Справа № 953/20178/20
н/п 2-п/953/168/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" жовтня 2026 р.
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Демченко С.В.,
секретар судового засідання - Тюльпа Я.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву відповідачки ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 28 травня 2021 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
УСТАНОВИВ:
14 вересня 2026 року адвокат Бірючинський Е.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 на підставі ордеру на надання правничої допомоги, звернувся до суду із заявою, в якій просить скасувати рішення Київського районного суду м. Харкова від 28 травня 2021 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, а також поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду, посилаючись на те, що відповідачка не була обізнана про існування вищевказаної справи, оскільки жодної кореспонденції від суду не отримувала, тому була позбавлена можливості брати участь у розгляді справи та звертатися з письмовими клопотаннями, а також надати відзив на позовну заяву, отже вказане рішення суду підлягає перегляду.
Як на підставу для скасування зазначеного судового рішення та його перегляду відповідачка посилалася на те, що під час розгляду справи суд не дослідив обставини, які свідчать про необґрунтованість заявлених позивачем вимог. Зокрема, позивач не надав доказів емісії на її ім`я платіжної картки та зарахування кредитних коштів у сумі 71 304,02 грн у період з 06.11.2013 по 06.12.2013, а суд не витребував у АТ КБ «ПриватБанк» інформації про емісію картки, зарахування коштів на картковий рахунок та номер телефону, який був фінансовим за цим рахунком. Суд не врахував пропуск позивачем строку позовної давності. Сторони погодили строк повернення кредиту до 07.11.2013, тобто 30 днів, а доказів пролонгації договору матеріали справи не містять, тому й відсотки могли нараховуватися лише протягом цього строку. З позовом банк звернувся 07.12.2020, поза межами трирічного строку, який сплив 07.11.2016.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 21 вересня 2026 року ОСОБА_1 поновлено строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та призначено заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 28 травня 2021 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості до розгляду у судовому засіданні.
Відповідачка та її представник у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Оскільки сторони у судове засідання не з`явились, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення суду та матеріали цивільної справи № 953/20178/20, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до вимог ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суд встановив, що 07 грудня 2020 року на адресу Київського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, в якій АТ КБ «ПриватБанк» просив стягнути з відповідачки на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 93 814,06 грн та судовий збір у розмірі 2 102 грн.
З матеріалів справи вбачається, що судова кореспонденція направлялась відповідачці ОСОБА_1 за зареєстрованим місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до матеріалів справи судова повістка про виклик до суду, яка надсилалася відповідачці ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , повернулася до суду з відміткою «адресат відсутній».
28 травня 2021 року у справі ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 06 листопада 2013 року у розмірі 71 304 грн 02 коп. та судовий збір в розмірі 1 597 грн 73 коп.
Відповідно до матеріалів справи копія рішення була направлена відповідачці ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , доказів про вручення відповідачці копії заочного рішення матеріали справи не містять.
Положеннями ч. 1 ст. 280 ЦПК України встановлено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Тобто для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених вище умов.
Водночас, з`ясування причин неявки не може бути єдиною підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, повністю протилежного ухваленому рішенню, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.
Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.
Звертаючись до суду із заявою про перегляд заочного рішення відповідачка зазначає, що не була належним чином повідомлена про розгляд справи, оскільки не отримувала судових повісток.
Судові виклики і повідомлення унормовані положеннями глави 7 ЦПК України.
Так, відповідно до ч.ч. 1, 3, 5-7 ст. 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.
Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання.
Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.
У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Верховий Суд у постанові від 13 травня 2024 року у справі № 755/4829/23, дійшов висновку про правильність зробленого судом висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується відповідними поштовими відправленнями, які повернулися до суду з відмітками «за закінченням терміну зберігання» та «адресат відсутній за вказаною адресою», що є належним повідомленням учасника справи. Днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України).
Вказана позиція узгоджується висновком Верховного Суду у постанові від 10 травня 2023 року в справі № 755/17944/18.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду.
З матеріалів справи вбачається, що судова кореспонденція надсилались судом за зареєстрованим місцем проживання відповідачки ОСОБА_1 , повернулась на адресу суду не врученою з причини - «адресат відсутній за вказаною адресою», що у розумінні положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається днем вручення судової повістки та є належним повідомленням про учасника справи про дату, час і місце судового розгляду.
Отже, доводи відповідачки про те, що вона не була повідомлена про розгляд справи, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заочне рішення у даній справі ухвалено з дотриманням вимог ст. 280 ЦПК України.
Аналізуючи доводи, викладені у заяві про перегляд заочного рішення, на які посилається відповідачка як на підставу для скасування заочного рішення суду від 28 травня 2021 року, суд приходить до висновку, що вони зводяться до незгоди відповідачки з прийнятим судом рішенням, власної оцінки обставин справи, що на думку відповідачки може бути підставою для оскарження рішення суду.
Водночас наведені відповідачкою доводи не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки жодних доказів на спростування заявлених позивачем вимог сторона відповідачки не надала. Підписана відповідачкою анкета-заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку не містить відомостей щодо строку кредитування та розміру відсотків за користування кредитом. Ці умови визначені в підписаній відповідачкою довідці про умови кредитування з урахуванням побажань споживача (п. 3 «Основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача»), де зазначено строк кредитування 240 місяці, тобто він не закінчився 07.11.2013. Доказів того, що сторони змінювали цей строк, а також того, що банк скористався правом вимагати дострокового повернення кредиту, матеріали справи не містять. Висновок відповідачки про сплив строку давності 07.11.2016 є помилковим, як і посилання на відсутність доказів отримання кредитних коштів.
Суд враховує, що докази, які містяться в матеріалах справи, та якими позивач обґрунтовував своє право вимоги до відповідачки є належними та допустимими, а також в повній мірі підтверджують порушення відповідачкою своїх обов`язків щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яку здійснив позивач.
Суд зауважує на тому, що всі докази, які були долучені позивачем до позовної заяви, досліджені судом та їм надана належна правова оцінка під час ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Подана заява про перегляд заочного рішення зводиться до загальних тверджень та посилань на норми законодавства, однак не містить посилань на невідповідність висновків суду, викладених у рішенні, наявним у матеріалах справи доказам. При цьому заявником не наведено конкретних доказів чи обставин, які б спростовували встановлені судом фактичні обставини справи або ставили під сумнів правильність оцінки доказів судом чи свідчили про помилковість висновків, викладених у рішенні.
Отже, будь-яких доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи та не були враховані судом при ухвалені рішення в заяві не наведено.
За приписами ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Виходячи з вищевикладеного, оцінюючи в сукупності подані у справі докази, суд приходить до висновку про те, що відповідачкою не надано підтвердження поважності неявки в судове засідання та не надано підтвердження того, що докази, на які посилається відповідачка, мають істотне значення для правильного вирішення справи, тому заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення.
З урахуванням наявності одночасного існування умов, наведених у п.п. 1-4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, та за відсутності одночасного існування умов, наведених у ч. 1 ст. 288 ЦПК України, суд зазначає про відсутність правових підстав для задоволення заяви відповідачки та скасування заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 28 травня 2021 року у справі № 953/20178/20.
Інші доводи та заперечення відповідачки означених висновків суду не спростовують.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 287- 288 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви відповідачки ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 28 травня 2021 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст ухвали складений та підписаний 07 жовтня 2026 року.
Суддя С.В. Демченко