ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
07 жовтня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/116/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши в порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В:
В провадженні суду перебувала справа №600/116/25-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 20 листопада 2024 року №241670077596 про відмову ОСОБА_1 у призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дострокову пенсію за віком відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 12 листопада 2024 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
До суду від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі, в якій він просить суд зобов`язати відповідача у встановлений судом строк подати звіт про виконання судового рішення у даній справі.
Подану заяву обґрунтовано тим, що на виконання рішення суду у справі №600/116/25-а ОСОБА_1 призначено пенсію з 12 листопада 2024 року у розмірі 2361,00 грн, а з 01 січня 2026 року - у розмірі 2595,00 грн. Проте фактично позивач отримує лише кошти, які виплачуються як доплата на виконання рішення суду (погашення заборгованості), не отримавши жодного разу пенсію у повному обсязі. Такі дії пенсійного органу, на думку заявника, свідчать про неналежне виконання рішення суду, оскільки пенсія виплачується не в повному обсязі, а невиплачені суми віднесені до заборгованості, залишок якої становить 33548,10 грн.
Ухвалою суду від 03 вересня 2026 року задоволено заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у даній справі та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області подати до суду звіт про виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року у справі №600/116/25-а.
На виконання вимог зазначеної ухвали представником Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області подано до суду звіт про виконання судового рішення у справі №600/116/25-а, в якому вказано, що на виконання рішення суду ОСОБА_1 призначено пенсію за віком з 12 листопада 2024 року у розмірі 2361,00 грн, а з 01 січня 2026 року - 2595,00 грн. При цьому розмір пенсії ОСОБА_1 було переглянуто з дати її призначення у зв`язку з виявлення тією обставини, що позивач не працює. Відтак, розмір її пенсії з 12 листопада 2024 року складає 2725,00 грн, з 01 березня 2025 року - 3038,00 грн, а з 01 березня 2026 року - 3406,00 грн.
Водночас, як зазначено у звіті, виплата та облік пенсійних коштів, нарахованих на виконання рішень судів, здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року №821, яка була чинною на момент набрання законної сили рішення суд у даній справі. На виконання вказаної постанови сформовано Перелік одержувачів виплат на виконання судових рішень, до якого у тому числі включено ОСОБА_1 . При цьому в рахунок погашення заборгованості по рішенню суду у справі №600/116/25-а додатковими відомостями за період з 01 листопада 2025 року по 30 червня 2026 року проведено виплату на загальну суму 19400,20 грн. Станом на 22 вересня 2026 року в Реєстрі судових рішень та підсистемі ППВП обліковується залишок боргу на суму 50798,63 грн. Поряд з цим представник Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області звернув увагу на те, що суми пенсії, донараховані на виконання судових рішень, що виплачуються за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету. Відповідно, нарахована позивачу сума доплати підлягає виплаті за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на фінансування пенсійних програм. При цьому черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили. Оскільки такі асигнування наразі відсутні, представник пенсійного органу зазначив, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин. Додатково зазначено, що на виконання рішення суду у цій справі територіальний пенсійний орган направляв на адресу Пенсійного фонду України запит щодо виділення коштів на виконання рішень суду, включаючи й рішення суду по справі №600/116/25-а. З урахуванням наведених обставин Головне управління Пенсійного фонду у Чернівецькій області просило суд прийняти звіт про виконання судового рішення у справі №600/116/25-а.
Розглянувши поданий представником Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області звіт про виконання судового рішення у справі №600/116/25-а та перевіривши наявні у справі матеріали, суд зазначає наступне.
Згідно з абзацом 1 частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Порядок розгляду адміністративним судом звіту про виконання судового рішення визначений, зокрема, статтею 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до частини першої статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Дослідженням наявних у справі матеріалів судом встановлено, що на виконання рішення суду у справі №600/116/25-а Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області призначено ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Так, з урахуванням того, що ОСОБА_1 не працює, пенсію їй призначено у таких розмірах: з 12 листопада 2024 року - 2725,00 грн, з 01 січня 2026 року - 3038,00 грн, а з 01 березня 2026 року - 3406,00 грн.
Згідно з розрахунком суми, що підлягає виплаті на виконання рішення суду, загальна сума заборгованості з пенсії, призначеної на виконання рішення суду у справі №600/116/25-а, становить 70198,83 грн. Разом з цим в рахунок погашення заборгованості по даному судовому рішенню додатковими відомостями за період з 01 листопада 2025 року по 30 червня 2026 року проведено виплату на загальну суму 19400,20 грн. Станом на 22 вересня 2026 року в Реєстрі судових рішень та підсистемі ППВП обліковується залишок боргу на суму 50798,63 грн.
Крім цього, згідно з доданим до звіту листом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 30 вересня 2026 року №2400-2701-5/40237, останній подав звернення до Пенсійного фонду України та Фінансово-економічного департаменту Пенсійного фонду України, яким повідомив про наявні залишки боргу по рішенню суду у справі №600/116/25-а відносно ОСОБА_1 . У зв`язку з цим висловлено прохання розглянути питання про виділення коштів на виконання рішення суду у справі №600/116/25-а.
Отже, з наведеного вбачається, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року у справі №600/116/25-а, яке набрало законної сили, призначено пенсію ОСОБА_1 тобто було вчинено дії, спрямовані на виконання рішення суду, яке набрало законної сили, включаючи й часткову виплату суми призначеної пенсії.
Крім цього, доданими до звіту матеріалами підтверджується і вжиття пенсійним органом заходів щодо виділення додаткових коштів на погашення заборгованості з належних ОСОБА_1 пенсійних виплат, які виникли у зв`язку з призначенням пенсії на виконання рішення суду у справі №600/116/25-а.
Фактично, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області наразі не виплачено позивачу суму призначеної пенсії у зв`язку з відсутністю відповідних бюджетних асигнувань з Державного бюджету України.
Стосовно наведеного суд звертає увагу на таке.
Згідно з частинами першою, другою статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.
За приписами пунктів 20, 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Пунктом 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року №28-2 (далі - Положення №28-2) передбачено, що Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, забезпечує, зокрема, своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Цим же пунктом Положення №28-2 встановлено, що Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій.
Відповідно до підпункту 4 пункту 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року №280 (зі змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року №1279 «Деякі питання організації виплати пенсії та грошової допомоги» (набрала чинності 01 квітня 2021 року) та від 15 листопада 2022 року №1289 «Про внесення змін до Положення про Пенсійний фонд України», яка набрала чинності 18 листопада 2022 року) Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг відповідно до закону, забезпечує своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат і соціальних послуг, які згідно із законодавством проводяться за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством, складає звіт про виконання бюджету Пенсійного фонду України.
Згідно з абзацом 2 пункту 7 розділу ІІ Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31 серпня 2009 року №21-2 (далі - Порядок №21-2), видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі - рішення суду), плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили.
Пунктом 3 Розділу VII Порядку №21-2 встановлено, що проєкт бюджету Пенсійного фонду на плановий рік протягом двох тижнів з дня прийняття закону про Державний бюджет України на відповідний рік надсилається Міністерству соціальної політики України для погодження Міністром соціальної політики України відповідно до вимог Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року №950 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09 листопада 2011 року №1156).
Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що пенсійні виплати здійснюються територіальними управліннями Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Пенсійного фонду та інших джерел, визначених законодавством. Фінансування видатків, пов`язаних з погашенням заборгованості за рішеннями суду, відбувається в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили.
Водночас суд зауважує, що виділення коштів з державного бюджету на фінансування бюджетної програми з виплати пенсій (у тому числі заборгованостей з пенсійних виплат, нарахованих на виконання рішень судів) не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України, а тому невиконання судового рішення в частині виплати стягувачу нарахованої суми заборгованості відбувається з причин, які не залежать від територіального органу Пенсійного фонду України.
Фактичне та у повному обсязі виконання судового рішення територіальним органом Пенсійного фонду України можливе за умови наявності відповідних бюджетних асигнувань на відповідні цілі за рахунок коштів Державного бюджету України.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що у Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області відсутня можливість самостійно формувати бюджет та виділяти кошти із державного бюджету на фінансування пенсій. Покладені судом зобов`язання на суб`єкта владних повноважень в частині саме виплати нарахованих сум пенсії можуть бути виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на територіальний орган Пенсійного фонду України, лише після надходження відповідних коштів з Державного бюджету України.
Верховний Суд у своїй постанові від 31 серпня 2023 року по справі №560/16807/21 наголосив, що оскільки територіальний орган Пенсійного фонду України є органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, то він повинен враховувати приписи статті 116 Бюджетного кодексу України, які забороняють взяття бюджетних зобов`язань за відсутності відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків за відсутності бюджетних призначень, та Порядку, яким узгоджено механізм забезпечення виконання взятих на себе державою зобов`язань з приписами бюджетного законодавства.
Відтак, невиконання судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду в Чернівецькій області в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Суд враховує, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, необхідно виважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про наявність вини, тобто умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях посадової особи суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення саме цієї посадової особи від виконання рішення суду.
Між тим, як неодноразово наголошував Верховний Суд у своїх постановах від 24 січня 2018 року у справі №405/3663/13-а, від 21 листопада 2018 року у справі №373/436/17, від 07 листопада 2019 року у справі №420/70/19, від 19 лютого 2020 року у справі №821/1491/17, від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19, від 15 травня 2020 року у справі №812/1813/18, від 21 травня 2020 року у справі №310/6910/16-а та ін., невиконання боржником (пенсійним органом) судового рішення в частині виплати грошових коштів стягувачу (пенсіонеру) за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Указаної позиції також дотримується і Сьомий апеляційний адміністративний суд у постановах від 19 травня 2025 року (справа №560/2110/23), від 08 липня 2025 року (№240/5682/21), від 16 вересня 2025 року (справи №240/19751/20, №240/2483/20), від 03 листопада 2025 року (справа №240/4587/22), від 24 листопада 2025 року (справа №560/12122/22) та ін.
Стосовно тверджень позивача у заяві про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №600/116/25-а в частині незгоди з діями Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області саме в частині застосування при виконанні рішення суду в даній справі положень постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року №821, суд зазначає, що під час вирішення спору у справі №600/115/25-а підлягало вирішенню питання лише про наявність права у ОСОБА_1 на призначення пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
З огляду на викладене та розглянувши звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про виконання судового рішення від 28 квітня 2025 року у справі №600/116/25-а, суд зауважує, що обставини, повідомлені у поданому до суду звіті, свідчать про те, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень було вжито належних заходів, спрямованих на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року у справі №600/116/25-а, яке набрало законної сили.
Обставини фактичної не виплати ОСОБА_1 пенсії пов`язані виключно з відсутністю фінансування на ці потреби, а не з умисним невиконанням судового рішення з боку Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.
З огляду на викладене у сукупності, суд приймає звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про виконання судового рішення у справі №600/116/25-а.
Керуючись статтями 243, 248, 382, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про виконання судового рішення у справі №600/116/25-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційну скаргу на дану ухвалу може бути подано до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя О.П. Лелюк