УХВАЛА
07 жовтня 2026 року
м. Київ
справа №340/7827/21
адміністративне провадження №К/990/44895/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів: Блажівської Н.Є., Шишова О.О.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.02.2026 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20.05.2026 у справі №340/7827/21 за позовом Приватного акціонерного товариства «Заваллівський графітовий комбінат» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
До Верховного Суду 02.10.2026 надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.02.2026 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20.05.2026 у справі №340/7827/21.
Вирішуючи питання про можливість відкриття касаційного провадження за поданою скаргою, Верховний Суд виходить з такого.
Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, приватне акціонерне товариство «Заваллівський графітовий комбінат» звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, в якому просило: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення за №0[телефон приховано] від 21.07.2021, №0[телефон приховано] від 21.07.2021, №0[телефон приховано] від 21.07.2021, №0[телефон приховано] від 21.07.2021, №0[телефон приховано] від 21.07.2021.
13.10.2022 представник позивача подав клопотання про відмову від позову в частині вимог щодо визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 21.07.2021, якими зменшено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2020 року - 1 квартал 2021 року у сумі 14461 грн за кожний квартал; визначено грошове зобов`язання з податку на прибуток підприємств у сумі 278145 грн і накладено штраф - 69536 грн, в частині застосування штрафу у сумі 3311 грн.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.10.2025 прийнято відмову приватного акціонерного товариства «Заваллівський графітовий комбінат» від позову в зазначеній частині. Закрито провадження у справі в цій частині вимог позову.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.02.2026, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.05.2026, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області від 21.07.2021, яким приватному акціонерному товариству «Заваллівський графітовий комбінат» визначено грошове зобов`язання з податку на прибуток підприємств у сумі 278145 грн і накладено штраф - 69536 грн, в частині грошового зобов`язання - 1335,88 грн та штрафу - 333,72 грн. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області від 21.07.2021, яким на приватне акціонерне товариство «Заваллівський графітовий комбінат» накладено штраф з податку на додану вартість у сумі 45482,39 грн. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області від 21.07.2021, яким приватному акціонерному товариству «Заваллівський графітовий комбінат» визначено грошове зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 1918899 грн і накладено штраф - 479725 грн. Відмовлено у задоволенні позову в іншій частині вимог. Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження.
До Верховного Суду 07.08.2026 надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.02.2026 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20.05.2026 у справі №340/7827/21.
Ухвалою Верховного Суду від 13.08.2026 касаційну скаргу залишено без руху, встановлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом належного викладення підстав касаційного оскарження, сплати судового збору та надання оригіналу платіжного документа
Ухвалою Верховного Суду від 21.09.2026 відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Кіровоградській області про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.02.2026 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20.05.2026 у справі №340/7827/21 повернути особі, яка її подала.
Підставою повернення касаційної скарги стало те, що скаржник не усунув недоліки касаційної скарги.
Вирішуючи питання про відповідність касаційної скарги вимогам, Верховний Суд виходить із такого.
Касаційну скаргу податковий орган подав 02.10.2026 удруге, подану раніше касаційну скаргу повернуто ухвалою Верховного Суду від 21.09.2026.
Разом із касаційною скаргою податковий орган подав заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, у якій зазначає, що вперше подав касаційну скаргу в межах строків, передбачених статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Розглянувши заяву відповідача про поновлення строку касаційного оскарження, Верховний Суд визнає її необґрунтованою з огляду на таке.
Частиною другою статті 329 КАС України визначено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Відповідно до частини третьої статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.
Верховний Суд підкреслює, що право на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення не є абсолютним. Вчасна первинна подача касаційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових меж, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності. Повернення касаційної скарги не зупиняє та не перериває плин строку на касаційне оскарження і не дає права скаржнику у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення повторно.
За правилами статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Відповідно до частини першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду касаційної інстанції не означає наявності у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення раніше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених статтею 329 КАС України.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання касаційної скарги.
Скаржник не навів поважних підстав для поновлення строку касаційного оскарження.
Отже, для поновлення строку на касаційного оскарження скаржнику слід надати обґрунтоване клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, вказавши поважні підстави його пропуску.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
З аналізу наведених норм процесуального права можна виснувати, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами, які особа має вказати у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.
Так, за змістом пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Верховний Суд зауважує, що у разі якщо скаржник уважає, що суд першої та (або) апеляційної інстанції порушив норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів [пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України], у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, вони є недопустимими, або зібрані у справі докази, які суд не дослідив, що могло б давати підстави виснувати, що цей суд порушив норми процесуального права.
Аналіз наведених положень КАС України дає підстави дійти висновку, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
У касаційній скарзі автор, як на підстави касаційного оскарження, покликається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначаючи про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Також скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки встановленим у цій справі обставинам, що призвело до винесення необґрунтованих рішень у справі в частині задоволення позовних вимог.
Водночас контролюючий орган не обґрунтував, яку саме норму (норми) права щодо застосування якої (яких) відсутній висновок Верховного Суду суди попередніх інстанцій застосували неправильно, в чому саме полягає полика судів попередніх інстанцій, який правовий висновок щодо застосування норми (норм) права у цих правовідносинах має сформулювати Верховний Суд за результатами розгляду цієї справи.
Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм податкового законодавства, висловлення незгоди з правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів, яку надали суди попередніх інстанцій, у сукупності зі встановленими у справі обставинами, переоцінки доказів, що не є належним викладенням підстав касаційного оскарження.
Враховуючи межі перегляду, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд зауважує, що посилання скаржника на те, що суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права не підміняє визначення підстав касаційного оскарження та не може вважатися належним правовим обґрунтуванням касаційної скарги у розумінні частини четвертої статті 328 цього Кодексу.
Невстановлення обставин справи від яких, як вважає скаржник, залежить правильність вирішення спору, знаходиться у площині підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС, яку податковий орган у касаційній скарзі не зазначає, а відповідно до частини другої статті 341 КАС переоцінка доказів знаходиться поза межами касаційного перегляду справи.
Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовав цей суд під час прийняття відповідного рішення. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
До того ж, в ухвалах від 20.10.2026 та від 21.09.2026 Верховний Суд вже роз`яснював податковому органу наведені вимоги до касаційної скарги.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначається підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України).
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертої статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Відтак, скаржнику слід викласти передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для касаційного оскарження судових рішень відповідно до приписів пункту 4 частини другої статті 330 КАС України.
Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. До касаційної скарги також додаються її копії відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга подається до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Скаржник документу про сплату судового збору за подання касаційної скарги не надав.
Верховний Суд зазначає, що згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Позов було подано у 2021 році. Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 01.01.2021 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2270,00 грн.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено ставку судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб`єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України «Про судовий збір» якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Касаційну скаргу надіслано через систему «Електронний суд». Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, за подання касаційної скарги сплаті підлягає сума 36320,00 грн = (2270,00 грн *10 * 200% * 0,8).
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Печерс. р-н/22030102. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Рахунок отримувача: [рахунок приховано]. Код класифікації доходів бюджету: 22030102. Найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку
За правилами частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 330, 332, 355, 359 КАС України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.02.2026 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20.05.2026 у справі №340/7827/21 залишити без руху.
Установити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання обґрунтованого клопотання про поновлення пропущеного строку касаційного оскарження, належного викладення підстав касаційного оскарження, сплати судового збору та надання оригіналу платіжного документа.
Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута або у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
І.А. Васильєва
Н.Є. Блажівська
О.О. Шишов ,
Судді Верховного Суду