ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2026 року
м. Київ
справа №560/3711/25
адміністративне провадження № К/990/32012/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий суддя - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Берназюк Я.О.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду (судді: Біла Л.М., Гонтарук В.М., Моніч Б.С.) від 10.06.2026
у справі № 560/3711/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії,
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі також - скаржник, апелянт, відповідач) щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі оновлених довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.01.2025 №ХС49873 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, станом на 01.01.2021 та станом на 01.01.2022 за посадою, прирівняною до посади при звільненні на пенсію;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01.02.2020 перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.01.2025 № ХС49873 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, станом на 01.01.2021 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.01.2025 № ХС49873 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021, та з 01.02.2022 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.01.2025 № ХС49873 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022, що враховується для перерахунку пенсії відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, з урахуванням виплачених сум, та без обмеження максимальним розміром пенсії.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.07.2025 позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови в здійсненні з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022 року перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 , виходячи з грошового забезпечення, зазначеного у довідках, виданих ІНФОРМАЦІЯ_2 від 13.01.2025 № ХС49873.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022, виходячи з грошового забезпечення, зазначеного у довідках, виданих ІНФОРМАЦІЯ_2 від 13.01.2025 № ХС49873, із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач 14.10.2025 подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2026 визнано неповажними причини пропуску Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.07.2025.
Апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2026 апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала.
01.05.2026 відповідач вдруге звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення суду.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2026 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.07.2025 залишено без руху.
Надано апелянту десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень, із зазначенням поважних причин пропуску такого строку та наданням відповідних доказів на підтвердження вказаних обставин.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2026 відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.07.2025.
Визнано неповажними причини пропуску Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.07.2025.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.07.2025 залишено без руху.
Надано апелянту десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень із зазначенням поважних причин пропуску такого строку та наданням відповідних доказів на підтвердження вказаних обставин.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2026 відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що клопотання апелянта не містить жодних доводів на підтвердження наявності поважних причин, які об`єктивно перешкоджали відповідачу вчасно подати апеляційну скаргу.
Також суд апеляційної інстанції виходив з того, що клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду від 31.07.2025 дублює доводи, наведені у попередньому клопотанні про поновлення процесуального строку, яке за наслідками його розгляду судом залишено без задоволення.
У підсумку, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведено наявності обставин, що перешкоджали йому звернутись до суду в межах строку, визначеного статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому наведені ним у клопотанні причини пропуску строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані судом поважними причинами для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення у цій справі.
ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
З ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач не погодився, звернувся з касаційною скаргою.
В обґрунтування касаційної скарги покликається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання відкриття апеляційного провадження.
Зокрема, покликається на те, що рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.07.2025 зареєстроване в головному управлінні 29.09.2025, а тому саме з цієї дати, на думку скаржника, слід обчислювати строк на апеляційне оскарження.
Також покликається на те, що ним було своєчасно виконано ухвалу апеляційного суду від 27.01.2026 про залишення першої апеляційної скарги без руху, натомість в ухвалі від 10.02.2026 суд апеляційної інстанції неправильно визначив останній день встановленого строку для усунення недоліків та безпідставно дійшов висновку про його пропуск.
Також покликається на те, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, не надав належної оцінки наведеним обставинам, доводам і доказам, не зазначив мотивів їх відхилення та безпідставно дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Також покликається на те, що частиною третьою статті 295 КАС України встановлено єдиний випадок обов`язкової відмови у відкритті апеляційного провадження незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження - у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.
На думку скаржника, в усіх інших випадках, в тому числі в разі повернення апеляційної скарги, законодавець допускає можливість поновлення строку на апеляційне оскарження, тому висновок суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження у цій справі є помилковим та необґрунтованим.
Також покликається на запровадження в Україні воєнного стану, тому рішення суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті провадження у справі вважає необґрунтованим та помилковим.
Просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.
За частиною сьомою статті 18 КАС України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Відповідно до частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Згідно з частиною третьою статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Відлік процесуального строку, з яким положення статті 295 КАС України пов`язує можливість вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, напряму залежить від дня вручення судового рішення, який встановлюється за правилами статті 251 КАС України.
Верховний Суд неодноразово давав оцінку поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження при повторній подачі апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень.
Так, у постанові від 03.11.2022 у справі № 560/15534/21 Верховний Суд дійшов висновку:
«строк на апеляційне оскарження, передбачений статтею 295 КАС України, не зупиняється у зв`язку із залишенням без руху, поверненням апеляційної скарги, а також його відлік не підлягає обрахуванню від дати вручення копій ухвал про залишення без руху та повернення первинної апеляційної скарги.
… вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення, повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових меж, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.».
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 17.05.2022 у справі № 420/4212/20:
« … само по собі звернення до суду в межах встановленого строку із апеляційною скаргою, яка була повернута судом у зв`язку з несплатою судового збору, та сплата судового збору суб`єктом владних повноважень у подальшому не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб`єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.».
Крім того Верховний Суд у постановах від 21.03.2024 у справі № 200/16530/21 та від 10.12.2024 у справі № 560/2929/24 зазначив:
«невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.».
У постановах від 25.02.2026 у справі № 380/16620/24, від 19.03.2026 у справі № 380/6738/24, від 09.04.2026 у справі № 620/10103/24 Верховний Суд дійшов висновку:
«право на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення не є абсолютним й окрім його реалізації без зайвих зволікань, скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які об`єктивно не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Та обставина, що відповідач звернувся вперше з апеляційною скаргою у строк (яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору у повному обсязі) не є підставою уважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає.».
У справі, що розглядається, судом апеляційної інстанції встановлено, що рішення суду першої інстанції ухвалено 31.07.2025, у цей же день його копія в електронному вигляді була доставлена до електронного кабінету пенсійного органу, апеляційна скарга подана з пропуском строку апеляційного оскарження 14.10.2025, при цьому наведені відповідачем підстави пропуску строку апеляційного оскарження суд визнав неповажними.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку щодо пропуску відповідачем строку апеляційного оскарження та постановив ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Покликання відповідача в обґрунтування доводів касаційної скарги на те, що строк на апеляційне оскарження слід обчислювати з дати реєстрації ним копії рішення суду першої інстанції, є безпідставним, оскільки з такими обставинами процесуальний закон не пов`язує початок перебігу строку на апеляційне оскарження.
Пунктом 1 частини другої статті 295 КАС України передбачено можливість поновлення строку на апеляційне оскарження в разі подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду, однак за правилами частини шостої статті 251 КАС України реєстрація учасником справи судового рішення не визнається як факт його вручення.
Покликання відповідача в обґрунтування доводів касаційної скарги на те, що в ухвалі від 10.02.2026 суд апеляційної інстанції неправильно визначив останній день встановленого ухвалою від 27.01.2026 строку для усунення недоліків апеляційної скарги також є безпідставним, оскільки стосується законності ухвали апеляційного суду від 10.02.2026, яка не є предметом касаційного оскарження у цій справі.
У разі якщо відповідач вважає, що судом апеляційної інстанції постановлено незаконну ухвалу, відповідач вправі оскаржити її у встановленому законом порядку.
Водночас такі обставини не можуть бути встановлені та взяті до уваги як поважні підстави пропуску строку апеляційного оскарження під час касаційного перегляду іншого судового рішення.
Також безпідставним є покликання відповідача на введення в Україні воєнного стану, оскільки сам лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на можливість дотримання такого строку.
Подібний підхід неодноразово застосовано Верховним Судом у постановах від 16.06.2025 (справа № 140/3936/24), від 25.06.2025 (справа № 280/7505/24), від 30.07.2025 (справа № 560/4599/24), від 12.05.2026 (справа № 560/5281/25).
Покликання відповідача на те, що суд апеляційної інстанції неналежно оцінив наведені ним доводи та докази та не виклав належного мотивування оскаржуваної ухвали, є безпідставним, оскільки, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що доводи клопотання про поновлення строку дублюють доводи попереднього клопотання, яким уже було надано оцінку, а жодних нових доводів відповідачем не наведено. Такі висновки суду апеляційної інстанції відповідачем не спростовано.
Покликання відповідача на те, що на відміну від частини другої статті 299 КАС України пропуск строку апеляційного оскарження не є обов`язковою підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження і допускає можливість його поновлення, також є безпідставним, оскільки судом апеляційної інстанції відмовлено у відкритті апеляційного провадження не за самим лише фактом пропуску строку апеляційного оскарження, а у зв`язку з тим, що наведені відповідачем підстави його пропуску не є поважними, що в силу приписів пункту 4 частини першої статті 299 КАС України є обов`язковою підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Подібних висновків у вирішенні аналогічного питання дійшов Верховний Суд у постановах від 27.08.2025 (справа № 560/14944/23) та від 14.01.2026 (справа № 560/11675/24).
З огляду на наведене суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку щодо пропуску відповідачем строку апеляційного оскарження та постановив ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а ухвали суду апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення.
Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2026 у справі № 560/3711/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не може бути оскаржена.
Судді:
О.П. Стародуб
А.А. Єзеров
Я.О. Берназюк