Судові рішення

Ухвала № 140440302 у справі № 280/726/20 від 08.10.2026

Ухвала від 08.10.2026 в адміністративній справі № 280/726/20 (категорія «Звільнення з публічної служби»). Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду, суддя Загороднюк А.Г.

Справа№ 280/726/20
СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
СуддяЗагороднюк А.Г.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяЗвільнення з публічної служби
Дата ухвалення08.10.2026
Надійшло до реєстру09.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140440302

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

УХВАЛА

08 жовтня 2026 року

м. Київ

справа №280/726/20

адміністративне провадження № К/990/41328/26

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Загороднюка А.Г.,

суддів: Соколова В.М., Єресько Л.О.,

перевіривши касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Головне територіальне управління юстиції у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства Юстиції України, Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Головне територіальне управління юстиції у Запорізькій області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України «Про звільнення» №4200/к від 24 грудня 2019 року із змінами відповідно до наказу Міністерства юстиції України №6/к від 02 січня 2020 року з посади заступника начальника головного територіального управління юстиції з питань державної реєстрації начальника Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області;

- поновити позивача на посаді заступника начальника головного територіального управління юстиції з питань державної реєстрації начальника Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області з 03 січня 2020 року або перевести на рівнозначну посаду до державного органу, якому передаються повноваження та функції такого органу.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 26 січня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року у справі №280/726/20 скасовано, а справу №280/726/20 направлено на новий розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року прийнято справу до провадження та постановлено продовжити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України №4200/к від 24 грудня 2019 року зі змінами відповідно до наказу Міністерства юстиції України №6/к від 02 січня 2020 року з посади заступника начальника головного територіального управління юстиції з питань державної реєстрації - начальника Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника головного територіального управління юстиції з питань державної реєстрації - начальника Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області з 03 січня 2020 року.

Стягнуто з Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 03 січня 2020 року по 16 червня 2023 року включно в розмірі 1101334 (один мільйон сто одна тисяча триста тридцять чотири) гривні 71 копійка, з якої утримано податки та інші обов`язкові платежі.

06 вересня 2024 року Південно-Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Дніпро) подано до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2024 року у цій справі.

Постановою Верховного Суду від 05 березня 2026 року постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2024 року скасовано з підстави не забезпечення судом належного дотримання прав скаржників на участь у судових засіданнях. Справу направлено до Третього апеляційного адміністративного суду на новий розгляд.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2026 року розгляд справи призначено у судовому засіданні за участю сторін та /або їх представників.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2026 року апеляційну скаргу Міністерства юстиції України та Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) залишено без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року в адміністративній справі №280/726/20 залишено без змін.

11 червня 2026 року через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Міністерства юстиції України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2026 року у справі №280/726/20.

Ухвалою Верховного Суду від 01 липня 2026 року касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Головне територіальне управління юстиції у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу повернуто особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.

07 липня 2026 року до Верховного Суду вдруге надійшла касаційна скарга Міністерства юстиції України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2026 року у справі №280/726/20.

Ухвалою Верховного Суду від 11 серпня 2026 року касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Головне територіальне управління юстиції у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу- залишено без руху.

Ухвалою Верховного Суду від 02 вересня 2026 року касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Головне територіальне управління юстиції у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.

04 вересня 2026 року до Верховного Суду втретє надійшла касаційна скарга Міністерства юстиції України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2026 року у справі №280/726/20.

Ухвалою Верховного Суду від 18 вересня 2026 року визнано неповажними, зазначені Міністерством юстиції України, підстави для поновлення пропущеного процесуального строку та відмовлено у задоволенні клопотання про його поновлення.

Касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Головне територіальне управління юстиції у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишено без руху.

Надано скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, шляхом подання до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: (1) уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини четвертої статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України; (2) заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних підстав для його поновлення, а також надання відповідних доказів на підтвердження викладених у заяві обставин.

Роз`яснено, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в частині виконання вимог частини третьої статті 332 КАС України у відкритті касаційної скарги буде відмовлено, а у разі невиконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху в частині виконання вимог статті 330 КАС України, касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.

25 вересня 2026 року на виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху скаржником подано уточнену касаційну скаргу та клопотання про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень у цій справі.

В обґрунтування указаного клопотання автор касаційної скарги зазначає, що первісне звернення із касаційною скаргою було своєчасним та після повернення касаційної скарги ухвалою Суду від 02 вересня 2026 року, скаржник, 04 вересня 2026 року подав оновлену касаційну скаргу.

Додатково скаржник просить Суд врахувати особливості організація представництва інтересів Міністерства у судових спорах, зауважує, що забезпечення касаційного оскарження у справі № 280/726/20 фактично здійснювалося із залученням працівників як у Запоріжжі, так і у Києві, а підготовка, доопрацювання, погодження та подання процесуальних документів становили єдиний взаємопов`язаний процес. Саме цим, на думку скаржника, обумовлена необхідність урахування при оцінці об`єктивних умов підготовки процесуальних документів безпекової ситуації одночасно у Запоріжжі та Києві. З огляду на викладене, просить поновити процесуальний строк та відкрити касаційне провадження у цій справі.

Оцінюючи наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску процесуального строку, колегія суддів виходить з наступного.

Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Тобто особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, цілком використовувати наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Отже, учасники процесу мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не мають допускати затримки та невиправданого зволікання під час виконання своїх процесуальних обов`язків.

Також згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслений характер процесуальної поведінки учасників справи, відповідно до якого особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить діяти сумлінно, тобто виявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їхню реалізацію в такий спосіб, встановлених законом або судом, передусім щодо дотримання строку на касаційне оскарження. Для цього учасник справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати цілком наявні засоби та можливості, передбачені законодавством

Наслідки пропуску строку звернення до адміністративного суду визначені статтею 123 КАС України. Разом із тим сам по собі факт пропуску строку не є безумовною підставою для відмови у судовому захисті, оскільки за наявності поважних причин та належного їх підтвердження такий строк може бути поновлений.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що поновлення процесуального строку є винятком із загального правила та можливе лише за наявності об`єктивних, непереборних, незалежних від волі особи обставин, які реально унеможливили або істотно ускладнили своєчасне звернення до суду і підтверджені належними доказами. Водночас, обов`язок доведення обставин, з якими сторона пов`язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулася до суду (справа № 9901/32/20, справа № 600/6782/21-а, справ № 260/192/21, справа № 160/3121/20).

Саме на особу, яка просить поновити строк звернення до суду, покладається обов`язок довести не лише факт існування певних обставин, а й те, що такі обставини в межах пропущеного строку мали настільки істотний характер, що об`єктивно унеможливлювали вчинення відповідної процесуальної дії. Такий підхід узгоджується і з частиною першою статті 77 КАС України.

Отже, дотримання строку звернення до суду є обов`язковою умовою реалізації права на судовий захист, а його пропуск тягне наслідки, встановлені статтею 123 КАС України. Поновлення пропущеного строку допускається лише як виняток - за наявності підтверджених належними доказами об`єктивних і непереборних обставин, що не залежали від волі особи та унеможливили своєчасне звернення до суду. Оцінюючи поважність причин пропуску строку, суд ураховує тривалість пропуску, поведінку заявника, достатність доказів і наслідки поновлення строку для інших осіб.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.

Надаючи оцінку доводам скаржника щодо впливу обставин введення воєнного стану на території України на дотримання процесуальних строків останнім, Суд зазначає наступне.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Разом з тим, сам по собі факт введення воєнного стану в Україні не є автоматичною поважною причиною для поновлення строків звернення до суду. У випадку посилання на указану обставину, як підставу поновлення процесуального строку, скаржник має обґрунтувати, як саме бойові дії, окупація, евакуація чи відсутність зв`язку завадили вчасно звернутися до суду із касаційною скаргою.

Окрім того, колегія суддів зауважує, що Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 та всі подальші, стосується лише введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний Указ не містить, зміни в частині процесуальних строків до КАС України не вносились.

Зокрема, органи державної влади продовжують здійснювати свої повноваження після введення воєнного стану.

Щодо передачі повноважень відповідальній за підготовку касаційного звернення особі, Верховний Суд зазначає, що організаційні труднощі, які виникають у суб`єкта владних повноважень у процесі підготовки, зокрема, касаційного звернення, не можуть бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки процесуальний закон чітко визначає порядок і строки подачі касаційної скарги, і ці вимоги є обов`язковими для всіх учасників процесу.

Колегія суддів звертає увагу скаржника, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмежене процесуальними строками. Установлення таких строків спрямоване на забезпечення юридичної визначеності, стабільності публічно-правових відносин і належного відправлення правосуддя та не заперечує сутності права на судовий захист, що узгоджується з правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною в Рішенні від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 05 лютого 2020 року у справі № 9901/425/19 та від 09 грудня 2021 року у справі № 9901/241/21 зазначала, що встановлення скороченого строку звернення до суду в спорах щодо публічної служби спрямоване на забезпечення юридичної визначеності та якнайшвидшого поновлення прав добросовісного позивача, а тому саме по собі не порушує сутності права на доступ до суду.

Положення КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.

Судом установлено, що повний текст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції складено 19 травня 2026 року, а касаційну скаргу вперше подано 11 червня 2026 року.

Зокрема, згідно з відомостями Автоматизованої системи документообігу суду касаційну скаргу, ухвалами Верховного Суду від 01 липня 2026 року, 11 серпня 2026 року та 02 вересня 2026 року касаційні скарги Міністерства юстиції України залишались без руху та повертались особі, яка їх подала. 04 вересня 2026 скаржник втретє звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.

У контексті наведеного, Суд звертає увагу, що та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Слід зазначити, що право на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Ураховуючи зазначене, зважаючи на те, що з моменту прийняття оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції до моменту подання повторної касаційної скарги пройшло понад три місяці, доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження є необґрунтованими та не можуть бути визнані судом поважною причиною пропуску строку, встановленого КАС України.

Таким чином, скаржником не усунено недоліки касаційної скарги, визначені ухвалою Верховного Суду від 18 вересня 2026 року, в частині обґрунтування підстав для поновлення пропущеного процесуального строку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, наявні підстави для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 248, 329, 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними, зазначені Міністерством юстиції України, підстави для поновлення пропущеного процесуального строку та відмовити у задоволенні клопотання про його поновлення.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Головне територіальне управління юстиції у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді А.Г. Загороднюк В.М. Соколов Л.О. Єресько

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
08.10.2026 Ухвала № 140440303 Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
18.09.2026 Ухвала № 139885496 Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
18.09.2026 Ухвала № 139885495 Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
02.09.2026 Ухвала № 139420295 Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
02.09.2026 Ухвала № 139420294 Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
13.08.2026 Ухвала № 138959045 Запорізький окружний адміністративний суд
11.08.2026 Ухвала № 138935073 Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
11.08.2026 Ухвала № 138935072 Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
01.07.2026 Ухвала № 137871105 Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
23.06.2026 Ухвала № 137630047 Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
19.05.2026 Постанова № 136679099 без тексту Третій апеляційний адміністративний суд
19.05.2026 Постанова № 136679095 без тексту Третій апеляційний адміністративний суд
07.05.2026 Ухвала № 136329763 без тексту Третій апеляційний адміністративний суд
31.03.2026 Ухвала № 135337080 без тексту Третій апеляційний адміністративний суд
26.03.2026 Ухвала № 135175863 без тексту Третій апеляційний адміністративний суд
05.03.2026 Постанова № 134590807 без тексту Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
05.03.2026 Постанова № 134590800 без тексту Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
03.03.2026 Ухвала № 134521098 без тексту Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
03.03.2026 Ухвала № 134521097 без тексту Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
15.10.2024 Ухвала № 122384289 без тексту Касаційний адміністративний суд Верховного Суду