УХВАЛА
08 жовтня 2026 року
м. Київ
справа №320/3689/25
адміністративне провадження № К/990/44780/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гончарової І.А.,
суддів: Бившевої Л.І., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.08.2026 у справі № 320/3689/25 за позовом Підприємства об`єднання громадян «Компанія Сонола» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
Підприємство об`єднання громадян «Компанія Сонола» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.06.2024 № 27472/13-01-07-04 та № 27473/13-01-07-04.
Київський окружний адміністративний суд рішенням від 29.10.2025 адміністративний позов задовольнив.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 31.08.2026 рішення суду першої інстанції змінив у мотивувальній частині. В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 залишив без змін.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Львівській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.08.2026 у справі № 320/3689/25.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Підставами касаційного оскарження відповідачем визначено пункти 1, 3 та 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України з посиланням у касаційній скарзі на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
За приписами пункту 6 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у частині першій статті 328 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).
Керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень», згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень, з`ясовано, що, вирішуючи даний спір, суд апеляційної інстанції переглянув рішення суду першої інстанції з урахуванням висновків Верховного Суду.
Суд апеляційної інстанції врахував системний та послідовний висновок Верховного Суду про те, що право на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
При цьому, незважаючи на проголошену пунктом 79.3 статті 79 Податкового кодексу України необов`язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім, що також узгоджується із приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України.
Суд при цьому констатував порушення відповідачем вимог пункту 78.4 статті 78, пунктів 79.2 та 79.3 статті 79 Податкового кодексу України з огляду на відсутність жодних належних та допустимих доказів вручення позивачу до початку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки копії наказу про призначення перевірки та повідомлення його про початок проведення такої перевірки, що, в свою чергу, позбавило позивача можливості реалізації свого права на ознайомлення із ними до вчинення заходу податкового контролю та надання відповідних пояснень й документів.
У застосуванні положень пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України Верховний Суд дотримується усталеної позиції (постанови від 12 серпня 2020 року у справі № 160/2116/19, від 20 лютого 2025 року у справі № 380/23017/23, від 14 вересня 2026 року у справі № 380/434/24), що з наказом про невиїзну перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вказаних вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності її правових наслідків. Оскільки невиїзна перевірка проводиться не за місцезнаходженням платника податків, завчасне (до початку перевірки) повідомлення його про час та місце проведення перевірки є гарантією його права на об`єктивну, повну та всебічну перевірку дотримання ним податкової дисципліни, включаючи можливість надання платником податків наявних у нього документів для підтвердження показників податкового обліку.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 вересня 2021 року у справі № 816/228/17 сформувала правовий висновок, згідно з яким неправомірність дій контролюючого органу з призначення і проведення перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
За усталеною позицією Верховного Суду (постанови від 26 вересня 2023 року у справі № 400/1664/21, від 15 лютого 2024 року у справі № 640/9016/20, від 19 листопада 2024 року у справі № 640/10280/20, від 01 жовтня 2026 року у справі № 160/26087/25) невиконання контролюючим органом вимог пункту 78.4 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК України є істотним порушенням процедури перевірки, тобто, є самостійною та достатньою підставою для скасування податкових повідомлень-рішень та інших рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.
Отже, Верховний Суд вважає, що доводи, наведені скаржником у касаційній скарзі, не є достатніми для відкриття касаційного провадження у справі на підставі пунктів 1, 3 та 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Позиція суду апеляційної інстанції відповідає висновкам Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, постанови про відступлення від яких немає, і колегія суддів не вважає за необхідне відступити від таких у цій справі, у зв`язку з чим у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.08.2026 у справі № 320/3689/25 відмовити.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді І.А. Гончарова Л.І. Бившева В.П. Юрченко