ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 320/10701/26
УХВАЛА
07 жовтня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Парненко В.С. та суддів: Епель О.В., Ясиновського І. Г. у м. Києві, перевіривши клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження за подання апеляційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМ-ЕКСПОРТ» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМ-ЕКСПОРТ» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.
В апеляційній скарзі апелянт заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Перевіривши зазначене клопотання апелянта, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно ч. 1, 2 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суд встановив, що оскаржуване рішення ухвалено судом першої інстанції 01 травня 2026 року, отримане апелянтом в електронному кабінеті 01 травня 2026 року о 20:10 год., втім апеляційна скарга подана 22 серпня 2026 року, тобто з пропуском тридцятиденного строку.
Як вбачається з матеріалів електронної справи, апеляційна скарга подана апелянтом вдруге.
Первинна апеляційна скарга була подана ГУ ДПС у м. Києві в межах строку, встановленого ст. 295 КАС України, проте ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2026 року апеляційну скаргу було повернуто у зв`язку з неусуненням її недоліків зі сплати судового збору.
Вдруге апелянт звернувся з апеляційною скаргою 22 серпня 2026 року, проте не усунув недоліки первинної скарги, які стали підставою для її повернення.
Розглядаючи клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, колегія суддів зазначає, що строк на апеляційне оскарження передбачений ст. 295 КАС України, і цей строк не зупиняється у зв`язку із залишенням без руху, поверненням апеляційної скарги, а також його відлік не підлягає обрахуванню від дати вручення копій ухвал про залишення без руху та повернення первинної апеляційної скарги.
При цьому, суд зазначає, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Апеляційний суд враховує усталену правову позицію Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладену зокрема у постанові від 24 липня 2023 року у справі № 200/3692/21, згідно з якою строк на апеляційне оскарження в разі повторного подання апеляційної скарги, може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
Разом з тим, звертаючись з цією апеляційною скаргою повторно, апелянт не надає доказів сплати судового збору, що свідчить про те, що станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою, недоліки, які були підставою для її повернення, не усунуті.
Колегія суддів також відзначає, що апелянт не посилається на обставини, які свідчили б про те, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулися з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, а також не надає відповідних доказів.
Водночас, дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права.
Зазначені процесуальні строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
У свою чергу, статтею 44 КАС України регламентовано обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Таким чином, виконання обов`язку дотримання вимог процесуального закону, зокрема строку подання апеляційної скарги, покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що наведені в клопотанні апелянта підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не є поважними, а тому в задоволенні такого клопотання слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 133, 295, 298, 321, 325, ст.ст. 328-331 КАС України, суд,
У Х В А Л И В :
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач В.С. Парненко
Судді: О.В. Епель
І. Г. Ясиновський