Ухвала № 140409406 у справі № 761/42940/25 від 10.08.2026

Справа № 761/42940/25

Провадження № 2/761/5056/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року уддя Шевченківського районного суду м.Києва у складі:

головуючого судді Савчук Ю.Н.,

при секретарі Фортуні М.А.,

представника позивача Єльчанінова І.О.,

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва клопотання представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Єльчанінової І.О. про зміну предмета позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , третя особа: Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" про визнання особи таким, у якого відсутнє право користування нерухомим майном,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Шевченківського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа № 761/42940/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 03.11.2025 року було відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Згідно розпорядження керівника апарату Шевченківського районного суду м. Києва Зборщік А.О. щодо повторного автоматизованого розподілу справи №01-08-1453 від 21.04.2026 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2026 року в провадження судді Савчук Ю.Н. надійшла зазначена цивільна справа.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 24.04.2026 року було прийнято справу до провадження судді Савчук Ю.Н. та продовжено розгляд цивільної справи в порядку загального позовного провадження в підготовчому засіданні.

02 грудня 2025 року позивачем подано до суду заяву, названу «заява про уточнення позовних вимог», в якій сформульовано позовні вимоги про визнання ОСОБА_1 та ОСОБА_1 такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 .

У підготовчому засіданні представник позивача ОСОБА_4 пояснила, що у поданій заяві допущено помилку у її назві та фактично подана заява є заявою про зміну предмета позову. На запитання суду представник позивача зазначила, що йдеться саме про зміну предмета спору.

Суд, дослідивши подану заяву, матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, дійшов такого висновку.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову. При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

Аналогічна позиція виклад у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01.11.2021 року по справі №405/3360/17.

Таким чином, суд розцінює поданну заяву як заяву про зміну предмету спору.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

При цьому збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20, тому суд враховує його при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин з огляду на приписи ч. 4 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України.

Так, згідно із постановою Верховного Суду у справі № 922/404/19 від 09.07.2020 року, зроблено висновок: «позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви".

Згідно з ч.ч. 3, 5 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі. У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої та частинами третьою і четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду.

Зі змісту поданої заяви вбачається, що позивач просить суд розглянути позовні вимоги у викладеній у заяві редакції, зокрема щодо визнання ОСОБА_1 та ОСОБА_1 такими, що втратили право користування спірним житловим приміщенням.

При цьому подана заява за своєю суттю є реалізацією процесуального права позивача на зміну предмета позову, а допущена у назві заяви вказівка на «уточнення позовних вимог» не змінює її процесуальної суті, яка визначається передусім змістом заяви та заявленими в ній вимогами.

Враховуючи, що позивач у встановлений законом строк, до закінчення підготовчого засідання подав заяву про зміну предмету позову, оскільки зміна предмету позову необхідна для захисту прав позивача, то суд вважає за необхідне вказану заяву прийняти до розгляду та долучити її до матеріалів справи, розгляд справи проводити з урахуванням заяви про зміну предмету позову.

Керуючись статями 49, 51,197,260,353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Єльчанінової І.О. про зміну предмета позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , третя особа: Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" про визнання особи таким, у якого відсутнє право користування нерухомим майном - задовольнити.

Зобов`язати позивача направити суду та вісм учасникам процесу копію позовної заяви у новій редакції з додатками.

Підготовче засідання по цивільній справі відкласти.

Призначити судове засідання по справі у приміщенні Шевченківського районного суду міста Києва (м. Київ, вул.Дегтярівська, 31А) на 29.10.2026 року о 11 год. 00 хв.

Про дату, час та місце проведення судового засідання по справі повідомити учасників процесу.

Встановити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення копії позовної заяви в новій редакції та даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву з врахуванням зміни предмета позовних вимог, а також всіх письмових доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 178 ЦПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копію відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи.

Роз`яснити відповідачу, що у разі ненадання ним відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення на відповідь на відзив, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: