ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ОКРЕМА УХВАЛА
08 жовтня 2026 року Луцьк Справа № 140/6438/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Лозовського О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача Немеровця Вадима Олександровича про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся із позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) про:
визнання протиправною бездіяльності щодо нездійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, із застосуванням базового місяця - січень 2008 року; зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно, із встановленням січня 2008 року як базового місяця, згідно з "Порядком проведення індексації грошових доходів населення", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, по день її фактичної виплати;
визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.03.2018 по 26.09.2019 та з 10.03.2020 по 07.06.2021 із застосуванням місяця підвищення доходу - березень 2018 року та із нарахуванням щомісячної фіксованої індексації з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078; зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за всі періоди проходження військової служби з 01.03.2018 по 26.09.2019 та з 10.03.2020 по 07.06.2021 із застосуванням місяця для обчислення споживчих цін - березень 2018 року та із виплатою щомісячної фіксованої індексації, з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, по день її фактичної виплати;
визнання протиправною бездіяльності щодо неврахування до грошового забезпечення розміру фіксованої індексації, розрахованої із застосуванням місяця для обчислення споживчих цін - березень 2018 року та із виплатою такої щомісячної фіксованої індексації, з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, до грошового забезпечення під час нарахування виплат при звільненні з військової служби згідно наказу №78 від 16.04.2021, зазначених у довідці-розрахунку від 08.06.2024 за вих. №343/3/фс; зобов`язання здійснити перерахунок грошового забезпечення та всіх виплат при звільненні, зазначених у довідці-розрахунку від 08.06.2024 за вих. №343/3/фс, отриманих при звільненні з військової служби згідно наказу №78 від 16.04.2021, із врахуванням фіксованої індексації, розрахованої із застосуванням місяця для обчислення споживчих цін - березень 2018 року та із виплатою щомісячної фіксованої індексації, з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, із врахуванням виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;
визнання протиправною бездіяльності щодо не проведення нарахування та виплати грошового забезпечення військовослужбовця (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період проходженням військової служби з 10.03.2020 по 07.06.2021, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року: у 2020 році - з 10.03.2020-31.12.2020 - зважаючи на прожитковий мінімум, встановлений статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01 січня 2020 року, у 2021 році з 01.01.2021 по 07.06.2021 - зважаючи на прожитковий мінімум, встановлений статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року; зобов`язання провести нарахування та виплату грошового забезпечення військовослужбовця: щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення - за 2020, 2021 роки: за період проходження військової служби з 10.03.2020 по 31.12.2020 - із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01 січня 2020 року за статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік"; за період проходження мною військової служби з 01.01.2021 по 07.06.2021 - із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01 січня 2021 року за статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік"; з урахуванням раніше виплачених сум, з обов`язковим включенням до розміру перерахованого грошового забезпечення фіксованої індексації грошового забезпечення, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п.2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2004 №44;
визнання протиправною бездіяльності щодо непроведення нарахування та виплати грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку 28 діб, як учаснику бойових дій (за 2020-2021 роки), з врахуванням при визначенні її розміру посадового окладу (ПО) і окладу за військовим званням (ОВЗ), а також, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за вислугу років (НВР), премії, надбавки за особливості проходження служби (НОПС), надбавки за роботу в умовах режимних обмежень НРУРО), розрахованих із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України "Про державний бюджет України на 2021 рік" на 1 січня 2021 року на відповідний тарифний коефіцієнт, враховуючи раніше виплачені суми, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п.2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;
зобов`язання провести нарахування та виплату грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку 28 діб (за 2020-2021 роки), як учаснику бойових дій з врахуванням при визначенні її розміру посадового окладу (ПО) і окладу за військовим званням (ОВЗ), а також, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за вислугу років (НВР), премії, надбавки за особливості проходження служби (НОПС), надбавки за роботу в умовах режимних обмежень НРУРО), розрахованих із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України "Про державний бюджет України на 2021 рік" на 1 січня 2021 року на відповідний тарифний коефіцієнт, із обов`язковим включенням до розміру перерахованого грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, враховуючи раніше виплачені суми, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п.2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 09.10.2024 у справі 140/6438/24 у даній справі адміністративний позов задоволено.
Рішення суду у справі 140/6438/24 набрало законної сили 02.12.2024.
25.09.2026 до суду надійшла заява представника позивача в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) про визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 , вчинених на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09.10.2024 у справі №140/6438/24, у якій просить визнати протиправними та скасувати подані Військовою частиною НОМЕР_1 21.09.2026 на виконання рішення суду розрахунок заборгованості з індексації грошового забезпечення за періоди з 01.03.2018 по 26.09.2019 та з 10.03.2020 по 07.06.2021, яким визначено до виплати 0,00 грн, та розрахунок інших сум на виконання рішення суду у розмірі 42013,93 грн. Заявник також просить зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 провести нові розрахунки та визнати розмір заборгованості з індексації грошового забезпечення у сумі 125940,86 грн, а за іншими перерахованими видами грошового забезпечення 62549,87 грн. Крім того, просить постановити окрему ухвалу та направити її прокурору та/або органу досудового розслідування для вирішення питання щодо можливої підробки офіційних документів та умисного невиконання рішення суду.
Заява обґрунтована тим, що Військова частина НОМЕР_1 на виконання рішення суду у даній від 09.10.2024 визначила заборгованість з індексації грошового забезпечення за періоди з 01.03.2018 по 26.09.2019 та з 10.03.2020 по 07.06.2021 у сумі 125 940,86 грн, а за іншими належними до перерахунку виплатами - 62 549,87 грн. Загальна сума нарахувань на виконання рішення суду становила 272115,94 грн.
Однак, у поданих 21.09.2026 розрахунках Військова частина НОМЕР_1 визначила суму індексації за вказані періоди у розмірі 0,00 грн, а суму інших виплат - 42 013,93 грн.
У зв`язку з відрахуванням з 23.03.2026 судді Димарчук Т.М. зі штату Волинського окружного адміністративного суду на підставі наказу голови суду від 25.02.2026 №02-07/4/26 та на виконання розпорядження керівника апарату суду від 25.09.2026 №01-87/841/26 проведено повторний автоматизований розподіл справи №140/6438/24.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.09.2026 головуючим суддею для розгляду адміністративної справи №140/6438/24 було визначено суддю Лозовського О.А.
Ухвалою суду від 28.09.2026 вказану заяву призначено до розгляду в порядку письмового провадження та запропоновано військовій частині НОМЕР_1 надати письмові пояснення щодо виконання рішення суду.
У письмових поясненнях щодо поданої заяви, поданих до суду 01.10.2026, представник боржника заперечив проти задоволення заяви та вказав, що на виконання рішення Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 09.10.2024 у справі №140/6438/24 в/ч НОМЕР_1 проведено відповідні розрахунки та подано рішення на перевірку і погодження згідно Алгоритму КСВ ЗСУ від 01.03.2026 №141/116/14-уд до 10-го Армійського Корпусу (в/ч НОМЕР_2 ).
За результатами перевірки та погодження сум на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду у справі №140/6438/24 в/ч НОМЕР_1 було здійснено: перерахунок та нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно, з врахуванням базового місяця січня 2008 року, згідно з Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004 у сумі 83625,21 грн (до оподаткування). перерахунок та нарахування грошового забезпечення за період з 10.03.2020 по 07.06.2021, а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, з урахуванням виплачених сум, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004 у сумі 34547,47 грн (до оподаткування). перерахунок та нарахування грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку 28 діб, як учаснику бойових дій за 2020-2021 роки, з врахуванням при визначенні її розміру посадового окладу і окладу за військовим званням, а також, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, розрахованих із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2021 рік» на 01.01.2021 на відповідний тарифний коефіцієнт з індексацією грошового забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум у сумі 4861,88 грн (до оподаткування). перерахунок та нарахування виплат, які підлягали йому при звільненні, з урахуванням індексації грошового забезпечення з врахуванням виплачених сум, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 у сумі 2604,58 грн. (до оподаткування). перерахунок та нарахування індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.03.2018 по 26.09.2019 та з 10.03.2020 по 07.06.2021 із застосуванням місяця для обчислення споживчих цін - березень 2018 року, з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням виплачених сум, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004 у сумі 0,00 грн.
Абз.5 п.5 та Додатком №4 Постанови Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (зі змінами з грудня 2015 року) (далі - ПКМУ №1078) встановлено, що у зв`язку з підвищенням посадового окладу під час порівняння суми підвищення заробітної плати та суми індексації у місяці підвищення повинні враховуватися всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру виплати. Порівняння суми підвищення грошового забезпечення із сумою індексації здійснюється в умовах місяця, у якому відбулося таке підвищення, це зазначено в ПКМУ №1078 та доведено роз`ясненням Міністерства соціальної політики України від 04.07.2017 №58/0/66 17 (тобто порівнюється не попередній місяць з поточним місяцем, а в умовах місяця підвищення, тобто в умовах березня 2018 року).
За новими з 01.03.2018 складовими ГЗ (відповідно до ПКМУ №704) порівнюється посадовий оклад до збільшення з посадовим окладом після збільшення, а не зі складовими ГЗ по ПКМУ №1294 та ПКМУ №889, які з 01.03.2018 не існують.
Військовою частиною НОМЕР_1 , як розпорядником коштів третього рівня з метою виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду по справі №140/6438/24 на адресу Центрального фінансово-економічного управління КСВ встановленим порядком було подано відповідну заявку-розрахунок на фінансування за №9/фс від 06.01.2025, №93/фс від 05.02.2025, №189/фс від 05.03.2025, №412/фс від 07.04.2025, №598/фс від 07.05.2025, №740/фс від 04.06.2025, №915/фс від 03.07.2025, №1202/фс від 07.08.2025, №1308/фс від 03.09.2025, №1455/фс від 04.10.2025, №1615/фс від 04.11.2025, №1724/фс від 03.12.2025, №6/фс від 03.01.2026, №215/фс від 03.02.2026, №368/фс від 06.03.2026 та №539/фс від 04.04.2026, №780/фс від 02.05.2026 №981/фс від 06.06.2026, №1147/фс від 07.07.2026, №1104/фс від 06.08.2026, №1548/фс від 05.09.2026.
Після отримання повідомлення про проведення перевірки розрахунків суми коштів, необхідних для виконання судових рішень від 13.08.2026 за №1808/14334, погодження суми до виплати та отримання відповідного цільового фінансування для виконання рішення суду, 29.09.2026 здійснено виплату на реквізити ОСОБА_1 в сумі 155661,57 грн (після оподаткування 1,5% військового збору).
Таким чином, відповідач вважає, що судове рішення Волинського окружного адміністративного суду у справі №140/6438/24 виконано в повному обсязі. Станом на дату надання відповіді заборгованість за зазначеним судовим рішенням перед ОСОБА_1 відсутня
Просить відмовити в задоволенні заяви позивача
Згідно із частиною п`ятою статті 383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.
Відтак, заяву розглянуто в порядку письмового провадження протягом десяти днів з дня її отримання.
Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання судового рішення, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якого ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України обов`язковість судового рішення є однією із основних засад судочинства.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.
Частинами другою, четвертою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Аналогічні положення містить КАС України, зокрема, нормами статті 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
У справі «Савіцький проти України» Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у рішенні від 26.07.2012 зазначив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін (див. рішення від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece), в. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II). Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок (див. рішення у справі «Immobiliare Saffi» проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy) [ВП], заява №22774/93, п. 66, ECHR 1999-V).
Тому необґрунтована тривала затримка виконання обов`язкового рішення може суперечити Конвенції (див. рішення у справі «Бурдов проти Росії» (Burdov v. Russia), заява №59498/00, ECHR 2002-III). Саме на державу покладається обов`язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції (див., серед багатьох інших джерел, рішення від 07.12.2006 у справі «Козачек проти України» (Kozachek v. Ukraine), заява №29508/04). Держава відповідає за виконання остаточних рішень, якщо органи влади контролюють обставини, що блокують або перешкоджають їхньому повному та своєчасному виконанню (див. рішення у справах «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), заява №29439/02, від 26.04.2005, та «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), заява №1811/06, від 19.02.2009).
Згідно із частиною шостою статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
За приписами частин першої, четвертої - сьомої статі 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання. Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій. Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується. Окрема ухвала Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Отже, передбачений статтею 383 КАС України механізм судового контролю спрямований не на повторне вирішення спору між сторонами, а на забезпечення належного виконання судового рішення відповідно до його змісту та висновків суду, які є обов`язковими для сторін.
При цьому суб`єкт владних повноважень, виконуючи судове рішення, не вправі змінювати встановлений судом спосіб відновлення порушеного права, повторно вирішувати питання, які вже вирішені судом, або надавати встановленим судом обставинам іншу оцінку, наслідком якої є фактичне невиконання судового рішення.
Так, що стосується розрахунку індексації грошового забезпечення за періоди з 01.03.2018 по 26.09.2019 та з 10.03.2020 по 07.06.2021 суд зазначає наступне.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 09.10.2024 зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексаціїю грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.03.2018 по 26.09.2019 та з 10.03.2020 по 07.06.2021 із застосуванням місяця для обчислення споживчих цін - березень 2018 року, з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням виплачених сум, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.07.2004.
Тобто суд не лише зобов`язав відповідача застосувати положення абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, а й безпосередньо встановив обставини, необхідні для застосування зазначених положень.
Зокрема, судом встановлено, що розмір грошового забезпечення позивача за лютий 2018 року становив 12 290,40 грн, а за березень 2018 року - 12 900,91 грн.
Отже, різниця між грошовим забезпеченням позивача у березні 2018 року та лютому 2018 року становила 610,51 грн, і саме на цю суму, як встановив суд, відбулося підвищення доходу позивача у березні 2018 року.
Також у вказаному рішенні суд визначив суму можливої індексації у березні 2018 року в розмірі 4463,15 грн, виходячи із розрахунку 1762,00 грн Ч 253,30 % / 100.
На підставі наведеного суд у рішенні від 09.10.2024 зробив висновок, що сума можливої індексації в розмірі 4463,15 грн перевищує розмір підвищення доходу позивача 610,51 грн, у зв`язку із чим наявні правові підстави для виплати позивачу індексації-різниці.
Таким чином, вихідні величини, необхідні для визначення індексації-різниці у березні 2018 року, вже встановлені рішенням суду, яке набрало законної сили, та не можуть повторно визначатися відповідачем на стадії його виконання.
Різниця між сумою можливої індексації у березні 2018 року 4463,15 грн та розміром підвищення доходу 610,51 грн становить 3852,64 грн.
Разом з тим у розрахунку, поданому Військовою частиною НОМЕР_1 21.09.2026, розмір індексації за спірні періоди визначено у сумі 0,00 грн.
Обґрунтовуючи такий розрахунок, відповідач посилається на необхідність іншого способу порівняння складових грошового забезпечення у березні 2018 року, ніж той, який покладено в основу рішення суду.
Проте, суд не погоджується з такою позицією боржника з огляду на те, що питання про розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року вже було предметом судового розгляду у справі №140/6438/24, якому суд надав правову оцінку і встановив конкретні розміри грошового забезпечення позивача за лютий та березень 2018 року та визначив розмір підвищення доходу в сумі 610,51 грн.
Отже, здійснення відповідачем на стадії виконання судового рішення нового порівняння складових грошового забезпечення, внаслідок якого отримано інший результат та визначено відсутність у позивача права на індексацію-різницю, фактично спрямоване на перегляд обставин та висновків, установлених рішенням суду, яке набрало законної сили.
Внутрішній алгоритм Збройних Сил України, погодження розрахунку іншою військовою частиною чи роз`яснення іншого органу не можуть змінювати зміст судового рішення та встановлений ним спосіб відновлення порушеного права.
Суд також враховує, що у попередньому розрахунку, складеному Військовою частиною НОМЕР_1 на виконання рішення суду від 09.10.2024, щомісячний розмір індексації-різниці визначався у сумі 3852,64 грн, загальна сума нарахованої за відповідні періоди індексації становила 131375,02 грн, а з урахуванням раніше виплаченої індексації у сумі 5434,16 грн відповідач визначив різницю до виплати у сумі 125940,86 грн.
Таким чином, визначення Військовою частиною НОМЕР_1 у розрахунку від 21.09.2026 індексації грошового забезпечення за періоди з 01.03.2018 по 26.09.2019 та з 10.03.2020 по 07.06.2021 у сумі 0,00 грн не відповідає змісту рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09.10.2024 та порушує підтверджене цим рішенням право позивача.
Щодо розрахунку інших сум на виконання рішення суду у даній справі у розмірі 42013,93 грн суд зазначає таке.
Із матеріалів справи вбачається, що зазначена сума (42 013,93 грн) складається з:
- 34547,47 грн - перерахунку грошового забезпечення за період з 10.03.2020 по 07.06.2021;
- 4861,88 грн - перерахунку грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку 28 діб;
- 2604,58 грн - перерахунку виплат, належних позивачу при звільненні.
Разом з тим рішенням суду від 09.10.2024 відповідача зобов`язано здійснити перерахунок не лише посадового окладу та окладу за військовим званням, а грошового забезпечення позивача за період з 10.03.2020 по 07.06.2021 та всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням перерахованих посадового окладу та окладу за військовим званням.
Крім того, грошова компенсація за невикористану додаткову відпустку та виплати, які підлягали позивачу при звільненні, за змістом рішення суду підлягають перерахунку з урахуванням належного розміру індексації грошового забезпечення.
Водночас розрахунок у сумі 42013,93 грн здійснено відповідачем одночасно з визначенням індексації грошового забезпечення за спірні періоди з 01.03.2018 по 26.09.2019 та з 10.03.2020 по 07.06.2021 у розмірі 0,00 грн.
Оскільки висновок відповідача про відсутність у позивача права на індексацію-різницю не відповідає мотивувальній частині рішення суду від 09.10.2024, похідні розрахунки виплат, при визначенні яких відповідно до цього рішення повинна враховуватися індексація грошового забезпечення, також не можуть свідчити про належне виконання судового рішення.
Суд також враховує, що раніше Військова частина НОМЕР_1 на виконання рішення від 09.10.2024 провела розрахунок інших належних позивачу виплат у сумі 62549,87 грн, а у звіті, поданому до суду в липні 2026 року, повідомила, що загальна сума нарахувань на виконання рішення суду становить 272115,94 грн та нарахування здійснено в повному обсязі, тоді як невиплата коштів була обумовлена відсутністю відповідного фінансового ресурсу.
Сам по собі факт проведення відповідачем попереднього розрахунку не виключає можливості виправлення арифметичних чи інших помилок у ньому. Однак зміна такого розрахунку повинна відповідати змісту судового рішення і не може ґрунтуватися на зміні встановлених судом обставин або незастосуванні складових грошового забезпечення, які суд прямо зобов`язав врахувати.
Враховуючи, що розрахунок у сумі 42 013,93 грн ґрунтується, зокрема, на визначенні індексації-різниці у розмірі 0,00 грн, яке суд визнав таким, що суперечить рішенню від 09.10.2024, суд дійшов висновку, що дії Військової частини НОМЕР_1 щодо проведення такого розрахунку також не можуть бути визнані належним виконанням судового рішення.
При цьому здійснення Військовою частиною НОМЕР_1 29.09.2026 виплати позивачу коштів не усуває встановленого порушення, оскільки предметом судового контролю є не лише сам факт перерахування коштів, а й відповідність здійснених відповідачем на виконання рішення розрахунків змісту та обов`язковим висновкам судового рішення.
Щодо вимог заявника про визнання судом розміру заборгованості з індексації грошового забезпечення у сумі 125940,86 грн та за іншими видами грошового забезпечення у сумі 62549,87 грн суд зазначає наступне.
У рішенні від 09.10.2024 судом зазначено, що визначення конкретного розміру індексації грошового забезпечення, який підлягає виплаті на користь позивача, належить до компетенції відповідача, а суд наділений повноваженнями перевірити правильність такого розрахунку у контексті застосування нормативно-правових актів, що регулюють відповідні правовідносини.
При цьому, суд зауважує, що рішенням від 09.10.2024 конкретні суми 125 940,86 грн та 62 549,87 грн до стягнення з Військової частини НОМЕР_1 не визначалися.
Суд звертає увагу, що приписи статті 383 КАС України спрямоване саме на усунення порушень, допущених суб`єктом владних повноважень під час виконання судового рішення, а не на зміну чи доповнення резолютивної частини такого рішення новими способами захисту або визначення судом замість відповідача конкретних сум, які не були предметом присудження у рішенні.
За таких обставин належним способом усунення встановленого порушення є зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 провести розрахунки відповідно до висновків, наданих судом у рішенні Волинського окружного адміністративного суду від 09.10.2024, а не встановлення судом конкретних сум заборгованості.
Тому в цій частині вимоги заяви задоволенню не підлягають.
Щодо вимоги заявника про постановлення окремої ухвали та направлення її прокурору та/або органу досудового розслідування у зв`язку з можливою підробкою офіційних документів та умисним невиконанням судового рішення суд зазначає таке.
Відповідно до статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Разом з тим матеріали справи не містять достатніх та належних доказів, які б давали суду підстави для висновку про наявність у діях конкретних посадових осіб ознак підроблення офіційних документів або умисного невиконання судового рішення.
Сам факт складання відповідачем нового розрахунку, який не відповідає змісту рішення суду, та зменшення раніше визначених сум за результатами внутрішньої перевірки є підставою для застосування передбаченого статтею 383 КАС України судового контролю, однак за встановлених у цій справі обставин не є достатнім для висновку про вчинення кримінального правопорушення.
У зв`язку із цим підстав для направлення окремої ухвали прокурору або органу досудового розслідування суд не встановив.
Водночас встановлені судом обставини свідчать про те, що Військова частина НОМЕР_1 при здійсненні розрахунків на виконання рішення суду від 09.10.2024 допустила порушення вимог щодо обов`язковості судового рішення, яке підлягає усуненню шляхом проведення належних розрахунків відповідно до змісту та висновків цього рішення.
Отже, рішення суду відповідачем виконується не належним чином, що є перепоною у завершенні судового провадження і в реалізації громадянином його гарантованого Конвенцією «права на справедливий суд».
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження №К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
У сукупності викладеного, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо виконання рішення суду від 09.10.2024 у цій справі у визначений відповідачем спосіб є протиправними, такими, що також сприяють тривалому порушенню права власності позивача, яке гарантоване статтею 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відновлене у судовому порядку.
Враховуючи те, що на час розгляду заяви відповідними доказами підтверджено той факт, що відповідачем не вжито дієвих і належних заходів на виконання судового рішення, суд з урахуванням приписів статті 249 КАС України, приходить до висновку що відповідачем порушено положення статті 129-1 Конституції України та частини другої статті 14, частини першої статті 370 КАС України, а саме: не виконано у повному обсязі і належним чином судове рішення, яке набрало законної сили, що зумовлює необхідність постановлення окремої ухвали і направлення її для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про порушення відповідачем норм чинного законодавства при виконанні рішення суду у цій справі, а тому у даному випадку наявні усі правові підстави для застосування заходів судового контролю у порядку статті 383 КАС України.
Крім того, у порядку частин першої, п`ятої статті 249 КАС України відповідача (боржника) необхідно зобов`язати вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, та встановити йому строк для надання відповіді.
Враховуючи викладене, заява представника ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню у спосіб, вказаний судом вище.
Керуючись статтями 167, 248, 249, 383 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених Військовою частиною НОМЕР_1 на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09.10.2024 у справі №140/6438/24 - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо здійснення на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09.10.2024 у справі №140/6438/24 розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за періоди з 01.03.2018 по 26.09.2019 та з 10.03.2020 по 07.06.2021, яким визначено суму індексації до виплати у розмірі 0,00 грн.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо здійснення на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09.10.2024 у справі №140/6438/24 розрахунку належних ОСОБА_1 сум грошового забезпечення, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку та виплат при звільненні у загальному розмірі 42013,93 грн у частині, в якій такий розрахунок проведено без урахування належного розміру індексації грошового забезпечення, право на яку підтверджено рішенням суду від 09.10.2024.
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судового рішення, шляхом проведення на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09.10.2024 у справі №140/6438/24 нового розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за періоди з 01.03.2018 по 26.09.2019 та з 10.03.2020 по 07.06.2021 відповідно до встановлених цим рішенням обставин та висновків, зокрема з урахуванням визначених судом розміру підвищення доходу у березні 2018 року - 610,51 грн, суми індексації грошового забезпечення у березні 2018 року - 4 463,15 грн та вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 з урахуванням належного розміру індексації грошового забезпечення провести на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09.10.2024 у справі №140/6438/24 новий розрахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 10.03.2020 по 07.06.2021 та всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення; грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку 28 діб як учаснику бойових дій за 2020 -2021 роки; виплат, які підлягали ОСОБА_1 при звільненні, відповідно до способу та порядку їх обчислення, визначених рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 09.10.2024, з урахуванням раніше виплачених сум.
У решті вимог заяви відмовити.
Встановити Військовій частині НОМЕР_1 строк для надання Волинському окружному адміністративному суду відповіді щодо вжитих заходів за цією ухвалою - тридцять днів з дня набрання окремою ухвалою законної сили.
Встановити Військовій частині НОМЕР_1 строк тридцять днів з дня отримання копії цієї ухвали для повідомлення Волинського окружного адміністративного суду про вжиті заходи щодо усунення встановлених судом порушень із наданням належних доказів.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.А. Лозовський