УХВАЛА
08 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 685/663/25
провадження № 61-12574ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Тіорою Юрієм Парфірійовичем, на рішення Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 13 липня 2026 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 16 вересня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Теофіпольський відділ Державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Міністерство оборони України, про визнання протиправною бездіяльності військової частини та зобов`язання виконати вимоги постанови державного виконавця,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просила визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо невиконання вимог постанови державного виконавця Теофіпольського ВДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області від 21 червня 2024 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 в частині примусового стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання дітей в розмірі 1/2 частини з усіх видів заробітку (доходу) та зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виконати вимоги постанови від 21 червня 2024 року шляхом перерахування заборгованості ОСОБА_2 зі сплати аліментів у сумі 632 900,30 грн на розрахунковий рахунок Теофіпольського ВДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області.
Рішенням Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 13 липня 2026 року, яке залишено без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 16 вересня 2026 року, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 ..
У вересні 2026 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Тіорою Ю. П., на рішення Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 13 липня 2026 року та постанову Хмельницького апеляційного суду
від 16 вересня 2026 року.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду
та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги заявницею не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Положеннями пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначено, що від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Як убачається із змісту оскаржуваних судових рішень, предметом спору у цій справі є визнання протиправною бездіяльність військової частини та зобов`язання військової частини вчинити дії, а отже, підстави для звільнення заявниці від сплати судового збору за подання касаційної скарги відсутні.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України
«Про судовий збір» від 08 липня 2011 року.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 3 028 грн.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров`ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З огляду на зміст позову він містить дві вимоги немайнового характеру.
При поданні касаційної скарги судовий збір має бути сплачений у розмірі 3 875,84 грн ((3 028 грн * 0,4) * 2)*200 %) * 0,8).
Отже, заявниці необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у визначеному розмірі.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.
р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: [рахунок приховано], код класифікації доходів бюджету: 22030102, найменування податку, збору, платежу «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Згідно з вимогами частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявниці строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Тіорою Юрієм Парфірійовичем, на рішення Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 13 липня 2026 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 16 вересня 2026 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявниці.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Р. А. Лідовець