ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 320/34690/25 Головуючий у 1-й інстанції: Білоус А.Ю.
Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.
УХВАЛА
06 жовтня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Черпака Ю.К.,
суддів Кобаля М.І., Файдюка В.В.,
за участю секретаря судового засідання Будімірової Д.О.,
представника позивача Степарука В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ГІПЕК» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року у справі за заявою Головного управління ДПС у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю «ГІПЕК», керівника товариства з обмеженою відповідальністю «ГІПЕК» ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі території України,
В С Т А Н О В И В:
09 липня 2025 року Головне управління ДПС у м. Києві (далі - позивач/ГУ ДПС у м. Києві) звернулось до Київського окружного адміністративного суду із заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «ГІПЕК» (далі - відповідач 1/апелянт/ТОВ «ГІПЕК»), керівника товариства з обмеженою відповідальністю «ГІПЕК» ОСОБА_1 (далі - відповідач 2/керівник ТОВ «ГІПЕК» ОСОБА_1) про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника ТОВ «ГІПЕК» ОСОБА_1., за межі України до погашення податкового боргу загальним розміром - 2 492 028, 46 грн.
В обґрунтування заяви про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України керівнику ТОВ «ГІПЕК» позивач зазначив, що за товариством обліковується податковий борг у загальному розмірі 2 492 028, 46 грн. З метою погашення вказаної заборгованості контролюючим органом вживалися передбачені Податковим кодексом України заходи. Зокрема, відповідно до вимог статті 59 Податкового кодексу України на адресу боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення було направлено податкову вимогу форми «Ю» від 01 жовтня 2024 року № 0[телефон приховано]-2615, яка 07 жовтня 2024 року повернулася до контролюючого органу у зв`язку із закінченням строку зберігання. Крім того, 30 січня 2025 року Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято рішення № 131/4-2615 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу. Посилаючись на положення Податкового кодексу України, заявник наголошує, що у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, яка перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган наділений правом звернутися до суду із заявою про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи - боржника за межі України до повного погашення такого податкового боргу. Таке тимчасове обмеження є забезпечувальним заходом, спрямованим на виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року заяву Головного управління ДПС у м. Києві задоволено.
Встановлено тимчасове обмеження у праві виїзду за межі території України керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІПЕК» ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: місто Київ, вулиця Предславинська, будинок 31/11) до погашення податкового боргу в розмірі 2 492 028, 46 грн або настання інших обставин, зазначених в пункті 87.14 статті 87 ПК України.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що за ТОВ «ГІПЕК» обліковується податковий борг у розмірі 2 492 028,46 грн, тобто у сумі, що перевищує встановлений пунктом 87.13 статті 87 Податкового кодексу України поріг в 1 млн грн. При цьому податкова вимога форми «Ю» від 01 жовтня 2024 року № 0[телефон приховано]-2615 направлена контролюючим органом за податковою адресою товариства рекомендованим листом з повідомленням про вручення та 07 жовтня 2024 року повернулася у зв`язку із закінченням строку зберігання, що з урахуванням положень статті 42 ПК України не свідчить про її невручення, а навпаки дає підстави вважати таку вимогу належним чином врученою платнику податків саме 07 жовтня 2024 року. Відтак 240-денний строк, передбачений для добровільного погашення податкового боргу, сплив 03 червня 2025 року. Станом на час звернення контролюючого органу до суду та розгляду заяви податковий борг ТОВ «ГІПЕК» не був погашений, а матеріали справи не містять доказів вчинення товариством будь-яких дій, спрямованих на його погашення. За таких обставин суд дійшов висновку про одночасну наявність передбачених пунктом 87.13 статті 87 ПК України умов для застосування тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи за межі України, а саме: наявності податкового боргу у сумі понад 1 млн грн та його несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення податкової вимоги. Водночас суд відхилив посилання ОСОБА_1 на наявність рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/2184/25 про стягнення з ТОВ «ГІПЕК» заборгованості з орендної плати за землю, оскільки саме по собі ухвалення судового рішення про стягнення частини заборгованості не підтверджує фактичного погашення податкового боргу у розмірі 2 492 028,46 грн. Крім того, суд врахував, що встановлення обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи за межі України має характер забезпечувального та тимчасового заходу, дія якого припиняється у разі погашення суми податкового боргу або настання інших обставин, визначених пунктом 87.14 статті 87 ПК України. З огляду на це суд дійшов висновку про наявність правових та фактичних підстав для задоволення заяви Головного управління ДПС у м. Києві та встановлення ОСОБА_1 тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України до погашення податкового боргу або настання інших передбачених законом обставин.
В апеляційній скарзі ТОВ «ГІПЕК», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні вимог заяви. Зазначило, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, та дійшов помилкового висновку про відсутність з боку товариства дій, спрямованих на погашення податкового боргу. Апелянт вказує, що рішенням Господарського суду міста Києва від 02 квітня 2025 року у справі № 910/2184/25 стягнуто з ТОВ «ГІПЕК» на користь Київської міської ради заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 1 854 692,79 грн та розстрочено виконання цього рішення строком на дванадцять місяців - до 02 квітня 2026 року зі сплатою заборгованості відповідно до встановленого судом графіка. На виконання цього рішення в межах виконавчого провадження з банківських рахунків товариства здійснювалося списання коштів, а загальна сума, спрямована на погашення заборгованості, становила 1 467 548 грн. Основний платіж у сумі 1 088 395, 56 грн був фактично списаний з рахунку товариства раніше, однак зарахований у рахунок погашення податкового боргу лише 16 грудня 2025 року через обставини, які не залежали від ТОВ «ГІПЕК», а саме у зв`язку зі зміною банківських реквізитів та помилкою державного виконавця. Після усунення зазначених обставин кошти були спрямовані за належним призначенням, унаслідок чого розмір податкового боргу зменшився. Тому висновок суду першої інстанції про наявність у товариства податкового боргу саме у розмірі 2 492 028, 46 грн та відсутність дій щодо його погашення апелянт вважає таким, що не відповідає фактичним обставинам справи. Крім того, ТОВ «ГІПЕК» наголошує, що передбачене пунктом 87.13 статті 87 Податкового кодексу України тимчасове обмеження керівника юридичної особи у праві виїзду за межі України є саме забезпечувальним заходом виконання рішення про стягнення податкового боргу. Водночас у спірному випадку виконання рішення Господарського суду міста Києва вже здійснюється у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», а заборгованість погашається відповідно до встановленого судом графіка, у зв`язку з чим необхідність у застосуванні додаткового забезпечувального заходу у вигляді обмеження керівника товариства у праві виїзду за межі України відсутня. Також апелянт посилається на порушення контролюючим органом установленого статтею 283 КАС України строку звернення до суду. Зазначає, що заява податкового органу про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду повинна бути подана протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, які зумовлюють таке звернення, та вважає цей строк присічним і таким, що не підлягає поновленню, перенесенню чи продовженню. Оскільки, ГУ ДПС у м. Києві звернулося до суду поза межами цього строку, заява не підлягала задоволенню. На підтвердження цієї позиції ТОВ «ГІПЕК» посилається, зокрема, на постанови Верховного Суду від 09 квітня 2025 року у справі № 280/111/25 та від 15 вересня 2025 року у справі № 140/701/25.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
07 вересня 2026 року ТОВ «ГІПЕК» подано до суду апеляційної інстанції додаткові письмові пояснення та клопотання про долучення доказів, у яких товариство посилається на повне погашення податкового боргу та пені. На підтвердження зазначених обставин апелянтом надано відомості з Електронного кабінету платника податків, відповідно до яких станом на 07 вересня 2026 року податковий борг та залишок несплаченої пені становлять 0,00 грн, а за товариством обліковується переплата у розмірі 57 644,36 грн. Наведені обставини усувають правові та фактичні підстави як для застосування, так і для подальшої дії тимчасового обмеження керівника ТОВ «ГІПЕК» у праві виїзду за межі України. При цьому товариство зазначає, що остаточне погашення заборгованості та відповідні розрахункові операції відбувалися протягом 2026 року, а відсутність податкового боргу була відображена в Електронному кабінеті платника саме 07 вересня 2026 року.
05 жовтня 2026 року до суду апеляційної інстанції від ГУ ДПС у м. Києві надійшла заява про відмову від заяви та закриття провадження у справі. В обґрунтування такої заяви податковий орган зазначив, що станом на 02 жовтня 2026 року, відповідно до відомостей інформаційно-комунікаційної системи «Податковий блок», податковий борг ТОВ «ГІПЕК», наявність якого була підставою для звернення контролюючого органу до суду із заявою про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника товариства за межі України, погашено у повному обсязі. У зв`язку з погашенням податкового боргу ГУ ДПС у м. Києві вказує на відсутність необхідності у подальшому застосуванні до керівника ТОВ «ГІПЕК» відповідного забезпечувального заходу та, посилаючись на положення частини другої статті 314, статей 189, 238 КАС України, заявляє про відмову від поданої заяви. З огляду на це контролюючий орган просить суд апеляційної інстанції прийняти таку відмову, визнати нечинним рішення суду першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закрити провадження у справі.
Також 06 жовтня 2026 року від ТОВ «ГІПЕК» надійшла заява про відмову від апеляційної скарги, в якій товариство зазначило, що після подання апеляційної скарги ним у повному обсязі погашено заборгованість перед бюджетом, у зв`язку з чим припинено дію тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, встановленого щодо керівника ТОВ «ГІПЕК» ОСОБА_1. Посилаючись на положення частини п`ятої статті 303 КАС України, заявник вказав, що особа, яка подала апеляційну скаргу, має право до закінчення апеляційного провадження відмовитися від неї повністю або частково, а питання про прийняття такої відмови та закриття апеляційного провадження вирішується судом апеляційної інстанції. ТОВ «ГІПЕК» також зазначило, що наслідки відмови від апеляційної скарги, зокрема неможливість повторного оскарження цього самого судового рішення особою, яка відмовилася від скарги, йому відомі та зрозумілі. У зв`язку з наведеним товариство просило прийняти його відмову від апеляційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року у справі № 320/34690/25 та закрити апеляційне провадження у справі.
Відповідач не забезпечив явку свого представника в судове засідання, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце його проведення.
Перевіривши подану Головним управлінням ДПС у м. Києві заяву про відмову від заяви про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України керівнику ТОВ «ГІПЕК» та закриття провадження у справі, а також заяву ТОВ «ГІПЕК» про відмову від апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке.
Частиною першою статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову.
Відповідно до статті 314 КАС України позивач може відмовитися від позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення апеляційного провадження.
У разі відмови від позову або примирення сторін суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статей 189, 190 цього Кодексу, якою одночасно визнає нечинним судове рішення суду першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.
Колегія суддів ураховує, що провадження у цій справі було ініційовано ГУ ДПС у м. Києві шляхом звернення до суду із заявою про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України керівнику ТОВ «ГІПЕК» ОСОБА_1. Відтак подана контролюючим органом на стадії апеляційного перегляду заява про відмову від такої заяви за своїм змістом та процесуальною спрямованістю є відмовою заявника від заявлених ним вимог, з якими він звернувся до суду.
Згідно з частиною другою статті 189 КАС України до ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову суд роз`яснює сторонам наслідки відповідної процесуальної дії та перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на її вчинення.
Частинами п`ятою, шостою статті 189 КАС України передбачено, що суд не приймає відмови від позову та продовжує розгляд адміністративної справи, якщо такі дії суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси. Суд також не приймає відмову позивача від позову у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Зі змісту поданої ГУ ДПС у м. Києві заяви вбачається, що підставою для відмови від заявлених у цій справі вимог стало те, що станом на 02 жовтня 2026 року, за даними інформаційно-комунікаційної системи «Податковий блок», податковий борг ТОВ «ГІПЕК», наявність якого зумовила звернення контролюючого органу до суду із заявою про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника товариства за межі України, погашено у повному обсязі. У зв`язку з цим ГУ ДПС у м. Києві просить прийняти відмову від заяви та закрити провадження у справі.
Отже, обставина, яка була підставою для застосування передбаченого пунктом 87.13 статті 87 Податкового кодексу України забезпечувального заходу у вигляді тимчасового обмеження керівника юридичної особи у праві виїзду за межі України, до закінчення апеляційного розгляду справи припинила своє існування.
Дослідивши зміст заяви ГУ ДПС у м. Києві та матеріали справи, колегія суддів не встановила обставин, які б свідчили про те, що відмова контролюючого органу від заявлених ним вимог суперечить закону, порушує права, свободи чи інтереси інших осіб або вчинена особою, яка не має відповідних процесуальних повноважень.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що відмова ГУ ДПС у м. Києві від заяви є добровільним волевиявленням, висловлена до закінчення апеляційного провадження, не суперечить вимогам закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, а тому підлягає прийняттю.
Водночас 06 жовтня 2026 року ТОВ «ГІПЕК» також подало заяву про відмову від апеляційної скарги, посилаючись на повне погашення заборгованості перед бюджетом та припинення дії тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України щодо керівника товариства ОСОБА_1. Товариство зазначило, що наслідки відмови від апеляційної скарги, передбачені частиною п`ятою статті 303 КАС України, йому відомі та зрозумілі.
Разом з тим колегія суддів враховує, що прийняття відмови ГУ ДПС у м. Києві від заявлених ним вимог відповідно до статей 189, 314 КАС України має наслідком визнання нечинним рішення суду першої інстанції та закриття провадження у справі в цілому.
Натомість прийняття відмови ТОВ «ГІПЕК» від апеляційної скарги відповідно до частини п`ятої статті 303 КАС України мало б наслідком лише закриття апеляційного провадження, без вирішення питання щодо чинності рішення суду першої інстанції.
За таких обставин, з огляду на прийняття колегією суддів відмови ГУ ДПС у м. Києві від заявлених у цій справі вимог та необхідність у зв`язку з цим закриття провадження у справі в цілому, подана ТОВ «ГІПЕК» заява про відмову від апеляційної скарги не зумовлює самостійних процесуальних наслідків та не потребує окремого закриття апеляційного провадження на підставі частини п`ятої статті 303 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
За таких обставин, керуючись статтями 189 та 314 КАС України, колегія суддів вважає за необхідне прийняти відмову Головного управління ДПС у м. Києві від заяви про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України керівнику ТОВ «ГІПЕК», визнати нечинним рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року та закрити провадження у справі.
Керуючись статтями 189, 311, 314, 325, 327-329 КАС, суд
У Х В А Л И В:
Заяву Головного управління ДПС у м. Києві про відмову від заяви та закриття провадження у справі задовольнити.
Прийняти відмову Головного управління ДПС у м. Києві від заяви про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі території України керівнику товариства з обмеженою відповідальністю «ГІПЕК» ОСОБА_1.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року у справі № 320/34690/25 визнати нечинним.
Провадження у справі № 320/34690/25 за заявою Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІПЕК», керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІПЕК» ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі території України - закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.
Судді: Кобаль М.І.
Файдюк В.В.
Повний текст постанови виготовлено 06.10.2026.