ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2026 року
м. Київ
справа №580/8562/24
адміністративне провадження № К/990/6152/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів - Берназюка Я.О., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - ГУ ПФУ в Черкаській області) на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2024 року у складі судді Гайдаш В.А. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2025 року у складі колегії суддів: Коротких А.Ю. (головуючий), суддів: Сорочка Є.О., Чаку Є.В. у справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій, встановлені судами попередніх інстанцій обставини:
1. ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою, в якій просила:
- визнати протиправною відмову ГУ ПФУ в Черкаській області, викладену в рішенні від 24 липня 2024 року №971010304545 щодо перерахунку та зарахуванні ОСОБА_1 стажу роботи судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці;
- зобов`язати ГУ ПФУ в Черкаській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, з якого обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, 2 (два) роки роботи юрисконсультом, як стажу роботи в галузі права, який вимагався законом, як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення;
- зобов`язати ГУ ПФУ в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання з 5 серпня 2018 року у розмірі 60% від сум грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною відмову ГУ ПФУ у Черкаській області, викладену в листі від 20 серпня 2024 року №2300-0204-8/61290 у перерахунку та виплаті за 2021-2024 ОСОБА_1 у розмірі 60% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 5 липня 2024 року №04-16/28/24, №04-16/29/24, №04-16/30/24, №04-16/31/24, виданих Черкаським апеляційним судом, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов`язати ГУ ПФУ у Черкаській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок і виплату за 2021 рік щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 60% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 5 липня 2024 року №04-16/31/24, виданої Черкаським апеляційним судом та з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов`язати ГУ ПФУ у Черкаській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок і виплату за 2022 рік щомісячного довічного-грошового утримання судді у відставці у розмірі 60% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 5 липня 2024 року №04-16/30/24, виданої Черкаським апеляційним судом та з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов`язати ГУ ПФУ у Черкаській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок і виплату за 2023 рік щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 60% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 5 липня 2024 року №04-16/29/24, виданої Черкаським апеляційним судом та з урахуванням раніше виплачених сум
- зобов`язати ГУ ПФУ у Черкаській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок і виплату за 2024 рік щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 60% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 5 липня 2024 року №04-16/28/24, виданої Черкаським апеляційним судом та з урахуванням раніше виплачених сум.
2. Черкаський окружний адміністративний суд рішенням від 1 жовтня 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2025 року, позов задовольнив частково.
Визнав протиправною відмову ГУ ПФУ в Черкаській області, викладену в рішенні від 24 липня 2024 року №971010304545 щодо перерахунку та зарахуванні ОСОБА_1 стажу роботи судді, який дає право на отримання щомісячного- довічного грошового утримання судді у відставці.
Зобов`язав ГУ ПФУ в Черкаській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, з якого обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, 2 (два) роки роботи юрисконсультом, як стажу роботи в галузі права, який вимагався законом, як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення.
Зобов`язав ГУ ПФУ в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання з 5 серпня 2018 року у розмірі 60% від сум грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнав протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Черкаській області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 8 липня 2024 року про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 5 липня 2024 року №04-16/28/24, №04-16/29/24, №04-16/30/24, №04-16/31/24, виданих Черкаським апеляційним судом.
Зобов`язав ГУ ПФУ в Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 8 липня 2024 року про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 5 липня 2024 року №04-16/28/24, №04-16/29/24, №04-16/30/24, №04-16/31/24, виданих Черкаським апеляційним судом та прийняти рішення по суті, з урахуванням правової оцінки суду, наданої у цьому рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
3. Під час розгляду справи суди попередніх інстанцій встановили, що:
3.1 Позивачка перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Черкаській області та з 14 грудня 2016 року отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.
3.2 На звернення позивачки щодо зарахування їй до стажу, який дає право на отримання довічного грошового утримання, окрім стажу роботи на посаді судді, період з 16 серпня 1990 року по 5 лютого 1993 року (2 роки 0 місяців 0 днів), як стаж роботи у галузі права, який вимагався законом, як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, відповідач листом від 18 березня 2024 року повідомив позивача про те, що положенням Закону України «Про судоустрій і статус суддів» не передбачено зарахування до стажу роботи на посаді судді періоду роботи судді в галузі права до призначення на посаду.
3.3 Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року у справі №580/2892/24 зараховано ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, з якого обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, також 2 (двох) років роботи юрисконсультом, як стажу роботи в галузі права, який вимагався законом, як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення. Зобов`язано ГУ ПФУ в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання з 5 серпня 2018 року у розмірі 60% від сум грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням раніше виплачених сум.
3.4 Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2024 року у справі №580/2892/24 скасовано рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року та ухвалено постанову, якою позовні вимоги задоволено частково:
- визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Черкаській області щодо неналежного розгляду заяв ОСОБА_1 від 19 лютого та 1 березня 2024 року;
- зобов`язано ГУ ПФУ в Черкаській області повторно розглянути заяви ОСОБА_1 від 19 лютого та 1 березня 2024 року та за наслідками такого розгляду прийняти рішення в порядку та за формою, визначеною Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1.
3.5 На виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2024 року у справі №580/2892/24 відповідач повторно розглянув заяви ОСОБА_1 від 19 лютого та 1 березня 2024 року та прийняв рішення від 24 липня 2024 року №971010304545 про відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1
3.6 Крім того, 8 липня 2024 року позивачка звернулась до відповідача із заявою про перерахунок суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 5 липня 2024 року №04-16/28/24, №04-16/29/24, №04-16/30/24, №04-16/31/24, виданих Черкаським апеляційним судом.
3.7 Відповідач листом від 7 серпня 2024 року №10621-9785/К-03/8-2300/24 відмовив позивачці у перерахунку суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 5 липня 2024 року №04-16/28/24, №04-16/29/24, №04-16/30/24, №04-16/31/24, виданих Черкаським апеляційним судом.
3.8 Не погоджуючись із вищезазначеними відмовами відповідача у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, позивачка звернулась до суду із цим позовом.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги, заперечень (відзиву) на касаційну скаргу:
4. ГУ ПФУ в Черкаській області подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2025 року і ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
4.1. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України).
4.2 Зокрема, ГУ ПФУ в Черкаській області стверджує про те, що суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови, не врахував висновки, що викладені у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19.
5. Позивачка подала відзив на касаційну скаргу. На обґрунтування зазначає, що судові рішення ухвалені у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому у задоволенні касаційної скарги необхідно відмовити.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
6. Під час розгляду касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин першої-другої статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
7. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
8. Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
9. Так, Законом України від 12 липня 2018 року №2509-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» (далі - Закон №2509-VIII) статтю 137 Закону України від 2 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» доповнено частиною другою такого змісту: «До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді».
10. Водночас, при призначенні (обранні) суддів на посаду вперше до кандидатів на посади суддів застосовувалися різні вимоги, які діяли на момент такого призначення (обрання). Зазначена позиція підтримується Вищою радою правосуддя, Верховним Судом, Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, Державною судовою адміністрацією України, Національною школою суддів України, викладеною у спільному листі від 5 листопада 2018 року №41783/0/9-18 «Про зарахування (перерахунок) стажу роботи на посаді судді».
11. У відповідності до пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIIШ «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
12. У інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів». За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
13. Згідно з абзацом четвертим пункту 34 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIIІ судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
14. До набрання чинності Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №2453-VI) зазначені правовідносини регулювались Законом України від 4 серпня 1989 року №328-І «Про статус суддів в СРСР».
15. Частиною першою статті 8 вищезазначеного Закону №328-І, (чинного станом на час обрання позивачки на посаду судді, 5 лютого 1993 року), були встановлені такі вимоги до кандидатів у судді: Народним суддею може бути обраний громадянин СРСР, який досяг на день виборів 25 років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років і склав кваліфікаційний екзамен.
16. Згідно частини другої статті 9 Закону №328-1 особи, яких вперше рекомендують кандидатами в судді, проходять професійну підготовку у випадках і порядку, що визначаються Міністерством юстиції СРСР.
17. Порядком, встановленим на той час Міністерством юстиції СРСР, Постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 18 липня 1972 року №535 «Про заходи щодо подальшого удосконалення вищої освіти в країні», Положенням про стажування молодих спеціалістів, які закінчили вищі учбові заклади, затвердженим Держкомітетом Ради Міністрів СРСР з питань праці 18 червня 1973 року №104-АВ, ВЦСПС 21 червня 1973 року та Міністерством Вищої та середньої освіти СРСР 25 червня 1973 року №555, - передбачено, що обранню на посаду народного судді молодого спеціаліста (направленого в розпорядження обласного управління юстиції після закінчення вищого учбового закладу за спеціальністю юрист саме з такою метою) передувала обов`язкова підготовка і напрацювання необхідного юридичного стажу (досвіду), для чого була введена спеціальна посада стажиста народного судді, і перед обранням на посаду судді молодий спеціаліст повинен був відпрацювати стажистом судді не менше двох років.
18. Таким чином, законодавством, яке діяло на момент набрання чинності Законом №2453-VI, було передбачено право судді на зарахування до стажу, який дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання за умови роботи на посаді судді, також стаж роботи у галузі права, який вимагався законом, як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення.
19. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 у період з 16 серпня 1990 року по 5 лютого 1993 року (до обрання її суддею) працювала на посаді юрисконсульта Чорнобаївського райвиконкому Чорнобаївської районної Ради народних депутатів, а з 1 червня 1992 року по 5 лютого 1993 року на посаді юрисконсульта Чорнобаївської районної державної адміністрації.
20. Отже, до загального стажу роботи позивача, який дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання належить враховувати, крім роботи на посаді судді, також два роки роботи у галузі права, який вимагався законом, як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення.
21. Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про наявність підстав для зобов`язання ГУ ПФУ в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 6о% від сум грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням раніше виплачених сум.
22. Що стосується позовної вимоги про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 60% від сум грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді з 5 серпня 2018 року, то колегія суддів зазначає таке.
23. Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.
24. Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
25. Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
26. Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
27. Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
28. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини другої якої заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
29. Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
30. Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
31. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
32. Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
33. Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
34. Верховний Суд наголошує, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
35. Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду зауважив, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
36. Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
37. Крім того, у цій же постанові Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду врахував, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
38. Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31 березня 2021 року (справа № 240/12017/19) вказав, що поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року №340/1019/19).
39. Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду наголосив на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
40. За висновком Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. У такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
41. У цьому контексті Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19 дійшов висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
42. Зазначений правовий висновок неодноразово знаходив своє застосування у справах, щодо визначення моменту виникнення у особи права на перерахунок пенсії та початку нарахування відповідних виплат, зокрема, у постанові Верховного Суду від 1 липня 2025 року у справі №420/23756/24, від 10 лютого 2026 року у справі № 560/1868/24.
43. У цій справі однією із позовних вимог є зобов`язання ГУ ПФУ в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання з 5 серпня 2018 року у розмірі 60% від сум грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням раніше виплачених сум. Позивачка з позовом звернулася до суду 28 серпня 2024 року.
44. 2 вересня 2024 року суд першої інстанції відкрив провадження у справі, однак питання щодо поновлення строку звернення до суду при цьому не вирішив. Не вирішено це питання і під час розгляду судом першої інстанції справи по суті. Суд апеляційної інстанції цю прогалину не усунув.
45. Колегія суддів зауважує, що лише за умови дотримання позивачем строку звернення до суду або визнання причин пропуску строку поважними суд може розглядати справу і вирішувати спір по суті. Встановлення судами обставин дотримання позивачем строку звернення до суду має суттєве значення для правильного вирішення спору, що виник між сторонами.
46. Оскільки такі обставини судами попередніх інстанцій не встановлені, це є підставою для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій відповідно до вимог частини другої статті 353 КАС України з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
47. З огляду на вимоги статті 341 КАС України суд касаційної інстанції позбавлений можливості усунути зазначені недоліки, оскільки вони потребують встановлення певних обставин, які мають значення для вирішення справи, дослідження доказів.
48. За змістом статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
49. Колегія суддів зазначає, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи, щоб суд ухвалив справедливе та об`єктивне рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.
50. При цьому, згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення..
51. Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суди повинні належним чином мотивувати свої висновки та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
52. Отже, Верховний Суд вважає, що для правильного вирішення цього спору суду необхідно у першу чергу вирішити питання щодо наявності або відсутності підстав для поновлення строку звернення до суду з даним позовом. За наявності підстав для поновлення строку звернення до суду встановити всі обставини справи, зокрема: щодо існування на час прийняття оскарженого рішення відповідачем літньої кухні на земельній ділянці третьої особи; наявність або відсутність порушення прав позивача внаслідок прийняття оскарженого рішення відповідача; відповідність чи невідповідність такого рішення вимогам законодавства у сфері містобудування. З цього приводу належним чином дослідити наявні докази, а у разі потреби, витребувати додаткові. Також надати оцінку всім аргументам, які учасники справи наводять в обґрунтування своїх вимог та заперечень. За наслідками встановлених обставин і перевірки їх доказами вирішити спір по справі.
53. За наведених обставин суди попередніх інстанцій не дослідивши зібрані у справі докази, допустили порушення норм процесуального права, які унеможливлюють встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи, що відповідно до частини другої статті 353 КАС України є підставою для скасування ухвалених судових рішень і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 123, 341, 345, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області задовольнити частково.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2025 року, у частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання з 5 серпня 2018 року у розмірі 60% від сум грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням раніше виплачених сум, скасувати, а справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
У іншій частині судові рішення залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та не оскаржується.
Суддя-доповідач В.М. Шарапа
Судді: Я.О. Берназюк О.П. Стародуб