Ухвала № 140426690 у справі № 140/13013/26 від 07.10.2026

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

07 жовтня 2026 року Луцьк Справа № 140/13013/26

Суддя Волинського окружного адміністративного суду Шепелюк В.Л., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області, третя особа АТ «Укрсиббанк» про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, скасування податкових нарахувань, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області, третя особа АТ «Укрсиббанк», у якому просить:

визнати протиправною бездіяльність щодо несвоєчасного розгляду та надання відповіді на уточнення від 02.12.2024 та скасувати нараховані штрафні санкції й пеню, що виникли і були нараховані внаслідок такого несвоєчасного розгляду;

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, якими визначено податкові зобов`язання щодо оподаткування доходу, пов`язаного з анулюванням кредитної заборгованості, у тому числі в частині суми 725 299,37 грн, а також відповідні похідні нарахування;

визнати протиправними та скасувати відповідні податкові повідомлення-рішення щодо податку на нерухоме майно по об`єктах у смт. Локачі площею 1144,6 кв. м та с. Затурці площею 166,3 кв. м, з урахуванням положень п.п. «є» п.п. 266.2.2 ст. 266 ПК України;

визнати протиправними податкові нарахування, які є похідними від незаконного визначення основного податкового зобов`язання, у тому числі відповідні суми військового збору;

зобов`язати виключити з інтегрованої картки платника податків позивача незаконно визначені податкові зобов`язання, штрафні санкції, пеню та інші похідні нарахування, що є предметом цього спору;

зобов`язати ГУ ДПС провести відповідне коригування інтегрованої картки платника податків після набрання рішенням суду законної сили;

визнати протиправними дії відповідача в частині формування податкових зобов`язань без належного встановлення фактичної суми прощеної основної суми кредиту та без належного дослідження цільового характеру кредиту;

визнати протиправним застосування до позивача висновку про «неподання» декларації, якщо матеріалами справи буде підтверджено факт її фактичного подання, та врахувати, що відповідна обставина могла суттєво вплинути на результати перевірки;

перевірити законність призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки на підставі наказу №1055-п від 07.04.2026, зокрема дотримання вимог Податкового кодексу України;

перевірити дотримання відповідачем строків давності, передбачених статтею 102 Податкового кодексу України, з урахуванням усіх законодавчих змін щодо перебігу відповідних строків;

при визначенні правомірності оподаткування прощеної кредитної заборгованості врахувати фактичне цільове призначення кредиту - будівництво житлового будинку, фактичний розмір виданих кредитних коштів, фактичні платежі позивача та фактичний розмір прощеної основної суми боргу;

при визначенні правомірності податку на нерухомість врахувати судове рішення щодо поділу власності на частини на спірні об`єкти та дослідити їх відповідність критеріям будівель промисловості;

у разі встановлення незаконності відповідних податкових повідомлень-рішень - скасувати всі похідні нарахування, які виникли виключно внаслідок таких ППР.

За приписами пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Позовну заяву належить залишити без руху з наступних підстав.

Відповідно до пунктів 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Правову категорію «зміст позовних вимог» слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає ухвалити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб`єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Зміст та обсяг порушеного права та виклад обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть бути різними, але поряд з цим принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Суд зазначає, що обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.

У контексті наведеного позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги, звернені до конкретного відповідача.

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Отже, визначальною підставою звернення до суду із позовною заявою є ймовірне, на думку позивача, порушення його прав, свобод чи інтересів рішенням, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. При цьому вимога про визнання протиправними рішення, дій або бездіяльності відповідача (основна вимога) є передумовою для застосування іншого способу захисту порушеного права - зобов`язання вчинити дії (похідна вимога) як способу усунення наслідків протиправної поведінки відповідача (суб`єкта владних повноважень).

Наведені норми статті 5 КАС України співвідносяться з приписами частини другої статті 245 КАС України, згідно з якими у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання рішення, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними та, відповідно, скасування рішення; зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

З наведених положень процесуального закону слідує, що зміст позовних вимог повинен бути сформульований таким чином, щоб із позовної заяви можливо було чітко та однозначно встановити предмет спору, конкретне рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, які оскаржуються, та спосіб судового захисту, про застосування якого просить позивач.

Так, у пункті 3 прохальної частини позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області, якими йому визначено податкові зобов`язання щодо оподаткування доходу, пов`язаного з анулюванням кредитної заборгованості, у тому числі в частині суми 725 299,37 грн, проте не зазначає номерів та дат таких податкових повідомлень-рішень, визначених ними сум грошових зобов`язань та виду платежу за кожним із рішень.

Аналогічно в пункті 4 прохальної частини позивач просить визнати протиправними та скасувати «відповідні податкові повідомлення-рішення» щодо податку на нерухоме майно по об`єктах у смт. Локачі та с. Затурці, однак конкретних податкових повідомлень-рішень, які є предметом оскарження, їх номерів, дат та визначених ними сум грошових зобов`язань не вказує.

Водночас у мотивувальній частині позову позивач зазначає податкові повідомлення-рішення від 24.04.2024 №0245248-2406-0318, від 24.04.2024 №0246140-2406-0318, від 29.01.2025 №0[телефон приховано]-0318 та від 24.04.2025 №0[телефон приховано]-0318 як такі, що були скасовані або відкликані. При цьому які саме податкові повідомлення-рішення були прийняті контролюючим органом надалі та які з них позивач оскаржує у цій справі, зі змісту позовних вимог встановити неможливо.

Позивач також зазначає, що згідно з листом Головного управління ДПС у Волинській області від 14.09.2026 №16670/6/03-20-24-06-06 в інтегрованій картці платника податків обліковуються 185 074,01 грн податку на нерухоме майно щодо Локачівської територіальної громади, 5 481,62 грн податку на нерухоме майно щодо Затурців, 146 453,05 грн податкового зобов`язання за річною декларацією та 14 471,21 грн військового збору, а загальна сума цих зобов`язань становить 351 479,89 грн.

Разом з тим у пункті 3 прохальної частини позовної заяви позивач зазначає суму 725 299,37 грн, не конкретизуючи, що саме становить така сума.

Таким чином, наведені у позовній заяві суми не узгоджуються між собою, а зі змісту позову неможливо однозначно визначити конкретний обсяг майнових вимог позивача та ціну позову.

Крім того, окремі пункти прохальної частини позовної заяви взагалі не містять вимог про застосування судом конкретного способу захисту порушеного права.

Так, позивач просить суд перевірити законність призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та дотримання відповідачем строків давності та врахувати при визначенні правомірності оподаткування певні наведені ним фактичні обставини. Такі вимоги за своїм змістом стосуються обставин та правових аргументів, які можуть бути предметом дослідження та оцінки суду при вирішенні спору по суті, проте не визначають самостійного предмета позову та конкретного способу судового захисту. Також позивач просить визнати протиправним застосування висновку про «неподання» декларації лише за умови, що «матеріалами справи буде підтверджено факт її фактичного подання». Така вимога є умовною, оскільки позивач взагалі не вказав, яке конкретно рішення чи дію суб`єкта владних повноважень він оскаржує.

Окрім того ОСОБА_1 просить одночасно: визнати протиправними «податкові нарахування»; виключити з інтегрованої картки платника податків «незаконно визначені податкові зобов`язання, штрафні санкції, пеню та інші похідні нарахування»; провести «відповідне коригування» інтегрованої картки; у разі встановлення незаконності податкових повідомлень-рішень скасувати «всі похідні нарахування». При цьому не визначено конкретних сум, виду платежу, періоду їх нарахування та податкових повідомлень-рішень чи інших рішень контролюючого органу, на підставі яких відповідні суми обліковуються.

Суд зазначає, що визначення предмета та підстав позову є правом позивача. Суд не вправі замість позивача визначати, які саме рішення суб`єкта владних повноважень він бажає оскаржити, встановлювати за нього номери і дати таких рішень, визначати обсяг оспорюваних грошових зобов`язань.

Відповідно до частини сьомої статті 161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

У позовній заяві позивач зазначає, що копії відповідних податкових повідомлень-рішень отримав під час звернення до податкового органу 09.09.2026. Однак до позовної заяви не додано копій усіх податкових повідомлень-рішень, які позивач просить визнати протиправними та скасувати, та, як зазначено вище, у самих позовних вимогах такі рішення належним чином не ідентифіковані.

З положень статті 49 КАС України вбачається, що учасники справи (окрім сторін по справі) на права, свободи, інтереси або обов`язки яких може вплинути рішення у справі може можуть залучатися до справи в якості третіх осіб.

Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, пред`явивши позов до однієї або декількох сторін. Задоволення позову таких осіб має повністю або частково виключати задоволення вимог позивача до відповідача. У разі вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, розгляд адміністративної справи за клопотанням учасника справи починається спочатку (частина перша статті 49 КАС України).

Відповідно до частин другої, четвертої статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Зі змісту позовної заяви слідує, що позивач в суб`єктному складі учасників справи зазначив третю особу - АТ Укрсиббанк.

Проте, до позовної заяви не додано обґрунтованого клопотання із зазначенням підстав для участі у справі такої третьої особи, не вказано її статус, а також яким чином рішення у даній справі може вплинути на її права, свободи, інтереси або обов`язки, що свідчить про недотримання вимог частин другої, четвертої статті 49, частини п`ятої статті 161 КАС України.

Крім того, відповідно до пункту 11 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Таке підтвердження позовна заява містить.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (з наступними змінами та доповненнями, далі - Закон №3674-VI) судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

За приписами частини першої статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем - встановлюється ставка судового збору 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону №3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Абзацом першим частини третьої статті 6 Закону №3674-VI визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Як вбачається із тексту позовної заяви, вона одночасно містить позовні вимоги як немайнового (про визнати протиправними дій в частині формування податкових зобов`язань без належного встановлення фактичної суми прощеної основної суми кредиту та без належного дослідження цільового характеру кредиту та про визнання протиправної бездіяльності щодо несвоєчасного розгляду та надання відповіді на уточнення позивача від 02.12.2024), так і майнового характеру (про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень).

Статтею 7 Закону України від 03.12.2025 №4695-ІХ «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 01.01.2026 - 3328,00 грн.

Позивач зазначає загальну суму спірних податкових нарахувань у розмірі 351 479,89 грн, отже сума судового збору за вимогу майнового характеру становить 2811,84 грн (351479,89 грн х 1% х 0,8).

Позовна заява в частині позовних вимог немайнового характеру повинна бути оплачена судовим збором в сумі 2129,92 грн (3328,00 грн х 0,4 х 2 х 0,8).

Отже, виходячи із змісту позовних вимог у поданій редакції та зазначеної самим позивачем загальної суми спірних податкових нарахувань 351 479,89 грн, сума судового збору становить 4941,76 грн.

Разом з тим з огляду на необхідність уточнення позовних вимог, конкретизації оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та визначення ціни позову остаточний розмір судового збору залежатиме від змісту нової редакції позовної заяви.

Однак, позивач не надав доказів сплати судового збору за подання цього позову.

Разом з тим просив про звільнення або зменшення судового збору з огляду на незадовільне матеріальне становище.

Клопотання про звільнення від сплати судового збору до задоволення не підлягає, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Як передбачено частиною першою статті 8 Закону №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

За приписами частини другої статті 8 вказаного Закону суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, звільнення від сплати судового збору можливе ухвалою суду за окремо поданим до позовної заяви клопотанням позивача, який разом з клопотанням також повинен надати докази на підтвердження свого майнового стану, чи інших підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених першою статті 8 Закону №3674-VI.

Проте, до позовної заяви не долучено жодних доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору через майновий стан, чи з інших підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених першою статті 8 Закону №3674-VI.

Згідно із частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - сім днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання (надіслання) до суду нової редакції позовної заяви, у якій визначити зміст позовних вимог (предмет позову) з урахуванням приписів частини першої статті 5 КАС України, конкретизувати рішення, дії чи бездіяльність відповідача, які оскаржуються, та спосіб судового захисту щодо кожного з них, узгодити між собою вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень та вимоги щодо інтегрованої картки платника податків; надати належним чином засвідчені копії оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а в разі відсутності певного оспорюваного акта - клопотання про його витребування; надати обґрунтоване клопотання із зазначенням підстав, за яких необхідно залучити до участі в справі як третю особу АТ «Укрсиббанк», зазначивши статус такої третьої особи у цій справі, а також подати власне письмове підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, подати (надіслати) до суду документ про сплату судового збору в розмірі 4941,76 грн (враховуючи, що остаточний розмір судового збору залежатиме від змісту нової редакції позовної заяви) або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання позивача про звільнення або зменшення судового збору.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області, третя особа АТ «Укрсиббанк» про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, скасування податкових нарахувань, зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - сім днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву і додані до неї документи буде повернуто позивачеві без розгляду.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Суддя В. Л. Шепелюк