Ухвала № 140411203 у справі № 2-5155/10 від 30.09.2026

Справа № 2-5155/10

Провадження № 4-с/522/60/26

УХВАЛА

30 вересня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеса у складі:

головуючого судді - Донцова Д.Ю.,

за участі секретаря судового засідання - Смокової А.В.,

розглянувши у судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 , заінтересована особа: заступник начальника Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) Фішер Віта Валеріївна, стягувач - Валова-Кіловата Наталя Валентинівна, про визнання неправомірною та скасування постанови про накладання штрафу,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси 23.01.2026 року надійшла скарга ОСОБА_1 , заінтересована особа: заступник начальника Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Фішер Віта Валеріївна, стягувач - Валова-Кіловата Наталя Валентинівна, про визнання неправомірною та скасування постанови про накладання штрафу, а саме:

- визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Фішер Віти Валеріївни від 10.09.2024 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу за несплату аліментів протягом тривалого часу у розмірі 174 817,67 грн. в рамках виконавчого провадження № 71041885.

В обґрунтування скарги зазначено, що у провадженні Київського відділу ДВС у м. Одесі знаходиться виконавче провадження № 71041885 з примусового виконання виконавчого листа № 2-5155/10, виданого Приморським районним судом м. Одеси на підставі заочного рішення цього ж суду від 25.03.2010 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 частини усіх видів доходу, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 23.09.2009 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Постановою Одеського апеляційного суду від 24.10.2022 року у цивільній справі № 2-5155/10 заочне рішення Приморського районного суду від 25.03.2010 року - скасоване. 02.01.2023 року видано виконавчий лист на підставі постанови Одеського апеляційного суду.

15.02.2023 року Київським відділом ДВС у м. Одесі на підставі виконавчого листа № 2-5155/10, було відкрите виконавче провадження № 71041885 про примусове стягнення аліментів.

Скаржнику не було про заведене виконавче провадження № 71041885.

07.01.2026 року ОСОБА_1 звернувся до начальника Київського відділу ДВС у м. Одесі із заявою про надання інформації у кого із державних виконавців знаходиться виконавче провадження № 71041885, та просив надати йому матеріали провадження для ознайомлення.

ОСОБА_1 зазначає, що під час ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження 12.01.2026 року стало відомо, що 10.09.2024 року державний виконавець Фішер В.В. винесла постанову про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 174 817,67 грн. за несплату аліментів на суму, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за три роки, керуючись ч. 14 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження».

Скаржник вважає, що правових підстав для накладення на нього штрафу у розмірі 174 817,67 грн. у державного виконавця не було.

У зв`язку із чим звернувся до суду.

У судові засідання учасники не з`явилися, були повідомлені належним чином. Заінтересована особа: заступник начальника Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) Фішер Віта Валеріївна про час і місце судового засідання були сповіщені належним чином через систему «Електронний суд», причини неявки суду не повідомили. Від ОСОБА_1 наявна надійшла заява про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст. 268 ЦПК України та у зв`язку з великою навантаженістю у Приморському районному суді м. Одеси та у головуючого судді, датою складення судового рішення є 07.10.2026 року.

Дослідивши матеріали скарги, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка підлягає застосуванню згідно з ч. 4 ст. 10 ЦПК України.

Виконання судового рішення відповідно до рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року у справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року, № 1404-VIII (далі - Закон).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Судом встановлено, що заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 25.03.2010 року у справі № 2-5155/10 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на дитину задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини від усіх видів його доходу, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 23.09.2009 року та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також змінено прізвище дитини з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 ».

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 16.03.2021 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25.03.2010 року у справі № 2-5155/10 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб Третього Приморського відділу РАЦС Одеського міського управління юстиції м. Одеси, органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про стягнення аліментів та зміну прізвища дитини, - залишено без задоволення.

Постановою Одеського апеляційного суду від 24.10.2022 року заочне рішення скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю3-хосіб Третього Приморського відділу РАЦС Одеського міського управління юстиції м. Одеси, органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про стягнення аліментів, та зміну прізвища дитини задоволені.

02 січня 2023 року Приморським районним судом м. Одеси видано виконавчий лист № 2-5155/10 на виконання постанови Одеського апеляційного суду від 24.10.2022, у якому вказано суд вирішив: стягувати з ОСОБА_1 на користь Валова- ОСОБА_7 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно аліменти у розмірі 1/3 частин з суми усіх видів заробітку відповідача, починаючи з 23 вересня 2009 року, до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Стягувачем на зворотній стороні вказана ОСОБА_8 , боржником ОСОБА_1 , з зазначенням їх дати народження, ідентифікаційного номеру та адреси реєстрації.

Згідно ч.1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред`явлення рішення до виконання.

Даний виконавчий лист містить всіх необхідні відомості.

15.02.2023 року державним виконавцем Першого Київського відділу Державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Положай Віктором Євгеновичем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 71041885 на підставі виконавчого листа № 2-5155/10, виданого Приморським районним судом м Одеси 02.01.2023 року на підставі постанови Одеського апеляційного суду від 24.10.2022 року у цивільній справі № 2-5155/10 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Валова- ОСОБА_7 аліментів на утримання дитини сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини усіх видів доходу, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 23.09.2009 року, до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

10.09.2024 року заступником начальника Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Фішер В.В. було винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 174 817,67 грн. за несплату аліментів на суму, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за три роки, керуючись ч. 14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно ч. 1 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження" порядок стягнення аліментів визначається законом.

Положення ч. 4 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження" накладають на державного виконавця обов`язок обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів.

Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом (частина восьма статті 71 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до ч. 13 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження" довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем на вимогу стягувана протягом трьох робочих днів у випадках встановлених законом. Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів дійсна протягом одного місяця з дня її видачі. Форма довідки встановлюється Міністерством юстиції України.

Відповідно до пункту 4 розділу XVII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня 2012 року (далі Інструкція № 512/5), виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника.

Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.

28 серпня 2018 року набрав чинності Закон України № 2475-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання" (далі Закон), яким доповнено статтю 71 Закону України № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі Закон № 1404-VIII) частиною чотирнадцятою такого змісту:

"За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 30 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

У подальшому, постанова про накладення штрафу у розмірі, визначеному абзацом першим цієї частини, виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.

Суми штрафів, передбачених цією частиною, стягуються з боржника у порядку, передбаченому цим Законом, і перераховуються стягувачу".

Також Законом № 2475-VIII частину четверту статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" викладено у такій редакції: "Строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для застосування заходів, передбачених пунктами 14 частини дев`ятої, частиною чотирнадцятою статті 71 цього Закону, обчислюється з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання".

Пунктом 8 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 визначено, що виконавець накладає на боржника штраф у розмірі та у випадках, визначених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону. Постанова про накладення штрафу оформлюється відповідно до вимог пункту 7 розділу І цієї Інструкції та містить відомості про розмір заборгованості, яка утворилася з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, та суму штрафу. Постанова про накладення штрафу не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилається сторонам виконавчого провадження. Суми штрафів стягуються виконавцем з боржника після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

З наведених норм закону вбачається, що у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штраф у розмірі 50 відсотків суми заборгованості.

При цьому, строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для накладення на боржника штрафу, обчислюється з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Первісний виконавчий лист від 12.11.2012 року (за заочним рішенням) пред`явлено до виконання 07.12.2020 року - відкрито виконавче провадження № 63845065, закінчене 16.02.2024 року (п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону) у зв`язку зі скасуванням заочного рішення; заборгованість у ньому станом на 01.04.2023 року становила 305 554,03 грн.

Новий виконавчий лист від 02.01.2023 року (на виконання постанови від 24.10.2022 року) пред`явлено до виконання 13.02.2023 року.

Отже, у даній справі виконавчий документ пред`явлений до примусового виконання 13.02.2023 року, а штраф у розмірі 50 відсотків суми заборгованості накладено державним виконавцем 10.09.2024 року, тобто без порушень вимог ч. 4 ст. 11 та ч. 14 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження".

Законом України від 03 липня 2018 року № 2475-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання», який набрав чинності 28 серпня 2018 року (тобто, на момент винесення 24.10.2022 Одеським апеляційним судом постанови у справі 2-5155/10), до частини першої статті 194 СК України були внесені зміни і зазначена норма права викладена у такій новій редакції: «Аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за десять років, що передували пред`явленню виконавчого листа до виконання».

Враховуючи, що виконавче провадження № 71041885 було відкрито у 15.02.2023 року, розрахунки заборгованості ОСОБА_1 зі сплати аліментів здійснювались з лютого 2013 року по 05.05.2024 року.

Період нарахування заборгованості визначено за ч. 1 ст. 194 СК України у редакції Закону № 2475-VIII - десять років, що передували пред`явленню виконавчого листа.

Розрахунки виконавця: станом на 01.03.2023 року - 301 749,03 грн; на 01.03.2024 року - 343 298,57 грн; на 10.09.2024 року- 349 635,34 грн (узгоджуються з розрахунком у ВП № 63845065).

Добровільно боржник сплатив 3 000,00 грн (20.08.2024 року) та, за матеріалами справи № 522/3620/23 (за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_8 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про звільнення від сплати заборгованості по аліментах та визначення розміру заборгованості по аліментах), 14 630,00 грн квитанціями безпосередньо стягувачці за 2020-2023 роки; решта - примусові стягнення.

Також судом з ЄДРСД вбачається, що ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 15.04.2025 року в рамках цивільної справи № 2-5155/10 (провадження № № 6/522/12/25) було відмовлено у задоволені скарги ОСОБА_1 про визнання неправомірними нарахування заборгованості по аліментам та зобов`язання провести перерахунок заборгованості.

Таким чином докази, які свідчать про неправомірність нарахувань у розрахунках ДВС від 22.03.2023 року, 07.03.2024 року, 10.09.2024 року у ВП № 71041885 без наявності відомостей про працевлаштування ОСОБА_1 , є достовірними та такими, що не спростовані.

Постанову винесено одночасно з розрахунком заборгованості від 10.09.2024 року, законність якого остаточно підтверджена.

Крім того, за твердженнями ОСОБА_1 у скарзі у справі № 2-5155/10 (провадження № 4-с/522/16/25, ухвала суду від 01.05.2025 року), 29.08.2024 року скаржник дізнався про виконавче провадження № 71041885 від начальника Київського відділу ДВС. 06.09.2024 року та 12.09.2024 року подавав виконавцю письмові заяви, у яких сам зазначав адресою проживання адресу з виконавчого листа, а 30.09.2024 року - заяву про інше місце проживання; у жовтні 2024 року подав до суду скаргу щодо нарахувань заборгованості, включно з розрахунком від 10.09.2024 року.

Наведене одночасно: спростовує довід скарги про необізнаність через непроживання за адресою, зазначеною у виконавчому листі; ставить твердження про необізнаність до січня 2026 року у пряму суперечність із власною попередньою поведінкою боржника (доктрина заборони суперечливої поведінки, ІНФОРМАЦІЯ_3 ; постанова Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17; ст.ст. 3, 13 ЦК України).

У статті 451 ЦПК України зазначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до ст.ст. 12 та 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на викладене, доводи скарги ОСОБА_1 не є обґрунтованими, а тому скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 10-12, 19, 43, 48, 76-81, 89, 223, 247, 258-261, 263, 268, 354, 447-1, 448, 450, 451 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 , заінтересована особа: заступник начальника Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) Фішер Віта Валеріївна, стягувач - Валова-Кіловата Наталя Валентинівна, про визнання неправомірною та скасування постанови про накладання штрафу - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Повний текст ухвали складено 07.10.2026 року.

Суддя Донцов Д.Ю.