ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
"08" жовтня 2026 р. Справа № 918/808/26
Суддя (суддя-доповідач у справі) Північно-західного апеляційного господарського суду Мельник О.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інус-ЛТД" на рішення Господарського суду Рівненської області від 10.08.2026
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "К-Агроінвест Трейд"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інус-ЛТД"
про стягнення 129 397,74 грн
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 10.08.2026 у справі №918/808/26 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інус - ЛТД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "К-Агроінвест Трейд" 122 417,72 грн основного боргу, 17 564,03 грн пені, 1 755,22 грн 3% річних та 7 349,67 грн інфляційних та 3 321,01 грн судового збору, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 13.08.2026 унесено виправлення до тексту рішення Господарського суду Рівненської області від 10.08.2026 у справі №918/808/26, правильно вказавши назву позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "К-Агроінвест Трейд".
Унесено виправлення до пункту 2 резолютивної частини рішення Господарського суду Рівненської області від 10.08.2026 у справі №918/808/26, виклавши його у такій редакції: "Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інус-ЛТД" (вул. Освіти, буд. 4, с. Тучин, Рівненський район, Рівненська область, 35415, ідентифікаційний код 30559927) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "К-Агроінвест Трейд" (вул. Містки, буд. 1А, с. Заболотці, Бродівський район, Львівська область, 80630, ідентифікаційний код 39266874) 102 417,72 грн основного боргу, 17 564,03 грн пені, 1 755,22 грн 3% річних та 7 349,67 грн інфляційних".
Не погоджуючись з ухваленим рішенням Товариства з обмеженою відповідальністю "Інус-ЛТД" звернулось з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог.
Листом Північно-західного апеляційного господарського суду №918/808/26/4823/26 від 21.09.2026 витребувано з господарського суду першої інстанції матеріали справи №918/808/26.
01.10.2026 від Господарського суду Рівненської області до апеляційного суду надійшли вказані матеріали.
Вивчивши зміст апеляційної скарги, Північно-західний апеляційний господарський суд встановив, що апеляційна скарга подана з порушенням вимог Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про судовий збір", та дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення Господарського суду Рівненської області у справі №918/808/26 складено 10.08.2026.
Отже, встановлений частиною першою статті 256 ГПК України двадцятиденний строк на апеляційне оскарження вказаного рішення закінчувався 30.08.2026. Оскільки 30.08.2026 припадало на вихідний день, останнім днем відповідного процесуального строку було 31.08.2026.
Апеляційну скаргу Товариством з обмеженою відповідальністю "Інус-ЛТД" сформовано та подано через електронний кабінет представника відповідача підсистеми "Електронний суд" 14.09.2026, тобто після закінчення встановленого законом строку на апеляційне оскарження.
В апеляційній скарзі скаржник просить поновити пропущений строк, посилаючись на те, що копію рішення Господарського суду Рівненської області від 10.08.2026 та ухвали цього ж суду від 13.08.2026 про внесення виправлень засобами поштового зв`язку він не отримував, а зареєстрований електронний кабінет у підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС у ТОВ "Інус-ЛТД" відсутній. Про існування відповідних судових рішень, за твердженням апелянта, він дізнався шляхом самостійного моніторингу вебпорталу "Судова влада України" та Єдиного державного реєстру судових рішень.
Оцінюючи наведені скаржником причини пропуску строку, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
З матеріалів справи встановлено, що рішенням Господарського суду Рівненської області від 10.08.2026 у справі №918/808/26 надіслано на поштову адресу відповідача, яка також вказана у апеляційній скарзі. Здійснивши перевірку статусу відстеження рекомендованого листа за трекінгом з Укрпошти №R067253143638, що надсилався Товариству з обмеженою відповідальністю "Інус-ЛТД", вбачається, що 22.08.2026 проставлено відмітку "Одержувач відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до пункту 5 частини шостої статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за зареєстрованою адресою, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно із ч.2 ст.256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду та протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Враховуючи положення частини другої статті 256 ГПК України, двадцятиденний строк, протягом якого відповідач мав право звернутися з апеляційною скаргою з метою поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, сплив 11.09.2026.
Разом з тим, як убачається з матеріалів справи, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інус-ЛТД" подано 14.09.2026, тобто після закінчення встановленого ч.2 ст.256 ГПК України строку.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Інус-ЛТД" було обізнане про розгляд справи №918/808/26 судом першої інстанції та вчиняло у ній процесуальні дії.
Зокрема, відповідачем у суді першої інстанції подавалося клопотання про відкладення розгляду справи, що свідчить про обізнаність відповідача не лише про існування відповідного судового провадження, а й про його перебіг та призначення справи до розгляду.
При цьому апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інус-ЛТД" подано представником, який також здійснював представництво інтересів відповідача під час розгляду справи судом першої інстанції.
Отже, обставини справи свідчать, що відповідач та його представник були обізнані про розгляд справи, брали участь у відповідному судовому процесі та мали реальну можливість відслідковувати подальший рух справи, у тому числі факт ухвалення судового рішення та строки його оскарження.
Суд звертає увагу, що учасники справи повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, а сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень, особливо коли саме скаржник зацікавлений у результаті розгляду справи та ставить під сумнів законність рішення суду першої інстанції.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Чірікоста і Віола проти Італії" зазначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв "розумності строку" є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання.
Таким чином, обізнаність відповідача про розгляд справи, підтверджена, зокрема, поданням ним клопотання про відкладення розгляду справи, участь у розгляді справи через представника, який у подальшому подав апеляційну скаргу, а також встановлений судом факт вручення рішення відповідно до пункту 5 частини шостої статті 242 ГПК України, у сукупності свідчать про наявність у відповідача об`єктивної можливості своєчасно дізнатися про ухвалення рішення суду першої інстанції та реалізувати право на його апеляційне оскарження у встановлені законом строки.
За таких обставин посилання апелянта на те, що про існування рішення Господарського суду Рівненської області від 10.08.2026 він дізнався лише шляхом самостійного моніторингу вебпорталу "Судова влада України" та Єдиного державного реєстру судових рішень, не може бути визнано достатнім обґрунтуванням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Більше того, твердження апелянта про необхідність самостійного моніторингу судових ресурсів фактично підтверджує, що відповідач усвідомлював необхідність відстеження результатів розгляду відомого йому судового провадження, однак, попри це, апеляційну скаргу подав лише 14.09.2026, тобто після спливу строку, визначеного частиною другою статті 256 ГПК України.
З огляду на викладене, наведені скаржником обставини у своїй сукупності не свідчать про існування об`єктивних, непереборних та незалежних від його волі обставин, які перешкоджали своєчасному поданню апеляційної скарги, а тому не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження.
Суд також звертає увагу, що відповідно до частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, а також інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.
Отже, для Товариства з обмеженою відповідальністю "Інус-ЛТД", як юридичної особи, реєстрація електронного кабінету є не правом, а процесуальним обов`язком.
Невиконання учасником справи покладеного на нього законом процесуального обов`язку щодо реєстрації електронного кабінету саме по собі не може свідчити про наявність об`єктивних та незалежних від волі такої особи обставин, які унеможливлювали своєчасне вчинення нею процесуальної дії.
Згідно з частинами 4, 5 статті 6 ГПК України, Єдина судова інформаційно-комунікаційна система забезпечує обмін документами між судом та учасниками процесу, а суд здійснює надсилання процесуальних документів до електронних кабінетів учасників справи. Отже, наявність електронного кабінету є необхідною умовою належної процесуальної взаємодії.
Причини пропуску процесуального строку можуть бути визнані поважними лише за умови, що вони пов`язані з обставинами, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка пропустила строк, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідної процесуальної дії.
Натомість посилання скаржника на відсутність зареєстрованого електронного кабінету фактично зводиться до посилання на невиконання ним установленого законом процесуального обов`язку, що не може розцінюватися судом як об`єктивна і незалежна від його волі причина пропуску строку апеляційного оскарження.
Таким чином, зазначені ТОВ "Інус-ЛТД" у клопотанні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження суд визнає неповажними.
Разом з тим, частиною третьою статті 260 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, порушує питання про поновлення цього строку, але підстави, зазначені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для його поновлення.
Отже, скаржнику необхідно надати суду заяву із зазначенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження та відповідні докази на підтвердження таких обставин.
Крім того, зі змісту апеляційної скарги вбачається, що апелянт також не погоджується з ухвалою Господарського суду Рівненської області від 13.08.2026 про внесення виправлень до тексту рішення Господарського суду Рівненської області від 10.08.2026.
Водночас у прохальній частині апеляційної скарги апелянт просить скасувати лише рішення Господарського суду Рівненської області від 10.08.2026, питання щодо скасування ухвали Господарського суду Рівненської області від 13.08.2026 про внесення виправлень до тексту рішення від 10.08.2026 не ставить.
При цьому ухвала Господарського суду Рівненської області від 13.08.2026 про внесення виправлень до тексту рішення є самостійним процесуальним актом та окремим об`єктом апеляційного оскарження, якщо апелянт ставить питання про її перегляд в апеляційному порядку.
Відповідно до частини першої статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції після його перегляду судом апеляційної інстанції, а також ухвали суду першої інстанції у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу.
Крім того, з прохальної частини апеляційної скарги вбачається, що апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 10.08.2026 у справі №918/808/26 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Таким чином, апелянт фактично оскаржує рішення суду першої інстанції в цілому, у тому числі в частині відмови у задоволенні позовних вимог.
Вказані неточності апеляційної скарги не дають можливості суду визначити розмір судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги.
Крім того, скаржником не дотримано вимоги п.2 ч.3 ст.258 ГПК України, відповідно до якого до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Згідно з ч.2 ст.123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Розмір судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги до господарського суду визначено Законом України "Про судовий збір".
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову або у фіксованому розмірі.
Згідно з пп.6-7 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду встановлено ставку судового збору у розмірі 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми. За подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" встановлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб - 3328,00 грн.
У зв`язку з наведеним апелянту необхідно уточнити вимоги апеляційної скарги щодо об`єктів апеляційного оскарження та надати докази сплати судового збору у встановленому законом розмірі.
Частиною 2 статті 260 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу, підлягає залишенню без руху.
Відповідно до ч.2 ст.174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не виконано належним чином вимоги ст.258 ГПК України, що відповідно до ст.260 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
З огляду на вказане, суд вважає за необхідне надати можливість апелянту подати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин його пропуску, а також усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки шляхом уточнення вимог апеляційної скарги, надання належних доказів сплати судового збору та доказів реєстрації електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "Інус-ЛТД".
Керуючись ст.174, 234, 235, 258, 259, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інус-ЛТД" на рішення Господарського суду Рівненської області від 10.08.2026 - залишити без руху.
2. Надати Товариства з обмеженою відповідальністю "Інус-ЛТД" 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків.
3. Роз`яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.
5. Копію ухвали направити апелянту.
Суддя Мельник О.В.