Судові рішення

Ухвала № 140457135 у справі № 902/316/26 від 02.10.2026

Ухвала від 02.10.2026 у господарській справі № 902/316/26 (категорія «Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів»). Суд: Господарський суд Вінницької області, суддя Нешик О.С.

Справа№ 902/316/26 (у рішенні: 902/316/26(902/1266/26))
СудГосподарський суд Вінницької області
СуддяНешик О.С.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваГосподарське
КатегоріяЗаява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів
Дата ухвалення02.10.2026
Надійшло до реєстру09.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140457135

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

___________________________________________________________________________

УХВАЛА

"02" жовтня 2026 р. Cправа №902/316/26(902/1266/26)

Господарський суд Вінницької області у складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., розглянувши заяву розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Рітейл Груп" арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича №02-165/129 від 18.09.2026 про забезпечення позову №02-165/129 від 18.09.2026 (вх. канц. суду №01-43/49/26 від 21.09.2026) в справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Рітейл Груп", м.Вінниця

до фізичної особи ОСОБА_1 , м.Чернівці

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бімер", м.Рівне

про визнання недійсними договорів купівлі - продажу та комісії та зобов`язання повернути майно

в межах справи

за заявою Акціонерного товариства "Райффайзен Банк", м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Рітейл Груп", м.Вінниця

про банкрутство

за участю заявника - арбітражного керуючого (розпорядника майна) Демчана О.І. (в режимі відеоконференції),

відповідачі - не з`явились

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Вінницької області надійшла заява Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" б/н від 16.03.2026 про відкриття провадження в справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Рітейл Груп".

Ухвалою суду від 03.06.2026 відкрито провадження в справі №902/316/26 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Рітейл Груп", введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Демчана О.І., попереднє засідання призначено на 28.07.2026.

10.06.2026 здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження в справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Рітейл Груп" на офіційному вебпорталі Судової влади України.

21.09.2026 до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Рітейл Груп" до фізичної особи ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Бімер" із такими позовними вимогами:

- визнати недійсним договір комісії №6329/25/1/002486 від 22.11.2025, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бімер" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс Рітейл Груп";

- визнати недійсним укладений між відповідачами договір купівлі-продажу транспортного засобу №6328/25/1/002486 від 11.12.2025;

- зобов`язати фізичну особу ОСОБА_1 передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Альянс Рітейл Груп" транспортний засіб MERCEDES-BENZ ATEGO 918L, 2011 року випуску, колір чорний, VIN № НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 ринковою вартістю у розмірі 741 610,00 (сімсот сорок одна тисяча шістсот десять 00 коп.) грн.

Одночасно з пред`явленням позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Рітейл Груп", арбітражний керуючий Демчан Олександр Іванович звернувся до суду із заявою №02-165/129 від 18.09.2026 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно, що є предметом спору в справі №902/316/26(902/1266/26).

Заява мотивована тим, що в ході виконання повноважень розпорядника майна встановлено факт відчуження Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс Рітейл Груп" зазначеного транспортного засобу на користь відповідача 1 - фізичної особи ОСОБА_1 .

З листа РСЦ ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях від 29.06.2026 за вих. №31/35/14-8993-2026 слідує, що транспортний засіб MERCEDES-BENZ ATEGO 918L, 2011 року випуску, VIN № НОМЕР_1 був відчужений на користь ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу від 11.12.2025 за ціною 380 250,00 грн.

При цьому відповідно до звіту про оцінку майна, проведеного ПП "Оціночна Компанія "Апекс", ринкова вартість зазначеного транспортного засобу становить 741610,00 грн, тобто істотно перевищує ціну, зазначену в договорі.

Крім того, за результатами перевірки банківських виписок Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Рітейл Груп" не встановлено проведення покупцем ОСОБА_1 оплати за транспортний засіб відповідно до умов договору купівлі-продажу.

Арбітражний керуючий Демчан Олександр Іванович зазначає, що відчуження транспортного засобу відбулося в період існування у боржника значної заборгованості перед кредиторами, а вибуття спірного майна з майнової сфери боржника без отримання відповідного майнового еквівалента може призвести до зменшення ліквідаційної маси та порушення прав кредиторів.

В обґрунтування необхідності застосування заходів забезпечення позову арбітражний керуючий Демчан Олександр Іванович посилається на те, що ОСОБА_1 як власник спірного транспортного засобу не позбавлений можливості здійснити його подальше відчуження на користь третіх осіб.

Частиною 1 ст.140 ГПК України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Разом з цим, згідно частини 4 зазначеної норми: "У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін".

Враховуючи, що наданих пояснень та доказів було недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку про призначення її до розгляду у судовому засіданні 02.10.2026 з викликом учасників справи.

В судовому засіданні 02.10.2026 взяв участь арбітражний керуючий (розпорядник майна) Демчан О.І., який підтримав подану заяву; просив накласти арешт на рухоме майно, що є предметом спору в справі №902/316/26(902/1266/26) шляхом заборони будь-яким особам вчиняти дії, спрямовані на відчуження, передачу в заставу, інше обтяження або зміну реєстраційних даних щодо транспортного засобу.

Відповідачі в судовому засіданні 02.10.2026 участі не брали.

Разом з тим, 02.10.2026 від представника відповідача 1 - ОСОБА_1 адвоката Письменної Н.В. через систему "Електронний суд" надійшли заперечення на заяву про забезпечення позову, де відповідач 1 просив суд відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

В запереченнях відповідача 1 - ОСОБА_1 стверджується, що заявник не довів вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації відповідачем або здійснення дій на безпідставне перерахування грошових коштів), або які б свідчили про можливе невиконання (утруднення виконання) судового рішення за наслідками розгляду спору. Окрім цього, позовну заяву було подано ще 21.09.2026. Відтак, станом на сьогоднішній день відповідач 1 мав достатньо часу для реалізації майна, якби мав намір вчинити такі дії.

Надавши оцінку доводам сторін щодо наявності або відсутності підстав для вжиття заходів забезпечення позову судом враховано таке.

Положеннями частини 2, частини 3 статті 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Згідно приписів пунктів 3, 4 частини 1 статті 139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна, зокрема, містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Отже, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

При цьому обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

За змістом статті 136 ГПК України при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між певним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову чи забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.

Відповідно до частини 4 статті 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у справах №914/2157/19 від 20.07.2020, №910/19256/16 від 10.04.2018, №910/20479/17 від 14.05.2018, №922/1605/18 від 11.09.2018, №909/526/19 від 14.01.2019, №925/288/17 від 25.01.2019, № 904/1417/19 від 26.09.2019.

Судом враховано, що предметом позову у цій справі є вимога - зобов`язати фізичну особу ОСОБА_1 передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Альянс Рітейл Груп" транспортний засіб MERCEDES-BENZ ATEGO 918L, 2011 року випуску, колір чорний, VIN № НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 ринковою вартістю у розмірі 741610,00 (сімсот сорок одна тисяча шістсот десять 00 коп.) грн.

Виконання в майбутньому судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач спірний автомобіль, а тому застосування заходу забезпечення позову, обраного заявником, безпосередньо пов`язане із предметом позову.

З огляду на майновий характер вимоги у цій справі, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у даному випадку - автомобіль), який є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути на момент виконання рішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 викладено правову позицію, відповідно до якої необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Суд звертає увагу, що гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.11.2021 у справі № 344/14718/20).

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 констатувала, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду із заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

З наведеного слідує, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 13.09.2023 у справі № 910/11678/22).

Частиною 1 статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд зазначає, що виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Європейським судом з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" (рішення від 19.03.1997) зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Таким чином, вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини.

Під час вирішення питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого рішення.

Суд зауважує, що конкретний захід забезпечення позову буде співмірним із позовною вимогою, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 в справі № 753/22860/17, у постановах Верховного Суду від 19.07.2024 у справі № 917/1862/21, від 01.08.2024 у справі № 904/3000/23.

Згідно з правовими позиціями, викладеними Верховним Судом у постанові від 23.09.2025 у справі 904/1105/25: під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Відповідно до статті 3 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність.

Статтею 13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (стаття 14 ГПК України).

Згідно зі статтею 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За змістом статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 06.10.2022 у справі № 905/446/22, від 27.04.2023 у справі № 916/3686/22, від 07.11.2024 у справі № 915/538/24, від 11.05.2026 у справі № 910/16013/25 у разі звернення з позовом про стягнення грошових коштів саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач.

Судом встановлено, що заявлений захід забезпечення позову безпосередньо стосується предмета спору, оскільки позовні вимоги включають вимогу про повернення саме зазначеного транспортного засобу до майнової сфери Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Рітейл Груп".

У цьому випадку судом виявлено безпосередній зв`язок між заявленим заходом забезпечення позову та предметом спору, оскільки арешт накладається не на будь-яке майно відповідача, а саме на транспортний засіб, щодо якого заявлені позовні вимоги про визнання недійсними правочинів та повернення цього майна до майнової сфери боржника.

При цьому суд враховує, що спірний транспортний засіб вже був відчужений Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс Рітейл Груп" іншій особі, а тому існує об`єктивна можливість його подальшого відчуження.

У разі подальшого відчуження транспортного засобу третій особі до закінчення розгляду спору виконання можливого рішення суду про повернення майна боржнику може бути істотно ускладнене або потребуватиме звернення з новими позовними вимогами до наступного набувача майна.

За таких обставин невжиття заходу забезпечення позову може призвести до зміни фактичного та правового стану спірного майна, внаслідок чого навіть у разі задоволення позову ефективне поновлення порушених прав позивача в межах цього судового провадження може бути ускладнене.

Суд також бере до уваги, що відповідно до поданих заявником матеріалів транспортний засіб був відчужений за ціною 380 250,00 грн, тоді як його ринкова вартість згідно зі звітом про оцінку становить 741 610,00 грн; а відомості про фактичне отримання боржником коштів від покупця станом на час прийняття цієї ухвали в матеріалах справи відсутні.

Зазначені обставини у сукупності з фактом перебування Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Рітейл Груп" у процедурі банкрутства свідчать про наявність достатніх підстав для висновку щодо необхідності тимчасового збереження спірного майна до вирішення спору по суті.

При цьому накладення арешту на транспортний засіб не позбавляє ОСОБА_1 можливості володіти та користуватися ним, а лише тимчасово обмежує можливість його відчуження та іншого розпорядження ним.

Суд констатує, що питання про вилучення у відповідача 1 спірного автомобіля або обмеження користування ним не ставиться, оскільки це може призвести до виникнення збитків. Натомість застосована судом заборона відчуження автомобіля не обмежує для відповідача 1 можливість користування ним, в т.ч. з метою одержання прибутку.

Отже, обраний заявником захід забезпечення позову є співмірним із заявленими вимогами, має безпосередній зв`язок із предметом спору та спрямований на забезпечення реального та ефективного виконання можливого рішення суду.

Суд відхиляє доводи відповідача 1 щодо недоведеності конкретних дій, спрямованих на подальше відчуження спірного майна, оскільки для застосування заходів забезпечення позову необхідним є встановлення обґрунтованої можливості утруднення або унеможливлення ефективного захисту порушених прав, а не обов`язково встановлення факту підготовки відповідачем конкретного правочину щодо відчуження майна.

У цьому випадку така можливість обумовлена самим характером спірного майна як рухомої речі, яка перебуває у власності відповідача 1, та встановленим судом фактом попереднього відчуження цього ж транспортного засобу боржником.

При цьому суд враховує, що метою забезпечення позову у цій справі є не вирішення питання про належність транспортного засобу по суті, а збереження існуючого стану спірного майна до вирішення спору.

З огляду на викладене суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення заяви розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Рітейл Груп" арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича №02-165/129 від 18.09.2026 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортний засіб MERCEDES-BENZ ATEGO 918L, 2011 року випуску, колір чорний, VIN № НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 .

Щодо зустрічного забезпечення суд зазначає таке.

Відповідно до статті 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

З урахуванням характеру заявленого заходу забезпечення позову, його тимчасового характеру, безпосереднього зв`язку зі спірним майном, а також того, що накладення арешту обмежує відповідача виключно у праві розпорядження транспортним засобом, суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 141, 144, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Рітейл Груп" арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича №02-165/129 від 18.09.2026 про забезпечення позову в справі №902/316/26(902/1266/26) - задовольнити.

2. Накласти арешт на рухоме майно, що є предметом спору в справі №902/316/26(902/1266/26), а саме: транспортний засіб MERCEDES-BENZ ATEGO 918L, 2011 року випуску, колір чорний, VIN № НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 - шляхом заборони ОСОБА_1 та будь-яким іншим особам вчиняти дії, спрямовані на відчуження, передачу в заставу, інше обтяження або зміну реєстраційних даних щодо транспортного засобу MERCEDES-BENZ ATEGO 918L, 2011 року випуску, VIN № НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 .

3. Зустрічне забезпечення в справі №902/316/26(902/1266/26) не застосовувати.

4. Ухвала суду від 02.10.2026 в справі №902/316/26(902/1266/26) підписана суддею і набрала законної сили 09.10.2026.

5. Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", та може бути пред`явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку протягом трьох років.

6. Стягувач - розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Рітейл Груп" арбітражний керуючий Демчан Олександр Іванович (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ; місцезнаходження: 01033, м.Київ, вул.Жилянська, буд.68, оф.293).

7. Боржник - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_5 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_6 , виданий 2-м відділом ЧМВ УМВС України в Чернівецькій обл., 24.05.2002).

8. Згідно зі статтею 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Кодексом України з процедур банкрутства. Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

9. За приписами пункту 3 частини 1 статті 255 ГПК України ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено окремо від рішення суду першої інстанції до Північно-західного апеляційного господарського суду.

10. Відповідно до частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

11. Примірники ухвали суду від 02.10.2026 в справі №902/316/26(902/1266/26) надіслати згідно з переліком.

Суддя Нешик О.С.

кількість прим. ухвали:

1 - до справи;

2, 3 - ТОВ "Альянс Рітейл Груп" - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти ([пошта прихована]);

4, 5 - арбітражному керуючому Демчану О.І. - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_2 );

6 - ОСОБА_1 - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС;

7, 8 - ТОВ "Бімер" - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ).

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
09.11.2026 Ухвала № 141458085 Господарський суд Вінницької області
09.11.2026 Судовий наказ № 141303174 Господарський суд Вінницької області
09.11.2026 Судовий наказ № 141303173 Господарський суд Вінницької області
09.11.2026 Судовий наказ № 141303172 Господарський суд Вінницької області
06.11.2026 Ухвала № 141423001 без тексту Господарський суд Вінницької області
05.11.2026 Ухвала № 141289849 Господарський суд Вінницької області
05.11.2026 Ухвала № 141262252 Господарський суд Вінницької області
05.11.2026 Ухвала № 141262248 Господарський суд Вінницької області
02.11.2026 Рішення № 141344131 Господарський суд Вінницької області
02.11.2026 Судовий наказ № 141101971 Господарський суд Вінницької області
02.11.2026 Ухвала № 141101902 Господарський суд Вінницької області
30.10.2026 Ухвала № 141262244 Господарський суд Вінницької області
30.10.2026 Ухвала № 141086340 Господарський суд Вінницької області
29.10.2026 Рішення № 141389091 Господарський суд Вінницької області
29.10.2026 Ухвала № 141184130 Господарський суд Вінницької області
28.10.2026 Ухвала № 141086279 Господарський суд Вінницької області
28.10.2026 Ухвала № 141024811 Господарський суд Вінницької області
27.10.2026 Ухвала № 141101918 Господарський суд Вінницької області
27.10.2026 Ухвала № 141086275 Господарський суд Вінницької області
20.10.2026 Ухвала № 140950181 Господарський суд Вінницької області