Ухвала № 140426706 у справі № 160/26663/26 від 02.09.2026

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

02 вересня 2026 року Справа №160/26663/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турова О.М., перевіривши матеріали позовної заяви Приватного акціонерного товариства «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (відповідач-1), Державної казначейської служби України (відповідач-2) про стягнення пені, нарахованої на суму заборгованості бюджету із відшкодування податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

28.08.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (відповідач-1), Державної казначейської служби України (відповідач-2), в якій позивач просить:

- стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області на користь Приватного акціонерного товариства «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» пеню у розмірі 20 088 037,79 грн, нараховану на суму заборгованості бюджету із відшкодування податку на додану вартість за серпень 2024 року в розмірі 226 342 341,00 грн за період з 03.03.2026 по 28.08.2026.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена вище справа розподілена головуючому судді Туровій О.М.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, визначених ст. ст. 160, 161 КАС України.

Так, згідно з ч. ч. 1-2 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

За приписами п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

При цьому п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Відповідно до п. 9 ст. 4 КАС України відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Згідно з положеннями ст. 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Водночас, за приписами ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Суд зазначає, що обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України. Суд також зауважує, що цей обов`язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать. Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб`єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Наведений висновок сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 року у справі №640/7310/19.

Як слідує з позовної заяви, у якості відповідача позивачем зазначено Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (відповідач-1), Державну казначейську службу України (відповідач-2) та саме до них звернуті заявлені позовні вимоги щодо стягнення з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» пеню у розмірі 20 088 037,79 грн, нараховану на суму заборгованості бюджету із відшкодування податку на додану вартість за серпень 2024 року в розмірі 226 342 341,00 грн за період з 03.03.2026 по 28.08.2026.

При цьому, відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку взаємодії податкових, митних органів та органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у процесі судового розгляду та виконання рішень суду про бюджетне відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, або стягнення митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №343 від 09.03.2016 року для забезпечення повного з`ясування обставин, що мають значення в процесі судового розгляду позовних заяв про бюджетне відшкодування податку на додану вартість, пені або стягнення митних платежів, відповідачами у таких справах є податковий або митний орган, на обліку якого перебуває платник або який здійснював митне оформлення, та орган Казначейства за місцезнаходженням відповідного податкового або митного органу.

У постанові від 09.07.2020 року у справі №810/2807/16, на яку самостійно посилається позивач у позовній заяві, Верховний Суд зазначив, що відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Наведені норми встановлюють обов`язкове нарахування пені на суму бюджетної заборгованості, яка не виплачена в строк, визначений у статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Обов`язок нарахування пені лежить на органі доходів і зборів, який здійснює функції держави у сфері оподаткування. Неподання контролюючим органом після закінчення перевірки до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв`язку з цим заборгованості бюджету з податку на додану вартість є підставою для виникнення у платника податку права вимоги щодо виплати пені за прострочення бюджетного відшкодування.

Таким чином, незважаючи на те, що позовні вимоги фактично стосуються бюджетного відшкодування пені, обов`язок нарахування якої лежить на органі доходів і зборів, який здійснює функції держави у сфері оподаткування (Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків), останній не зазначений позивачем серед складу відповідачів у справі. За таких обставин, Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, будучи безпосереднім суб`єктом спірних правовідносин та носієм відповідних владно-управлінських і фінансових повноважень, фактично усунутий від участі у справі як відповідач, що свідчить про неналежне визначення складу сторін у спорі.

Відтак, судом встановлено, що заявлені позовні вимоги також спрямовані й до окремого суб`єкта владних повноважень, який у складі відповідачів не вказаний.

За таких обставин, позивачеві необхідно подати уточнену позовну заяву, в якій чітко зазначити кого саме він вважає відповідачем (відповідачами) у цій справі та до кого спрямовує свої позовні вимоги, і у разі визначення двох відповідачів - зазначити позовні вимоги щодо кожного з них, а також подати копії цієї уточненої позовної заяви та додатків до неї відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі.

За приписами ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на наведене, позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, тому суд вважає за необхідне залишити цю позовну заяву без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (відповідач-1), Державної казначейської служби України (відповідач-2) про стягнення пені, нарахованої на суму заборгованості бюджету із відшкодування податку на додану вартість - залишити без руху.

Встановити позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду:

- уточненої позовної заяви, в якій чітко зазначити кого саме він вважає відповідачами у цій справі та до кого спрямовує свої позовні вимоги, а у разі визначення декількох відповідачів - зазначити позовні вимоги щодо кожного з них, вказавши інформацію стосовно позивача та відповідача (-чів), передбачену пунктом 2 частини 5 статті 160 КАС України, а також подати копії цієї уточненої позовної заяви та додатків до неї відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити особі, що звернулася з позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Турова