ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/7402/26 Справа № 182/2074/21 Суддя у 1-й інстанції - Рунчева О.В. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П.
УХВАЛА
06 жовтня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд колегією суддів у складі:
судді-доповідача Никифоряка Л.П.
суддів Гапонова А.В., Халаджи О.В.
за участі секретаря судового засідання Сахарова Д.О.
Учасники справи:
позивач Кредитна спілка «Самара»
відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро клопотання ОСОБА_1 про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, головуючий у суді першої інстанції Рунчева О.В.
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст заявлених вимог
У березні 2021року Кредитна спілка «Самара» (далі - КС «Самара») звернулася в суд з позовом проти ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з вимогами про стягнення заборгованості за кредитним договором № 283/19 від 25 червня 2019року в розмірі 122 616,15грн, а також судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 2 270,00грн.
Існування таких вимог позивач пов`язував із тим, що 25 червня 2019року між Кредитною спілкою та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 283/19, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит в розмірі 35 000,00грн, строком на 24 місяці, починаючи з 25 червня 2019року по 24 червня 2021року.
Кредитна спілка свої зобов`язання за договором виконала в повному обсязі, а саме надала позичальнику кредит у розмірі, відповідно до умов договору, що підтверджується видатковим касовим ордером № 201 від 25 червня 2019року.
Також в забезпечення належного виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором, 25 червня 2019року між Кредитною спілкою, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був укладений договір поруки № 283/19, відповідно до умов якого поручитель зобов`язався перед Кредитною спілкою відповідати у повному обсязі по зобов`язанням позичальника визначених кредитним договором.
Однак, відповідачка ОСОБА_1 порушила умови укладеного договору в частині своєчасного погашення платежів та відсотків, передбачених умовами кредитного договору, у зв`язку з чим, станом на 10 березня 2021року за договором виникла заборгованість на загальну суму 122 616,15грн, як складається із: заборгованості по тілу кредиту - 34 790,00грн; заборгованості по процентам за користування кредитом - 87 826,15грн.
З метою врегулювання спору в досудовому порядку, 02 березня 2020року та 26 листопада 2020року на адресу відповідачів направлялися письмові вимоги про погашення поточної заборгованості за кредитом, проте такі вимоги залишились невиконаними.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 березня 2026року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь КС «Самара» заборгованість за кредитним договором № 283/19 від 25 червня 2019року в розмірі 122 616,15грн, як складається із: заборгованості по тілу кредиту - 34 790,00грн; заборгованості по процентам за користування кредитом - 87 826,15грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, оскільки відповідачі не виконували зобов`язання за кредитним договором та договором поруки щодо повернення кредитних коштів, у зв`язку з чим виникла відповідна заборгованість, яка підлягає стягненню у солідарному порядку на користь позивача.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
06 травня 2026року ОСОБА_1 подала безпосередньо до суду апеляційної інстанції засобами поштового зв`язку апеляційну скаргу на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 березня 2026року.
В апеляційній скарзі заявниця не погодилася з висновками суду, висловила вимогу про скасування рішення та просила про відмову в задоволенні позову.
Апеляційна скарга обґрунтовувалась тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів укладення між сторонами кредитного договору та надання кредитних коштів, а також існування заборгованості за кредитним договором.
Зазначала, що вона не підписувала кредитний договір. Суд першої інстанції необґрунтовано взяв до уваги докази, які були подані позивачем.
Крім того, вважала, що розрахунок заборгованості не є первинним документом, який би підтверджував отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані позивачем.
Заяви та клопотання подані учасниками справи
Одночасно з апеляційною скаргою відповідачкою ОСОБА_1 подано клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, проведення якої заявниця просила доручити експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз та на вирішення якої поставити наступні питання:
- чи виконано рукописний текст у розділі «11. Підписи, адреси та інші реквізити Сторін» кредитного договору № 283/19 від 25 червня 2019року у графі «Позичальник» ОСОБА_1 ;
- чи виконано рукописний текст у розділі «5. Підписи, адреси та інші реквізити Сторін» договору поруки № 283/19 від 25 червня 2019року у графі «Поручитель» ОСОБА_3 .?;
- чи виконано рукописний текст у розділі «5. Підписи, адреси та інші реквізити Сторін» договору поруки № 283/19 від 25 червня 2019року у графі «Позичальник» ОСОБА_1 .?.
Клопотання обґрунтовано тим, що під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачка ОСОБА_1 наголошувала, що кредитний договір № 283/19 від 25 червня 2019року та договір поруки № 283/19 від 25 червня 2019року вона не підписувала, у зв`язку з чим нею було подано клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, проте суд першої інстанції вказане клопотання не вирішив.
Тому відповідачка вважала, що оскільки для вирішення питання щодо належності підписів у договорах потрібні спеціальні знання, є необхідним для правильного та об`єктивного розгляду справи призначення у справі судової почеркознавчої експертизи.
Мотивувальна частина
Позиція апеляційного суду
Заслухавши думку учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, обговоривши підстави поданого клопотання, суд апеляційної інстанції вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Порядок призначення судової експертизи врегульовано статтями 102-108 ЦПК України, Законом України «Про судову експертизу», Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки матеріалів та призначення судових експертиз, затвердженими наказом Міністерства юстиції України 08 жовтня 1998року № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012року № 1950/5).
За змістом статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Відповідно до вимог частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
За змістом статті 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи в суді першої інстанції за клопотанням представника відповідачів - адвоката Шашликова Д.Г., з метою вирішення питання щодо призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 березня 2025року було витребувано у КС «Самара» оригінали документів, зокрема:
- договору споживчого кредиту № 283/19 від 25 червня 2019року; договору поруки № 283/19 від 25 червня 2019року; видаткового касового ордеру № 201 від 25 червня 2019року; прибуткового касового ордеру № 270 від 07 травня 2018року; витягу з протоколу № 76/18 від 07 травня 2018року; заяви про прийняття до членів КС «Самара» від 07 травня 2018року;
- кредитну справу ОСОБА_1 по кредитному договору № 283/19 від 25 червня 2019року з усіма документами, включаючи копії паспортів відповідачів з оригіналами їх підписів;
- докази отримання відповідачами вимоги про погашення поточної заборгованості від 02 березня 2020року та від 26 листопада 2020року /а.с.144-145/.
04 липня 2025року КС «Самара» на виконання ухвали суду надала оригінали витребуваних судом документів /а.с.148/.
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 січня 2026року вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено справу до судового розгляду на 18 березня 2026року /а.с.149/.
Представник відповідачів у призначене судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без участі відповідачів та їх представника та просив у позові відмовити /а.с.155-157/.
Апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Розділу ІІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998року № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012року № 1950/5) експертиза (дослідження) проводиться після подання органом (особою), який (яка) її призначив(ла) (залучив(ла) експерта), матеріалів, оформлених згідно з вимогами процесуального законодавства та цієї Інструкції, а у випадку проведення молекулярно-генетичної експертизи (дослідження) для державної реєстрації геномної інформації людини - після подання документів та біологічного матеріалу людини, оформлених відповідно до законодавства у цій сфері.
До експертної установи (експерту) надаються: документ про призначення експертизи (залучення експерта) або інші документи, які відповідно до законодавства є підставою для проведення експертизи (дослідження), об`єкти, зразки для порівняльного дослідження та за клопотанням експерта - матеріали справи (протоколи оглядів з додатками, протоколи вилучення речових доказів тощо).
Згідно пункту 1.3 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (далі - Рекомендації) основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Такою експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукописного тексту під впливом будь-яких факторів, що заважають (природних: хворобливий стан, хронічні захворювання, вікові зміни; тимчасових зовнішніх: незвичне тримання засобу для писання, незвична поза, обмеження зорового контролю тощо; тимчасових внутрішніх: алкогольне сп`яніння, фармакологічні, наркотичні засоби тощо; штучних: викривлення письма зміненими рухами); визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо). Об`єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань. Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів .
Для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації (пункт 1.3 Рекомендацій).
Проте, подавши до суду клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, відповідачка ОСОБА_1 та її представник у судове засідання не з`явилися для вирішення питання щодо відібрання зразків почерку (підпису) особи, яка підлягає ідентифікації, тим самим не проявивши зацікавленості у проведенні судової експертизи.
У той же час, КС «Самара» на виконання ухвали суду надала оригінали витребуваних судом документів для можливості проведення судової експертизи.
Апеляційний суд враховує, що суд першої інстанції сприяв сторонам в реалізації ними своїх прав та наданні відповідних доказів в підтвердження своїх доводів та заперечень.
Стороною відповідача не доведено достатніх аргументів щодо доцільності призначення у справі судової почеркознавчої експертизи та наявності виключних правових підстав для її проведення.
В матеріалах справи немає нових обставин, які б зумовлювали необхідність призначення експертизи саме на цьому етапі судового розгляду. Розгляд справи судом першої інстанції відбувався з дотриманням принципів змагальності й рівності сторін.
З урахуванням підстав та предмета позовних вимог, об`єкту доказування, фактичних обставин справи, які були предметом розгляду у суді першої інстанції, апеляційний суд не вбачає потреби в призначенні судової почеркознавчої експертизи, оскільки спір може бути розглянутий шляхом оцінки доказів, наявних в матеріалах справи.
Ураховуючи викладене, а також приймаючи до уваги, що у клопотанні не наведено достатніх підстав для проведення вказаної експертизи, апеляційний суд дійшов висновку, що клопотання ОСОБА_1 про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись статтями 103, 260, 261 ЦПК України, апеляційний суд
П О С Т А Н О В И В:
Залишити без задоволення клопотання ОСОБА_1 про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Судді: