ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2026 року Справа № 160/25830/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Юркова Е.О.
за участі секретаря судового засідання Єсіної П.С.
за участі:
представника відповідача Шелудько М.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро заяву Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про перегляд рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 року у справі № 160/25830/25 за нововиявленими обставинами за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-,
УСТАНОВИВ:
11 вересня 2025 року ОСОБА_1 в особі представника Єрьоміної Вікторії Анатоліївни звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в період з 27.02.2022 по 13.08.2024 грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально- побутових питань, компенсації невикористаної шорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024 р. на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України, здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 27.02.2022 по 13.08.2024 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024 р. на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, щодо не підговки та не направленні до уповноваженого органу, через який було подано заяву про призначення пенсії за вислугою років оновлених грошового атестату та довідки на ім`я ОСОБА_1 про щомісячні додаткові види грощового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України видати на ім`я ОСОБА_1 оновлених грошового атестату та довідки на ім`я ОСОБА_1 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»..
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльність, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2026 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року у справі №160/25830/25.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13.08.2026 року у справі № 160/25830/25 касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України залишено без задоволення; ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2026 року в справі №160/25830/25 залишено без змін.
10 серпня 2026 року представником військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України подано до суду заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, відповідно до якої представник позивача просить суд переглянути рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 у справі № 160/25830/25, у зв`язку із нововиявленими обставинами, а саме скасування Верховним Судом (постановою від 16.07.2026 по справі №320/29450/24) рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року, які стали підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду та відмовити у задоволенні позовних вимог Позивача за період з 20.05.2023 по 13.08.2024..
В обґрунтування заяви представник позивача зазначив, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 у справі №160/25830/25 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , зокрема в частині перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 20.05.2023 по 13.08.2024. Заявник стверджує, що, ухвалюючи рішення в цій частині, суд урахував рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі №320/29450/24, якими пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 визнано протиправним та нечинним. Постановою Верховного Суду від 16.07.2026 у справі №320/29450/24 зазначені судові рішення скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. У зв`язку із цим заявник вважає, що наявна передбачена пунктом 3 частини другої статті 361 КАС України підстава для перегляду рішення за нововиявленими обставинами, а саме скасування судового рішення, яке, за його твердженням, стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. Посилаючись на наведене, заявник просить переглянути рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 у справі №160/25830/25 та відмовити у задоволенні позовних вимог за період з 20.05.2023 по 13.08.2024.
На час надходження до суду зазначеної заяви матеріали адміністративної справи №160/25830/25 перебували на розгляді в Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду.
02.09.2026 року матеріали адміністративної справи № 160/25830/25 надійшли до дніпропетровського окружного адміністративного суду після їх розгляду судом касаційної інстанції
Ухвалою суду від 07.09.2026 відкрито провадження за нововиявленими обставинами за заявою представника військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 160/25830/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Призначено розгляд заяви в судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 29.09.2026 о 09:00 год. у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, 5, зала судових засідань 2.
11.09.2026 представником відповідача через систему «Електронний суд» подано до суду заперечення на заяву за нововиявленими обставинами по справі №160/25830/25. В обґрунтування заперечень зазначено, що сам по собі факт скасування судових рішень у справі №320/29450/24 не свідчить про наявність передбаченої пунктом 3 частини другої статті 361 КАС України підстави для перегляду судового рішення у цій справі. Скасування судових рішень у справі №320/29450/24 не спростовує жодної з фактичних обставин, встановлених судом у даній справі. Предметом цієї справи було вирішення питання щодо правомірності нарахування грошового забезпечення позивача. У справі №520/5814/24 Верховний Суд сформулював самостійну правову підставу для застосування первинної редакції пункту 4 постанови №704, яка не залежить виключно від результату судового оскарження постанови №481. Саме ця обставина має істотне значення для вирішення заяви про перегляд судового рішення у даній справі. Постанова Верховного Суду від 16.07.2026 у справі №320/29450/24 стосується питання повноважень Кабінету Міністрів України під час прийняття постанови №481 та правомірності відповідного нормативного регулювання. У постанові від 17.02.2026 у справі №520/5814/24 Верховний Суд виходив із того, що прожитковий мінімум є базовим державним соціальним стандартом, який встановлюється законом. Відповідно до Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, установлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти. Таким чином, навіть незалежно від результату справи №320/29450/24, існує самостійна правова аргументація щодо застосування первинної редакції пункту 4 постанови №704.
28.09.2026 від відповідача надійшли заперечення на заяву, в яких підтримано позицію, викладену у заяві про перегляд рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 року у справі № 160/25830/25 за нововиявленими обставинами та зазначено, що правова позиція Верховного Суду від 17.02.2026 року у справі № 520/5814/24 сформована у правовідносинах, що стосуються виключно оформлення довідок Пенсійним фондом України для перерахунку пенсій звільненим у запас/відставку особам (колишнім військовослужбовцям). Вказані висновки не стосуються і не регулюють порядок обчислення та виплати поточного грошового забезпечення діючим військовослужбовцям. Висновок Верховного Суду від 16.07.2026 у справі № 320/29450/24 рдив правомірність прийняття застосування п. 2 Постанови КМУ № 481, що повністю усуває підстави для проведення перерахунку грошового забезпечення Позивача з використанням інших розрахункових величин.
В судовому засіданні представник заявника вимоги заяви підтримав та просив задовольнити у повному обсязі, посилаючись на доводи наведені у заяві.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, до суду надано клопотання про розгляд заяви без його участі.
Заслухавши пояснення представника заявника, розглянувши заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та перевіривши наявні у справі матеріали, суд враховує наступне.
Частиною 1 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду (частина 2 статті 361 КАС України).
З аналізу наведених норм вбачається, що судове рішення, яке набрало законної сили, може бути переглянуто, зокрема, якщо наявні істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Так, судом встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2025 по справі № 160/25830/25 позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльність, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в період з 27.02.2022 по 13.08.2024 грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально- побутових питань, компенсації невикористаної шорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024 р. на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України, здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 27.02.2022 по 13.08.2024 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024 р. на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, щодо не підговки та не направленні до уповноваженого органу, через який було подано заяву про призначення пенсії за вислугою років оновлених грошового атестату та довідки на ім`я ОСОБА_1 про щомісячні додаткові види грощового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України видати на ім`я ОСОБА_1 оновлених грошового атестату та довідки на ім`я ОСОБА_1 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2026 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року у справі №160/25830/25.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13.08.2026 року у справі № 160/25830/25 касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України залишено без задоволення; ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2026 року в справі №160/25830/25 залишено без змін.
Заявник в обгрунтовання заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами зазначив, що рішення суду, в частині задоволених позовних вимог, стосується зокрема, перерахунку позивачу грошового забезпечення за період з 20.05.2023 по 13.08.2024,
У вказаний період пункт 4 Постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 діяв у редакції, викладеній згідно Постанови КМУ від 12.05.2023 № 481.
Так 12 травня 2023 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов КМУ, затверджених постановою КМУ від 21 лютого 2018 року № 103, та внесення змін до пункту 4 постанови КМУ від 30 серпня 2017 року № 704», якою:
1. Скасував підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов КМУ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (Офіційний вісник України, 2018 року, № 20, ст. 662).
2. Вніс зміну до пункту 4 постанови КМУ від ЗО серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (Офіційний вісник України, 2017 року, № 77, ст. 2374), виклавши абзац перший в такій редакції:
«4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Постанова КМУ від 12.05.2023 №481 набрала чинності 20 травня 2023 року. Але рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі №320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі №320/29450/24, позов задоволено частково. Визнано дії КМУ при прийнятті постанови КМУ від 12 травня 2023 року №481 неправомірними. Визнано протиправним та нечинним пункт 2 постанови КМУ від 12 травня 2023 року №481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови КМУ від ЗО серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». В іншій частині задоволення позовних вимог відмовлено.
Станом на дату розгляду даної справи №160/ 160/25830/25/25 судом першої інстанції, аж до дати винесення рішення від 03 листопада 2025 року, рішення судів першої та апеляційної інстанції у справі №320/29450/24 були чинними.
Оцінивши доводи заявника та дослідивши матеріали справи, суд не погоджується із доводами заявника, що наведена інформація спростовує факти, які було покладено в основу судового рішення.
Суд, розглядаючи заяву відповідача про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, на підставі положень частини 5 статті 242 КАС України, враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
Так, Верховним Судом у постановах від 24.11.2019 у справі №320/7612/16-а, від 12.08.2020 у справі №826/17305/15, від 07.09.2020 у справі №820/5989/15 зроблені наступні висновки.
Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення. Тобто, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.
До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.
Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
При цьому нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення.
Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Також необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що обставини на які в даному випадку посилається заявник, не є нововиявленими обставинами в розумінні пункту 1 частини 2 статті 361 КАС України, в контексті встановлених у судових рішеннях обставин справи.
Враховуючи наведене, суд вважає, що заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про перегляд рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 року у справі № 160/25830/25 за нововиявленими обставинами є безпідставною та необґрунтованою, тому задоволенню не підлягає.
Крім того суд зазначає, що Постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704», яка набрала чинності 20.05.2023, та якою було скасовано підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, та внесено зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, відповідно до яких установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14, на дату розгляду справи, є чинною, та її правомірність підтверджена постановою Верховного Суду від 16 липня 2026 року по справі №320/29450/24.
З вищезазначеного вбачається, що саме в період з з 20.05.2023 по 13.08.2024 положення пункту 2 постанови № 481 про внесення змін до пункту 4 постанови №704 були нечинними, а постанова № 481 не була предметом розгляду Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 року у справі № 160/25830/25.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
Частиною 1 статті 369 КАС України встановлено, що у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями: 8, 9, 248, 250, 256, 295, 362-369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про перегляд рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 року у справі № 160/25830/25 за нововиявленими обставинами за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали суду складений 08 жовтня 2026 року.
Суддя Е.О. Юрков