ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
з питань встановлення судового контролю
09 жовтня 2026 року Луцьк Справа № 140/1544/26
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши заяву про встановлення судового контролю в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 04 травня 2026 року, яке набрало законної сили 09 липня 2026 року, позов у цій справі задоволено частково: визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення ОСОБА_1 з 15 лютого 2021 року по 19 травня 2023 року грошового забезпечення із застосуванням розрахункової величини для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 15 лютого 2021 року по 19 травня 2023 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з урахуванням раніше виплачених сум; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
02 жовтня 2026 року до суду надійшла заява представника заявника - адвоката Прояви І.В. про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі на підставі статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Ухвалою суду від 05 жовтня 2026 року прийнято до розгляду заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду (а.с.101).
Відповідач подав письмові пояснення на заяву про встановлення судового контролю, зазначивши, що після набрання законної сили рішенням суду у цій справі для повного його виконання вчиняє відповідні дії: проведено перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 15 лютого 2021 року по 19 травня 2023 року (із обчисленням посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року виплати, на відповідний тарифний коефіцієнт) та донараховано 135953,19 грн; з метою забезпечення виплати зазначені суми включено до заявок-розрахунків на фінансування видатків за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" за напрямом "грошове забезпечення" та у встановленому порядку подано до фінансового органу, а фактична виплата нарахованих сум наразі не проведена у зв`язку з відсутністю відповідного фінансового ресурсу (а.с.104-110).
Перевіривши доводи сторін матеріалами справи, суд дійшов таких висновків.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною другою статті 14 КАС України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться у статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Як передбачено статтею 381-1 КАС України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
За приписами частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (частина друга статті 382 КАС України).
Згідно з частиною першою статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.
Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Отже, суд може встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі і такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.
Тлумачення положень частини першої статті 382 КАС України із застосуванням лексичного способу її інтерпретації свідчить, що наведена норма закріплює два правила, за якими здійснюється судовий контроль в адміністративних справах: абзац перший визначає, що суд першої інстанції може (тобто закріплює диспозитивне право) зобов`язати суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, пов`язуючи таку можливість з поданням письмової заяви особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або з власною ініціативою суду; абзац другий визначає певний перелік справ, в яких суд за письмовою заявою стягувача зобов`язує у формі імперативу суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення.
Тож законодавець установлює імператив для суду зобов`язати суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення лише у категорії адміністративних справ щодо пенсій та інших соціальних виплат (послуг, доплат, допомоги). Водночас в інших справах на суд не покладається такого імперативного обов`язку, а передбачається диспозитивне право суду на встановлення судового контролю через вживання конструкції "може зобов`язати".
Натомість визначене абзацом першим частини першої статті 382 КАС України диспозитивне право суду щодо встановлення судового контролю використовується залежно від наявності об`єктивних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами. При цьому встановлення судового контролю за цією нормою здійснюється з урахуванням стадійності порядку судового контролю.
Предметом розгляду стадії судового контролю щодо розгляду заяви про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення є виключно наявність об`єктивних обставин, які ставлять під сумнів належне виконання рішення суб`єктом владних повноважень.
Зміст статті 382 КАС України у її системному взаємозв`язку з положеннями статті 372 цього Кодексу свідчить, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах може здійснюватися за наявності для цього підстав. Зокрема, до таких підстав належать випадки, якщо: рішення суду ще не виконано, зокрема в порядку його примусового виконання; існує обґрунтований і підтверджений доказами ризик його невиконання; існують підтверджені доказами обставини, які ставлять під сумнів виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення або дають підстави вважати, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату або що відповідач (його правонаступник) створює перешкоди для виконання такого рішення, має намір ухилення від цього обов`язку тощо (див. ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 квітня 2022 року у справі №754/12702/14-а, від 11 травня 2023 року у справі №640/9835/20, від 07 травня 2024 року у справі №160/5259/20, від 11 грудня 2024 року у справі №380/9974/23).
З матеріалів справи встановлено, що рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04 травня 2026 року у справі №140/1544/26 набрало законної сили 09 липня 2026 року, а 10 вересня 2026 року позивачу видано виконавчий лист. На виконання рішення суду Військова частина НОМЕР_1 здійснила нарахування ОСОБА_1 грошового забезпечення й до виплати належить 135953,19 грн (а.с.116). Також відповідач щомісячно подає основні заявки-розрахунки на фінансування для виплати грошового забезпечення та підйомної допомоги військовослужбовцям, виконання рішень судів та видатків (на серпень-вересень 2026 року), до розрахунку включено потребу у коштах для виплати донарахованих сум і ОСОБА_1 (а.с.117-122).
З наведеного слідує, що Військова частина НОМЕР_1 , яка є розпорядником коштів нижчого рівня, у межах повноважень та можливостей добровільно вчиняє послідовні дії, спрямовані на виконання судового рішення: позивачу проведено нарахування грошового забезпечення (відповідно до резолютивної частини рішення суду); для виплати нарахованих сум головному розпоряднику подані відповідні фінансові документи.
Тож наразі відсутні підстави для висновку про намір відповідача як суб`єкта владних повноважень ігнорувати судове рішення чи ухилитися від його виконання.
За таких обставин, без надходження цільових бюджетних асигнувань, встановлення судового контролю шляхом зобов`язання подати звіт не призведе до виплати заборгованості, а за відсутності підтверджених належними доказами підстав вважати, що рішення суду без встановлення заходу судового контролю залишиться невиконаним, побоювання позивача є необґрунтованими.
З огляду на сказане суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви.
Керуючись статтями 248, 381-1, 382 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04 травня 2026 року у справі №140/1544/26 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ж.В. Каленюк