07.10.26
22-ц/812/2244/26
Миколаївський апеляційний суд
Справа № 490/459/26
Провадження № 22-ц/812/2244/25
У Х В А Л А
07 жовтня 2026 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого - Яворської Ж.М.
суддів: Базовкіної Т.М.,
Царюк Л.М.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 31 липня 2026 року, ухвалене у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Центрального районний суд м. Миколаєва від 31 липня 2026 року позов ТОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.
Не погоджуючись із таким рішенням суду першої інстанції 07 вересня 2026 року ОСОБА_1 оскаржила його, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо на адресу Миколаївського апеляційного суду, через підсистему Електронний суд ЄСІТС.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 09 вересня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, надано строк для надання заяви про поновлення пропущеного процесуального строку із зазначенням поважних причин такого пропуску.
Згідно зі ст. ст. 12,13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах рівності змагальності та диспозитивності.
У відповідності до п. 6 ч. 2 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд цивільної справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя, у тому числі доступність до апеляційного оскарження судового рішення. Право на апеляційне оскарження судових рішень закріплено і в ст. 129 Конституції України.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28 жовтня 1998 року та "Круз проти Польщі" від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. При цьому, Європейський суд з прав людини зазначив, що немає порушення права на доступ до правосуддя, якщо заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи.
Відповідно до ст.ст. 185, 357 ЦПК України в разі невиконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений судом строк, скарга вважається неподаною та повертається особі, яка її подала.
Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху доставлено до електронного кабінету Капуста О.І. 10 вересня 2026 року.
Станом на 07 жовтня 2026 року вимоги ухвали суду не виконано, недоліки апеляційної скарги не усунуто.
Відповідно до статей 185, 357 ЦПК України, якщо у встановлений строк апелянт не усунув недоліки, то скарга вважається неподаною і повертається особі, яка її подала.
Крім того, суд роз`яснює, що повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Таким чином, повернення апеляційної скарги не є перешкодою в реалізації права апеляційного оскарження рішення суду, передбаченого ст.17 ЦПК України та п.8 ч.1 ст.129 Конституції України.
Керуючись ст. ст. 185, 357 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 31 липня 2026 року, ухвалене у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором вважати неподаною і повернути особі, яка її подала.
Роз`яснити, що повернення апеляційної скарги не позбавляє апелянта можливості подати апеляційну скаргу повторно, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення і з цього часу протягом тридцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду.
Головуючий Ж.М. Яворська
Судді Т.М. Базовкіна
Л.М. Царюк