ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
07 жовтня 2026 року м. Полтава Справа № 440/563/25 Н/440/23/26
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Бойка С.С., розглянувши у письмовому провадженні заяву Військової частини НОМЕР_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 у справі №440/563/25 позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 18.06.2021 з урахуванням визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 29.01.2020 по 18.06.2021, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та здійснити виплату різниці з урахуванням фактично сплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_4 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.06.2022 по 19.05.2023 з урахуванням визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_3 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 01.06.2022 по 19.05.2023, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та здійснити виплату різниці з урахуванням фактично сплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Судове рішення набрало законної сили 04.02.2026.
03.08.2026 судом зареєстровано заяву Військової частини НОМЕР_1 від 31.07.2026, в якій представник військової частини НОМЕР_1 просить суд переглянути за нововиявленими обставинами рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 у справі №440/563/25 і скасувати його, прийнявши нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі з підстав ухвалення Верховним Судом постанови у справі №320/29450/24.
В якості нововиявленої обставини представник відповідача зазначає постанову Верховного Суду України, у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, від 16.07.2026 по справі №320/29450/24, якою рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 року по справі № 320/29450/24 було скасовано, та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог до Кабінету Міністрів України про визнання дій неправомірними та зобов`язання скасувати п. 2 Постанови № 481 про внесення змін до п. 4 Постанови № 704 відмовлено.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.08.2026 заяву Військової частини про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №440/563/25 залишено без руху через її невідповідність вимогам статті 161 та статті 364 Кодексу адміністративного судочинства України.
26.08.2026 від представника військової частини до суду надійшли документи, якими усунуто недолік заяви, визначений ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.08.2026.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.08.2026 відкрито провадження за заявою військової частини про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі та призначено судове засідання для розгляду вказаної заяви на 29.09.2026.
Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати учасників справи, свідка чи експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі приписів частини четвертої статті 229 КАС України.
Заяву розглянуто за правилами, встановленими статтею 368 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вирішуючи питання про обґрунтованість заяви Військової частини про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суд керувався наступним.
Відповідно до ч. 1 ст. 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 361 КАС України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Згідно з ч.4 ст.361 КАС України, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові від 21.03.2023 року у справі №640/19240/21, …за своїм змістом нововиявленими обставинами є фактичні дані, що в установленому порядку спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.
В адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а є те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Отже, для застосування вказаної процесуальної норми недостатньо самого факту скасування іншого судового рішення, на яке міститься посилання у мотивувальній частині рішення, що переглядається. Необхідним є встановлення такого зв`язку між судовими рішеннями, за якого скасоване судове рішення становило підставу для ухвалення рішення, про перегляд якого порушено питання, а його скасування усуває відповідну підставу.
Верховний Суд у постанові від 28.05.2019 у справі № 826/5170/15 зазначив, що при вирішенні питання про перегляд судового рішення з такої підстави суд повинен виходити з преюдиційного зв`язку судових рішень. Скасування судового рішення може бути визнано нововиявленою обставиною у випадку, коли суд обґрунтував рішення, що переглядається, скасованим судовим рішенням чи виходив із нього та прийнято новий судовий акт, протилежний за змістом скасованому, або саме скасування такого акта означає протилежне вирішення відповідного питання.
У справі, що розглядається, відповідач, як підставу подання заяви, зазначав п.3 ч.2 ст.361 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме щодо нововиявлених обставина, відповідач зазначає наступне. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі №320/29450/24 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 у цій справі скасовані постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16.07.2026 у цій справі. Відтак, відпали підстави для задоволення позову, рішення суду щодо чого базувалось на вже скасованих Верховним Судом судових рішеннях.
Судовими рішеннями у справі № 320/29450/24 вирішувався спір щодо правомірності пункту 2 Постанови № 481. Водночас у межах цієї справи не вирішувалося питання щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (з урахуванням основних та додаткових його складових, а також премії) починаючи з 20.05.2023 (моменту набрання чинності постановою №481).
Суд в рішенні від 01.12.2025 зробив самостійні висновки, надав оцінку доводам сторін, зокрема, суд також врахував, що за приписами частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Наведене свідчить про те, що позивач має право на перерахунок грошового забезпечення та додаткових виплат виходячи із посадового окладу та окладу за військовим званням, які розраховані, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Висновки рішення суду у справі №320/29450/24 не брлися до уваги при ухваленні рішення у даній справі, вони не є виключними підставами для задоволення позову у справі №440563/25.
Отже, обставини, встановлені у справі № 320/29450/24, не мали преюдиційного значення для вирішення справи №440/563/25, а скасування судових рішень у справі № 320/29450/24 не призвело до зміни чи припинення обставин спірних правовідносин між сторонами цієї справи.
Фактично доводи заявника ґрунтуються на тому, що після ухвалення рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 Верховний Суд у постанові від 16.07.2026 у справі № 320/29450/24 надав іншу правову оцінку правомірності пункту 2 Постанови № 481 та повноваженням КМУ щодо встановлення розрахункової величини для визначення розмірів грошового забезпечення.
Однак інша правова оцінка відповідного нормативного регулювання, сформована судом касаційної інстанції після ухвалення судового рішення, не змінює характеру спірних правовідносин та не свідчить про скасування судового рішення, яке немало преюдиційного значення і не було підставою для ухвалення рішення у справі № 440/563/25.
Крім того, перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами не призначений для усунення розбіжностей у правозастосуванні, які виникли внаслідок формування в подальшому іншої судової практики, та не може використовуватися як спосіб повторного перегляду остаточного судового рішення з мотивів іншого тлумачення чи застосування норм матеріального права.
За таких обставин скасування постановою Верховного Суду від 16.07.2026 рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі № 320/29450/24 не утворює передбаченої пунктом 3 частини другої статті 361 КАС України підстави для перегляду рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 у справі № 440/563/25 за нововиявленими обставинами.
Наведені заявником доводи по суті спрямовані на перегляд правової оцінки спірних правовідносин з урахуванням правового висновку Верховного Суду, сформованого після ухвалення рішення у цій справі, що не відповідає правовій природі інституту перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.
Таким чином, ретельно проаналізувавши та перевіривши всі доводи відповідача, суд вважає, що зазначені ним обставини не відповідають ознакам нововиявлених обставин, а також не впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом під час постановлення рішення, що переглядається, а тому заява військової частини про перегляд судового рішення за новоявленими обставинами є не обґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини першої статті 369 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 241-246, 361, 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства України,
П О С Т А Н О В И В:
Відмовити в задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та залишити рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 у справі № №440/563/25 в силі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.С. Бойко