Справа № 558/61/25
номер провадження 2/558/38/26
УХВАЛА
іменем України
07 жовтня 2026 року селище Демидівка
Дубенського району
Рівненської області
Демидівський районний суд Рівненської області
в складі:
одноособово суддя Олексюк А. О.,
секретар судового засідання Хом`як О. О.,
з участю:
представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Волощука О. Ф.,
представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Мєстєчкіної О. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Мєстєчкіної Ольги Іванівни, про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу та вирішення питання про розподіл судових витрат по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_5 , про визнання недійсними договорів купівлі-продажу,
у с т а н о в и в:
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Мєстєчкіна О. І. звернулася до суду з заявою, в якій просить визнати наявними передбачені частиною п`ятою статті 142 ЦПК України підстави для компенсації ОСОБА_2 витрат, пов`язаних із розглядом справи № 558/61/25, унаслідок необґрунтованої процесуальної поведінки позивача ОСОБА_1 , вирішити питання про розподіл судових витрат та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 61 000,00 грн. (шістдесят одну тисячу гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу.
Своє клопотання представник відповідача мотивує тим, що Демидівським районним судом Рівненської області розглядалася цивільна справа № 558/61/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Шкльода Я. А., про визнання недійсними договорів купівлі-продажу.
Ухвалою Демидівського районного суду Рівненської області від 07 вересня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі ч. 5 ст. 223 та п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, у зв`язку з повторною неявкою належним чином повідомленого позивача та відсутністю заяви про розгляд справи за його відсутності. Станом на день подання заяви про компенсацію витрат, ухвала законної сили не набрала.
Під час розгляду цієї справи відповідач ОСОБА_2 поніс витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 61 000,00 грн.
З огляду на фактичні обставини процесуальної поведінки позивача, встановлені судом, зазначені витрати підлягають компенсації за рахунок позивача на підставі ч. 5 ст. 142 ЦПК України.
Щодо необґрунтованості процесуальної поведінки позивача та причинного зв`язку із витратами відповідача, то представник відповідача зазначає наступне.
Необгрунтована процесуальна поведінка ОСОБА_1 підтверджується не його припущеннями, а обставинами, безпосередньо встановленими Демидівським районним судом Рівненської області в ухвалі від 07.09.2026.
Суд установив, що справа неодноразово призначалася до судового розгляду, зокрема на 28.04.2026, 26.05.2026, 12.06.2026, 09.07.2026 та 07.09.2026. Позивач ОСОБА_1 не з`являвся ні у підготовчі засідання, ні під час судового розгляду справи по суті.
Ухвалою від 02.04.2026, якою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду, суд за клопотанням представника самого позивача визнав явку ОСОБА_1 обов`язковою. Незважаючи на це, позивач вимогу суду про особисту явку не виконав.
У судовому засіданні 26.05.2026 представник позивача звернувся з клопотанням про залишення позову без розгляду, однак під час вирішення цього клопотання просив надати додатковий строк для погодження з позивачем остаточної позиції щодо заявленого позову. Суд надав можливість визначитися з позицією, проте у подальші судові засідання, а ні позивач, а ні його представник не з`являлися.
В результаті чого суд у своїй ухвалі від 07.09.2026 дійшов висновку про фактичну втрату позивачем інтересу до ініційованої ним справи.
Отже, залишення позову без розгляду стало наслідком не одноразової випадкової неявки і не просто реалізації диспозитивного права на подання заяви про залишення позову без розгляду, а тривалої та послідовної процесуальної бездіяльності позивача.
Позивач, звернувшись до суду з вимогами про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, об`єктивно створив для Франчука П. А. необхідність залучити адвоката, проаналізувати значний обсяг документів, сформувати та підтримувати правову позицію, подати відзив і процесуальні клопотання, брати участь у судових засіданнях, а також захищатися під час апеляційного перегляду ухвали, ініційованого самим позивачем.
Відповідач належним чином виконував процесуальні обов`язки та забезпечував представництво, тоді як позивач надалі фактично припинив участь у розгляді власного позову. Тому між процесуальною поведінкою позивача та необхідністю понесення відповідачем заявлених витрат існує безпосередній причинний зв`язок, що відповідає умовам ч. 5 ст. 142 ЦПК України.
20.02.2025 між ОСОБА_2 та адвокатом Мєстєчкіною О. І. укладено договір про надання правничої допомоги.
Пунктом 5.1 Договору сторони завчасно погодили фіксовану вартість окремих видів правничої допомоги: підготовка та подання відзиву - 5 000,00 грн.; підготовка та участь у судовому засіданні суду першої інстанції - 4 000,00 грн.; підготовка та участь у судовому засіданні апеляційного суду - 6 000,00 грн.; підготовка та подання письмового клопотання/заяви - 2 000,00 грн.
На виконання договору у справі № 558/61/25 адвокатом фактично надано, а ОСОБА_2 прийнято такі послуги:
1. 24.02.2025 - підготовка та подання через підсистему "Електронний суд" відзиву на позовну заяву (витрачено 8 годин) - 5 000.00 грн.;
2. 27.02.2025 - підготовка та подання клопотання про залучення ОСОБА_4 як третьої особи (витрачено 1 годину) - 2 000.00 грн.;
3. 25.02.2025 - підготовка та участь у судовому засіданні Демидівського районного суду Рівненської області - 4 000.00 грн.;
4. 03.03.2025 - підготовка та участь у судовому засіданні Демидівського районного суду Рівненської області - 4 000.00 грн.;
5. 10.07.2025 - підготовка та участь у судовому засіданні Рівненського апеляційного суду під час розгляду апеляційної скарги представника позивача - 6 000.00 грн.;
6. 11.11.2025 - підготовка та подання клопотання про приєднання письмових доказів (витрачено 1 годину) - 2 000.00 грн.;
7. 09.01.2026 - підготовка та участь у судовому засіданні Демидівського районного суду Рівненської області - 4 000.00 грн.;
8. 10.02.2026 - підготовка та участь у судовому засіданні Демидівського районного суду Рівненської області - 4 000.00 грн.;
9. 23.02.2026 - підготовка та участь у судовому засіданні Демидівського районного суду Рівненської області - 4 000.00 грн.;
10. 12.03.2026 - підготовка та участь у судовому засіданні Демидівського районного суду Рівненської області - 4 000.00 грн.;
11. 02.04.2026 - підготовка та участь у судовому засіданні Демидівського районного суду Рівненської області - 4 000.00 грн.
12. 28.04.2026 - підготовка та подання клопотання про приєднання письмового доказу (витрачено 1 годину) - 2 000.00 грн.;
13. 28.04.2026 - підготовка та участь у судовому засіданні Демидівського районного суду Рівненської області - 4 000.00 грн.;
14. 26.05.2026 - підготовка та участь у судовому засіданні Демидівського районного суду Рівненської області - 4 000.00 грн.;
15. 09.07.2026 - підготовка та участь у судовому засіданні Демидівського районного суду Рівненської області - 4 000.00 грн.;
16. 07.09.2026 - підготовка та участь у судовому засіданні Демидівського районного суду Рівненської області - 4 000.00 грн.
Загальна вартість фактично наданої професійної правничої допомоги становить 61 000,00 грн.
Факт надання послуг, їх обсяг, вартість та фактична оплата підтверджуються Договором про надання правничої допомоги від 20.02.2025, Актом приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги у цивільній справі № 558/61/25 від 11.09.2026, копією квитанції № 006611 від 11.09.2026, процесуальними документами, поданими адвокатом через підсистему "Електронний суд", та матеріалами справи щодо участі адвоката у відповідних судових засіданнях.
Представник відповідача вважає, що заявлені витрати в розмірі 61 000,00 грн. є реальними та фактично понесеними витратами: відповідні послуги фактично надані адвокатом, прийняті клієнтом за актом від 11.09.2026 та повністю оплачені.
Дані витрати відповідають критеріям реальності, необхідності, розумності та співмірності, а їх понесення перебуває у прямому причинному зв`язку з необхідністю захисту відповідача у процесі, ініційованому позивачем і завершеному без розгляду через встановлену судом повторну неявку позивача.
Під час розгляду даного клопотання представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Мєстєчкіна О. І. підтримала заяву про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу та вирішення питання про розподіл судових витрат, просить дану заяву задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 61 000 грн. 00 коп.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Волощук О. Ф. підтримав подані ним клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу та про відмову у стягненні витрат на правничу допомогу на користь відповідача ОСОБА_2 .
Щодо поданого клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, представник позивача просить зменшити розмір стягнення з позивача ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесених судових витрат на правничу допомогу з 61 000 грн. до 15 000 грн.
Представник у клопотанні зазначив, що відповідач ОСОБА_1 вважає, що розмір правничої допомоги в розмірі 61 000 гривень є завищеним та не обгрунтованим з огляду на наступні обставини.
При встановленні розміру витрат на професійну правничу допомогу враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Сума витрат на правничу допомогу має бути розумною та враховувати реально витрачений адвокатом час при виконання робіт у вказаному провадженні.
В даному випадку, на думку представника відповідача, до стягнення коштів з позивача ОСОБА_1 підлягають суми коштів, які обумовлені лише представником відповідача та самим відповідачем.
З відкритої інформації, а саме з офіційного сайту Міністерства юстиції України "Єдиний реєстр боржників" слідує , що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 є боржником щодо сплати коштів за борговими зобов`язаннями у декількох виконавчих провадженнях, що викликає сумнів у його фінансовій спроможності сплатити таку суму коштів.
При цьому, маючи не виконаними боргові зобов`язання, відповідач ОСОБА_2 погоджується на укладання договору про правничу допомогу з визначенням чималих сум коштів і ніби виконує свої зобов`язання.
Щодо думки представника відповідача адвоката Мєстєчкіної О. І. про необгрунтованість процесуальної поведінки позивача ОСОБА_1 зазначає наступне.
Після звернення до суду з позовною заявою позивача ОСОБА_1 було мобілізовано на службу в ЗСУ.
Представником позивача - адвокатом Волощуком О. Ф., беручи до уваги , що в даному провадженні оскаржуються договори купівлі-продажу, сторонами яких є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до суду подано клопотання про обов`язкову участь позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні по суті позовних вимог.
З огляду на перебування позивача ОСОБА_1 на передовій, він фізично не міг з`явитись до суду, що виключає його неналежну процесуальну поведінку.
Третя особа без самостійних вимог ОСОБА_4 , незважаючи на всі зусилля сторін та суду, не був повідомлений по час і місце слухання справи.
Відтак, слухання справи по суті позовних вимог без участі позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 та третіх осіб, а лише за участю їх представників було фактично неможливим.
Представник позивача також зазначив, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт ( наданих послуг) ; часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт ( надання послуг), обсягом виконаних адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті, суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З доданого адвокатом Мєстєчкіною О. І. розрахунку, слідує, що вартість її послуг за одне судове засідання в суді першої інстанції складає 4 000 гривень.
Представник вважає, що визначена вартість одного судового засідання має бути встановленою у відповідності до п. 5.1. договору від 20.02.2025 року, укладеного між Мєстєчкіною О. І. та ОСОБА_2 , згідно якого вартість однієї витраченої години часу у зв`язку з наданням правничої допомоги по справі складає 2000 гривень.
При цьому жодне засідання в Демидівському районному суді та в Рівненському апеляційному суді не продовжувалось більше однієї години, а в більшості випадків тривалість судових засідань складала 10-15 хвилин.
Тому, вартість кожного окремо судового засідання має бути пропорційною сумі встановленого договором тарифу, визначеному п. 5.1. договору про надання правничої допомоги від 20.02.2025 року і визначатись за фактично витраченим часом з розрахунку 2000 гривень за одну годину.
Представник позивача також звертає увагу на те, що він та адвокат Мєстєчкіна О. І. жодного разу не були фізично присутніми в Демидівському районному суді, а приймали участь в судових засіданнях виключно в режимі відеоконференції.
Відтак, така сума коштів в розмірі 4000 гривень за одне судове засідання є неспіврозмірною часу, який витрачає адвокат за одне судове засідання.
В даному випадку відсутні такі обставини, як доїзд до суду і в зворотному напрямку, очікування початку судового засідання, тощо.
Тому представник позивача вважає, що представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Мєстєчкіна О. І. надала до суду документи, за якими сума коштів на професійну правничу допомогу є неспівмірною для такої категорії справи, беручи до уваги предмет та підстави позову та тривалість і кількість судових засідань та реальному часу , витраченому представником відповідача, та не відповідає умовам договору про надання правничої допомоги від 20.02.2025 року.
Одночасно, беручи до уваги, наявні у справі процесуальні документи, які реально готовились адвокатом Мєстєчкіною О. І., її безпосередню участь в судових засіданням, що не викликає сумнів та за умови підтвердження сплати коштів зі сторони позивача ОСОБА_2 через банківську установу представник Волощук О. Ф. вважає, що максимальна сума понесених судових витрат на правничу допомогу не може перевищувати 15 000 гривень.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат ( встановлення їх дійсності та необхідності ), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Враховуючи викладене, позивач та його представник - адвокат Волощук О. Ф. не вбачають підстав для відшкодування витрат відповідача ОСОБА_2 на правничу допомогу адвоката Мєстєчкіної О. І. у загальному розмірі 61 000 грн.
Після ознайомлення представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Мєстєчкіною О. І. із клопотанням про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, поданого представником позивача, Мєстєчкіною О. І. було подано письмові пояснення на клопотання. Ознайомившись з даними письмовими поясненнями, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Волощук О. Ф. звернувся до суду з клопотанням про відмову у стягненні витрат на правничу допомогу.
Дане клопотання представник також підтримав під час розгляду справи в суді. Просить відмовити у стягненні з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача ОСОБА_2 понесених ним судових витрат на правничу допомогу з підстав відсутності належного документального підтвердження сплати коштів відповідачем ОСОБА_2 на користь адвоката Мєстєчкіної О. І.
У своєму клопотанні про відмову у стягненні витрат на правничу допомогу, представник позивача також зазначає, що адвокат Мєстєчкіна О. І., укладаючи договір про надання професійної правничої допомоги за домовленістю між сторонами, встановила тарифи на свої послуги і не володіючи інформацією на час укладання договору про складність провадження, необхідність і кількість підготовки процесуальних документів та інші обставини, що стосуються процедури слухання справи.
В такому разі позивач ОСОБА_1 , у випадку задоволення заяви адвоката Мєстєчкіної О. І., має фактично виконувати умови укладеного договору за тарифами, які встановлені без його участі і без врахування всіх обставин справи.
Аналізуючи долучену адвокатом Мєстєчкіною О. І. квитанцію (п. 3 додатку до "заяви") представник звертає увагу на наступне.
Форма долученої адвокатом Мєстєчкіною О. І. квитанції ПО-2Д (строга звітність), копія якої (навіть не завірена), оригінал її не подано до суду, була затверджена Наказом Українського союзу об`єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення ( Укрсоюзпобут) № 20 від 20.09.1996 року.
Така форма квитанції призначена виключно для оформлення замовлень та розрахунків із населенням за надані побутові послуги ( ремонт побутової техніки . хімчистка, ремонт одягу та взуття тощо ), і не має жодного відношення до адвокатської діяльності, яку здійснює адвокат Мєстєчкіна О. І. та проведення розрахунків за надану професійну практичну допомогу.
Пунктом 5.2 Договору визначено, що оплату за договором замовник здійснює готівкою або в безготівковій формі на поточний банківський рахунок із зазначеними банківськими реквізитами.
До заяви про відшкодуванню коштів на професійну практичну допомогу на підтвердження факту отримання коштів адвокатом Мєстєчкіною О. І. не долучено банківських документів (банківське платіжне доручення, квитанція банківського терміналу або застосунку).
Що стосується готівкового розрахунку, то якщо адвокат працює через адвокатське об`єднання або бюро для підтвердження розрахунків застосується прибутковий касовий ордер з підписом посадової особи та печаткою, а якщо адвокат веде індивідуальну діяльність застосовується квитанція з обов`язковими реквізитами первинного документу згідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" , або фіскальний чек РРО/ПРРО , якщо він застосовується в роботі.. , а не квитанція про надання побутових послуг.
У вказаній квитанції, адвокат Мєстєчкіна О. І. вказала, що вона отримувала кошти від ОСОБА_2 , як представник господарюючого суб`єкта, ким не являється адвокат Мєстєчкіна О. І. в даному провадженні.
Між тим, суб`єкт господарювання (господарюючий суб`єкт) - це юридична особа будь-якої форми власності або фізична особа-підприємець (ФОП), які ведуть господарську або комерційну діяльність.
В преамбулі Договору про надання правничої допомоги від 20 лютого 2025 року, яким визначені сторони укладеного договору відсутні дані про те що Франчук П. А як сторона договору здійснює господарську або комерційну діяльність.
ОСОБА_2 , як сторона договору від 20.02.2025 року є фізичною особою.
Процесуальний статус Франчука П. А., як відповідача у справі, вказує на те, що він є фізичною особою, як і сторона в оспорюваних позивачем ОСОБА_1 договорах купівлі-продажу.
З огляду на вище викладені обставини слідує, що адвокатом Мєстєчкіною О. І. не доведено належними фінансовими документами факт отримання коштів від відповідача ОСОБА_6 в сумі 61 000 гривень, що є підставою для відмови у задоволенні заяви про стягнення коштів на професійну правничу допомогу.
В заяві адвокатом Мєстєчкіною О. І. також в вказується , що всі докази щодо обгрунтування судових витрат подані до суду тільки разом з заявою про їх відшкодування позивачем ОСОБА_1 .
Самим заявником вказується, що у відзиві на позовну заяву від 24.02.2025 року відповідачем ОСОБА_2 був поданий попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 17 000 гривень. З них, вартість підготовленого відзиву на позовну заяву визначена в розмірі 5000 гривень та 12 000 гривень за участь адвоката Мєстєчкіної О. І. в трьох прогнозованих нею майбутніх судових засіданнях в суді першої інстанції з розрахунку по 4000 гривень за кожен судове засідання.
Однак, як на момент подачі до суду відзиву так і на момент закінчення судового слухання шляхом винесення ухвали про залишення позову без розгляду ні відповідачем, ні його представником не подано до суду попереднього розрахунку разом із першою заявою по суті справи.
У справі за позовом ОСОБА_1 відсутнє судове рішення про задоволення позовних вимог, або про відмову у задоволенні позовних вимог.
Тому представник позивача вважає, що представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Мєстєчкіна О. І. надала до суду документи, за якими не доведено в належний спосіб, тобто без належного документального підтвердження факту сплати коштів відповідачем ОСОБА_2 на користь адвоката Мєстєчкіної О. І.
На підставі вище викладеного, позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Волощук О.Ф . не вбачають підстав для задоволення заяви про відшкодування витрат відповідача ОСОБА_2 на правничу допомогу адвоката Мєстєчкіної О. І.
Інші учасники справи в судове засідання не з`явились.
Суд, заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши заяву про розподіл судових витрат та докази подані стороною для його обгрунтування, дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необгрунтованих дій позивача.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
На підтвердження понесених витрат відповідачем до клопотання додано наступні докази: договір про надання правничої допомоги від 20.02.2025 року, акт приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги у цивільній справі № 558/61/25 від 11.09.2026 року, копію квитанції № 006611 від 11.09.26.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до положень частин 1-6 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 6 ст. 142 ЦПК України, у випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, поведінку сторони під час розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необгрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення строною певних обставин, які мають значення до справи, дії сторони щодо досудового врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).
Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited проти України").
Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
При цьому розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Верховний Суд у своїй постанові від 28 червня 2023 року по справі № 369/576/22 зазначив, що суд може з власної ініціативи зменшити розмір витрат на правничу допомогу, застосувавши критерії, визначені у ч.ч. 3, 4, 5, 9 ст. 141 ЦПК України. При цьому це не є тотожним застосовуванню судом критеріїв, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України, де обов`язковою умовою є наявність клопотання іншої сторони про зменшення розміру таких витрат.
Беручи до уваги позицію сторони позивача, яка викладена письмово в клопотаннях та усно представником позивача в судовому засіданні, а також позицію сторони відповідача, викладену в письмових поясненнях та усно в судовому засіданні, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для відшкодування витрат на правничу допомогу. Стороною відповідача у відзиві зазначено орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу, заявлено про намір стягнути витрати на правничу допомогу в судовому засідання під час вирішення питання про залишення позову без розгляду, а також у п`ятиденний строк після постановлення ухвали подано клопотання та докази щодо відшкодування витрат на правничу допомогу.
Разом з тим, керуючись принципами справедливості, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат та розумності їх розміру, тобто відповідністю понесених витрат, складності, обсягу та характеру наданої адвокатом допомоги, а також співмірності цих витрат із ціною, конкретних обставин справи, суд вважає, що визначений представником відповідача розмір витрат на правничу допомогу, є значно завищеним і не являється співмірним, обґрунтованим і пропорційним об`єму здійсненої роботи та наданої послуги, складності справи, а відтак суд вважає за необхідне зменшити розмір відшкодування витрат відповідача ОСОБА_2 на професійну правничу допомогу адвоката Мєстєчкіної О. І. до 17000 грн, оскільки такий розмір витрат є необхідним і неминучим для відповідача ОСОБА_2 , який змушений був залучити адвоката для надання професійної правничої допомоги. При цьому суд враховує те, що дана справа не відноситься до складних справ, по справі було проведено підготовче судове засідання, яке неодноразово відкладалося за неявкою учасників справи, щодо яких були відсутні відомості про отримання ними судових повісток, тобто сторони не вважалися належним чином повідомленими, також у зв`язку з залученням за клопотанням представника позивача адвоката Мєстєчкіної О. І. третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Полєтаєва А. та повідомленням його про розгляд даної справи. Підготовче судове засідання не завжди відкладалося з вини позивача чи його представника. У всіх судових засідання, в тому числі в апеляційній інстанції під час розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду про залишення позову без розгляду, представник відповідача - адвокат Мєстєчкіна О. І. приймала участь в режимі відеоконференції з використанням власних технічних записів. Відповідач ОСОБА_2 в жодні судові засідання не з`являвся. При цьому суд враховує тривалість судових засідань, яка була незначною, обсяг виконаної роботи адвокатом під час судових засідань, які відкладалися, а тому дійшов висновку про те, що вартість послуг адвоката по 4000 грн за підготовку та участь в кожному судовому засіданні є дещо завищеною і неспівмірною з обсягом наданих адвокатом послуг в цих засіданнях. Судові витрати на правничу допомогу в загальному розмірі 61000 грн суд вважає не співмірними з наданими адвокатом послугами та участю в підготовчих судових засіданнях та судовому засіданні, де вирішувалося питання про залишення позову без розгляду.
При цьому судом також береться до уваги те, що позивач ОСОБА_1 перебуває на службі в ЗСУ, про що повідомив суд представник позивача адвокат Волощук О. Ф. і не заперечувала щодо вказаних обставин сторона відповідача.
На підставі наведеного, суд вважає необхідним компенсувати частково відповідачу ОСОБА_2 понесені ним витрати на правничу допомогу шляхом стягнення їх з позивача ОСОБА_1 в розмірі 17000 грн.
Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 137, 141, 142, 246, 260, 270, 354 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Задовольнити частково заяву представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Мєстєчкіної Ольги Іванівни про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу та вирішення питання про розподіл судових витрат по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_5 , про визнання недійсними договорів купівлі-продажу.
Стягнути з ОСОБА_1 , (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) 17000 ( сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок у відшкодування понесених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Алла ОЛЕКСЮК