УХВАЛА
08 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 320/2079/21
адміністративне провадження № К/990/44294/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шишова О. О.,
суддів: Васильєвої І. А., Яковенка М. М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2026 року у справі № 320/2079/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювіскон» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -
установив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ювіскон» звернулося до суду з позовом до Державної податкова служби України, Головного управління ДПС у Київській області, у якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області, Код ЄДРПОУ 39393260, 03151 м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації за №2169410/40631538 від 25 листопада 2020 року про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкової накладної №1 від 16 серпня 2020 року оформленої та поданої позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮВІСКОН» Код ЄДРПОУ 40631538 зареєстроване за адресою: 09100 Київська обл., м. Біла Церква. вул. Клінічна, 6 оф. 209;
- зобов`язати Державну податкову службу України, Код ЄДРПОУ 3929219704053, м. Київ, Львівська площа, 8. зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну № 1 від 16 серпня 2020 року, подану позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮВІСКОН» Код ЄДРПОУ 40631538 зареєстроване за адресою: 09100 Київська обл., м. Біла Церква, вул. Клінічна, 6 оф. 209 датою фактичного її подання, а саме 16 серпня 2020 року.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28 січня 2022 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Головне управління ДПС у Київській області подало апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав порушення вимог, установлених статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в частині сплати судового збору.
06 липня 2022 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання про продовження строку для усунення недоліків.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
03 січня 2023 року Головне управління ДПС у Київській області вдруге подало апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2023 року витребувано з Київського окружного адміністративного суду матеріали справи № 320/2079/21.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2026 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам статті 295 КАС України.
На виконання вимог зазначеної ухвали Головне управління ДПС у Київській області подало клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку, скаржник посилався на необхідність забезпечення апеляційного перегляду судового рішення, а також зазначав про неспроможність своєчасно сплатити судовий збір у повному обсязі, що, на його думку, є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2026 року визнано неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, наведені Головним управлінням ДПС у Київській області у клопотанні про поновлення цього строку; відмовлено у задоволенні зазначеного клопотання та відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд зазначив, що відповідач пропустив строк на звернення до суду, встановлений статтею 295 КАС України, а наведені ним причини пропуску цього строку не є поважними.
Суд установив, що Головне управління ДПС у Київській області вперше звернулося з апеляційною скаргою 22 квітня 2022 року, однак у встановлений судом строк не усунуло недоліків скарги, зокрема не сплатило судовий збір, у зв`язку з чим апеляційну скаргу було повернуто ухвалою від 05 вересня 2022 року. Копію цієї ухвали доставлено до електронного кабінету скаржника 07 вересня 2022 року, проте повторну апеляційну скаргу відповідач подав лише 03 січня 2023 року, тобто через 119 днів.
При цьому апеляційний суд зауважив, що саме по собі повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення не є безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження. При вирішенні цього питання підлягають оцінці, зокрема, тривалість періоду між поверненням первинної апеляційної скарги та повторним зверненням, а також обставини усунення недоліків, які стали підставою для її повернення.
Також апеляційний суд зазначив, що відсутність бюджетного фінансування та необхідність дотримання внутрішніх процедур щодо виділення, погодження та проведення видатків на сплату судового збору не можуть визнаватися поважними причинами пропуску процесуального строку суб`єктом владних повноважень. Посилаючись на усталену практику Верховного Суду, зокрема постанову Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19, суд виходив із того, що такі обставини не звільняють державний орган від обов`язку своєчасного виконання процесуальних обов`язків.
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, у зв`язку з чим відмовив у відкритті апеляційного провадження.
Не погоджуючись з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2026 року, Головне управління ДПС у Київській області подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати зазначену ухвалу та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, заявник посилається на те, що апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права, внаслідок чого дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.
Перевіряючи доводи касаційної скарги, колегія суддів виходить з такого.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Колегія суддів Верховного Суду погоджується з вищенаведеним висновком апеляційного суду, враховуючи наступне.
Статтею 295 КАС України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п`ятої статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.
За правилами частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт четвертий частини першої статті 299 КАС України).
Крім того, згідно з частиною другою статті 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.
Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).
Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.
Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про визнання зазначених відповідачем підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження неповажними.
Ураховуючи те, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд,
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2026 року у справі № 320/2079/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювіскон» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. О. Шишов
Судді І. А. Васильєва
М. М. Яковенко