Справа № 405/5131/26
Провадження №2-н/405/1306/26
У Х В А Л А
23 липня 2026 року Суддя Подільського районного суду міста Кропивницького Іванова Л.А., при вирішенні питання про видачу судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини, -
В С Т А Н О В И Л А:
Заявник ОСОБА_1 в порядку наказного провадження звернулася до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня звернення до суду з заявою та до досягнення дитиною повноліття.
Розглянувши в порядку наказного провадження заяву про видачу судового наказу та додані до неї матеріали, приходжу до висновку про відмову заявнику у видачі судового наказу, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
Наказне провадження - це спрощена форма захисту прав і інтересів заявника, чиї вимоги до боржника засновані на беззаперечних документах. Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках, визначених ч.1 ст.161 ЦПК України, за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Відповідно до ст. 162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, та, крім того, приписами ст.163 ЦПК України встановлений перелік вимог, яким за формою та змістом має відповідати заява про видачу судового наказу.
Зокрема, відповідно до п.2 ч. 2 ст.163 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника; відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Поряд з цим, у порушення зазначених вимог у заяві не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету як заявника ОСОБА_1 , так і боржника ОСОБА_1 .
Крім того, суд зауважує, що відповідно до п.п.1 п.2 Розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку виконання судових рішень, рішень інших органів та цифровізації окремих етапів виконавчого провадження» № 4833-IX від 07 квітня 2026 року внесено зміни до Цивільно-процесуального кодексу України, і, зокрема, статтю 163 доповнено частинами шостою і сьомою такого змісту:
"6. Якщо заявником є фізична особа або фізична особа - підприємець, у заяві зазначаються реквізити рахунку заявника в банку, небанківському надавачі платіжних послуг або інформація про відсутність такого рахунку. За відсутності рахунку заявник зазначає у заяві бажаний спосіб отримання грошових коштів у разі задоволення заяви.
7. У разі зазначення в заяві реквізитів рахунку заявника в банку, небанківському надавачі платіжних послуг до заяви додається документ, що підтверджує наявність такого рахунку".
Відповідно до Розділу II. Прикінцеві положення зазначеного Закону № 4833-IX цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім: пунктів 1, 2, підпункту 1 пункту 4, пунктів 6, 9, підпунктів 1, 5, 6, 8, 11, 13, 15-18, 19 (щодо доповнення розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" пунктами 10-11, 10-12, 10-14) пункту 10, пункту 12 розділу I цього Закону, пунктів 2 і 3 цього розділу, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.
Зазначений Закон № 4833-IX було опубліковано в офіційному виданні "Голос України" від 23.04.2026 року №78, відповідно, 24.04.2026 року Закон частково набрав чинності, зокрема, в частині доповнення ст.163 ЦПК України частинами 6 та 7.
Разом з тим, заявник ОСОБА_1 , звернувшись до суду з заявою про видачу судового наказу 22.07.2026, не врахувала зазначених змін, подавши заяву про видачу судового наказу з порушенням вимог ст.163 ЦПК України, і, зокрема, в заяві про видачу судового наказу не зазначено реквізитів рахунку в банку чи небанківському надавачі платіжних послуг для отримання грошових коштів у разі задоволення заяви, не зазначено інформації про відсутність такого рахунку та бажаного способу отримання грошових коштів, відповідно, матеріали заяви не дають можливості встановити спосіб перерахування стягнутих аліментів у разі видачі судового наказу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог статті 163 цього Кодексу.
З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку про відмову у видачі судового наказу, з підстав п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України, оскільки заява подана з порушенням вимог ст.163 ЦПК України.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 160, ст.163, п.1 ч.1 ст. 165, ч. 1 ст. 166, ст. 258, ст. 260, ст. 353 Цивільного процесуального кодексу України, -
У Х В А Л И Л А:
Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня звернення до суду з заявою та до досягнення дитиною повноліття, на підставі п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України.
Роз`яснити заявнику ОСОБА_1 , що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому Розділом ІІ ЦПК України, після усунення її недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду, або в разі пропуску строку на апеляційне оскарження з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя Подільського
районного суду
міста Кропивницького Лілія Андріївна Іванова