КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
06 жовтня 2026 року місто Київ
єдиний унікальний номер справи: 752/26873/24
провадження номер: 22-ц/824/16620/2026
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Верланова С.М., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 15 січня 2026 року у складі судді Митрофанової А.О., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення спільної часткової власності і виділення в натурі частки домоволодіння та земельної ділянки,
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 15 січня 2026 року клопотання представника позивача - адвоката Яцюк Н.М. про призначення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення спільної часткової власності і виділення в натурі частки домоволодіння та земельної ділянки - задоволено.
Призначено у справі комплексну судову будівельно-технічну та земельно-технічну експертизи, на вирішення якої поставлено наступні питання:
1. Чи є технічна можливість, відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва, розділити житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташовані по АДРЕСА_1 між співвласниками, яким належать ОСОБА_1 1/3 частка, а ОСОБА_2 2/3 частки будинковолодіння з можливістю автономного, ізольованого використання будинку кожним із співвласників окремо після поділу та які є варіанти поділу відповідно до ідеальних часток співвласників?
2. У випадку неможливості рівноцінного поділу відповідно до розміру ідеальних часток, встановити будь-які допустимі варіанти поділу будинковолодіння за адресою АДРЕСА_1 з відступом від ідеальних часток, а саме, якщо позивачу ОСОБА_1 належить 1/3, а відповідачу ОСОБА_2 належить 2/3 частини домоволодіння, із зазначенням необхідного переобладнання або грошової компенсації у разі зменшення частки співвласника?
3. Чи є технічна можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів поділити земельну ділянку загальною площею 0,0722 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер [номер приховано]:79:312:0009, що розташована за адресою АДРЕСА_1 ? Які варіанти поділу земельної ділянки можливо визначити відповідно до вимог нормативно-правових актів для автономного її використання або із визначенням спільного використання в разі неможливості поділу для автономного та ізольованого використання?
4. Які варіанти технічно можливі для влаштування проїзду (проходу) на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:79:312:0009, загальною площею 0,0722 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у разі її поділу в натурі між співвласниками ?
Проведення експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, який знаходиться за адресою: 03057, місто Київ, вул. Сім`ї Бродських, буд.6.
Попереджено експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків у відповідності до ч.5 ст.104 ЦПК України та про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України.
Витрати за проведення експертизи покладено на позивачку.
В розпорядження експертів надано матеріали цивільної справи №752/26873/24.
Зобов`язано сторін надати на вимогу експертів в їх розпорядження всі необхідні для проведення експертизи матеріали та надати доступ до досліджуваного експертом об`єкта.
Роз`яснено учасникам справи наслідки ухилення від участі в експертизі, а саме те, що згідно зі ст.109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
На час проведення експертизи провадження у справі зупинено до отримання висновку експерта.
Копія даної ухвали суду та матеріали цивільної справи направлено до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, 24 серпня 2026 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 серпня 2026 року матеріали справи витребувано із суду першої інстанції.
01 жовтня 2026 року до Київського апеляційного суду від суду першої інстанції надійшли матеріали справи.
Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду апеляційним судом та підлягає залишенню без руху, оскільки заявником не сплачено судовий збір.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 заявила клопотання про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на свій майновий стан, зокрема, пенсію у розмірі 4 800 грн 00 коп.
У задоволенні вказаного клопотання про звільнення від сплати судового збору слід відмовити з таких підстав.
Згідно з ч.1 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати (ч.3 ст.136 ЦПК України).
Частиною 5 ст.136 ЦПК України встановлено, що особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, зобов`язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання.
Відповідно до положень п.1 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Згідно з ч.2 ст.8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
ОСОБА_1 не надала апеляційному суду належних доказів на підтвердження свого скрутного майнового стану, а саме, доказів того, що розмір належного до сплати у даній справі судового збору за подання апеляційної скарги перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу за попередній календарний рік.
Апеляційний суд не приймає до уваги надані ОСОБА_3 , як на підставу для звільнення її від сплати судового збору: довідку про доходи №1541 5259 8954 3570 від 28 серпня 2026 року видану пенсіонеру ОСОБА_1 в тому, що вона перебуває на обліку в Головному управлінню пенсійного фонду України в місті Києві (голосіївський район) в місті Києві і отримує пенсію за віком, в якій містяться відомості про нараховану пенсію за період з 01 серпня 2025 року по 31 серпня 2026 року та складає суму у розмірі 59 451 грн 92 коп.; виписку форми ОК-5 з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового соціального страхування Пенсійного фонду України від 24 серпня 2026 року, яка включає в собі інформацію за 1998-2013 роки, оскільки вказані документи не містять відомостей про усі види доходу скаржника за попередній календарний рік (2025 рік), як того вимагає п.1 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір».
До того ж самі по собі довідка Головному управлінню пенсійного фонду України в місті Києві (голосіївський район) в місті Києві та виписка форми ОК-5 з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового соціального страхування Пенсійного фонду України, не є достатніми доказами того, що такі види доходу були єдиним джерелом доходу скаржника за попередній календарний рік. Достатнім доказом на підтвердження цієї обставини може бути лише відповідна довідка від державних фіскальних органів із зазначенням відомостей про усі офіційні джерела доходів.
Таким чином у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.
Відповідно до положень п.3 ч.4 та ч.5 ст.356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
Підпунктом 9 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» визначено ставку судового збору за подання апеляційної і касаційної скарг фізичною особою на ухвалу суду у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, розмір судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги ОСОБА_3 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 15 січня 2026 року становить 665 грн 60 коп.
Судовий збір має бути сплачено за реквізитами: отримувач ГУК у м.Києві/Соломян. р-н; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: (МФО) 899998; рахунок отримувача: [рахунок приховано]; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: 101, судовий збір за апеляційною скаргою (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський апеляційний суд.
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до положень ч.2 ст.357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 ЦПК України.
Оскільки апеляційна скарга ОСОБА_1 не оплачена судовим збором та у задоволенні її клопотання про звільнення від сплати судового збору судом відмовлено, то її слід залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення вказаних вище недоліків.
Керуючись ст.ст.185, 357 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ,
У Х В А Л И В:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 15 січня 2026 року залишити без руху та надати їй строк для виконання вимог ухвали протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду С.М. Верланов