КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
05 жовтня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/4212/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши в порядку письмового провадження питання щодо прийняття звіту про виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить, з урахуванням ухвали про повернення частини позовних вимог від 09.07.2025 року :
1) визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, враховуючи базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу - 01 січня 2008,
2) зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, враховуючи базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу - 01 січня 2008,
3) визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати у повному розмірі йому індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022, з не застосуванням щомісячної фіксованої індексації 3945,87 грн., відповідно до абз. 4,5,6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затв. постановою КМУ від 17.07.2023 №1078;
4) стягнути з військової частини на його користь індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022, відповідно до абз. 4,5,6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затв. постановою КМУ від 17.07.2023 №1078 у розмірі 228 860,46 грн.;
5) визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не обчислення та виплати йому грошового забезпечення з 29.01.2020 по 19.05.2023, грошової допомоги для оздоровлення за 2020-2023, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2023 роки, основної щорічної відпустки за 2020-2021, грошову компенсацію за не використану щорічну основну відпустку за 2022 - 30 діб, за 2023 -35 діб та з усіх інших одноразових додаткових видів грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет на 2020 рік" /станом на 01.01.2020/, Законом України "Про Державний бюджет на 2021 рік" /станом на 01.01.2021/, Законом України "Про Державний бюджет на 2022 рік" /станом на 01.01.2022/, Законом України "Про Державний бюджет на 2023рік" /станом на 01.01.2023/;
6) зобов`язати військову частину НОМЕР_1 обчислити та вирахувати йому грошове забезпечення з 29.01.2020 по 19.05.2023, грошову допомогу для оздоровлення за 2020-2023, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2023 роки, основну щорічну відпустку за 2020-2021, грошову компенсацію за не використану щорічну основну відпустку за 2022 - 30 діб, за 2023 -35 діб та з усіх інших одноразових додаткових видів грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет на 2020 рік" /станом на 01.01.2020/, Законом України "Про Державний бюджет на 2021 рік" /станом на 01.01.2021/, Законом України "Про Державний бюджет на 2022 рік" /станом на 01.01.2022/, Законом України "Про Державний бюджет на 2023рік" /станом на 01.01.2023/.
Рішенням від 28.11.2025 року, яке набрало законної сили 20.04.2026 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати у повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року включно. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року - з урахуванням абзаців 4,6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, у фіксованій величині 3945,87 грн. та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок з 29.01.2020 по 19.05.2023 включно належних до виплати сум грошового забезпечення, з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, основної щорічної відпустки, грошової компенсації за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, інших одноразових додаткових видів грошового забезпечення, обчислених із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29.01.2020 року, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 01.01.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01.01.2022 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 01.01.2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
09.02.2026 року на адресу суду від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю (вх.№3476/26).
Ухвалою суду від 25.02.2026 встановлено військовій частині НОМЕР_1 строк для подання звіту про виконання рішення суду по даній справі, який становить протягом 3 місяців з дати набрання рішенням законної сили.
30.03.2026 на адресу суду надійшов звіт відповідача про виконання рішення суду (вх.№9018/26).
Ухвалою суду від 04.05.2026 прийнято звіт військової частини про виконання судового рішення в справі та встановлено новий строк для подання звіту про виконання судового рішення - 3 місяці з дати отримання ухвали суду.
Відповідач у встановлений строк звіт про виконання судового рішення не подав.
Поряд з цим, на адресу суду від позивача надійшли додаткові пояснення в справі, зі змісту яких встановлено, що військовою частиною проведено розрахунок, відповідно до рішення суду, шляхом зарахування на його картковий рахунок 326 941,24 грн. /призначення платежу - виплата коштів по перер.грош.забезп. та індексації ГЗ згідно зобов`язального рішення суду №340/4212/25 від 28.11.2025»/. Позивач вказує, що військовою частиною не виконано рішення суду в частині, що стосується нарахування та виплати індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року - з урахуванням абзаців 4,6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, у фіксованій величині 3945,87 грн.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до приписів ч.1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В свою чергу, вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з`ясувати те, чи виконано судове рішення, причини, які призводять до невиконання такого рішення та чи є вони об`єктивними, оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.
Статтею 382-3 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання. Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу. У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Судовий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Частиною одинадцятою статті 382-3 КАС України передбачено, що якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
У правовідносинах, що були предметом розгляду у цій справі, позивач серед іншого оскаржував бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року - з урахуванням абзаців 4,6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, у фіксованій величині 3945,87 грн.
Судовим рішенням позовні вимоги у вказаній частині було задоволено.
Судом встановлено, що на виконання судового рішення було перераховано на картковий рахунок позивача 326 941,24 грн. - призначення платежу - виплата коштів по перер.грош.забезп. та індексації ГЗ згідно зобов`язального рішення суду №340/4212/25 від 28.11.2025». Відповідно до проведених військовою частиною розрахунків сума нарахувань щодо виконання судового рішення:
- індексація за період з 01.01.2016-28.02.2018 (базовий місяць січень 2008) - 83 625,23 грн.
- індексація різниця за період з 01.03.2018 - 17.04.2019 (3945,87 грн. х 13 міс + 2235,99 грн) - 53532,30 грн.
-різниця грошового забезпечення з урахуванням прожиткового мінімуму за період з 29.01.2020 по 19.05.203 - 199 678,16 грн.
Разом: 344 201,31 грн. (з відрахуванням 5 % військового збору /17210,07 грн/ - до виплати 326 991, 24 грн.
При цьому, позивач вказує, що індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року - з урахуванням абзаців 4,6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, у фіксованій величині 3945,87 грн. не виплатив.
Судом під час розгляду заяви про встановлення судового контролю встановлено, що рішення суду відповідачем не виконано у повному обсязі.
Як вбачається з наданих відповідачем до матеріалів справи доказів, ним здійснюються необхідні заходи для виконання рішення суду у даній справі.
Відповідно до ст.43 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" фінансове забезпечення заходів, пов`язаних з організацією військової служби і виконанням військового обов`язку, здійснюється за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України. Додаткове фінансування цих заходів може відбуватися за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством.
Судом не встановлено умисного та свідомого невиконання відповідачем судового рішення, а відсутність цільових асигнувань та вільного обсягу фінансових ресурсів у відповідача не може бути доказом на підтвердження ухилення відповідача від виконання судового рішення.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист. Обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Відповідно до частини другої статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
За правилами ч.4 ст. 382-1 КАС України суд може зобов`язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника суб`єкта владних повноважень.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців ( ч.3 ст.382-1 КАС України).
Враховуючи викладене суд зазначає, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, про що просить заявник, є правом суду, а не обов`язком, яке не виключає існування принципу обов`язковості судового рішення, згідно із яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (ст. 129-1 Конституції України, ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України).
Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов`язань у межах відповідної справи. Тобто, встановлення судового контролю при ухваленні судового рішення по суті позовних вимог попереджує неналежне виконання відповідачем обов`язків, що виникли внаслідок задоволення позовних вимог позивача.
Оскільки станом на час розгляду судом даної заяви рішення суду залишається невиконаним у повному обсязі, суд вважає за необхідне задовольнити заяву позивача.
Керуючись статтями 248, 256, 294, 382 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Встановити новий строк для подачі звіту про виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.11.2025 року у справі №340/4212/25.
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 протягом 15 днів з дня отримання даної ухвали, подати до Кіровоградського окружного адміністративного суду детальний розрахунок належних до виплат сум ОСОБА_1 (з урахуванням постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 20.04.2026 року) в розрізі періодів та сум нарахування.
Копію ухвали суду направити сторонам.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суд шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня складання такої ухвали
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО