УХВАЛА
07 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 300/2567/25
адміністративне провадження № К/990/39311/26
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Ханової Р.Ф., Бившевої Л.І.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2026 у справі №300/2567/25 за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів та зустрічний адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкових нарахувань,
УСТАНОВИВ:
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області звернулося до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 21 204,54 грн.
Від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла зустрічна позовна до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області у якому просив суд визнати протиправним та скасувати нарахування Головного управління ДПС в Івано-Франківській області заборгованості у вигляді адміністративних штрафів та фінансових санкцій на суму 21204,54 грн за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.10.2025, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2026, у задоволенні первісного адміністративного позову Головного управління ДПС в Івано-Франківській області відмовлено.
Зустрічний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління ДПС в Івано-Франківській області щодо нарахування та відображення 08.10.2024 пені в інтегрованій картці платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за платежем 502108150064 з обліку "Адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обліку алкогольних напоїв та тютюну" в розмірі 4300,00 грн. Зобов`язано Головне управління ДПС в Івано-Франківській області виключити пеню з інтегрованої картки платників податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за платежем 502108150064 з обліку "Адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обліку алкогольних напоїв та тютюну" в розмірі 4300,00 грн.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС в Івано-Франківській області 20.08.2026 звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 08.09.2026 касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено заявнику строк на усунення вказаних недоліків терміном у десять днів з дня отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву про поновлення процесуального строку та документ про сплату судового збору.
Вказана ухвала надійшла в електронний кабінет податкового органу через підсистему «Електронний суд» 08.09.2026 о 18:58.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху відповідачем на адресу суду направлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2026 у справі №300/2567/25 та документ про сплату судового збору.
Доводи заявника про поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження зводяться до того, що податковий орган звертався з касаційною скаргою до Верховного Суду в межах строку встановленого законом, однак ухвалами Верховного Суду касаційні скарги повернуто скаржнику.
Також скаржник посилається на практику Верховного Суду щодо поновлення строку на касаційне оскарження.
Надаючи оцінку наведеним скаржником доводам щодо поважності підстав пропуску строку суд виходить з наступного.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання
Отже, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.
Надаючи оцінку обставинам, щодо поважності підстав пропуску строку в інтервалах між поверненням касаційної скарги та повторним зверненням до суду з новою касаційною скаргою, суд встановив відповідачем не наведено обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об`єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на повторне звернення після постановлення Верховним Судом ухвали (про повернення касаційної скарги) до суду касаційної інстанції зі скаргою в найкоротші строки.
Варто зазначити, що податковий орган вже реалізовував своє право на касаційне оскарження рішення суду апеляційної інстанції у цій справі. Однак ухвалами Верховного Суду від 18.03.2026, 24.04.2026 та 08.06.2026 касаційні скарги було повернуто скаржнику як такі, що не містили обов`язкових підстав касаційного оскарження.
На думку Верховного Суду, податковому органу було надано достатньо часу для усунення недоліків касаційної скарги та зазначення підстав касаційного оскарження.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідачем подано повторно касаційну скаргу майже через два місяці після отримання ухвали Верховного Суду від 08.06.2026 про повернення касаційної скарги, що свідчить про допущення скаржником необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень.
Так, невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення її останньому, не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.
Щодо посилання скаржника на практику Верховного Суду щодо поновлення строку на касаційне оскарження, то колегія суддів Верховного Суду зауважує, що питання поновлення процесуального строку вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України, суд,
УХВАЛИВ:
Відмовити Головному управлінню ДПС в Івано-Франківській області у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2026 у справі №300/2567/25.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2026 у справі №300/2567/25 за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів та зустрічний адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкових нарахувань.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Судді В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова Л.І. Бившева