Справа № 202/4359/25
Провадження № 4-с/202/21/2026
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2026 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд м. Дніпра у складі:
головуючої судді - Бєсєди Г.В.
за участю секретаря - Гриб А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу скаргою представника товариства з обмеженою відповідальністю "Юні Стоун Плент", заінтересовані особи: ОСОБА_1 , приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Дідківський Андрій Савелійович, на рішення приватного виконавця, -
В С Т А Н О В И В:
До Індустріального районного суду м. Дніпра звернувся представник представника товариства з обмеженою відповідальністю "Юні Стоун Плент" - адвокат Бузівська Н.М., заінтересовані особи: ОСОБА_1 , приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Дідківський Андрій Савелійович, на рішення приватного виконавця.
Обґрунтовуючи скаргу адвокат Бузівська Н.М. зазначила, що в межах виконавчого провадження приватним виконавцем було накладено арешт на транспорті засоби, які належать боржника та оголошено їх у розшук. Згідно з даними інтернет ресурсів ринкова вартість транспортних засобів, на які приватний виконавець постановою про арешт майна наклав арешт та постановою про розшук майна оголосив в розшук складає 181 323 360 грн. Наголошує, що приватним виконавцем були порушені принципи законності, диспозитивності, справедливості, неупередженості та об`єктивності; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями. У даному випадку, виконавець повинен був визначити реальну суму вказаного майна боржника (транспортних засобів), які можливо було оголошувати у розшук та на які можливо було накласти арешт і здійснити розшук та арешт лише одного транспортного засобу боржника. Отже, приватний виконавець здійснив розшук та арешт майна боржника на суму 181 323 360,00 грн, в той час, як сума стягнення за ВП № 80746425 складає 137 607,98 грн. Зазначені обставини перешкоджають використовувати зазначені транспортні засоби за їх цільовим призначенням в господарської діяльності. Після винесення постанови про розшук майна боржника та постанови про арешт майна, боржник буде позбавлений можливості здійснювати їх використання, а також проводити їх технічне обслуговування (що також може призвести до їх повної непридатності до використання у майбутньому за їх цільовим призначенням).
Просить скасувати постанову від 17.04.2026 по ВП № 80746425 про розшук майна боржника та скасувати постанову від 17.04.2026 по ВП № 80746425 про арешт майна боржника.
У судовому засіданні представник товариства з обмеженою відповідальністю "Юні Стоун Плент" - адвокат Бузівська Н.М. підтримала скаргу та просила її задовольнити. Також повідомляла, що транспорті засоби перебувають наразі у володінні боржника, ухвала щодо передання в управління Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними корупційних та інших злочинів не виконана, та транспортні засоби знаходяться у володінні та користуванні товариства з обмеженою відповідальністю «Юні Стоун Плент». У подальшому звернулась до суду із заявою про розгляд скарги без її участі.
Приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Дідківський Андрій Савелійович просив відмовити у задоволенні скарги, наголошуючи на її безпідставність. Надав письмові заперечення, які підтримав в судовому засіданні. У письмових запереченнях зазначив, що боржник добровільно суму заборгованості перед стягувачем не сплатив. Декларацію про майно та доходи боржника у виконавчому провадженні не подав. Під час заходів, вжитих виконавцем у межах ВП № 80746425 відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» щодо виявлення майнових активів боржника, на які можливо звернути стягнення, встановлено відсутність на рахунках боржника коштів, достатніх для задоволення вимог стягувача. Накладення арешту на майно боржника у межах суми стягнення з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження відповідає приписам частини третьої статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" та спрямоване на забезпечення реального виконання судового рішення
ОСОБА_2 направив заперечення на скаргу, в яких у задоволенні скарги просив відмовити та в яких вказував, що сам по собі факт накладення арешту на майно, загальна ринкова вартість якого, за твердженням боржника, перевищує суму стягнення, не свідчить про порушення принципу співмірності, оскільки арешт є забезпечувальним заходом і не є тотожним визначенню вартості майна боржника та оцінці майна боржника. Наголошує, що арешт на майно накладено у межах повноважень, у спосіб та в обсязі, передбачених ст. 56 Закону, з метою забезпечення реального виконання судового рішення. Доводи боржника щодо неспівмірності вартості арештованого майна з сумою боргу зводяться виключно до посилання на інформацію з інтернет-джерел, яка не є належним і допустимим доказом у розумінні Цивільного процесуального кодексу України та не підтверджує порушення його прав у виконавчому провадженні. Питання щодо визначення вартості майна боржника та оцінки майна боржника, врегульовані ст. 57 Закону, в даному випадку оскаржуваними постановами не вирішувалися. Водночас, боржник, придбавши перелічені в постанові та скарзі транспортні засоби лише в 2024 році, з невідомих причин не надає первинні документи придбання майна, як доказ їх вартості, посилаючись виключно на відомості інтернет-ресурсів, що підтверджує безпідставність скарги. Також звертав увагу суду, що наразі, окрім виконавчого провадження № 80746425 від 14.04.2026, де він є стягувачем, ТОВ «Юні Стоун Плент» є боржником в декількох десятках інших виконавчих проваджень. Боржник не надав приватному виконавцю інформацію про наявність в нього інших активів, за рахунок яких може бути здійснене виконання судового рішення. Натомість, боржником неодноразово вчинялися дії щодо перешкоджання виконання як даного судового рішення, так і інших судових рішень, що виконуються в примусовому порядку, в тому числі, але не виключно, шляхом безпідставного оскарження документів виконавчих проваджень, укладення правочинів щодо переведення наявної дебіторської заборгованості на третіх осіб, пов`язаних з боржником.
Суд, заслухавши доводи представника боржника, дослідивши матеріали скарги, доходить таких висновків.
Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, визначених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можна вирішити у межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється у порядку іншого судочинства.
Як передбачено ст. 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно, за загальними правилами чинних процесуальних кодексів, скарги на рішення, дії та бездіяльність службових осіб під час виконання судових рішень подаються за юрисдикцією того суду, який ухвалив судове рішення, що знаходиться на виконанні.
Крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними нормами процесуального законодавства, відповідні спеціальні норми встановлені Законом України «Про виконавче провадження».
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпра від 07 жовтня 2025 року у справі №202/4359/25 позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Юні Стоун Плент» про стягнення заборгованості задоволено в повному обсязі та стягнуто з відповідача суму основного боргу - 134 000 грн., суму інфляційних витрат- 1 906 грн., три проценти річних - 609,87 грн., а всього: 136 515, 86 грн.
Вказане судове рішення залишено без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 24.03.2026.
ОСОБА_2 13.04.2026 подав заяву та виконавчий лист у справі №202/4359/25 на виконання приватному виконавцю виконавчого округу Житомирської області Дідківському А. С.
14.04.2026 приватним виконавцем виконавчого о кругу Житомирської області Дідківським А. С. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 80746425.
У зв`язку з тим, що боржником - добровільно не було виконано судове рішення, приватним виконавцем в межах вимог Закону України «Про виконавче провадження» вживалися заходи примусового виконання по виконавчому провадженню №80746425, зокрема:
Приватним виконавцем Дідківським А.С. 17.04.2026 у виконавчому провадженні № 80746425 винесена постанова про розшук майна Боржника про оголошення в розшук майна боржника, а саме транспортних засобів (згідно переліку, вказаного у постанові) що належить боржнику товариству з обмеженою відповідальністю «Юні Стоун Плент».
Приватним виконавцем Дідківським А.С. 17.07.2026 у ВП № 80746425 винесена постанова про арешт майна боржника, а саме накладено арешт на транспортні засоби (згідно переліку, вказаного у постанові), що належить боржнику товариству з обмеженою відповідальністю «Юні Стоун Плент», у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, в сумі 151 681.12 гривня (UAH).
Боржник добровільно суму заборгованості стягувачу не сплатив. Декларацію про майно та доходи боржника у виконавчому провадженні не подав.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Умови й порядок виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) визначається приписами Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Статтею 10 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження") та зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження").
Перелік заходів примусового виконання рішень визначений статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» та включає, зокрема, звернення стягнення на майно боржника, у тому числі шляхом накладення арешту, а також інші заходи примусового характеру, передбачені законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Питання щодо визначення вартості майна боржника та оцінки майна боржника врегульовані ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження, яка визначає права боржника на визначення вартості майна, оскарження результатів оцінки майна тощо.
Відповідно до ч.1 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).
Згідно з ч. 5 ст. 48 Закону у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.
Частиною другою та абзацом першим частини третьої статті 36 розділу IV Закону №1404 визначено, що розшук боржника юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов`язковою для виконання поліцією.
Приписами статті 56 Закону №1404-VIII встановлено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Перешкоджання вчиненню виконавцем дій, пов`язаних із зверненням стягнення на майно (кошти) боржника, порушення заборони виконавця розпоряджатися або користуватися майном (коштами), на яке накладено арешт, а також інші незаконні дії щодо арештованого майна (коштів) тягнуть відповідальність, установлену законом. При цьому сам по собі арешт майна боржника ще не означає обов`язковості його вилучення, реалізації або передачі стягувачу, оскільки у разі достатності для виконання рішення суду коштів боржника, які знаходяться на рахунках або отримані від реалізації іншого майна, арешти з майна боржника знімаються.
Отже, накладення арешту на майно боржника у межах суми стягнення з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження відповідає приписам ч. 3 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» та спрямоване на забезпечення реального виконання судового рішення.
Судом встановлено, що приватним виконавцем у межах виконавчого провадження № 80746425 винесено постанови від 17.04.2026 про арешт майна та розшук транспортних засобів боржника, які відповідають вимогам статей 36 та 56 Закону України «Про виконавче провадження» та спрямовані на забезпечення реального виконання судового рішення.
Доводи представника скаржника - адвоката Бузівської Н.М. щодо неспівмірності вжитих приватним виконавцем заходів примусового виконання рішення суду не приймаються судом до уваги, оскільки арешт майна є заходом забезпечення виконання судового рішення, та не позбавляє боржника права володіння і користування таким майном, а лише тимчасово обмежує право розпорядження з метою недопущення відчуження майна до моменту фактичного виконання судового рішення.
Посилання представника товариства з обмеженою відповідальністю «Юні стоун Плент» на визначення вартості транспортних засобів на підставі інформації з відкритих інтернет-ресурсів не можуть бути прийняті судом як належне обґрунтування викладених обставин у скарзі, оскільки порядок визначення вартості та оцінки майна у виконавчому провадженні чітко врегульований законом і передбачає відповідні процесуальні процедури, які здійснюються після фактичного виявлення, огляду та опису майна. Окрім цього, скаржник не надав належних та допустимих доказів щодо вартості транспортних засобів, та не спростував правомірності дій виконавця.
Також скаржником не надано доказів, які б свідчили про наявність у нього достатніх грошових коштів чи іншого майна для виконання рішення суду, а також не надано доказів, що вжиті виконавцем заходи перешкоджають здійсненню господарської діяльності. Отже, не доведено порушення його прав у зв`язку з накладенням арешту на майно.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку щодо відсутності підстав для задоволення скарги.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує ухвалу суду без її проголошення (частина четверта статті 268 ЦПК України).
Згідно з частиною п`ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складений відповідно до ч. 5, 9 ст. 268 ЦПК України, що узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11, тобто датою ухвалення судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 29.09.2026, є дата складення повного судового рішення 07.10.2026.
Керуючись ст. ст. 447-451 ЦПК України, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні скарги представника товариства з обмеженою відповідальністю "Юні Стоун Плент", заінтересовані особи: ОСОБА_1 , приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Дідківський Андрій Савелійович, на рішення приватного виконавця - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Г.В. Бєсєда