Справа № 346/6448/25
Провадження № 2/347/945/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2026 року м. Косів
Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:
Головуючої - судді: Крилюк М.І.,
секретаря: Лазорик Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косів цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр кредит Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
в с т а н о в и в:
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи позовні вимоги тим, що 09.02.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38548598), та ОСОБА_1 за допомогою вебсайту credos.com.ua було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1510-0763.
Договір було укладено у письмовій формі у вигляді електронного документа та підписаний Відповідачем шляхом використання одноразового ідентифікатора A3258, наданого для підписання Кредитного договору та підтвердження ознайомлення з його умовами. Згідно з умовами Кредитного договору Кредитодавець зобов`язався надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на таких умовах: сума кредиту - 6 800,00 грн; строк кредитування - 300 днів; базовий період - 14 днів; комісія за видачу кредиту - 20 % від суми кредиту; знижена процентна ставка - 0,90 % на день; стандартна процентна ставка - 1,00 % на день.
Крім того, Додатковою угодою №1 від 16.04.2025 року сторони погодили надання Відповідачу додаткових кредитних коштів у сумі 3 100,00 грн.
Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та не змінюється протягом усього строку дії договору. Кредитодавець свої зобов`язання виконав у повному обсязі, перерахувавши кредитні кошти на банківський рахунок Відповідача через партнера - ТОВ «ФК «Контрактовий дім», що підтверджується відповідними платіжними документами.
Відповідач, усвідомлюючи наявність фінансових зобов`язань, здійснив часткове погашення заборгованості, що свідчить про вчинення ним конклюдентних дій та прийняття умов Кредитного договору. Однак у подальшому Відповідач порушив умови договору та норми чинного законодавства України, не виконавши в повному обсязі свої грошові зобов`язання.
Станом на 21.10.2025 року загальний розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором становить 32 827,75 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 9 525,73 грн; заборгованість за нарахованими процентами - 18 352,02 грн; заборгованість за процентами річних відповідно до статті 625 ЦК України - 4 950,00 грн.
Включення до умов договору комісій, неустойки та інших платежів за прострочення виконання зобов`язань відповідає вимогам чинного законодавства України. Норма Закону України «Про споживче кредитування» щодо звільнення споживачів від відповідальності у період воєнного стану не застосовується до договорів, укладених після 23.01.2024 року, у зв`язку з чим Позивач має право на нарахування та стягнення відповідних платежів.
З огляду на викладене, Позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість у розмірі 32 827,75 грн.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак у поданій позовній заяві заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності, що відповідає положенням Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Микулич І.В. були належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, однак у судове засідання не з`явилися, причин неявки суду не повідомили та заяв або клопотань про відкладення розгляду справи не подавали.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності та надавши оцінку поданим сторонами доказам відповідно до вимог статей 76-81, 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Судом встановлено, що 09.02.2025 року між ТзОВ «Укр Кредит Фінанс», Код ЄДРПОУ: 38548598 і фізичною особою, якою є - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 за допомогою Веб-сайту (credos.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1510-0763 (а.с. 10-20)
Як вбачається із його змісту, разом із Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Паспортом споживчого Кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким Позичальник був попередньо ознайомлений; у відповідності до норм ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування» був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ "Про електронну комерцію" (роздруківка Кредитного договору разом із Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Паспортом та Таблицею споживчого кредиту додаються до цієї Позовної заяви). Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання,- в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором. На виконання зазначених вимог, Позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор A3258, для підписання Кредитного договору №1510-0763 від 09.02.2025 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.
Без отримання смс-повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на вебсайт Кредитора до особистого кабінету, без отримання смсповідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди, Кредитний договір між Позивачем та Відповідачем не був би укладений, а кредитні кошти не були би перераховані Відповідачу.
Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 6 800,00 грн.; строк кредитування - 300 днів; базовий період* - 14 днів; комісія за видачу кредиту - 20,00 % від суми кредиту; знижена % ставка - 0,90 % в день; стандартна % ставка - 1,00 % в день;
Також судом встановлено, що 16.04.2025 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до Договору про відкриття кредитної лінії № 1510-0763 (а.с.41-43) відповідно до умов якої Кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику в кредит додаткові грошові кошти в розмірі 3100 грн., що підтверджується копією Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки.
Як підтверджено довідкою про перерахування суми кредиту № 1510-0763 від 09.02.2025 року, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» 09.02.2025 року здійснило грошовий переказ на банківський рахунок НОМЕР_2 ОСОБА_1 за допомогою платіжної системи LiqPay, в сумі 6800 грн., та 16.04.2025 року грошовий переказ на банківський рахунок НОМЕР_2 ОСОБА_1 за допомогою платіжної системи LiqPay, в сумі 3100 грн. (а.с. 47).
Позивачем в розрахунку заборгованості за договором № 1510-0763 21.10.2025 року загальний розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором становить: 32 827,75 гривень, а саме: - заборгованість за кредитом - 9 525,73 гривень; - заборгованість за нарахованими процентами - 18 352,02 гривень - заборгованість за процентами річних на підставі ст 625 ЦК - 4 950,00 (а.с. 48-51 ).
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом статей 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу - до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов`язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами - стаття 1048 ЦК України), що підлягає сплаті.
Отже, у випадку настання строку виконання зобов`язання за кредитним договором позичальник повинен повернути кредитору позику у повному обсязі та нараховані на час повернення проценти.
Матеріалами справи достатньо підтверджено, що 09.02.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1510-0763 , та в цей же день а саме 09.02.2025 ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» надано кредит ОСОБА_2 в розмірі 6800 грн шляхом перерахування коштів на банківський рахунок НОМЕР_2 ОСОБА_1 за допомогою платіжної системи LiqPay, в сумі 6800 грн.
16.04.2025 року між сторонами укладено Додаткову угоду до Договору про відкриття кредитної лінії № 1510-0763 , відповідно до умов якої Кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику в кредит додаткові грошові кошти в розмірі 3100 грн а.с.41 зв-43), та в цей же день а саме 16.04.2025 ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» надано кредит ОСОБА_2 в розмірі 6800 грн шляхом перерахування коштів на банківський рахунок НОМЕР_2 ОСОБА_1 за допомогою платіжної системи LiqPay, в сумі 3100 грн.
Відповідач вказаних обставин не спростовано жодними належними доказами.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII (надалі - Закон № 675-VIII) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Згідно зі ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зазначено, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Договір про відкриття кредитної лінії №1510-0763 укладений між ТОВ «Укр кредит фінанс» та ОСОБА_1 09.02.2025 року шляхом використання електронного цифрового підпису.
У договорі сторони обумовили усі його істотні умови, тому підписавши його, відповідач тим самим засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов`язання виконувати такі умови.
Позивачем надано належні та допустимі докази перерахування кредитних коштів.
Крім того, встановлено, що додаткова угода 1510-0763 до договору від 16.04.2025р року укладена в спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо їх укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Відповідно до копії Розрахунку заборгованості за договором № 1510-0763 від 09.02.2025 року станом на 21.10.2025 року становить; 32 827,75 гривень, а саме: - заборгованість за кредитом - 9 525,73 гривень; - заборгованість за нарахованими процентами - 18 352,02 гривень - заборгованість за процентами річних на підставі ст 625 ЦК - 4 950,00 гривень.
Таким чином, стягуючи заборгованість за тілом кредиту суд виходить з того, що у зв`язку з невиконання відповідачем умов договору, виникла заборгованість, яка відповідачем не спростована та підлягає до стягнення в повному обсязі а саме в розмірі 9525,73 грн.
Суд звертає увагу, що відповідно до долученого до матеріалів справи повного розрахунку заборгованості відповідача а.с.48-51 відповідачем вносились кошти на тпогашення суми заборгованості , що в загальному розмірі складає 5114,29 грн однак такі кошти кредитодавцем були зараховані в більшій частині на погашення розміру нарахованих процентів за користування кредитом.
Вирішуючи питання про стягнення із відповідача заборгованості за нарахованими процентами - 18 352,02 гривень, така вимога підлягає частковому задоволенню виходячи із розміру укладеного умовами п.2.3 сторонами кредитного договору а.с.10 зв, за яким такий розмір становить 7548,28 грн
Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення з заборгованості в сумі 4950,00 грн. процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України, необхідно враховувати наступне.
У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» №2120-IX від 15 березня 2022 року, яким, зокрема розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 6-1 такого змісту: «6-1. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 ЦК України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем».
Пункт 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» виключено на підставі ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-IX від 22 листопада 2023 року.
Також, згідно з Законом України «Про внесення змін до ПК України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» 2120-IX від 15 березня 2022 року розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пункт 18 такого змісту: У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
На час розгляду справи положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України є чинними.
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України.
Основним актом цивільного законодавства є ЦК України (частина 2 статті 4 ЦК України).
Отже, частина 2 статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів. До того ж такий спосіб вирішення колізії норм ЦК України з нормами інших законів - з констатацією пріоритету норм цього Кодексу над нормами інших законів підтримувався як Конституційним Судом України (Рішення від 13 березня 2012 року у справі №5-рп/2012), так і Верховним Судом України (постанови від 30 жовтня 2013 року у справі №6-59цс13, від 16 грудня 2015 у справі №6-2023цс15). Вказане узгоджується і з правовою позицією, висловленою у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)).
Також Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див.: постанову Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі №910/8349/22); на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див.: постанову Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі №706/68/23).
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Таким чином, підставі пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України позичальник у період дії воєнного стану звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України, у зв`язку з чим будь-які нарахування за вказаною статтею підлягають повному виключенню з розрахунку заборгованості.
Встановлено, що згідно з розрахунком за договором № 1510-0763 від 09.02.2025 року, станом на 21.10.2025 року нарахування процентів на підставі ст. 625 ЦК України здійснено за період з 29.04.2025 року по 21.10.2025 року , тобто під час дії воєнного стану, тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, звільнення відповідачки від обов`язку сплати заборгованості за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України.
Отже, суд не вбачає підстав для стягнення відсотків, нарахованих на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу.
З огляду на наведене в цій частині позовних вимог слід відмовити.
Таким чином, дійсний розмір заборгованості відповідача за договором, який підлягає стягненню на користь позивача, становить 17074,01 грн, що складається: заборгованість за кредитом 9525,73 грн; заборгованість за нарахованими процентами 7548,28 грн.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на загальну суму 17074,01 грн. У задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Загальна сума задоволених вимог позивача складає 32827,75 грн. (17074,01 *100:32827,75=52,01 % та з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача в сумі грн (2422,40 х52.01 %:100= 1259,89 грн.
Відповідно до ст. ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягнення судовий збір на користь позивача у розмірі 1259,89 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 530, 612, 625, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України та ст. 263-265, 268 ЦПК України, суд -
В и р і ш и в:
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (ідентифікаційний код юридичної особи за ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, м. Київ, 01133) заборгованість за Кредитним договором №1510-0763 від 09.02.2025 року у загальному розмірі 17074,01 (сімнадцять тисяч сімдесять чотири гривні 01 копійку) а також судовий збір у розмірі 1259,89 грн (одну тисячу двісті п`ятдесять дев`ять гривень 89 копійок) .
В задоволенні решта позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя: М.І. Крилюк