ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-з/803/640/26 Справа № 210/106/26 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - Халаджи О. В.
УХВАЛА
06 жовтня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
судді-доповідача Халаджи О.В.,
суддів:Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.,
розглянувши без повідомлення учасників справи у м. Дніпро заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про виправлення описки в постанові Дніпровського апеляційного суду від 29 вересня 2026 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,
В С Т А Н О В И В :
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 вересня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 задоволено.
Ухвалу Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 липня 2026 року скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
02 жовтня 2026 року від ОСОБА_2 , надійшла заява про виправлення описки в мотивувальній частині постанови суду від 29.09.2026 року.
Дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що заява про виправлення описки підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.
У постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року в справі № 300/765/15-ц вказано, що «судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу. Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності».
Верховний Суд у постанові від 29 січня 2021 року у справі № 22-ц/354/11 зазначив, що описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо
Отже, з огляду на вищевикладене, виправленню підлягають не всі описки, допущені судом у судовому рішенні, а лише ті, які мають істотний характер, ускладнюють виконання рішення суду (особливо коли вони допущені в резолютивній частині рішення), які спотворюють текст судового рішення та призводять до його неправильного сприйняття.
До таких, зокрема, належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат. Для того щоб були наявні підстави для виправлення описки, помилка має відповідати таким критеріям: 1) вона повинна бути технічною, тобто спричиненою випадковими огріхами під час друкування тексту судового рішення (неуважністю суду, автоматичним виправленням текстовим редактором тощо); 2) таку технічну помилку має бути допущено під час складання тексту судового рішення самим судом; 3) помилка повинна бути мимовільною та випадковою, а не обумовленою цитуванням документів, у яких було допущено помилки іншими учасниками судового процесу (позивачем, відповідачем, експертом тощо).
Описки, очевидні арифметичні помилки можуть бути виправленні незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
З матеріалів справи вбачається, що в мотивувальній частині постанов апеляційного суду від 29 вересня 2026 року вказано, що «Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню», однак за результатами перегляду апеляційної скарги на ухвалу суду від 10 липня 2026 року, апеляційну скаргу було задоволено, ухвалу суду скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що у мотивувальній частині постанови Дніпровського апеляційного суду від 29 вересня 2026 року наявна описка щодо ухваленого судового рішення, а тому її необхідно виправити шляхом зазначення мотивувальної частини постанови апеляційного суду від 29 вересня 2026 року «Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню».
Керуючись ст. 269 ЦПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В:
Заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про виправлення описки в постанові Дніпровського апеляційного суду від 29 вересня 2026 року задовольнити.
Виправити описку в мотивувальній частині постанови Дніпровського апеляційного суду від 29 вересня 2026 року вказавши «Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню»,
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Судді: