УХВАЛА
08 жовтня 2026 року
місто Київ
справа № 204/9900/22
провадження № 61-12732ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сакари Н. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чечелівського районного суду міста Дніпра від 08 липня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 липня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська боргова компанія», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Дар`я Володимирівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Горбенко Юлія Едуардівна, про витребування майна з чужого незаконного володіння,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2026 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Чечелівського районного суду міста Дніпра від 08 липня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 липня 2026 року.
Касаційна скарга була подана з пропуском строку на касаційне оскарження, оскільки направлена до Верховного Суду засобами поштового зв`язку 28 вересня 2026 року.
Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
У касаційній скарзі міститься клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги, в якому заявниця вказує, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, оскільки постанову апеляційного суду засобами поштового зв`язку на її адресу не надходила, копію судового рішення апеляційної інстанції отримала в особі представника за довіреністю, в суді першої інстанції 28 серпня 2026 року.
Верховний Суд визнає необґрунтованими доводи вказаного клопотання, обставини якого не підтверджено належними доказами, зокрема, відсутні відомості невиконання судом апеляційної інстанції вимог статті 272 ЦПК України щодо направлення (вручення) заявниці копії постанови Дніпровського апеляційного суду від 07 липня 2026 року, повний текст якої складено 15 липня 2026 року.
Серед іншого, Верховний Суд враховує, що пропущений ОСОБА_1 строк є значним - понад два місяці з дня складення повного тексту постанови апеляційної інстанції 15 липня 2026 року, загальний доступ до якої (постанови) забезпечено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 17 липня 2026 року, при цьому, апеляційна скарга подана безпосередньо ОСОБА_1 , яка мала цікавитися ініційованим нею апеляційним провадженням.
Також Верховний Суд враховує суперечливість відомостей щодо дати отримання ОСОБА_1 копії постанови апеляційного суду, оскільки у клопотанні на адресу суду першої інстанції, зареєстрованої 28 вересня 2026 року, заявниця вказує, що станом на 28 вересня 2026 року вона не отримувала копії судового рішення апеляційної інстанції, хоча в касаційній скарзі та окремо доданому клопотанні зазначає, що отримала означене судове рішення в особі представника (сина) 28 серпня 2026 року.
Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Таким чином, заявниці потрібно надіслати на адресу суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження та надати належні докази на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення апеляційного суду.
Також, касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки заявницею в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документу, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Касаційна скарга містить докази про сплату заявницею 25 вересня 2026 року судового збору у розмірі 2 796,70 грн, розмір якого не обґрунтовано.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подачі позовної заяви) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 481,00 грн.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подачі позовної заяви) за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров`ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заявниця оскаржує судові рішення попередніх інстанцій, якими відмовлено в задоволенні позову про витребування з незаконного володіння квартири.
Відповідно до підпункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Проте, враховуючи, що ні касаційна скарга, ні судові рішення першої та апеляційної інстанцій не містять інформації щодо вартості спірної квартири, для визначення ціни позову та відповідно розміру судового збору суду необхідні відомості щодо вартості спірного майна.
З огляду на вказане вище, заявниці необхідно надати суду докази на підтвердження вартості спірної квартири, та, в разі необхідності, доплатити судовий збір відповідно до положень Закону України «Про судовий збір». За відсутності вказаних відомостей вирішення питання про відкриття касаційного провадження не вбачається можливим, оскільки суд не може встановити точну ціну позову.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві, Печерський район, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): [рахунок приховано], код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявниці строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393, 394 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Визнати наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження рішення Чечелівського районного суду міста Дніпра від 08 липня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 липня 2026 року неповажними.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чечелівського районного суду міста Дніпра від 08 липня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 липня 2026 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали до 26 жовтня 2026 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо оформлення касаційної скарги відповідно до вимог статті 392 ЦПК України касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявниці, а у разі неподання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних причин для пропуску цього строку та надання доказів на їх підтвердження у відкритті касаційного провадження буде відмовлено на підставі пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н. Ю. Сакара