Справа номер 145/1623/26
Провадження номер 2/145/1420/2026
У Х В А Л А
про залишення позову без руху
08.10.2026 с-ще Тиврів
Суддя Тиврівського районного суду Вінницької області Патраманський І. І. , розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , подана та підписана адвокатом Жикевич Вікторією Петрівною, до ОСОБА_2 про поділ спільного майна,
ВСТАНОВИВ:
До Тиврівського районного суду Вінницької області позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна.
Дослідивши подану заяву з додатками, вважаю що подана позовна заява не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, а тому, згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Згідно позовної заяви позивач просить визнати за ним право власності на 1/2 ідеальну частку наступного нерухомого майна:
- земельної ділянки площею 0,1693 га із кадастровим номером [номер приховано]:02:004:0063, призначеної для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;
- земельної ділянки площею 0,25 га із кадастровим номером [номер приховано]:02:004:0062, призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;
- домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Тобто, позивачем заявлено три позовні вимоги майнового характеру.
У позовній заяві ОСОБА_1 зазначив, що ціна позову становить 100200 грн, а він від сплати судового збору звільнений на підставі ЗУ «Про судовий збір» як учасник бойових дій, долучивши до позовної заяви на підтвердження цієї обставини копію виданого на його ім`я посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 .
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Згідно з п. 2, 9, 10 ч. 1 ст. 76 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна, а у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлена ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана до суду фізичною особою або фізичною особою-підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2026 становить 3328 гривень.
Визначаючи ціну позову позивачем не надано будь-яких підтверджуючих документів щодо дійсної вартості спірного нерухомого майна.
Крім цього, позивач зазначив, що від сплати судового збору він звільнений на підставі ЗУ «Про судовий збір» як учасник бойових дій.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.
Згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.
Сам по собі факт наявності у особи статусу учасника бойових дій не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору у будь-якій справі, а необхідною умовою застосування відповідної пільги є встановлення зв`язку спору із захистом прав такої особи як учасника бойових дій.
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 06.05.2020 у справі № 9901/70/20 вказала на те, що пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що звільнення від сплати судового збору осіб, які мають, зокрема статус ветеранів війни - учасників бойових дій, обмежено справами, пов`язаними з порушенням їхніх прав. Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
Колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, передаючи на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 567/79/23 за позовом особи - ветерана війни про визнання недійсною угоди про дострокове розірвання договору оренди землі та скасування її державної реєстрації, в ухвалі від 03 липня 2024 року просила Велику Палату Верховного Суду розширити тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», викладене у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17, для звільнення особи від сплати судового збору на підставі зазначеної норми у всіх випадках.
Ухвалою від 11 вересня 2024 року Велика Палата Верховного Суду повернула справу № 567/79/23 на розгляд Третій судовій палаті Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, зазначивши про те, що оскільки Верховна Рада не прийняла Закон про внесення змін до статті 5 Закону України «Про судовий збір» шляхом викладення пункту 13 частини першої статті 5 у такій редакції: «учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у всіх справах незалежно від характеру порушених прав», тобто законодавець чітко визначив свою позицію щодо цього питання, тому відсутні підстави стверджувати про зміну суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок яких правовий висновок, викладений у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17, втратив зрозумілість чи набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 752/3051/25 від 22 червня 2026 року Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій, для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Отже, позивач, хоча і має статус учасника бойових дій, однак він звернувся до суду із позовом, який не пов`язаний із захистом його соціальних прав як ветерана війни, а тому підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» у даному випадку відсутні, а тому позивачем має бути сплачений судовий збір у встановлених порядку і розмірі виходячи з дійсної вартості нерухомого майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, встановлені ст. 175 і 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За наведених обставин дану позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків шляхом долучення до матеріалів справи документів, які підтверджують дійсну вартість нерухомого майна та визначену ним ціну позову, та документів на підтвердження сплати судового збору у визначеному законом розмірі.
На підставі викладеного та керуючись ст. 175, 176, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, зокрема:
- долучити до позовної заяви документи, які підтверджують дійсну вартість нерухомого майна та визначену на підставі них ціну позову;
- долучити до позовної заяви документ, що підтверджує сплату позивачем судового збору у визначеному законом розмірі, виходячи з дійсної вартості нерухомого майна та визначеної ціни позову.
У разі неусунення вказаних недоліків, дана позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя Патраманський І. І.