ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
08 жовтня 2026 року Справа №160/31961/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування висновків, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 07.10.2026 надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області (далі - відповідач, ГУ ДМС України у Дніпропетровській області) з такими позовними вимогами:
- визнати протиправним та скасувати висновок службової перевірки ГУ ДМС України у Дніпропетровській області від 05.12.2025 № 22/2026, затверджений 20.03.2026, щодо оформлення паспорта громадянина України № НОМЕР_1 , виданого 14.06.2024 Відділом № 2 у м. Дніпрі ГУ ДМС у Дніпропетровській області на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- визнати протиправним та скасувати висновок службової перевірки ГУ ДМС України у Дніпропетровській області від 03.04.2026 № 134/2026, затверджений 24.04.2026, за фактом оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , оформленого 04.07.2024 органом видачі 1211 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов`язати ГУ ДМС України у Дніпропетровській області направити до Відділу №2 у м. Дніпрі ГУ ДМС України у Дніпропетровській області та до Інформаційної підсистеми функціональний модуль «Недійсні документи» Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами Державної міграційної служби України інформацію про скасування:
висновку службової перевірки ГУ ДМС України у Дніпропетровській області від 05.12.2025 № 22/2026, затвердженого 20.03.2026, щодо оформлення паспорта громадянина України № НОМЕР_1 , виданого 14.06.2024 Відділом № 2 у м. Дніпрі ГУ ДМС у Дніпропетровській області на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
висновку службової перевірки ГУ ДМС України у Дніпропетровській області від 03.04.2026 № 134/2026, затвердженого 24.04.2026, за фактом оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , оформленого 04.07.2024 органом видачі 1211 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За приписами пунктів 3, 5 та 6 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд встановив таке.
Відповідно до пунктів 2 частини п`ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Проте, всупереч наведених положень у позовній заяві не зазначені номери засобів зв`язку позивача, адреса його електронної пошти або відомості про їх відсутність.
Отже, позивачу з метою усунення цього недоліку необхідно привести позовну заяву у відповідність з вимогами пункту 2 частини п`ятої статті 160 КАС України, вказавши у ній всі відомості про позивача, зазначення яких вимагається цим пунктом.
Також суд зауважує, що відповідно до пунктів 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Як вже вище вказано, строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно, при визначенні початку цього строку суд має з`ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
У підпункті 8 пункту 108 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 745) (далі - Порядок № 302), паспорт визнається недійсним, вилучається, анулюється та знищується в разі: оформлення паспорта/паспорта зразка 1994 року з порушенням вимог законодавства.
Датою визнання недійсним паспорта у випадку, передбаченому підпунктом 8 цього пункту, є дата прийняття рішення про оформлення паспорта з порушенням вимог законодавства (абзаци десятий, шістнадцятий пункту 108 Порядку № 302).
Відповідно до абзаців першого, п`ятого пункту 109 Порядку № 302 у разі коли рішення про оформлення паспорта/паспорта зразка 1994 року прийнято з порушенням вимог законодавства, територіальний орган/ територіальний підрозділ ДМС проводить службову перевірку. За результатами перевірки складається висновок про визнання паспорта недійсним та таким, що підлягає вилученню, анулюванню та знищенню, у двох примірниках, який підписується працівником, що провів перевірку, погоджується його безпосереднім керівником та керівником територіального органу ДМС або його заступником. Висновки разом з матеріалами перевірки надсилаються до ДМС для затвердження. За результатами розгляду та в разі наявності підстав для визнання паспорта таким, що оформлений з порушенням вимог законодавства, висновки затверджуються керівником структурного підрозділу ДМС. Перший примірник затвердженого висновку зберігається в ДМС, а другий - надсилається до територіального органу ДМС. Висновки та матеріали перевірки зберігаються протягом 75 років.
Про визнання паспорта/паспорта зразка 1994 року недійсним відповідно до підпункту 8 пункту 108 цього Порядку територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС/ДМС письмово інформує заявника із зазначенням норм законодавства, що були порушені.
З наведених положень слідує, що днем, коли заявнику стає відомо про визнання паспорта недійсним, є день отримання повідомлення від територіального органу / підрозділу ДМС про такі події.
Тобто про порушення своїх прав особі стає відомо у день отримання відповідного повідомлення, а перебіг строку звернення до суду за захистом порушеного права розпочинається з дня, наступного за днем отримання такого повідомлення.
З позовної заяви та доданих до неї документів судом з`ясовано, що позивач звернувся до суду з цим позовом за оскарженням висновків службової перевірки ГУ ДМС України у Дніпропетровській області від 05.12.2025 № 22/2026, затвердженого ДМС 20.03.2026, та службової перевірки ГУ ДМС України у Дніпропетровській області від 03.04.2026 № 134/2026, затвердженого ДМС 24.04.2026, отриманих разом з листом ГУ ДМС України у Дніпропетровській області від 21.09.2026, надісланим у відповідь на адвокатський запит від 16.09.2026.
У цьому адвокатському запиті вказано, що ОСОБА_1 стало відомо з смс-повідомлення, надісланого на його номер телефону, що його паспорт громадянина України та паспорт громадянина України для виїзду за кордон визнано недійсними.
Проте у позовній заяві всупереч вимог пунктів 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України не зазначені обставини та докази на їх підтвердження щодо отримання позивачем повідомлень про визнання його паспортів недійсними, тобто обставин, коли саме позивачу стало відомо про порушення його права, на захист якого поданий цей позов, що позбавляє суд можливості перевірити, чи поданий цей позов у строк, визначений в абзаці першому частини другої статті 122 КАС України.
Отже, позивачу з метою усунення цього недоліку необхідно привести позовну заяву у відповідність з вимогами пунктів 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України, вказавши у ній обставини, коли саме позивачем отримано повідомлення про визнання його паспортів не дійсними та докази, якими такі обставини підтверджуються.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву залишити без руху.
Запропонувати позивачу (представнику позивача) протягом десяти календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду:
- уточненої позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог статті 160 КАС України.
Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачеві та вважатиметься неподаною.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя К.О. Пляшкова