Номер провадження 2-з/201/150/2026
ЄУН 201/11438/26
Соборний районний суд міста Дніпра
У Х В А Л А
про забезпечення позову
06 жовтня 2026 року м. Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра у складі судді Давидовської Т.В, ознайомившись із заявою представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Нощенко Наталія Миколаївна, про стягнення неотриманих коштів за договором купівлі-продажу,
установив:
До Соборного районного суду міста Дніпра від представника позивачів надійшла заява про забезпечення позову у цій цивільній справі, відповідно до якої просить суд заборони суб?єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зокрема набуття, зміни, припинення речових прав (права власності, користування (оренди, найму, позички тощо) на нерухоме майно, а саме: 6/25 часток квартири АДРЕСА_1 .
Заявник посилається на те, що між позивачами та відповідачем існує спір, який виник з підстави невиконання взятих на себе зобов`язань відповідачем за Договором купівлі-продажу від 26 травня 2026 року. Так, позивач-1 передала 2/25 частини квартири, позивач-2 передав 4/25 частини квартири, а відповідач не сплатила кошти, обумовлені договором, позивачу-1 не сплатила 162 584, 00 грн., а позивачу-2 не сплатила 325 168, 00 грн. Вважає, враховуючи позовні вимоги, розмір несплачених коштів, вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони будь-яким особам вчиняти дії щодо реєстрації (подачу на реєстрацію) права власності, відчуження (продаж, дарування, внесення до статутного капіталу, міна, відчуження у будь-який інший спосіб), обтяження (іпотека тощо), в межах суми позову, може сприяти виконанню рішення суду в майбутньому. Питання щодо не розрахунку стоїть відносно 6/25 часток квартири АДРЕСА_2 , вартість щодо 6/25 частини складає 487 752, 00 грн. Згідно висновку про вартість об?єкта оцінки від 22.05.2023 року зробленого ТОВ «НЕРУХОМІСТЬ-ФУТУРА», про вказану оцінку зазначається в договорі купівлі-продажу від 26.05.2026 року Зважаючи на тривале невиконання відповідачем зобов`язань, з повернення коштів двом позивачам, відповідач не має бажання та наміру повернути кошти за Договором. Вказує, що відповідно до сайту «Судова влада», ОСОБА_3 є відповідачем у низці справ щодо стягнення з неї грошових коштів. Я зазначає представник вказане свідчить, що відповідач взагалі не платить комунальні послуги за квартиру, має борги перед третіми особа, та й взагалі така поведінка відповідача свідчить про те, що дійсно існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, зокрема, відчуження майна. Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду та створити перешкоди в ефективному захисті та поновленню порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся, а тому слід вжити заходів для забезпечення позову.
Учасники справи у судове засідання не викликались відповідно до правил ч.1 ст. 153 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Суд, розглянувши заяву та матеріали позову, вважає, що заява представника позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних права бо інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Згідно з п.7 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім того, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Такі висновки узгоджуються з постановами Верховного Суду від 25 вересня 2024 року у справі № 212/4159/23, від 21 серпня 2024 року у справі № 757/37408/23, від 25 липня 2024 року у справі № 565/1607/23, від 29 травня 2024 року у справі № 757/67718/21.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Також судом враховується правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 20.05.2020 у справі №640/13156/18 (провадження №61-7314св19), що обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер. Під час оцінки такої співмірності суду необхідно враховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів. При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Судом перевірено аргументованість заяви про забезпечення позову щодо застосовування заходів забезпечення позову, зазначених заявником і не встановлено реальної загрози, за якої невжиття саме таких заходів забезпечення позову може призвести до утруднення, або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду. При цьому, з огляду на обраний позивачем спосіб захисту порушених прав та коло учасників, суд на даній стадії не вбачає підстав для застосування запропонованих позивачем заходів забезпечення позову.
За змістом ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити засоби забезпечення позову, в тому числі шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
У зв`язку із викладеним, суд дійшов висновку, що представнику позивача слід відмовити у задоволенні його заяви про забезпечення позову, роз`яснивши йому, що він не позбавляється права звернутись із заявою про забезпечення позову в будь який час протягом розгляду справи в суді, у разі виявлення майна відповідача та належного обґрунтування вимоги про забезпечення позову.
Згідно ч. 6 ст. 153 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
За таких обставин, враховуючи вказані вище вимоги процесуального закону, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для забезпечення позову, оскільки представником позивачів не доведено факт того, що невжиття саме таких за обсягом заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання в подальшому рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, за захистом яких він звернувся до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 149, 150, 153, 258-261, 353 ЦПК України, суд
постановив:
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Нощенко Наталія Миколаївна, про стягнення неотриманих коштів за договором купівлі-продажу, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали
Суддя Т.В. Давидовська