Справа № 456/2983/26
Провадження № 2-а/456/55/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2026 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Валовін Ю. В. ,
з участю секретаря Байко В.З.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрию справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову серії ЕНА № 7179519 від 12.05.2026 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 1 ст. 121 КУпАП.
29.05.2026 ухвалою суду вказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
05.06.2026 позивач усунув недоліки позовної заяви, подавши до суду відповідну заяву.
Ухвалою суду від 12.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання, призначене на 01.10.2026, позивач ОСОБА_1 повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, клопотання про проведення судового засідання за його відсутності не подавав.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.
У зв`язку з неявкою усіх учасників судового процесу, на підставі ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Положеннями ч. 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
За змістом частини 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною 5 статті 205 КАС України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Суд неодноразово викликав у судове засідання позивача з метою з`ясування обставин справи, проте останній в судові засідання, призначені на 30.07.2026, 25.08.2026, 01.10.2026 не з`являвся, заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав, хоча належним чином був повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, судові повістки про виклик надсилались за зареєстрованим місцем проживання позивача ОСОБА_1 з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.
Крім того, суд здійснював виклик позивача ОСОБА_1 до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Таким чином, у зв`язку з неявкою позивача в суду відсутня можливість всебічно і повно з`ясувати всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінити докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, та винести законне і обґрунтоване рішення.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Усталена практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух (рішення суду в справі «Жоффре де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992).
Разом з тим, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України»).
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року в справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
На підставі викладеного, суд, враховуючи завчасне інформування учасників справи про дату засідання та повторну неявку позивача, вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України.
При цьому, залишення позову без розгляду не порушує право позивача на судовий захист, оскільки відповідно до положень ч. 4 ст. 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Керуючись статтями 9, 45, 205, 240, 250, 256 КАСУ, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.
Суддя Юлія ВАЛОВІН