П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
У Х В А Л А
07 жовтня 2026 р. м. Одеса Справа № 400/2400/26
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Казанчук Г.П.,
суддів - Градовського Ю.М., Єщенка О.В.,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 серпня 2026 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
24 серпня 2026 року Миколаївський окружний адміністративний суд у справі № 400/2400/26 постановив ухвалу, якою відмовив у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору та повернув заяву військової частини НОМЕР_1 про перегляд рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.05.2026 за нововиявленими обставинами.
На зазначену ухвалу суду Військова частина НОМЕР_1 подали апеляційну скаргу, в якій, крім іншого, апелянт просить поновити процесуальний строк для подання апеляційної скарги. В обґрунтування клопотання апелянт посилається на участь у бойових завданнях та зазначає, що це обумовлюється тривалими відключеннями підрозділів частини від електричних мереж внаслідок ворожих обстрілів, обмеженням доступу до мережі інтернет та системи електронного документообігу.
Також, апелянт в апеляційній скарзі просить відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги. В обґрунтування клопотання апелянт посилається на скрутне матеріальне становище.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутись до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду прийнято 24 серпня 2026 року.
Апеляційну скаргу разом з додатками подано до суду апеляційної інстанції за допомогою системи "Електронний суд" 02.10.2026 р., тобто з пропуском встановленого статтею 295 КАС України п`ятнадцятиденного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Суд зазначає, що скаржник, як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, а тому, як на переконання суду, повинен неухильно виконувати покладені на нього нормами КАС України процесуальні обов`язки щодо оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо своєчасності її подання та оплати судового збору.
Суд звертає увагу апелянта, що з моменту введення в Україні воєнного стану органи державної влади продовжують здійснювати свої повноваження.
Питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень, у випадку його пропуску з причин пов`язаних із запровадженням воєнного стану в країні, вирішується у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо апеляційну скаргу подає суб`єкт владних повноважень і не наводить належного обґрунтування причин, які унеможливили подання апеляційної скарги у більш стислий строк та не надає відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.
На підтвердження своїх доводів щодо пропуску строку апелянтом не надано жодних доказів які б свідчили про наявність обставин викладених в поясненнях щодо поважності причин пропуску строку.
Виходячи з наведеного, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги особі, яка її подала, шляхом надання до суду доказів наявності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження або вказати інші підстави для його поновлення.
Крім того, подана апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: у справі не сплачено судовий збір за подачу апеляційної скарги.
Апелянтом заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Дослідивши письмові докази в справі, суддя вважає, що подане клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог Закону України "Про судовий збір", апелянт зобов`язаний сплачувати судовий збір.
Згідно із частиною 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до частин 1, 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Суддя зазначає, що у разі, якщо бюджетна установа діє як суб`єкт владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати судового збору.
Крім того, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" зобов`язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Зі змісту клопотання заявника не вбачається, що наведені підстави є достатніми для його задоволення. Періодичний, обмежений характер фінансування установи не може бути підставою для звільнення або відстрочення сплати судового збору, встановленого законом.
Будь-яких доказів на підтвердження заявленого клопотання апелянтом до суду не надано, у зв`язку з чим суддя не вбачає підстав для його задоволення.
Для звільнення або відстрочення сплати судового збору повинні бути в наявності відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 в справі "Креуз проти Польщі", вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Таким чином, дослідивши доводи клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору, суддя не вбачає підстав для його задоволення.
У відповідності до пункту 1 частини 5 статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Підпунктом 5 пункту 3 частини 2 статті 4 ЗУ "Про судовий збір" визначено, що за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 статті 4 ЗУ "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до статті 7 ЗУ "Про державний бюджет на 2026 рік" з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб - 3328 гривень.
Отже, судовий збір за подачу апеляційної скарги на ухвалу суду по даній справі складає 2662,40 грн. (3328 х 0,8), то суддя вважає за необхідним залишити апеляційну скаргу без руху для надання строку для сплати судового збору.
Отже, враховуючи приписи пункту 1 частини 5 статті 296 КАС України та положення статті 4 ЗУ "Про судовий збір" до апеляційної скарги повинно бути додано належним чином оформлений документ про сплату судового збору (квитанцію, платіжне доручення, довідку, засвідчену підписом контролера та скріплену печаткою установи банку у разі коли сплата судового збору здійснюється шляхом перерахування коштів з рахунка вкладника, відкритого в установі банку, тощо) у розмірі 2662,40 грн.. Платіжні реквізити для перерахування судового збору: рахунок отримувача коштів ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) 37607526; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача [рахунок приховано]; кд класифікації доходів бюджету 22030101 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)", відомча ознака: " 81" (Апеляційні адміністративні суди).
Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, тому, у відповідності до частини 3 статті 298 КАС України, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а апелянту необхідно надати строк для усунення недоліків, а саме: надати докази наявності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження або вказати інші підстави для його поновлення та надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Згідно з частиною 2 статті 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статті 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви).
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статті 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, протягом якого потрібно усунути недоліки.
У відповідності до приписів пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України у разі не усунення вищевказаних недоліків апеляційної скарги остання буде повернута апелянту.
Згідно з п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 169, 296, 298, 299 КАС України, суд -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без руху.
Надати апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.
Роз`яснити апелянту, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору, відповідно до ст.169 КАС України апеляційна скарга буде повернута скаржнику, а у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги в частині пропуску строку на подання апеляційної скарги у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Ухвала у касаційному порядку не підлягає оскарженню.
Суддя доповідач Г.П. Казанчук
Судді Ю.М. Градовський
О.В. Єщенко