Справа № 515/596/14-ц
Провадження № 2/513/15/26
Саратський районний суд Одеської області
У Х В А Л А
08 жовтня 2026 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючої судді Рязанової К.Ю., за участю: секретаря судового засідання Ніколенко В.В., за участю представника позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Пудлінської Л.І., розглянувши в судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання адвоката Пудлінської Лариси Іванівни про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи в рамках цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Татарбунарської міської ради Одеської області, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про визнання державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним,
у с т а н о в и в:
у провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом заявою ОСОБА_4 , ОСОБА_3 до Татарбунарської міської ради Одеської області, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про визнання державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним.
16 листопада 2025 року через систему «Електронний суд» від адвоката Пудлінської Л.І. до суду надійшло клопотання про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи для встановлення наявності накладення земельних ділянок сторін одна на одну, проведення якої просить доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Клопотання обґрунтоване тим, шо позивачка, ОСОБА_4 , мотивує свої позовні вимоги тим, що відповідачу, ОСОБА_5 , відповідачем Татарбунарською міською радою Білгород-Дністровського району Одеської області, надано у власність частку земельної ділянки яка на момент такої передачі перебувала в користуванні родини позивачки.
При цьому - постановою Верховного Суду від 31 травня 2023 року по цивільній справі №515/1315/18 встановлено, крім іншого « Виходячи із характеру спірних правовідносин, у цій справі в першу чергу підлягала встановленню обставина, чи накладаються (перетинаються) земельна ділянка, що перебувала у користуванні позивачів, та земельна ділянка, передана у власність третій особі ОСОБА_4 У такій категорії справ суд самостійно без застосування спеціальних знань не може зробити висновок, чи накладаються земельні ділянки сторін у справі, а отже, суд, керуючись положеннями цивільно-процесуального законодавства, для встановлення істинності у справі та з метою виконання завдань правосуддя, міг призначити судову експертизу.
Таким чином, належним доказом у справі, який би підтвердив чи спростував накладення земельних ділянок, може бути лише висновок земельно-технічної експертизи, після якого суд вирішує наявність чи відсутність порушених речових прав позивачів на земельну ділянку..» ( абзаци 2 та 1знизу сторінки 7 та абзац перший зверху сторінки 8 Постанови Верховного Суду).
У судовому засіданні адвокат Пудлінська Л.І. клопотання підтримала, просила його задовольнити, також зазначила, що справа перебуває на стадії підготовчого засідання, тому доводи представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 викладені у його заяві не відповідають дійсності, тривалість розгляду справи обумовлена іншими судовими процесами на підставі яких зупинявся розгляд цієї справи.
Відповідач ОСОБА_6 та її представник адвокат Давиденко К.В. у судове засідання не з`явилися, від адвоката Давиденко К.В. надійшло клопотання про розгляд клопотання про призначення експертизи, проводити без їх участі.
Відповідач ОСОБА_5 до суду не з`явився, належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, заяв та клопотань не подавав.
Представник Татарбунарської міської ради Одеської області не з`явився, належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, заяв та клопотань не подавав.
Суд, розглянувши клопотання про призначення експертизи, вислухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.
Згідно з пунктом 4 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому, суд має сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з положеннями ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору за власною ініціативою, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Порядок призначення судової експертизи у науково-дослідних судово-експертних установах Міністерства юстиції України, обов`язки, права та відповідальність судового експерта, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів визначається Законом України «Про судову експертизу», Цивільним процесуальним кодексом України, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи.
У відповідності до ч.1 ст.102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права (ч.2 ст.102 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Згідно частиною 1 статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Відповідно до роз`яснень, що викладені у пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 5 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду», для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» від 01 червня 2006 року, яке відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судом як джерело права, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строки для їх отримання.
Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (Домбо Бехеєр Б. В. проти Нідерландів, рішення ЄСПЛ від 27 жовтня 1993 року, заява № 14448/88).
Відповідно до принципу диспозитивності, закріпленого ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як вбачається з позовної заяви позивачем заявлені вимоги про визнання недійсним Державного акта про право приватної власності на земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_1 .
За змістом клопотання вбачається, що призначення експертизи спрямоване на отримання даних, які необхідні для підтвердження чи накладаються (перетинаються) земельна ділянка, що перебуває у користуванні ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , де споруджений житловий будинок, із ділянкою належною відповідачу ОСОБА_5 .
Враховуючи викладене, предмет позову, обов`язок суду забезпечувати сторонам здійснення їх права на подання доказів на підтвердження своїх посилань та заперечень, а також ту обставину, що для вирішення справи потрібні спеціальні знання, у даній справі, у справі необхідно провести судову земельно-технічну експертизу для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань, у зв`язку з чим клопотання представника позивача про призначення вказаної експертизи підлягає задоволенню.
Щодо доводів представника відповідачки ОСОБА_6 - адвоката Давиденка К.В. що справа тривалий час розглядається і справи перебуває на стадії судового розгляду, то суд зазначає, що ухвалою суду від 03 березня 2014 року справа призначена до попереднього судового слухання на 13 березня 2014 року, однак вподальшому розгляд справи зупинявся з різних підстав, ухвалою суду від 10 липня 2025 року поновлено провадження у справі та у мотивувальній частині ухвали зазначено, що провадження слід відновити і призначити із стадії підготовчого засідання.
Суд вважає за можливе доручити проведення судової земельно-технічної (землевпорядної) експертизи експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 8, попередивши експертів про кримінальну відповідальність, передбачену статтею 384, 385 КК України.
Згідно роз`яснень, що викладені у пункті 45 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи під час судового розгляду має нести сторона, яка заявила клопотання про проведення судової експертизи.
З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне оплату за проведення судової земельно-технічної (землевпорядної) експертизи покласти на позивача ОСОБА_4 оскільки за її клопотанням призначена зазначена експертиза.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.
Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 252 цього Кодексу, - на час проведення експертизи.
Оскільки для проведення зазначеної експертизи потрібний значний проміжок часу, суд вважає, що на час проведення експертизи провадження у справі слід зупинити.
Керуючись статтями 103, 104, 105, 116, 247, пунктом 5 частини 1 статті 252 ЦПК України, суд,
п о с т а н о в и в:
Клопотання представника позивача ОСОБА_4 адвоката Пудлінської Лариси Іванівни про призначення судової земельно-технічної експертизи задовольнити.
Призначити у справі за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_3 до Татарбунарської міської ради Одеської області, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про визнання державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним, судову земельно-технічну експертизу на вирішення якої поставити таке питання:
- чи має місце накладення земельної ділянки, наданої у власність відповідачу, ОСОБА_5 , за Державним актом про право приватної власності на земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_1 , виданий 29 вересня 2022 року на земельну ділянку, яка станом на 29 вересня 2022 року перебувала в користуванні родини ОСОБА_4 та ОСОБА_9 .
Проведення судової земельно-технічної експертизи доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 8), попередивши експертів про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384, 385 КК України.
Витрати по проведенню судової земельно-технічної експертизи покласти на позивача ОСОБА_4 .
Для проведення судової земельно-технічної експертизи надати експертам матеріали цивільної справи № 515/596/14-ц, а також копію наявної ухвали.
Роз`яснити учасникам справи вимоги статті 109 ЦПК України, згідно яких у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Провадження у справі до закінчення проведення експертизи - зупинити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала в частині зупинення провадження у справі та призначення експертизи може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому наявної ухвали суду.
Суддя К. Ю. Рязанова