Справа № 462/7118/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 жовтня 2026 року м. Львів
Залізничний районний суд м. Львова в складі головуючого судді - Мруць І. С. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі кредит» - Малиш Тетяни Олександрівни про закриття провадження у справі та повернення судового збору,
встановив:
представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі кредит» - Малиш Тетяна Олександрівна через систему «Електронний суд» звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №2105647 від 18.02.2025 року у розмірі 71864.10 грн. та понесені судові витрати.
Ухвалою судді Залізничного районного суду м. Львова від 14 серпня 2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення /виклику/ сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
02 жовтня 2026 року від представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі кредит» - Малиш Тетяни Олександрівни надійшла заява про закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що відповідачем сплачено всю суму заборгованості по кредитному договору, а тому на день подання заяви про закриття провадження у справі відсутній предмет спору між сторонами. Також просить повернути сплачений судовий збір.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що провадження по справі необхідно закрити з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Права та обов`язки учасників справи визначені ст. 43 ЦПК України, до яких, з-поміж іншого, належить право подавати заяви та клопотання, у котрих в силу ст. 182 вказаного Кодексу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань, у тому числі й подавати заяви про закриття провадження у справі.
Згідно ч. 1, 2, 3 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Як зазначено у постанові Верховного суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 закриття провадження у справі це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.
Предмет спору це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Предмет позову розуміють як певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
З огляду на викладене відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Суд вважає, що заява представника позивача про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору не суперечить інтересам учасників справи, а тому суд приймає клопотання представника позивача про закриття провадження у справі, оскільки правом позивача було звертатися в суд із позовом, відповідно його правом є відмовитися від позовних вимог та клопотати про закриття провадження у справі.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відмова від позову не суперечить законові та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, а тому заяву позивача слід задовольнити і прийняти відмову позивача від позову та закрити провадження у справі.
Щодо повернення сплаченого судового збору суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 5 вказаної статті повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
Суд враховує, що 07.01.2025 року набув чинності Наказ Міністерства фінансів від 26.11.2024 року № 606 «Про внесення змін до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.12.2024 року за № 1888/43233.
Даним наказом внесені зміни до механізму повернення судового збору у випадках, визначених ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до нового порядку органи Казначейства здійснюють повернення судового збору в усіх випадках виключно на підставі електронного подання, сформованого Державною судовою адміністрацією України, або її територіальними управліннями, або відповідним судом. Для повернення судового збору платнику необхідно звернутися із заявою до відповідного суду за місцем розгляду справи. Разом із заявою про повернення коштів судового збору з бюджету платником подається оригінал або копія платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету.
Заява про повернення судового збору складається платником із обов`язковим зазначенням інформації в такій послідовності:
- найменування платника (суб`єкта господарювання), латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті;
- код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті);
- реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті);
- дата та номер судового рішення, яке набрало законної сили (у разі повернення судового збору, за виключенням помилково зарахованого);
- місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті) та номер контактного телефону (за згодою);
- сума коштів, що підлягає поверненню (перерахуванню);
- причина повернення (перерахування) коштів з бюджету;
- найменування банку або небанківського надавача платіжних послуг;
- місцезнаходження банку (у разі повернення коштів в іноземній валюті - латиницею), в якому відкрито рахунок отримувача коштів;
- реквізити такого рахунка (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), номер карткового рахунка отримувача коштів (за наявності).
Однак, подана заява в частині повернення судового збору не містить усіх необхідних відомостей для вирішення питання про повернення судового збору, зокрема: найменування банку або небанківського надавача платіжних послуг, місцезнаходження банку, в якому відкрито рахунок отримувача коштів, реквізитів такого рахунка, номера карткового рахунка отримувача коштів та інших відомостей, необхідних для здійснення повернення коштів з бюджету.
Оскільки подана заява в частині повернення судового збору не відповідає вимогам ч. 1 ст. 183 ЦПК України та Порядку № 606, суд позбавлений можливості вирішити питання по суті.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку що заяву в частині повернення судового збору слід повернути без розгляду.
Керуючись ст. 2, 13, 49, 183, 206, 255, 258-261, 353-355 ЦПК України, суд
постановив:
заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі кредит» - Малиш Тетяни Олександрівни про закриття провадження у справі та повернення сплаченого судового збору - задовольнити частково.
Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі кредит» - Малиш Тетяна Олександрівна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №2105647 від 18.02.2025 року у розмірі 71864.10 грн. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України - закрити.
Роз`яснити, що відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається; наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення та підписання ухвали до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: /підпис/ І.С. Мруць