КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА
Справа № 488/2425/21
Провадження № 2-зз/488/10/26
УХВАЛА
Іменем України
08.10.2026 року м. Миколаїв
Корабельний районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючої по справі судді - Чернявської Я.А.,
при секретарі судового засідання - Механюк Д.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду клопотання ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Ганги Д.Г. про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ майна, що перебуває у спільній сумісній власності, та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання майна набутого у період шлюбу, особистою приватною власністю,
ВСТАНОВИВ:
05.10.2026 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Ганги Д.Г. звернувся до Корабельного районного суду м. Миколаєва з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову накладених ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 04.08.2021 року.
Клопотання мотивовано тим, що заходи забезпечення позову були застосовані з метою збереження спірного автомобіля як предмета поділу та недопущення його відчуження до вирішення спору по суті. На даний час спір між сторонами щодо поділу автомобіля вирішено остаточно.
Заявник зазначає, що рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 24 липня 2025 року автомобіль TOYOTA Corolla, 2008 року випуску, залишено у власності ОСОБА_1 , а ОСОБА_4 присуджено грошову компенсацію вартості належної їй частки у цьому майні.
У подальшому постановою Миколаївського апеляційного суду від 16 липня 2026 року вказане рішення суду першої інстанції змінено, зокрема зменшено розмір грошової компенсації, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 , до 75 068,44 грн, а в іншій частині рішення суду залишено без змін.
Також заявник зазначає, що додатковою постановою Миколаївського апеляційного суду вирішено питання про розподіл судових витрат та стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 6 045,73 грн витрат, пов`язаних із проведенням судової експертизи.
Посилаючись на проведення взаєморозрахунків між сторонами, заявник вказує, що 02 жовтня 2026 року сплатив ОСОБА_4 69 022,71 грн, що, на його думку, становить повний розмір належної їй компенсації з урахуванням суми витрат на проведення експертизи, стягнутих на його користь. Крім того, заявником сплачено визначений судом судовий збір у розмірі 750,68 грн.
З огляду на те, що спір щодо поділу автомобіля вирішено, автомобіль залишено у власності ОСОБА_1 , а присуджена ОСОБА_4 грошова компенсація сплачена, заявник вважає, що необхідність у подальшому застосуванні заходів забезпечення позову відсутня.
У зв`язку з викладеним представник заявника просить скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 04 серпня 2021 року у справі № 488/2425/21, а саме арешт транспортного засобу TOYOTA Corolla, 2008 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , та передачу зазначеного транспортного засобу на відповідальне зберігання ОСОБА_5 .
На момент подання заяви заходи забезпечення позову діють та не скасовані.
На підставі зазначеного звернувся до суду.
В судове засідання учасники справи не з`явилися.
Заперечень щодо задоволення клопотання про скасування заходів забезпечення позову до суду не надходило.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом встановлено наступне.
У липні 2021 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, який обґрунтовувала тим, що з 18 листопада 2006 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. В період шлюбу - 09 вересня 2014 року - ними було придбано в кредит автомобіль TOYOTA Corolla, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , вартість якого на сьогодні складає близько 218 400 грн. Автомобіль був оформлений на відповідача, вони повністю погасили кредит за рахунок спільних коштів, користувалися ним разом. Останні три роки зі згоди відповідача автомобілем користувалась вона, що обумовлено тим, що вона є інвалідом І-ї групи з дитинства та використання автомобіля є для неї життєво важливим. Як вказала позивачка, після грудня 2019 року через постійні скандали вона стала проживати окремо від відповідача. В подальшому, 05 липня 2021 року відповідач забрав у неї автомобіль та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, пообіцявши повернути його у вечері, однак не повернув. 04 серпня 2021 року ОСОБА_3 подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просила накласти арешт на автомобіль TOYOTA Corolla, 2008 року випуску, VIN: НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , та передати його на відповідальне зберігання їй.
Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 04 серпня 2021 року заяву задоволено, накладено арешт на зазначений транспортний засіб та передано його на відповідальне зберігання ОСОБА_3 .
Посилаючись на викладене з урахуванням уточненої позовної заяви від 14 листопада 2024 року, де ОСОБА_3 (після укладення нового шлюбу - ОСОБА_6 ) зазначала, що вона прийняла рішення переїхати до іншої країни на постійне місце проживання та використовувати спірний автомобіль не зможе, позивачка просила визнати транспортний засіб TOYOTA Corolla, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , спільною сумісною власністю ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , поділити вказане спільне майно подружжя, визнавши за нею та ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку транспортного засобу за кожним; у порядку поділу спільного майна в натурі визнати право власності на цілий цей транспортний засіб за ОСОБА_1 та стягнути з нього на її користь грошову компенсацію за 1/2 частку транспортного засобу у сумі 150 000,00 гривень.
Заперечуючи проти позову представник ОСОБА_1 - адвокат Титаренко Ю.О. - просив відмовити в задоволенні позову. Зазначав, що заявлена позивачкою вартість спірного автомобіля не відповідає дійсності, так як первісна його купівельна ціна станом на 09.09.2014 року за кредитним договором становила 196 419,40 грн, та з урахуванням 7-річної експлуатації його вартість істотно зменшилася. Крім того відповідач вважає, що автомобіль не є об`єктом спільної сумісної власності, оскільки був придбаний за кошти, подаровані відповідачу його матір`ю ОСОБА_7 , яка у 2013-2014 роках мешкала в Італії та надсилала йому грошові кошти.
24 листопада 2023 року ОСОБА_1 подав зустрічну позовну заяву, яку обґрунтовував тим, що під час перебування у шлюбі з ОСОБА_3 , який розірвано рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 12 жовтня 2021 року у справі №488/2424/21, з метою придбання власного транспортного засобу ним 09 вересня 2014 року було укладено кредитний договір №910.26682 та придбано автомобіль марки ТОУОТА, моделі Соrоllа, 2008 року випуску вартістю 194 196,40грн. При купівлі вказаного транспортного засобу він сплачував власні (особисті) кошти, які він отримав як фізична особа-підприємець. Окрім цього, сплачував кредит коштами, які надавалися його матір`ю. Натомість відповідачка не працювала, знаходилася на його повному утриманні як інвалід І-ї групи. Статусу фізичної особи-підприємця вона набула лише у 2020 році. Таким чином, вона не могла отримувати доходів за власною підприємницькою діяльністю до моменту повного погашення за кредитними зобов`язаннями. Вказував, що кредитні зобов`язання були погашені ним у 2019 році.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив визнати спірний автомобіль його особистою приватною власністю.
Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 29 листопада 2023 року зустрічний позов ОСОБА_1 прийнято до спільного розгляду з позовом ОСОБА_3 .
Рішенням Корабельного районного суду м.Миколаєва від 24 липня 2025 року первісний позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 автомобіль марки TOYOTA, моделі Corolla, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) VIN: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_3 . Визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в порядок поділу майна подружжя право власності на вказаний транспортний засіб по 1/2 частині за кожним. Визнано за ОСОБА_1 після сплати компенсації в порядку поділу майна подружжя право приватної власності на автомобіль марки TOYOTA, моделі Corolla, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) VIN: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_3 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію у розмірі 1/2 ринкової вартості вказаного автомобіля в сумі 145 638 грн 50 коп. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1456 грн 40 коп.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 16 липня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником - адвокатом Гангою Дмитром Григоровичем, задоволено, рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 24 липня 2025 року змінено.
Апеляційним судом виключено з резолютивної частини рішення висновки про визнання автомобіля TOYOTA Corolla, 2008 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, а також про визнання за ОСОБА_1 права приватної власності на автомобіль після сплати компенсації. Розмір грошової компенсації 1/2 ринкової вартості автомобіля, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 , зменшено з 145 638 грн 50 коп. до 75 068 грн 44 коп., а розмір судового збору, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь держави, - з 1 456 грн 40 коп. до 750 грн 68 коп. В іншій частині рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 24 липня 2025 року залишено без змін.
Постанова набрала законної сили.
Отже, на даний час спір щодо належності та поділу автомобіля TOYOTA Corolla, 2008 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , вирішений по суті. Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 24 липня 2025 року, зі змінами, внесеними постановою Миколаївського апеляційного суду від 16 липня 2026 року, автомобіль залишено у власності ОСОБА_1 , а на користь ОСОБА_4 присуджено грошову компенсацію вартості її частки.
Як убачається з матеріалів клопотання, з урахуванням присуджених ОСОБА_4 75 068,44 грн грошової компенсації та стягнутих на користь ОСОБА_1 6 045,73 грн витрат, пов`язаних із проведенням судової експертизи, фактичний розмір компенсації, що підлягав сплаті ОСОБА_4 , становив 69 022,71 грн.
Згідно з поданою квитанцією, код квитанції - 9429-2488-9119-0167, від 02 жовтня 2026 року ОСОБА_1 здійснено оплату на користь ОСОБА_4 у розмірі 69 022,71 грн. Таким чином, заявником проведено розрахунок за присудженою грошовою компенсацією з урахуванням суми витрат на проведення судової експертизи, стягнутих на його користь.
Таким чином, судовий спір між сторонами щодо поділу спірного майна вирішено, судові рішення виконано, у зв`язку з чим відпала необхідність у подальшому застосуванні заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 04 серпня 2021 року.
Статтею 158 ЦПК України визначено, що у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Відповідно до ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.
За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.
Згідно п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
З урахуванням вказаного, вивчивши матеріали справи, та враховуючи, що судові спори між сторонами вичерпано з затвердженням мирової угоди, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для застосування заходів забезпечення позову, у зв`язку із чим, заходи забезпечення позову підлягають скасуванню.
Керуючись ст.ст. 158, 353-356 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Ганги Д.Г. про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ майна, що перебуває у спільній сумісній власності, та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання майна набутого у період шлюбу, особистою приватною власністю - задовольнити.
Скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 04.08.2021 року 488/2425/21 провадження № 2-з/488/64/21, по цивільній справі № 488/2425/21.
Скасувати арешт на транспортний засіб марки TOYOTA Corolla, 2008 року випуску, VIN: НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який зареєстровано на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Скасувати захід забезпечення позову у вигляді передачі транспортного засобу- марки TOYOTA Corolla, 2008 року випуску, VIN: НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , на відповідальне зберігання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ..
Копію ухвали на виконання направити:
1.Департамент з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради (адреса: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, E-mail:depap@mkrada.gov.ua)
2.Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Миколаївській області (Філія ГСЦ МВС)(адреса: м. Миколаїв, провулок Транспортний, 1а/1)
3.Корабельного відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (54052, м. Миколаїв, вул. Океанівська, 1-а).
Копію ухвали надіслати усім учасникам справи.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду, через Корабельний районний суд м. Миколаєва протягом п`ятнадцяти днів з її отримання.
Суддя Я.А. Чернявська