні дегенеративно-дистрофічних змін хребта, ускладнених екструзіями D7-D8, D8-D9, D10-D11 та протрузіями C6-C7, D1-D2, D3-D4, D4-D5, D6-D7, D9-D10, L3-L4, L5-S1. Водночас за результатами повторного огляду позивача також визнано придатним до військової служби.
При цьому суд враховує, що під час повторного медичного огляду були досліджені та враховані додаткові медичні документи, які станом на дату первинного огляду 24.01.2025 об`єктивно не існували, а саме МРТ шийного, грудного та поперекового відділів хребта від 31.01.2025 та консультативний висновок лікаря-невролога від 03.02.2025, у яких детально описано численні дегенеративно-дистрофічні зміни, протрузії та екструзії міжхребцевих дисків, а також гідромієлію на рівнях C6-C7, Th4-Th6, Th8-Th11.
Водночас суд зазначає, що встановлення під час повторного огляду додаткових патологічних змін та розширення діагнозу не призвело до зміни визначеного ступеня придатності позивача до військової служби.
Як за результатами первинного, так і за результатами повторного медичного огляду позивача визнано придатним до військової служби за пунктом «в» статті 23 графи II Розкладу хвороб.
Таким чином, додаткові медичні документи, отримані після первинного огляду, були враховані під час повторного медичного огляду, однак не вплинули на висновок ВЛК щодо ступеня придатності позивача до військової служби.
Тому, з урахуванням наведеного, суд не вбачає правових підстав для визнання протиправним та скасування висновку ВЛК від 24.01.2025, оскільки встановлені під час повторного медичного огляду додаткові захворювання та результати нових медичних досліджень не змінили визначеного позивачу ступеня придатності до військової служби.
Щодо вимоги позивача про призначення судової експертизи суд зазначає, що підстав для її задоволення суд також не вбачається.
Наявні у матеріалах справи медичні документи є достатніми для встановлення обставин, що мають значення для вирішення спору, зокрема щодо проведених позивачу медичних оглядів, встановлених діагнозів та визначеного ступеня придатності до військової служби. При цьому необхідність призначення експертизи позивачем належним чином не обґрунтована.
За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність необхідності у застосуванні спеціальних знань для вирішення спірних правовідносин, у зв`язку з чим у задоволенні вимоги позивача про призначення судової експертизи слід відмовити.
Також, суд зазначає про те, що усі інші позовні вимоги є похідними від вимоги про визнання протиправним та скасування висновку ВЛК, а тому також не підлягають задоволенню.
На підставі ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог позивача.
Оскільки в задоволенні позову відмовлено відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лисенко В.І.