УХВАЛА
07 жовтня 2026 р. Справа № 520/33754/25
м.Харків
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Мінаєвої К.В.,
Суддів: Фоміної Л.О. , Ральченка І.М. ,
розглянувши клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2026 по справі № 520/33754/25
за позовом Приватного підприємства "АКВАДИЗАЙН"
до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України ,
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2026 задоволено позов Приватного підприємства "АКВАДИЗАЙН" до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
Апеляційна скарга подана відповідачем на рішення суду першої інстанції вдруге, одночасно із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Оцінивши наведені скаржником підстави пропуску строку, Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22.09.2026 визнав їх неповажними, у зв`язку з чим зазначену апеляційну скаргу залишив без руху та запропонував скаржнику у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали усунути недоліки апеляційної скарги шляхом надання до суду заяви про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій вказати інші підстави для поновлення строку з наданням відповідних доказів на обґрунтування заяви.
На виконання вимог ухвали суду на адресу Другого апеляційного адміністративного суду від Головного управління ДПС у Харківській області надійшло клопотання, в якому скаржник порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження скаржник зазначає те, що вже вживав дії щодо апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі, однак така скарга була повернута судом через неусунення її недоліків щодо сплати судового збору. Зазначає, що право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Вказує, що за практикою Європейського суду з прав людини суди повинні уникати надмірного формалізму, не допускати обмеження або зменшення доступу до суду. Також зауважує, що положеннями КАС України не встановлено строк для повторного подання апеляційної скарги, а тому просить визнати поважними причини пропуску строку і поновити його.
Вивчивши наведені відповідачем доводи в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до вимог частини третьої статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Суд наголошує, що підстави пропуску особою строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення із скаргою у встановлений процесуальним законом строк.
Оцінка судом обставин, з яких учасник справи пропустив строк, на предмет того, чи були вони непереборною перешкодою для його звернення до суду у встановлений законом строк, повинна ґрунтуватися на нормах процесуального права, зокрема на нормах статті 8 КАС, згідно з якими усі учасники судового процесу є рівними перед законом та судом.
Суд апеляційної інстанції, не заперечуючи проти права на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення, водночас зауважує, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з апеляційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Матеріалами, які містяться в комп`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду", підтверджений факт подання первісної апеляційної скарги 12.08.2026, тобто в межах тридцятиденного строку, встановленого ст. 295 КАС України.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.08.2026 зазначена апеляційна скарга була залишена без руху та встановлено відповідачу строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги тривалістю 10 календарних днів з дня отримання копії ухвали шляхом направлення до суду документа про сплату судового збору у розмірі 3633,60 грн.
Враховуючи те, що вимоги ухвали суду у встановлений судом та законом строк не виконані, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2026 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2026 повернуто скаржнику.
Відповідно до відомостей, які місяться в комп`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду", копію вищезазначеної ухвали про повернення апеляційної скарги доставлено до електронного кабінету Головного управління ДПС у Харківській області 02.09.2026 о 19:25 год.
У цій справі саме скаржником не було дотримано вимог КАС України в частині сплати судового збору, що і стало підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги ухвалою від 02.09.2026. При повторному зверненні з апеляційною скаргою відповідачем було сплачено судовий збір, тобто недолік апеляційної скарги, який став підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, скаржник усунув, однак лише 27.08.2026 скаржником сплачено судовий збір, а з апеляційною скаргою вдруге звернувся 17.09.2026 (зареєстрована судом 18.09.2026), що, в свою чергу, не може вважатися добросовісним використанням належних процесуальних прав та неухильним виконанням процесуальних обов`язків.
У свою чергу, приведення апеляційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині надання документа про сплату судового збору є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).
До того ж, як встановлено в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, повторне звернення з апеляційною скаргою відбулося після спливу майже одного місяця з дня вручення скаржнику копії ухвали суду апеляційної інстанції про повернення первісної апеляційної скарги.
Натомість, Головним управлінням ДПС у Харківській області в поданому клопотанні так і не обґрунтовує необхідність такого проміжку часу для приведення апеляційної скарги відповідно до вимог КАС України.
Скаржником так і не надано суду обґрунтованих пояснень та належних доказів щодо неможливості повторного звернення з апеляційною скаргою невідкладно після отримання копії ухвали про повернення первісної апеляційної скарги; не доведено, що зволікання щодо повторного звернення зі скаргою мало об`єктивно поважні причини, беручи до уваги й те, що недолік, який став підставою для повернення попередньої апеляційної скарги Головним управлінням ДПС у Харківській області усунуто з великим проміжком часу .
Суд знов наголошує, що належним підтвердженням наміру реалізувати своє право на апеляційне оскарження, є направлення повторної апеляційної скарги скаржником у найкоротший строк.
Суд зауважує на тому, що повернення апеляційної скарги поданої вперше відповідно до процесуального закону надає право повторного звернення з апеляційною скаргою. Однак для визнання поважними підстав пропуску строку на апеляційне оскарження у такому випадку скаржнику слід надати суду докази, які б могли свідчити про намір особи реалізувати право на апеляційне оскарження у найкоротший строк.
Невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та, як наслідок, повернення її заявнику не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
При цьому, жодних доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій контролюючого органу, зокрема, з дня отримання копії ухвали про повернення вперше поданої апеляційної скарги до повторного звернення з апеляційною скаргою, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у даній справі фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що скаржник дійсно бажає реалізувати своє право на апеляційне оскарження в найкоротші строки, відповідач до суду так і не надав.
Також суд зазначає, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для суб`єкта владних повноважень без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого суб`єкта, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його поновлення/продовження.
Жодних причин, які б були у причинно-наслідковому зв`язку між обставиною введення воєнного стану і пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення, які мали місце у період з 16.07.2026 (дата ухвалення рішення судом першої інстанції) і до 18.09.2026 (дата подання апеляційної скарги вдруге) Головне управління ДПС у Харківській області не зазначило. Доказів того, що обставина введення воєнного стану мала прямий вплив на пропуск строку Головне управління ДПС у Харківській області не надало.
Слід зауважити, що після затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022 про введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо процесуальних строків, зокрема на апеляційне оскарження судових рішень, та їх обчислення до Кодексу адміністративного судочинства України не вносились.
Органи державної влади, яким є і скаржник, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.
Приведені витяги з рішень Європейського суду з прав людини, з огляду на їх зміст, не доводять наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин. В даному випадку, скаржник не навів обставин, які були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для належного оформлення апеляційної скарги у більш стислий строк.
Щодо посилання скаржника на право доступу до суду, то слід зауважити на наступному.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21 грудня 2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що звернення до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків, встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Також, колегія суддів зазначає, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Суд наголошує, що статтею 129 Конституції України визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обґрунтованого рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.
Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
Аргументи скаржника, наведені у клопотанні про поновлення пропущеного строку, не можуть бути розцінені як об`єктивні обставини особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак не свідчать про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
З урахуванням викладеного, у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
На підставі наведеного та керуючись п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2026.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2026по справі № 520/33754/25 за позовом Приватного підприємства "АКВАДИЗАЙН" до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя К.В. Мінаєва
Судді Л.О. Фоміна І.М. Ральченко